Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
«Богатирська застава» — історичне оповідання Сергія Плачинди про те, як старий однорукий чередник Будимир рятує від ганебної здачі Білгород, обложений печенігами. За його задумом печенігам показують два колодязі, нібито повні їжі, і вороги, повіривши, що місто годує земля, знімають облогу. В основі твору — оповідь «Повісті минулих літ» про облогу Білгорода 997 року. Головний герой — Будимир.
Нижче — паспорт, короткий зміст за планом, жанр, тема та ідея, характеристика Будимира, композиція, типові помилки й тест. Прочитати оповідання можна в підручнику чи хрестоматії.
Коротко: паспорт оповідання «Богатирська застава»
Паспорт твору «Богатирська застава»
| Автор | Сергій Плачинда (1928–2013) — письменник, літературознавець, дослідник давньоукраїнської міфології |
| Рік | у виданні дати немає; рік першої публікації не встановлено |
| Рід | епос |
| Жанр | історичне оповідання (так у підзаголовку видання і в програмі) |
| Джерело сюжету | оповідь «Повісті минулих літ» про облогу Білгорода печенігами (997 р.); епіграф — слова білгородців до печенігів мовою літопису, підпис «Нестор» |
| Тема | облога Білгорода печенігами і Будимирова хитрість |
| Ідея | розум може перемогти силу; рідну землю боронить кожен |
| Проблематика | честь і ганьба, патріотизм і обов’язок, сила й розум, людина і громада |
| Головний герой | Будимир — старий чередник, колишній воїн князя Святослава |
| Інші персонажі | молодий лучник, старійшини, білгородці, печеніги, волхви; згадано Святослава, Свенельда, Курю, Володимира |
| Час і місце дії | Білгород — місто-фортеця біля Києва — в облозі, поки князь Володимир у Новгороді (за літописом, 997 р.); у спогаді — дніпрові пороги й Білобережжя, загибель Святослава (за літописом, 972 р.) |
| Композиція | епіграф; без поділу на розділи; дія кількох днів і спогад героя (ретроспекція) |
«Богатирська застава» скорочено: короткий зміст за планом
Оповідання не поділене на розділи. Пункти нижче можна взяти за план переказу.
- Стріла біля бійниці. Старий Будимир стоїть на стіні Білгорода й дивиться на табір печенігів. Ворожа стріла ледь не влучає йому в голову, а печенізького лучника ранить молодий оборонець із сусідньої бійниці. Б’є било: на віче вирішуватимуть, коли відчинити ворогам ворота, бо місто знесилене голодом.
- Спогад про Святослава. Двадцять п’ять років тому Будимир воював у дружині князя Святослава. Біля дніпрових порогів її перестріла орда Курі. Навесні, після голодної зимівлі в Білобережжі, у січі з ордою Святослав загинув, а Будимирові відтяли праву руку.
- Задум Будимира. Князь Володимир пішов у Новгород набирати воїв, тож допомоги чекати нізвідки. Будимир згадує, як у голодну зиму волхв Осій годував людей ніби з нічого, і поспішає на віче, але люди вже вирішили здатися. Тоді старий просить старійшин не здаватися ще два дні.
- Два колодязі. Городяни збирають по хатах жмені зерна й висівок. Копають два неглибокі колодязі, ставлять у них кадоби й наливають в один ціжу, з якої варять кисіль, а в другий — ситу з меду, знайденого в княжій медовні.
- Печеніги в місті. Білгородці дають печенігам заложників і кличуть до міста з десяток ворогів. Навчені Будимиром старійшини кажуть гостям, що місто годує земля, варять при них кисіль і частують ситою. Печеніги дивуються, і для їхніх ханів старійшини передають по глеку ціжі й сити.
- Облогу знято. Місто чекає день і ніч, а вранці печеніги знімаються і відходять. Люди на стіні обіймаються і плачуть. Будимир погрожує ворогам порожнім рукавом, а тоді, задумавши до обіду пригнати корів і напоїти голодних молоком, хутко спускається зі стіни.
Жанр: чому «Богатирська застава» — історичне оповідання
За підзаголовком у виданні й за програмою це історичне оповідання: невеликий епічний твір про кілька подій з життя героя на тлі справжньої історії. Його ознаки:
- справжня подія — облога Білгорода, про яку розповідає «Повість минулих літ»; звідти й епіграф, підписаний «Нестор»;
- історичні особи — князі Святослав і Володимир, воєвода Свенельд, каган Куря (їх лише згадано);
- вигаданий герой — Будимир: у літописі місто рятує старий без імені;
- прикмети давнини — віче, било, волхви, князівська дружина.
Що письменник узяв із літопису, а що додав, — у схемі.
Літопис і оповідання: що взяв і що додав письменник
«Повість минулих літ», 997 р.
- Хто рятує місто: старий чоловік, ім’я не назване
- Звідки задум: не сказано
- Скільки чекати: три дні
- Хитрість: два колодязі — з бовтанкою для киселю і з медовою ситою
- Фінал: печенізькі князі скуштували кисіль і відвели військо
Оповідання Сергія Плачинди
- Хто рятує місто: Будимир — однорукий чередник, колишній воїн Святослава
- Звідки задум: згадав, як волхв Осій годував людей у голодну зиму
- Скільки чекати: два дні
- Хитрість: та сама, а до печенігів посилають ситих на вигляд посланців
- Фінал: печеніги знялися вранці, а Будимир думає, як нагодувати місто
Письменник додав і спогад про загибель Святослава біля дніпрових порогів — це теж літописний сюжет (972 р.).
Чим оповідання відрізняється від новели й повісті, пояснено в статті «Епос та його жанри».
Тема, ідея і проблематика оповідання
- Тема: оборона Білгорода від печенігів і хитрість старого Будимира, що рятує голодне місто.
- Ідея (основна думка): у творі звучить думка, що розум може перемогти силу, а боронити рідну землю може кожен, навіть старий і скалічений.
- Проблематика: честь і ганьба (здатися чи вистояти), любов до батьківщини й обов’язок, сила й розум, відповідальність людини за громаду.
Чому оповідання так називається
Застава — військова варта, укріплений пост, що стереже шлях чи кордон. Будимир не уявляє, як можна здати ворогам «наш Білгород, богатирську заставу Києва». У фіналі «полегшено зітхнула вся богатирська застава», тобто все місто. Назву можна прочитати й ширше: богатирем тут виявився старий скалічений чередник.
Головні герої «Богатирської застави»: характеристика Будимира
Головний герой один — Будимир. Інші персонажі з’являються в одному-двох епізодах.
Герої оповідання «Богатирська застава»: хто є хто
| Герой | Хто він | Головні риси | Цитата |
|---|---|---|---|
| Будимир | старий чередник, колишній воїн Святослава, без правої руки | мудрий, винахідливий, рішучий, дбайливий | «Пекло його за долю білгородців» |
| Молодий лучник | оборонець на сусідній бійниці | влучний, уважний до старшого | «Будь обережний, ладо» |
| Старійшини | городські старійшини, скликають віче | спершу зневірені, потім довіряють Будимирові | «Не стерплять люди голоду» |
| Білгородці | городяни в облозі | змучені голодом, дружно радіють порятунку | «обіймалися, цілувалися, плакали» |
| Печеніги | кочовики, що облягли Білгород | легковірні: вірять, що місто годує земля | «Ми бачимо диво» |
| Волхви | язичницькі жерці, що ховаються в лісі | вірні помічники Будимира: доглядають його череду | «під доглядом вірних волхвів» |
Характеристика Будимира
Будимир — старий чередник із сивою головою, худим, зарослим щетиною лицем і куксою замість правої руки.
- Досвідчений воїн. Колись бився з печенігами в дружині Святослава й там утратив руку. І досі «чуттям старого воїна» угадує, що поранений печеніг виживе.
- Патріот, якому нестерпна ганьба. Про здачу міста думає з болем: «Невже маємо загинути ганебною смертю?»
- Мудрий і винахідливий. Згадавши волхва Осія, вигадує, як перехитрити ворога без бою: «Несподівана зухвала думка полонила Будимира».
- Рішучий організатор. Сам іде до старійшин («Не здавайтеся ще два дні»), показує, де копати колодязі, кличе теслярів, велить жінкам приготувати ціжу. Коли знадобився мед, наказує: «Хоч убийтеся, а знайдіть мені трохи меду».
- Дбайливий господар. Він такий пастух, що «за двадцять літ жодна корова в нього не пропала». Для городян на випадок облоги пригнав биків і телиць.
- Відповідальний за громаду. Міг би пересидіти облогу в схроні, але «не такий Будимир». Навіть після перемоги думає, як нагодувати голодних.
- Завзятий і передбачливий. Захоплений задумом, він ніби молодшає: «Чорні очі палали молодо й завзято». Продумує навіть дрібниці: посланцями радить обрати людей, які «будуть не вельми худі», — це теж хитрість.
Будимира шанують — найперше як нащадка Кия, правнука Щека, а ще як вправного чередника, — тож старійшини «з пошаною дослуховуються до його слів».
Другорядні персонажі
- Молодий лучник ранить печеніга, що цілив у Будимира, і каже старому: «А Чур береже тебе, ладо».
- Старійшини, навчені Будимиром, грають свою роль перед печенігами.
- Печеніги над колодязем «аж роти пороззявляли од подиву».
- Волхв Осій (в одному з підручників — Овсій) є лише в спогаді героя.
Композиція і художні особливості
Оповідання починається епіграфом із літопису (у скороченому тексті підручника його немає); у кульмінаційній сцені старійшини майже дослівно повторюють ці слова печенігам. Дія триває кілька днів, а спогад Будимира (ретроспекція) повертає на 25 років назад.
- Експозиція: Будимир на стіні обложеного Білгорода, спогад про загибель Святослава.
- Зав’язка: віче вирішує здатися, а Будимир просить старійшин зачекати два дні.
- Розвиток дії: городяни готують колодязі з ціжею і ситою, посилають по печенігів.
- Кульмінація: печеніги куштують кисіль і ситу та визнають: «Ми бачимо диво».
- Розв’язка: печеніги знімають облогу, місто радіє.
Художні засоби:
- Внутрішній монолог дає почути думки героя: він шукає виходу («Як запобігти лихові?», «Як же бути?»), а риторичні питання на зразок «Стати на коліна перед степовими грабіжниками?» передають його обурення.
- Епітети показують ставлення Будимира: про ворогів — «стоклятим печенігам», «голомозим татям», про князя — «преславний і великий князь».
- Перегук початку й фіналу: Будимир двічі махає на ворогів скаліченою рукою — «Ось так тобі!» і «Ось так вам, дурні набиті!»
Застарілі слова: архаїзми та історизми
Щоб читач відчув давнину, письменник уживає застарілі слова:
- історизми називають те, що зникло з життя: віче (народні збори), дружина (військо князя), било (дошка для сигналів), лодія (великий човен), волхв (язичницький жрець), ромеї (візантійці);
- архаїзми — застарілі назви речей і понять, які існують і нині: десниця (права рука), одесную (праворуч), тать (злодій), город (місто), заложник (заручник).
У деяких підручниках усі ці слова називають просто архаїзмами. Як розрізнити історизм і архаїзм, пояснено в статті «Застаріла лексика та неологізми».
Типові помилки
- «Будимир — молодий богатир, який прогнав печенігів у бою». Ні, він старий чередник без правої руки і рятує місто не мечем, а хитрістю.
- «Білгород урятував князь Володимир». Ні, князь був у Новгороді й допомогти не міг.
- «Будимир утратив руку під час облоги Білгорода». Ні, правицю йому відтяли 25 років тому в січі біля дніпрових порогів, де загинув Святослав.
- «Будимир просив почекати три дні». Ні, в оповіданні — два дні; три дні просить старий у літописі.
- «„Богатирська застава“ — літописна оповідь». Ні, це історичне оповідання Сергія Плачинди за літописним сюжетом.
Зв’язок з іншими творами
Про літопис, з якого взято сюжет, — у статті «„Повість минулих літ“ — художня характеристика твору». Там є й оповідь про Кия, Щека й Хорива, засновників Києва, а Будимир — нащадок Кия. Облогу Києва печенігами за князя Володимира змальовано в оповіданні Антона Лотоцького «Михайло-семиліток». Ще один твір Сергія Плачинди — «Берегиня» (див. «Легенда „Берегиня“»).
Перевірте себе: нижче — 10 завдань із відповідями.
Джерела: текст оповідання — Сергій Плачинда, «Богатирська застава» (електронна бібліотека УкрЛіб), цитати звірено з ним; «Повість минулих літ», записи під 971, 972 і 997 роками (сучасний переклад); модельна навчальна програма з української літератури (Т. Яценко); Енциклопедія Сучасної України, стаття «Плачинда Сергій Петрович»; значення слів — «Словник української мови» в 11 і 20 томах.
Вправи з відповідями: «Богатирська застава»
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
До якого жанру належить «Богатирська застава» Сергія Плачинди?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — історичне оповідання. Так жанр визначено в підзаголовку видання і в програмі. Сюжет узято з літопису, але це авторський твір з вигаданим героєм Будимиром.
Ким був Будимир, коли печеніги облягли Білгород?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — чередником, колишнім воїном. «Будимир — чередник»: він пасе череду, а колись воював у дружині князя Святослава.
Де Будимир утратив праву руку?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — біля дніпрових порогів. Двадцять п’ять років тому орда Курі напала на дружину Святослава біля порогів. Будимирові тоді «відтяли в січі правицю», а Святослав загинув.
Чому князь Володимир не міг допомогти Білгороду?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — пішов у Новгород по воїв. «Він пішов у Новгород», щоб набрати воїв для дружини. З ним пішли й двоє Будимирових синів.
Скільки днів Будимир просив старійшин не здаватися?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — два дні. «Не здавайтеся ще два дні…» — каже Будимир. Три дні просить старий у літописній оповіді.
Що зібрали білгородці з кожної хати за порадою Будимира?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — по жмені зерна чи висівок. Будимир звелів зібрати «по жмені вівса, пшениці або висівок». Мед потім знайшли в княжій медовні.
Що було в кадобі в другому колодязі?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — медова сита. З меду жінки приготували «солодку ситу» і вилили в кадіб другого колодязя. Ціжа для киселю була в першому.
Хто в оповіданні каже: «Ми бачимо диво»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — печеніги. Так дивуються печеніги, скуштувавши кисіль і ситу. Вони додають, що їхні хани не повірять, доки самі не скуштують.
Як закінчується оповідання?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — печеніги знімають облогу й відходять. Уранці «знялися печеніги! Пішли. Повіялися.» Білгородці радіють, а Будимир думає, як нагодувати голодних.
З якої пам’ятки взято сюжет оповідання?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — «Повість минулих літ». Про облогу Білгорода печенігами «Повість минулих літ» розповідає під 997 роком. Звідти й епіграф, підписаний «Нестор».
