Композиція художнього твору: сюжет, позасюжетні елементи

Композиція художнього твору: сюжет, позасюжетні елементи

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Усі літературні твори мають побудову. “Каркас” творів часто будують за однією схемою, яку називають композицією. Композиція кожного художнього твору є більш-менш сталою. Будь-який літературний твір має сюжет і позасюжетні елементи. Учасникові НМТ важливо знати елементи композиції та вміти визначати елементи твору.


Композиція — побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї. Розрізняють зовнішні елементи композиції — поділ твору на частини і внутрішні — групування і розстановку персонажів. Іноді в значенні композиції вживається термін архітектоніка.

З чого складається композиція твору

Сюжет: події в розвитку

  • (пролог)
  • експозиція
  • зав’язка
  • розвиток дії
  • кульмінація
  • розв’язка
  • (епілог)

Позасюжетні елементи: дія не рухається

  • описи: портрет (зовнішність героя), пейзаж (природа), інтер’єр (приміщення, житло)
  • авторські (ліричні) відступи: думки, почуття, спогади автора
  • вставні епізоди: окремі історії з іншими героями, в іншому часі чи місці
  • заголовок, епіграф, присвята

Пролог та епілог є не в кожному творі, тому вони в дужках. Деякі підручники зараховують їх до позасюжетних елементів, а заголовок, епіграф і присвяту — до «рамки» твору. Це різні класифікації, а не помилка.


Сюжет — система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо. У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів.

Класичний сюжет має такі елементи:

  • експозиція — вихідні відомості про героїв, які вмотивовують їхню поведінку в умовах конфлікту;
  • зав’язка — подія, що кладе початок конфлікту;
  • розвиток дії — події, у яких конфлікт загострюється;
  • кульмінація — найвищий момент у розвитку дії;
  • розв’язка — подія, що розв’язує конфлікт;
  • епілог — повідомлення про події після розв’язки.

Великий епічний твір звичайно має кілька сюжетних ліній. У ліричних творах основу сюжету становить розвиток думки або почуття за схемою градації. Кульмінацією в таких творах є кінець вірша, де робиться висновок.

Елементи сюжету по черзі

  1. Експозиція. Хто герої, де й коли відбувається дія, якими були їхні стосунки до початку конфлікту.
  2. Зав’язка. Подія, з якої починається конфлікт.
  3. Розвиток дії. Події, у яких конфлікт загострюється.
  4. Кульмінація. Найвище напруження: конфлікт доходить до вирішального моменту.
  5. Розв’язка. Конфлікт розв’язано — чим усе закінчилося.

Пролог (вступ перед основною дією) та епілог (події після розв’язки) — необов’язкові. Порядок елементів у творі може змінюватися: інколи розповідь починається з кульмінації чи розв’язки, а експозицію подано пізніше.


Експозиція — один з елементів сюжету твору, первісні відомості про героїв, які мотивують їхню поведінку при виникненні конфлікту.

Зав’язка — елемент сюжету, наступний після експозиції, — подія, що кладе початок конфлікту.

Кульмінація — елемент сюжету, найвищий момент у розвитку дії. Після кульмінації настає розв’язка. У великих багатосюжетних творах буває кілька кульмінацій.

Розв’язка — елемент сюжету, подія, яка розв’язує конфлікт.

Пролог — вступна частина в структурі твору, в якій автор знайомить читача з подіями, покладеними в основу сюжету, чи зі своїми роздумами щодо них. Інколи письменник називає вступну частину прологом (наприклад, І. Франко в поемі «Мойсей»), але частіше вона не має назви (поема Т. Шевченка «Іван Підкова»). У поемі Т. Шевченка «Гайдамаки» є два прологи: один ліричний, без назви, другий — історичний, під заголовком «Інтродукція».

В античній драматургії прологом називався початок трагедії до появи хору. У пролозі автор звертався до глядачів і пояснював міфи, що складали підґрунтя сюжету.

Епілог — один з елементів сюжету, заключна частина твору, де розповідається про події, що відбулися після розв’язки. Як правило, автор подає її під відповідною назвою.

Фабула — термін, який не має однозначного тлумачення і часто вживається як синонім слова сюжет. Деякі літературознавці розрізняють ці поняття, вважаючи фабулою систему подій у їх причинно-часовій послідовності, а сюжетом — виклад цих подій у творі.

Ліричний відступ — форма авторської мови, позасюжетний елемент композиції, коли автор відступає від сюжетної оповіді і висловлює свої думки, почуття, настрої, пов’язані із зображуваним у творі.

Ліричні відступи, роблячи оповідь інтимною, довірливою, щирою, підсилюють емоційний вплив на читача. Особливо часто зустрічаються в ліро-епічних творах. У поемі «Гайдамаки» Т. Шевченко часто звертається до читачів, розповідає про своє життя.


Крім сюжету, в композиції твору існують ще й так звані позасюжетні елементи, які часто бувають не менш, а то і більш важливі, ніж сам сюжет.

Якщо сюжет твору — це динамічна сторона його композиції, то позасюжетні елементи — статична; позасюжетними називаються такі елементи, що не просувають дії вперед, під час яких нічого не трапляється, а герої залишаються в колишніх положеннях.

Розрізняють три основні різновиди позасюжетних елементів:

  • опис;
  • авторські відступи;
  • вставні епізоди (інакше їх називають ще вставними новелами або вставними сюжетами).

 

Опис — це літературне зображення зовнішнього світу (пейзажу, портрета, світу речей тощо) або стійкого життєвого укладу, тобто тих подій і дій, які вчиняються регулярно, день у день і, отже, також не мають відношення до руху сюжету.

Описи — найбільш поширений вид позасюжетних елементів, вони присутні практично в кожному епічному творі.

Авторські відступи — це більш-менш розгорнуті авторські висловлювання філософського, ліричного, автобіографічного і т.п. характеру; при цьому дані висловлювання не характеризують окремих персонажів або взаємовідносин між ними.

Авторські відступи — необов’язковий елемент у композиції твору, але коли вони там все ж з’являються, вони грають, як правило, найважливішу роль і підлягають обов’язковому аналізу.

Нарешті, вставні епізоди — це відносно закінчені фрагменти дії, в яких діють інші персонажі, дія переноситься в інший час і місце і т.п. Іноді вставні епізоди починають грати у творі навіть більшу роль, ніж основний сюжет.

У деяких випадках до позасюжетних елементів можна віднести також психологічне зображення, якщо душевний стан або роздуми героя не є наслідком або причиною сюжетних подій, випадають із сюжетного ланцюга. Однак, як правило, внутрішні монологи та інші форми психологічного зображення так чи інакше включаються в сюжет, оскільки визначають подальші вчинки героя і, отже, подальший перебіг сюжету.

 

Вправи з відповідями: композиція і сюжет твору

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

  1. Яка послідовність елементів класичного сюжету правильна?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — експозиція → зав’язка → розвиток дії → кульмінація → розв’язка. Спершу знайомимося з героями (експозиція), потім виникає конфлікт (зав’язка), загострюється (розвиток дії), досягає найвищої точки (кульмінація) і розв’язується (розв’язка). Джерело: Літературознавчий словник-довідник.

  2. Як називають елемент сюжету, що знайомить із героями, місцем і часом дії до початку конфлікту?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — експозиція. Експозиція подає первісні відомості про героїв і обставини, які пояснюють їхню поведінку, коли виникне конфлікт. Джерело: Літературознавчий словник-довідник.

  3. Подія, з якої починається конфлікт, — це…

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — зав’язка. Зав’язка — подія, що кладе початок конфлікту; за нею йде розвиток дії. Джерело: Літературознавчий словник-довідник.

  4. Найвищий момент напруження в розвитку дії — це…

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — кульмінація. Кульмінація — вершина конфлікту, після неї настає розв’язка. Джерело: Літературознавчий словник-довідник.

  5. Що з переліченого — позасюжетний елемент?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — ліричний відступ. У ліричному відступі автор відходить від оповіді й висловлює власні думки та почуття — дія в цей час не рухається. Решта варіантів — елементи сюжету. Джерело: Літературознавчий словник-довідник.

  6. Опис приміщення, у якому живуть чи діють герої, називають…

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — інтер’єром. Інтер’єр — зображення внутрішнього вигляду приміщення; пейзаж — опис природи, портрет — зовнішності героя. Джерело: Літературознавчий словник-довідник.

  7. Як І. Франко назвав вступну частину поеми «Мойсей», що починається рядком «Народе мій, замучений, розбитий…»?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — «Пролог». Поема відкривається частиною «Пролог»: «Народе мій, замучений, розбитий, / Мов паралітик той на роздоріжжю…» (І. Франко, «Мойсей»).

  8. Як Т. Шевченко назвав історичний вступ до поеми «Гайдамаки» («Була колись шляхетчина, / Вельможная пані…»)?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — «Інтродукція». Історичний вступ має заголовок «Інтродукція»: «Була колись шляхетчина, / Вельможная пані…». Ліричний вступ «Все йде, все минає…» назви не має, а «Галайда» — один із розділів поеми (Т. Шевченко, «Гайдамаки»).

  9. Події твору в їхній причинно-часовій послідовності деякі літературознавці називають…

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — фабулою. Фабула — події в причинно-часовій послідовності, а сюжет — те, як ці події викладено у творі. Часто ці слова вживають як синоніми. Джерело: Літературознавчий словник-довідник.

  10. Заключна частина твору, де розповідається про події після розв’язки, — це…

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — епілог. Епілог розповідає, що сталося з героями після розв’язки; пролог, навпаки, — вступ перед основною дією. Джерело: Літературознавчий словник-довідник.