Ознайомлюючись із постаттю Валер’яна Підмогильного, ви вже зрозуміли, наскільки працьовитим і плідним письменником він був. Навіть у таборі продовжував писати. І хоч доля відміряла йому зовсім недовге життя, Підмогильний встиг залишити після себе чимало прозових творів, перекладів, літературознавчі та мовознавчі праці. Підсумуємо?
Прозові твори
- Роман «Місто»
- 1928 року був опублікований роман Підмогильного «Місто». Роман було написано в модерністській стилістиці з використанням деяких моделей французького роману XIX століття (пор. роман Мопассана «Милий друг»).
- У романі «Місто», на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. «Місто» вважається першим урбаністичним романом в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
- Роман «Невеличка драма»
- 1930 року в журналі «Життя й революція» було опубліковано другий, невеликий за обсягом, роман Підмогильного «Невеличка драма». На відміну від роману «Місто» «Невеличка драма» є зразком не лише урбаністичної, а насамперед інтелектуальної прози. Тож Підмогильного разом з Домонтовичем слід вважати зачинателями жанру інтелектуального роману в сучасній українській літературі.
- Роман цікавий не лише як психологічний зріз життя в радянській системі 1920-х років, критики звернули увагу на яскраво виражені психоаналітичні та ексистенціалістські аспекти цього твору.
-
Переклади
Валер’ян Підмогильний — один з найвизначніших українських перекладачів французької літератури.
За своєю стилістичною точністю та мовною віртуозністю його переклади Анатоля Франса, Бальзака, Мопассана, Стендаля, Гельвеція, Вольтера, Дідро, Альфонса Доде, Проспера Меріме, Гюстава Флобера, Віктора Гюго, Жоржа Дюамеля досі вважають неперевершеними й їх охоче перевидаю багато українських видавництв.
Підмогильний був організатором, редактором і перекладачем багатотомних видань Гі де Мопассана (10 томів), Оноре де Бальзака (15 томів) та Анатоля Франса (25 томів).
Літературознавство
Валер’ян Підмогильний працював теж і в літературознавстві, даючи цікаву й сміливу, як на радянську дійсність, спробу психоаналітичного розгляду творчості І. Нечуя-Левицького у своїй праці «Іван Нечуй-Левицький» («Життя і революція», кн. 9, 1927).
Був автором критичної оцінки поезії М. Рильського під назвою «Без стерна» («Життя і революція», 1927).
Працював теж як літературний редактор журналу «Життя і революція», з редакції якого був усунений після 1930 року.
Мовознавство
Спільно з Євгеном Плужником уклав словник «Фразеологія ділової мови» (1926, 1927).
Твори
Повну бібліографію видань творів В. Підмогильного упорядкували працівники Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г.Короленка. У покажчику, окрім видань оригінальних творів, подано також праці про Підмогильного, згадки про Підмогильного в художній літературі та повний список його перекладів.
Оповідання
- «Важке питання» (1917)
- «Добрий Бог» (Собачий Хутір, липень 1918)
- «Гайдамака» (Собачий Хутір, серпень 1918)
- «Ваня» (Павлоград, березень 1919)
- «Старець» (Катеринослав, серпень 1919)
- «Пророк»
- «Смерть»
- «П’ятдесят верстов»
- «За день»
- «Комуніст»
- «Повстанці»
- «На іменинах» (Катеринослав, вересень 1919)
- «Дід Яким» (Катеринослав, вересень 1919)
- «На селі» (Катеринослав, вересень 1919)
- «В епідемічному бараці» (1920) Видання 1920 року онлайн
- «Собака» (1920)
- «Проблема хліба» (1922)
- «Іван Босий» (Ворзель, березень 1922)
- «Син» (1923)
- «Військовий літун» (1923)
- «Історія пані Ївги» (1923)
- «Сонце сходить» (1924)
- «Третя революція» (1925)
- «З життя будинку» (1933)
Повісті
- «Остап Шаптала» (1921)
- «Повість без назви» (1933–1934)
Романи
- «Місто» (Київ, 1928)
- «Невеличка драма» (1930)
Прижиттєві видання
- Твори, Том І, збірка оповідань. – Катеринослав: «Українське видавництво», 1920 (Зміст: Старець; Ваня; Важке питання; Пророк; Гайдамака; Добрий бог; На селі; На іменинах; Дід Яким).
- В епідемічному бараці. Оповідання. – Лейпциг: видавництво Я. Оренштайна, 1922.
- Остап Шептала. Повість. – Харків: «Всеукрлітком», 1922.
- Повстанці та інші оповідання. – Прага, Берлін: «Нова Україна», 1923. (Зміст : Ідуть; У штабі; Перед наступом; Пожежа; Отаман Кремнюк; Іван Босий; Проблема хліба)
- Син. Оповідання. – Київ: Київдрук, 1923, перевидання 1925, 1930.
- Військовий літун, збірка оповідань. – Київ: «Червоний шлях», 1924. (Зміст : Військовий літун ; Історія пані Ївги ; Проблема хліба ; Собака ; В епідемічному бараці)
- Третя революція. – Київ: «Книгоспілка», 1926.
- Проблема хліба, збірка оповідань. – Київ: Маса, 1927, перевидання 1930. (Зміст : Передмова; Сонце сходить; Третя революція; Син; Військовий літун; Історія пані Ївги; П’ятдесят верстов; Проблема хліба; Собака; В епідемічному бараці; Смерть)
- Місто. Роман. – Київ: «Книгоспілка», 1928, перевидання 1929.
- Про життєвий і творчий шлях Валер’яна Підмогильного розповідаємо у МАТЕРІАЛІ.