«Хто зважиться — вогняним наречеться» Олеся Бердника: аналіз і характеристика героїв

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

«Хто зважиться — вогняним наречеться» — фантастична повість Олеся Бердника про сільського хлопця Славка, який зустрів у лісовій Чортовій Долині прибульців із Планети Квітів і разом із подругою Ліною вирушив рятувати їхній Край Казки. Головні герої — Славко Лісовий, Ліна, дівчинка-квітка Нанті (на Землі вона назвалася Катею), однокласник Онопрій на прізвисько Прі і хлопець Рон із планети Ра. Це твір про мрію, віру в казку і сміливість іти невідомим шляхом.

Нижче — паспорт твору, короткий зміст за частинами, тема та ідея, характеристика героїв з цитатами, типові помилки й 10 завдань із відповідями. Цитати подано за виданням електронної бібліотеки УкрЛіб.

Паспорт твору «Хто зважиться — вогняним наречеться»

Коротко: автор, жанр, тема, ідея, герої, місце й час дії.

Паспорт твору «Хто зважиться — вогняним наречеться»

АвторОлесь (Олександр) Бердник (1926–2003), письменник-фантаст
Рідепос
Жанрфантастична повість (підзаголовок у виданні; так само в програмах)
Будовачотири частини: «Диво Чортової Долини», «Катастрофа», «Пошуки пришельців», «Небувале»; кожна поділена на розділи з назвами
Темарозповідь про пригоди сільських дітей, які зустріли прибульців із Планети Квітів і вирушили в космос рятувати їхній Край Казки
Ідеяутвердження віри в мрію і диво; уславлення сміливості й готовності до самопожертви, які перемагають страх і зневіру
Головні героїСлавко Лісовий, Ліна, Нанті (Катя), Онопрій (Прі), Рон
Місце діїсело Вогники над Дніпром і лісова Чортова Долина; гори Середньої Азії; Марс, планета Ра (Юпітер), планета квітів-актиній біля Сонця, Планета Квітів за Сонцем
Час діїблизько року: від серпневої горобиної ночі до наступної осені; люди вже літають у космос
Оповідьвід третьої особи

Про що твір: короткий зміст за частинами

Частина перша. «Диво Чортової Долини»

У горобину ніч за лісом біля села Вогники падають два боліди. Учитель астрономії Максим Іванович посилає учнів шукати метеорити. Ліна й Прі повертають назад, а Славко сам спускається в Чортову Долину. У сяйливій хатці бабуся, схожа на бабу-ягу, просить розповісти казку, і він розповідає про царівну, що заснула. Згодом хлопець бачить у долині летючу квітку, яка з ним розмовляє, а на річці — незнайому дівчинку Катю: човен із нею пливе без мотора. Катя приходить до Славкового класу. Зазирнувши у вікно хатини лісника, Славко бачить, як вона стає вогняним клубочком, а потім квіткою. Бабуся пояснює: це Нанті, а земну подобу вона взяла з його казки.

Частина друга. «Катастрофа»

Нанті розповідає, що казки землян дійшли до її планети, а тепер там лихо, і відвернути його може лише Земля. Максим Іванович бачить, як Катя створює кошелик суниць, але вимагає доказів. Нанті відкриває Славкові «шлях казки»: у видінні він рятує її від хижої квітки, і на поміч приходить Ліна. Тим часом Прі, якого Ліна попросила «глянути» на гостей, розбиває квітку-бабусю об пеньок. Прибульці відлітають, Ліна кається.

Частина третя. «Пошуки пришельців»

Восени космонавт Іван Король, гість Вогників, радить дітям не чекати відповіді від учених чи космонавтів. Навесні в небі з’являються дивні вогні, і Славко з Ліною вирішують шукати пришельців у горах. Прі вистежує їх і напрошується в похід. Під час шкільної екскурсії до Середньої Азії троє тікають з аеродрому в Душанбе й вертольотом потрапляють у гори. Першої ж ночі Прі втікає з харчами. Тиждень Славко й Ліна блукають снігами, потім ховаються в срібному кораблі, що сів у горах, і він несе їх на Марс. Там хижий кущ хапає Ліну.

Частина четверта. «Небувале»

Керівний робот корабля допомагає визволити Ліну, а на наказ «Лети додому» везе дітей на свою планету — Ра, по-земному Юпітер. Там їхнім другом стає хлопець Рон. Він бере чужий корабель, і друзі летять до Сонця. На планетці біля Сонця вони визволяють квіти-актинії від «чорних їжаків», але це не квіти Нанті. Актинії підказують: Планета Квітів — за Сонцем. Корабель проходить крізь вогонь Сонця, на замерзлій планеті тане сніг, розквітають квіти: казка повертається, Нанті знову поруч. Рон привозить Славка й Ліну додому.

Тема, ідея і проблематика повісті

Тема — розповідь про пригоди сільських дітей, які зустріли прибульців із Планети Квітів і заради казки зважилися на небезпечну космічну мандрівку.

Ідея — утвердження віри в мрію і диво, уславлення сміливості й готовності до самопожертви, які перемагають страх і зневіру. У фіналі Нанті пояснює, чому дітям удалося пробудити її планету: «Не пожаліли життя ради казки». Ще раніше розбита квітка прошепотіла Славкові, що порятунок принесе «той, хто віддасть життя своє за казку».

Проблематика: віра і зневіра (дорослі вимагають доказів, а Катя відповідає: «Доказана казка — вже не казка»); дружба і зрада; страх і мужність; діти й дорослі; людина і Всесвіт.

Чого вчить твір. Не боятися невідомого шляху й не чекати, що за тебе все вирішать старші. Космонавт Іван Король каже Славкові: «Будь ти перший!» Повість показує також, що помилку можна виправити: Ліна, яка спершу не повірила, проходить зі Славком увесь шлях.

Головні герої повісті та їхня характеристика

У повісті два світи героїв: земляни із села Вогники і прибульці з інших планет. Головні — діти. Дорослі ставляться до казки по-різному: баба Оришка її береже, космонавт Іван Король підтримує дітей, а вчитель Максим Іванович і Славків батько сумніваються.

Герої повісті: хто є хто, риси й цитати

ГеройХто вінГоловні рисиЦитата
Славко Лісовийшестикласник із Вогників, син ковалясміливий, наполегливий, чесний, вірний казці«Знайду чи ні — а пройду до кінця»
ЛінаСлавкова однокласниця і подругажвава; спершу ревнива й недовірлива, потім вірна«Я все збагнула. Ми знайдемо Нанті»
Нанті (Катя)прибулиця з Планети Квітів: квітка, вогняний клубочок, дівчинкащира, ніжна, любить усе живе«Доказана казка — вже не казка»
Онопрій (Прі)однокласник і суперник Славканерішучий, заздрісний, шукає слави, зрадливий«Слава буде — то всім порівну»
Ронхлопець із планети Ра (Юпітера)безкорисливий, відданий друг«Ось моє серце — воно ваше!»
Бабуся Нантіприбулиця в подобі баби-яги з Чортової Долинимудра, лагідна«Нема більшої сили, ніж вогняне, любляче серце»
Баба ОришкаСлавкова бабусябереже казку«Хліб для живота, а казка — для серця»
Максим Івановичучитель астрономіїлюбить науку, але вірить лише фактам«Я реаліст. Я хочу фактів…»
Іван Королькосмонавт, гість Вогниківпідтримує дитячу мрію«Будь ти перший!»

Характеристика Славка

Славко Лісовий — шестикласник із Вогників, син коваля Трохима. Він захоплюється астрономією і з допомогою вчителя змайстрував телескоп. Зовнішності Славка автор майже не описує: його характер видно з учинків.

  • Сміливий і наполегливий. Коли друзі повертають назад, він сам іде в Чортову Долину, куди, за словами Прі, «навіть дорослі не зважуються ходити»: «Знайду чи ні — а пройду до кінця» (розділ «Пошуки метеоритів»).
  • Чесний. Хлопець не хоче брехати вчителеві, хоч і не розповідає йому про хатку. Ліна помічає: «Ти не вмієш брехати» (розділ «Сумніви»). Бабуся-прибулиця хвалить його: «Ти — хоробрий хлопчик. І чесний» (розділ «Чортова Долина»).
  • Вірний казці. Коли хатка зникає, Славко вже готовий вважати все мареною, та згадує бабусині слова про «вогняне, любляче серце» і повертається в долину (розділ «Сумніви»).
  • Самовідданий. У видінні рятує Нанті від хижої квітки, а на Марсі ножиком розрізає кокон, у якому опинилася Ліна. Перед польотом крізь Сонце чесно визнає, що боїться, але повертатися відмовляється: «Аби казка жила!» (розділ «Вогниста брама»).
  • Запальний, але дбайливий. Друзям, що повертають назад, кидає: «Вертайтеся, боягузи!» А в горах бере на себе провину перед Ліною: «Це я винен, Ліночко. Треба було купити темні окуляри» (розділ «Блукання»).

Характеристика Ліни

Ліна — портрет за описом у тексті повісті «Хто зважиться — вогняним наречеться» (ШІ-ілюстрація)
Ліна. Ілюстрація згенерована ШІ за описами в тексті повісті «Хто зважиться — вогняним наречеться».

Ліна — Славкова однокласниця і подруга, жвава дівчинка з «чорними оченятами». Її образ змінюється в повісті найбільше.

Зовнішність за текстом. Очі Ліни блищать, «наче дві спілі сливи», а ображена, вона відвертається, «стріпуючи пишною косою». У мандрах Славко бачить «худеньку постать дівчинки» і її «тоненькі руки-цівки». Колір волосся текст не називає, одяг на портреті — з побуту епохи.

  • Весела й мрійлива, але нетерпляча. Мріє про славу: «Про нас би написали в журналах або в газеті…» Та біля Чортової Долини здається: «Хай йому грець, не хочу шукати тих дурних камінців!» (розділ «Пошуки метеоритів»).
  • Ревнива й недовірлива. Про нову ученицю шепоче: «Вирядилася, як пава. Фокусниця» (розділ «Химерна учениця»). Прибульців вважає обманщиками й просить Прі подивитися, з ким дружить Славко.
  • Уміє визнати провину. Над розбитою квіткою плаче: «Я винна» — і обіцяє: «Ми знайдемо Нанті» (розділ «Розлука»). Катя ще раніше бачила в ній добро: «Ти гарна, і серце в тебе добре», а розбита квітка наостанок шепоче Славкові: «Дружи з Ліною, в ній зріє казкове зерно».
  • Витривала й вірна. У горах, голодна і змучена, іде далі за Славком. Після Марса просить повернутися додому, та перед польотом крізь Сонце, зізнавшись: «Боюся», — усе-таки летить разом із друзями.

Нанті (Катя): образ дівчинки-квітки

Нанті (Катя) — портрет за описом у тексті повісті «Хто зважиться — вогняним наречеться» (ШІ-ілюстрація)
Нанті (Катя). Ілюстрація згенерована ШІ за описами в тексті повісті «Хто зважиться — вогняним наречеться».

Нанті — жителька Планети Квітів. Вона буває летючою трипелюстковою квіткою (баба Оришка називає таку чудо-цвітом), вогняним клубочком і дівчинкою років тринадцяти, у якої «яскраво-сині очі» й «товста золотава коса». Земну подобу вона обрала за казкою Славка про царівну, назвалася Катею, а вчительці сказала записати прізвище «Далека».

Зовнішність за текстом. На кручі над річкою Катя стоїть, вбрана в «білу лляну сукню нижче колін», вишиту бісером і заполоччю, у легеньких темно-малинових босоніжках. Її «високе чисте чоло» охоплює «віночок з білих лілей», а на уроці Славко помічає, як ледь ворушаться її «ніжні рожеві вуста».

  • Щира. «У нас — на Планеті Квітів — нема обману», — каже вона вчителеві: на її думку, казка доказів не потребує (розділ «Два світи»).
  • Любить усе живе. Не розуміє, навіщо ловити рибу: «Хай собі плаває, радіє у своїй стихії». Живе сонцем: «Сонечко годує мене» (розділ «Фокусниця»).
  • Незвичайна для людей. На уроці ботаніки виходить з-за парти до вікна, говорить про квітку як про поезію, і вчителька не розуміє її відповідей (розділ «Химерна учениця»).
  • Вірна дружбі. Прощаючись, обіцяє: «Я ждатиму тебе, Славку» (розділ «Розлука»). У фіналі вона сідає Славкові на плече і пояснює, чому діти пробудили її планету.

Онопрій (Прі): характеристика

Онопрій (Прі) — портрет за описом у тексті повісті «Хто зважиться — вогняним наречеться» (ШІ-ілюстрація)
Онопрій (Прі). Ілюстрація згенерована ШІ за описами в тексті повісті «Хто зважиться — вогняним наречеться».

Онопрій, якого дражнили Прі, — однокласник і суперник Славка: обом подобається Ліна. Автор описує його так: «рудий, увесь у ластовинні», «мовчазний, вічно насуплений, незграбний».

Зовнішність за текстом. У Прі «кругле обличчя», і здавалося, «кожна його ластовина випромінювала іронію» на адресу суперника. Він «сопе, косо дивиться на Славка», а в поході, вмостившись у бур’яні, підклав рюкзак під голову й «накрився піджаком». Решта одягу на портреті — з побуту епохи.

  • Нерішучий. Біля Чортової Долини пропонує: «Може, плюнемо, га?» — і радіє нагоді провести Ліну додому.
  • Заздрісний і жорстокий. Хоче глянути, «з ким це ти там дружиш», про прибульців кидає: «Вони ж відьми!» — і розбиває квітку об пеньок (розділ «Розлука»). Потім виправдовується: «То Ліна! Вона мене намовила» (розділ «Третій зайвий»).
  • Шукає слави, а не казки. Щоб піти з друзями, погрожує розповісти все директорові, а мету бачить так: «Слава буде — то всім порівну». У дорозі скиглить: «Дурень я, дурень!»
  • Зрадник. Першої ж ночі в горах тікає, забравши харчі друзів (розділ «Зрада»).

Рон: друг із планети Ра

Рон — портрет за описом у тексті повісті «Хто зважиться — вогняним наречеться» (ШІ-ілюстрація)
Рон. Ілюстрація згенерована ШІ за описами в тексті повісті «Хто зважиться — вогняним наречеться».

Рон — хлопець із планети Ра, яку на Землі знають як Юпітер. Він має «кучеряве ясно-фіолетове волосся». Діти застають його, коли він утік із заняття, де вивчали історію минулих віків, залишивши замість себе двійника.

Зовнішність за текстом. Рон — «середній на зріст хлопець», одягнений в «зеленкуваті штанці вище колін і блакитну безрукавку». У нього «матово-бліде обличчя», а сміючись, він поблискує «ясно-фіолетовими очима».

  • Безкорисливий друг. Ледве познайомившись, обіцяє: «Ось моє серце — воно ваше!» Бере для дітей чужий корабель, хоч знає, що його покарають: «Я не боюся кари. Аби помогти друзям!» (розділ «Друг»).
  • Мудрий і рішучий. Вислухавши Славка, він здається вже «мудрим і навіть суворим чоловіком». Перед Сонцем чесно попереджає про небезпеку, але й сам не відступає.

Інші персонажі

Баба Оришка розповідає онукові казки й першою вірить, що він бачив диво: «Хліб для живота, а казка — для серця». Славків батько насміхається: «Казкою ситий не будеш».

Бабуся Нанті — прибулиця в подобі старої баби-яги з Чортової Долини; на зморщеному обличчі в неї очі «прекрасної молодої істоти». Вона каже, що чарами не здобути одного — «серце щире, віддане». Баба Одарка — лісничиха, у хатині якої живуть гості; вона дивується, що гості нічого не варять, і милується Катею: «Як королівна!»

Максим Іванович, учитель астрономії, що втратив ногу на війні, живе мрією про зорі, але не вірить без доказів: «Я реаліст. Я хочу фактів…» Коли діти йдуть, він гукає їм услід, що йому жаль: «Що я не Славко. Що мені не тринадцять літ…» (розділ «Два світи»). Космонавт Іван Король слухає Славка, не перебиваючи, і каже дітям: «Я заздрю вам обом».

Ліна і Прі: порівняльна характеристика

Обоє спершу не вірять казці й мають провину перед прибульцями. Але далі їхні шляхи розходяться.

Ліна і Прі: порівняльна характеристика

Ліна

  • Хто: Славкова однокласниця і подруга
  • Біля Чортової Долини: злякалася і повернула назад
  • Про прибульців: вважала їх обманщиками, ревнувала Славка до Каті
  • Квітка: попросила Прі лише «глянути» на гостей
  • Після біди: кається: «Я винна»
  • У мандрах: іде зі Славком до кінця, хоч і боїться
  • У фіналі: разом зі Славком пробуджує Край Казки

Прі

  • Хто: однокласник і суперник Славка
  • Біля Чортової Долини: радо повернув назад разом із Ліною
  • Про прибульців: «Вони ж відьми!»
  • Квітка: розбив її об пеньок
  • Після біди: виправдовується: «То Ліна! Вона мене намовила»
  • У мандрах: скиглить, а першої ж ночі тікає з харчами
  • У фіналі: до Краю Казки не потрапляє

Спільне: обоє спершу не вірять казці. Різниця: Ліна визнає провину і змінюється, а Прі перекладає її на інших.

Засоби характеротворення

Характери героїв автор створює через портрет (у Каті — «яскраво-сині очі», у Прі — ластовиння), учинки (Славко йде до кінця, Прі тікає), мову (Рон клянеться Сонцем, Прі скиглить), роздуми Славка й оцінки інших героїв, як-от слова Нанті про Ліну. Прізвище «Далека» Катя вигадує сама — і воно натякає, звідки вона прибула.

Жанр, композиція та художні особливості

Жанр: фантастична повість

Підзаголовок у виданні — «Фантастична повість», так само жанр визначають і програми. Це повість, бо в центрі — доля одного героя, Славка, і події навколо його пошуків. Фантастична, бо поряд із реальним селом є прибульці, політ на Марс і Юпітер, мандрівка крізь Сонце. Водночас у творі багато казкового: баба-яга і її хатка, летюча квітка, «шлях казки», жар-птиця, що «покидає» Славка.

Будова і сюжет

Повість складається з чотирьох частин: «Диво Чортової Долини», «Катастрофа», «Пошуки пришельців», «Небувале». Кожна частина поділена на розділи з назвами. Елементи композиції можна визначити так (межі умовні):

  • експозиція — горобина ніч у селі Вогники, Славко з телескопом, бабина бувальщина про Чортову Долину, зустрічі з бабусею-прибулицею і Катею;
  • зав’язка — Нанті розповідає Славкові, що на її планеті лихо і відвернути його може лише Земля (розділ «Промінь далекого світу»);
  • розвиток дії — розмова з Максимом Івановичем, «шлях казки», розлука, втеча в гори, Марс, планета Ра, визволення квітів-актиній;
  • кульмінація — політ крізь Сонце;
  • розв’язка — пробудження Краю Казки і повернення Славка й Ліни на Землю.

Казка в повісті і що означає назва

У першій частині Славко розповідає казку про царівну, що заснула: щоб її розбудити, лицар стрибає у вогненне озеро й виринає «прекрасним і сильним». Сюжет повісті нагадує цю казку: Славко теж летить рятувати планету, де згасає казка, і, ризикуючи життям, проходить крізь вогонь Сонця.

Слів «хто зважиться — вогняним наречеться» в тексті повісті немає, тож назву тлумачать. Її можна пов’язати з образами вогню у творі: бабуся-прибулиця каже, що нема більшої сили, «ніж вогняне, любляче серце»; Нанті з’являється вогняним клубочком; діти зважуються пролетіти крізь Сонце. «Вогняним» у такому прочитанні стає той, хто наважився на подвиг заради мрії.

Пейзажі в повісті яскраві й образні. Під час грози «небо стало схоже на гігантський жмут полум’яних розтріпаних канатів» (порівняння), а восени «Осінь сумовитим пензлем малювала на кущах, на деревах пишні пурпурно-золоті шати» (уособлення).

Типові помилки

  • «Баба Одарка — бабуся Нанті». Ні: Одарка — лісничиха, у хатині якої оселилися гості. Бабуся-прибулиця в повісті імені не має, Славко називає її бабою-ягою.
  • «Квітку розбила Ліна». Ні: квітку-бабусю розбив об пеньок Прі. Ліна лише попросила його «глянути» на гостей і потім гірко каялася.
  • «Катя — справжнє ім’я героїні». Ні: її звати Нанті, Катею вона назвалася на Землі, а прізвище «Далека» вигадала в школі.
  • «Прі полетів із друзями в космос». Ні: першої ж ночі в горах він утік, забравши харчі. До Планети Квітів летять Славко й Ліна разом із Роном.
  • «Ліну схопив хижий кущ на планеті Ра». Ні: це сталося на Марсі. Ра — планета Рона, по-земному Юпітер.

Читайте також

Чим повість відрізняється від роману й оповідання, — у статті «Епос та його жанри». Як визначити тему й ідею, — у статті «Тема, ідея, мотив твору», а що таке експозиція, зав’язка і кульмінація, — у статті «Композиція твору: сюжет і позасюжетні елементи». Тести до інших творів — на сторінці «Вправи з української літератури».

Перевір себе: нижче — 10 завдань із відповідями.

Джерела: текст повісті — Олесь Бердник, «Хто зважиться — вогняним наречеться» (електронна бібліотека УкрЛіб), кожну цитату звірено з ним; модельні навчальні програми з української літератури (О. Яценко; О. Заболотний); Енциклопедія Сучасної України, стаття «Бердник Олесь (Олександр) Павлович».

Вправи з відповідями: «Хто зважиться — вогняним наречеться»

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

  1. Який жанр вказано в підзаголовку твору Олеся Бердника?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — фантастична повість. Під назвою твору стоїть підзаголовок «Фантастична повість»; так само жанр визначають і програми.

  2. Яку казку Славко розповідає бабусі в Чортовій Долині?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — про царівну, що заснула. Бабуся просить казку, у якій є «молоденька дівчина», і Славко згадує казку про сплячу царівну, яку не раз чув від баби Оришки (розділ «Чортова Долина»).

  3. Хто з героїв каже: «Хліб для живота, а казка — для серця»?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — баба Оришка. Так баба Оришка відповідає Славковому батькові, який кепкує: «Казкою ситий не будеш» (розділ «Горобина ніч»).

  4. Хто сказав Славкові: «Будь ти перший!»?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — космонавт Іван Король. Космонавт, вислухавши дітей у своїй машині, радить не чекати відповіді від учених чи космонавтів: «Будь ти перший!» (розділ «Усмішка космонавта»).

  5. Чию подобу обрала Нанті, щоб жити серед людей?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — царівни зі Славкової казки. Бабуся-прибулиця пояснює Славкові, що Нанті сподобалася краса царівни з його казки, і вона обрала «подобу тієї царівни» (розділ «Казкове перетворення»).

  6. Хто розбив квітку-бабусю об пеньок?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — Онопрій (Прі). Прі виніс квітку з хатини й кинув її об пеньок: «А я її об пеньок!» Ліна лише просила його «глянути» на гостей (розділи «Розлука», «Третій зайвий»).

  7. Що зробив Прі першої ж ночі в горах?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — утік, забравши харчі друзів. Уранці Ліна бачить, що Прі немає, а в її рюкзаку — «ні сухарів, ні консервів» (розділ «Зрада»).

  8. На якій планеті хижий кущ схопив Ліну?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — на Марсі. На Марсі діти шукали їжу й воду, і кущ із червоними квітами схопив Ліну; визволити її допоміг керівний робот корабля (розділи «Марс», «Рятунок»).

  9. Хто такий Рон?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — хлопець із планети Ра. Рон — хлопець із планети Ра (по-земному Юпітера); він стає другом Славка й Ліни і бере для них корабель (розділ «Друг»).

  10. Від кого друзі дізналися, що Планета Квітів — за Сонцем?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — від квітів-актиній. Квіти-актинії, яких друзі визволили від «чорних їжаків», пояснюють: Планета Квітів — за Сонцем, треба пройти крізь Сонячну Браму (розділ «Чорні їжаки»).