«Богатирська застава» Сергія Плачинди: аналіз і характеристика героїв

«Богатирська застава» Сергія Плачинди: аналіз і характеристика героїв

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

«Богатирська застава» — історичне оповідання Сергія Плачинди про те, як старий однорукий чередник Будимир рятує від ганебної здачі Білгород, обложений печенігами. За його задумом печенігам показують два колодязі, нібито повні їжі, і вороги, повіривши, що місто годує земля, знімають облогу. В основі твору — оповідь «Повісті минулих літ» про облогу Білгорода 997 року. Головний герой — Будимир.

Нижче — паспорт, короткий зміст за планом, жанр, тема та ідея, характеристика Будимира, композиція, типові помилки й тест. Прочитати оповідання можна в підручнику чи хрестоматії.

Коротко: паспорт оповідання «Богатирська застава»

Паспорт твору «Богатирська застава»

АвторСергій Плачинда (1928–2013) — письменник, літературознавець, дослідник давньоукраїнської міфології
Ріку виданні дати немає; рік першої публікації не встановлено
Рідепос
Жанрісторичне оповідання (так у підзаголовку видання і в програмі)
Джерело сюжетуоповідь «Повісті минулих літ» про облогу Білгорода печенігами (997 р.); епіграф — слова білгородців до печенігів мовою літопису, підпис «Нестор»
Темаоблога Білгорода печенігами і Будимирова хитрість
Ідеярозум може перемогти силу; рідну землю боронить кожен
Проблематикачесть і ганьба, патріотизм і обов’язок, сила й розум, людина і громада
Головний геройБудимир — старий чередник, колишній воїн князя Святослава
Інші персонажімолодий лучник, старійшини, білгородці, печеніги, волхви; згадано Святослава, Свенельда, Курю, Володимира
Час і місце діїБілгород — місто-фортеця біля Києва — в облозі, поки князь Володимир у Новгороді (за літописом, 997 р.); у спогаді — дніпрові пороги й Білобережжя, загибель Святослава (за літописом, 972 р.)
Композиціяепіграф; без поділу на розділи; дія кількох днів і спогад героя (ретроспекція)

«Богатирська застава» скорочено: короткий зміст за планом

Оповідання не поділене на розділи. Пункти нижче можна взяти за план переказу.

  1. Стріла біля бійниці. Старий Будимир стоїть на стіні Білгорода й дивиться на табір печенігів. Ворожа стріла ледь не влучає йому в голову, а печенізького лучника ранить молодий оборонець із сусідньої бійниці. Б’є било: на віче вирішуватимуть, коли відчинити ворогам ворота, бо місто знесилене голодом.
  2. Спогад про Святослава. Двадцять п’ять років тому Будимир воював у дружині князя Святослава. Біля дніпрових порогів її перестріла орда Курі. Навесні, після голодної зимівлі в Білобережжі, у січі з ордою Святослав загинув, а Будимирові відтяли праву руку.
  3. Задум Будимира. Князь Володимир пішов у Новгород набирати воїв, тож допомоги чекати нізвідки. Будимир згадує, як у голодну зиму волхв Осій годував людей ніби з нічого, і поспішає на віче, але люди вже вирішили здатися. Тоді старий просить старійшин не здаватися ще два дні.
  4. Два колодязі. Городяни збирають по хатах жмені зерна й висівок. Копають два неглибокі колодязі, ставлять у них кадоби й наливають в один ціжу, з якої варять кисіль, а в другий — ситу з меду, знайденого в княжій медовні.
  5. Печеніги в місті. Білгородці дають печенігам заложників і кличуть до міста з десяток ворогів. Навчені Будимиром старійшини кажуть гостям, що місто годує земля, варять при них кисіль і частують ситою. Печеніги дивуються, і для їхніх ханів старійшини передають по глеку ціжі й сити.
  6. Облогу знято. Місто чекає день і ніч, а вранці печеніги знімаються і відходять. Люди на стіні обіймаються і плачуть. Будимир погрожує ворогам порожнім рукавом, а тоді, задумавши до обіду пригнати корів і напоїти голодних молоком, хутко спускається зі стіни.

Жанр: чому «Богатирська застава» — історичне оповідання

За підзаголовком у виданні й за програмою це історичне оповідання: невеликий епічний твір про кілька подій з життя героя на тлі справжньої історії. Його ознаки:

  • справжня подія — облога Білгорода, про яку розповідає «Повість минулих літ»; звідти й епіграф, підписаний «Нестор»;
  • історичні особи — князі Святослав і Володимир, воєвода Свенельд, каган Куря (їх лише згадано);
  • вигаданий герой — Будимир: у літописі місто рятує старий без імені;
  • прикмети давнини — віче, било, волхви, князівська дружина.

Що письменник узяв із літопису, а що додав, — у схемі.

Літопис і оповідання: що взяв і що додав письменник

«Повість минулих літ», 997 р.

  • Хто рятує місто: старий чоловік, ім’я не назване
  • Звідки задум: не сказано
  • Скільки чекати: три дні
  • Хитрість: два колодязі — з бовтанкою для киселю і з медовою ситою
  • Фінал: печенізькі князі скуштували кисіль і відвели військо

Оповідання Сергія Плачинди

  • Хто рятує місто: Будимир — однорукий чередник, колишній воїн Святослава
  • Звідки задум: згадав, як волхв Осій годував людей у голодну зиму
  • Скільки чекати: два дні
  • Хитрість: та сама, а до печенігів посилають ситих на вигляд посланців
  • Фінал: печеніги знялися вранці, а Будимир думає, як нагодувати місто

Письменник додав і спогад про загибель Святослава біля дніпрових порогів — це теж літописний сюжет (972 р.).

Чим оповідання відрізняється від новели й повісті, пояснено в статті «Епос та його жанри».

Тема, ідея і проблематика оповідання

  • Тема: оборона Білгорода від печенігів і хитрість старого Будимира, що рятує голодне місто.
  • Ідея (основна думка): у творі звучить думка, що розум може перемогти силу, а боронити рідну землю може кожен, навіть старий і скалічений.
  • Проблематика: честь і ганьба (здатися чи вистояти), любов до батьківщини й обов’язок, сила й розум, відповідальність людини за громаду.

Чому оповідання так називається

Застава — військова варта, укріплений пост, що стереже шлях чи кордон. Будимир не уявляє, як можна здати ворогам «наш Білгород, богатирську заставу Києва». У фіналі «полегшено зітхнула вся богатирська застава», тобто все місто. Назву можна прочитати й ширше: богатирем тут виявився старий скалічений чередник.

Головні герої «Богатирської застави»: характеристика Будимира

Головний герой один — Будимир. Інші персонажі з’являються в одному-двох епізодах.

Герої оповідання «Богатирська застава»: хто є хто

ГеройХто вінГоловні рисиЦитата
Будимирстарий чередник, колишній воїн Святослава, без правої рукимудрий, винахідливий, рішучий, дбайливий«Пекло його за долю білгородців»
Молодий лучникоборонець на сусідній бійницівлучний, уважний до старшого«Будь обережний, ладо»
Старійшинигородські старійшини, скликають вічеспершу зневірені, потім довіряють Будимирові«Не стерплять люди голоду»
Білгородцігородяни в облозізмучені голодом, дружно радіють порятунку«обіймалися, цілувалися, плакали»
Печенігикочовики, що облягли Білгородлегковірні: вірять, що місто годує земля«Ми бачимо диво»
Волхвиязичницькі жерці, що ховаються в лісівірні помічники Будимира: доглядають його череду«під доглядом вірних волхвів»

Характеристика Будимира

Будимир — старий чередник із сивою головою, худим, зарослим щетиною лицем і куксою замість правої руки.

  • Досвідчений воїн. Колись бився з печенігами в дружині Святослава й там утратив руку. І досі «чуттям старого воїна» угадує, що поранений печеніг виживе.
  • Патріот, якому нестерпна ганьба. Про здачу міста думає з болем: «Невже маємо загинути ганебною смертю?»
  • Мудрий і винахідливий. Згадавши волхва Осія, вигадує, як перехитрити ворога без бою: «Несподівана зухвала думка полонила Будимира».
  • Рішучий організатор. Сам іде до старійшин («Не здавайтеся ще два дні»), показує, де копати колодязі, кличе теслярів, велить жінкам приготувати ціжу. Коли знадобився мед, наказує: «Хоч убийтеся, а знайдіть мені трохи меду».
  • Дбайливий господар. Він такий пастух, що «за двадцять літ жодна корова в нього не пропала». Для городян на випадок облоги пригнав биків і телиць.
  • Відповідальний за громаду. Міг би пересидіти облогу в схроні, але «не такий Будимир». Навіть після перемоги думає, як нагодувати голодних.
  • Завзятий і передбачливий. Захоплений задумом, він ніби молодшає: «Чорні очі палали молодо й завзято». Продумує навіть дрібниці: посланцями радить обрати людей, які «будуть не вельми худі», — це теж хитрість.

Будимира шанують — найперше як нащадка Кия, правнука Щека, а ще як вправного чередника, — тож старійшини «з пошаною дослуховуються до його слів».

Другорядні персонажі

  • Молодий лучник ранить печеніга, що цілив у Будимира, і каже старому: «А Чур береже тебе, ладо».
  • Старійшини, навчені Будимиром, грають свою роль перед печенігами.
  • Печеніги над колодязем «аж роти пороззявляли од подиву».
  • Волхв Осій (в одному з підручників — Овсій) є лише в спогаді героя.

Композиція і художні особливості

Оповідання починається епіграфом із літопису (у скороченому тексті підручника його немає); у кульмінаційній сцені старійшини майже дослівно повторюють ці слова печенігам. Дія триває кілька днів, а спогад Будимира (ретроспекція) повертає на 25 років назад.

  • Експозиція: Будимир на стіні обложеного Білгорода, спогад про загибель Святослава.
  • Зав’язка: віче вирішує здатися, а Будимир просить старійшин зачекати два дні.
  • Розвиток дії: городяни готують колодязі з ціжею і ситою, посилають по печенігів.
  • Кульмінація: печеніги куштують кисіль і ситу та визнають: «Ми бачимо диво».
  • Розв’язка: печеніги знімають облогу, місто радіє.

Художні засоби:

  • Внутрішній монолог дає почути думки героя: він шукає виходу («Як запобігти лихові?», «Як же бути?»), а риторичні питання на зразок «Стати на коліна перед степовими грабіжниками?» передають його обурення.
  • Епітети показують ставлення Будимира: про ворогів — «стоклятим печенігам», «голомозим татям», про князя — «преславний і великий князь».
  • Перегук початку й фіналу: Будимир двічі махає на ворогів скаліченою рукою — «Ось так тобі!» і «Ось так вам, дурні набиті!»

Застарілі слова: архаїзми та історизми

Щоб читач відчув давнину, письменник уживає застарілі слова:

  • історизми називають те, що зникло з життя: віче (народні збори), дружина (військо князя), било (дошка для сигналів), лодія (великий човен), волхв (язичницький жрець), ромеї (візантійці);
  • архаїзми — застарілі назви речей і понять, які існують і нині: десниця (права рука), одесную (праворуч), тать (злодій), город (місто), заложник (заручник).

У деяких підручниках усі ці слова називають просто архаїзмами. Як розрізнити історизм і архаїзм, пояснено в статті «Застаріла лексика та неологізми».

Типові помилки

  • «Будимир — молодий богатир, який прогнав печенігів у бою». Ні, він старий чередник без правої руки і рятує місто не мечем, а хитрістю.
  • «Білгород урятував князь Володимир». Ні, князь був у Новгороді й допомогти не міг.
  • «Будимир утратив руку під час облоги Білгорода». Ні, правицю йому відтяли 25 років тому в січі біля дніпрових порогів, де загинув Святослав.
  • «Будимир просив почекати три дні». Ні, в оповіданні — два дні; три дні просить старий у літописі.
  • «„Богатирська застава“ — літописна оповідь». Ні, це історичне оповідання Сергія Плачинди за літописним сюжетом.

Зв’язок з іншими творами

Про літопис, з якого взято сюжет, — у статті «„Повість минулих літ“ — художня характеристика твору». Там є й оповідь про Кия, Щека й Хорива, засновників Києва, а Будимир — нащадок Кия. Облогу Києва печенігами за князя Володимира змальовано в оповіданні Антона Лотоцького «Михайло-семиліток». Ще один твір Сергія Плачинди — «Берегиня» (див. «Легенда „Берегиня“»).

Перевірте себе: нижче — 10 завдань із відповідями.

Джерела: текст оповідання — Сергій Плачинда, «Богатирська застава» (електронна бібліотека УкрЛіб), цитати звірено з ним; «Повість минулих літ», записи під 971, 972 і 997 роками (сучасний переклад); модельна навчальна програма з української літератури (Т. Яценко); Енциклопедія Сучасної України, стаття «Плачинда Сергій Петрович»; значення слів — «Словник української мови» в 11 і 20 томах.

Вправи з відповідями: «Богатирська застава»

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

  1. До якого жанру належить «Богатирська застава» Сергія Плачинди?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — історичне оповідання. Так жанр визначено в підзаголовку видання і в програмі. Сюжет узято з літопису, але це авторський твір з вигаданим героєм Будимиром.

  2. Ким був Будимир, коли печеніги облягли Білгород?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — чередником, колишнім воїном. «Будимир — чередник»: він пасе череду, а колись воював у дружині князя Святослава.

  3. Де Будимир утратив праву руку?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — біля дніпрових порогів. Двадцять п’ять років тому орда Курі напала на дружину Святослава біля порогів. Будимирові тоді «відтяли в січі правицю», а Святослав загинув.

  4. Чому князь Володимир не міг допомогти Білгороду?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — пішов у Новгород по воїв. «Він пішов у Новгород», щоб набрати воїв для дружини. З ним пішли й двоє Будимирових синів.

  5. Скільки днів Будимир просив старійшин не здаватися?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — два дні. «Не здавайтеся ще два дні…» — каже Будимир. Три дні просить старий у літописній оповіді.

  6. Що зібрали білгородці з кожної хати за порадою Будимира?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — по жмені зерна чи висівок. Будимир звелів зібрати «по жмені вівса, пшениці або висівок». Мед потім знайшли в княжій медовні.

  7. Що було в кадобі в другому колодязі?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — медова сита. З меду жінки приготували «солодку ситу» і вилили в кадіб другого колодязя. Ціжа для киселю була в першому.

  8. Хто в оповіданні каже: «Ми бачимо диво»?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — печеніги. Так дивуються печеніги, скуштувавши кисіль і ситу. Вони додають, що їхні хани не повірять, доки самі не скуштують.

  9. Як закінчується оповідання?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — печеніги знімають облогу й відходять. Уранці «знялися печеніги! Пішли. Повіялися.» Білгородці радіють, а Будимир думає, як нагодувати голодних.

  10. З якої пам’ятки взято сюжет оповідання?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — «Повість минулих літ». Про облогу Білгорода печенігами «Повість минулих літ» розповідає під 997 роком. Звідти й епіграф, підписаний «Нестор».