Правила переносу слів з рядка в рядок

Правила переносу слів з рядка в рядок

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Слова з рядка в рядок переносимо за складами, але не кожен поділ на склади годиться для переносу: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо, дж, дз, йо, ьо не розриваємо, а апостроф, ь і й лишаємо при попередній букві: бур’-ян, кіль-це, бай-ка. Так велить Український правопис 2019 року.

Нижче — усі правила переносу в таблиці, словник «Як перенести слово» з пошуком (бур’ян, сім’я, український, олія, казка та ще понад 240 слів, про які найчастіше питають), пояснення до кожного правила, типові помилки, три тренажери й тест на 10 завдань із відповідями.

Коротко: правила переносу слів у таблиці

Усі правила в одній таблиці: що можна, чого не можна і як виглядає помилка. Знак // позначає межу рядків.

Правила переносу слів: коротко

ПравилоТакНе так
Переносимо за складами; групу приголосних між голосними можна розірвати в будь-якому місціХар-ків, се-стра, сест-ра, бли-зький, близь-кийХарк-ів, сестр-а
Одну букву не лишаємо в рядку й не переносимоолі-вець, Ма-рія; олія, мрія — не переносимоо-лівець, Марі-я, о-лія
Дж, дз, що позначають один звук, не розриваємохо-джу, ґу-дзикход-жу, ґуд-зик
…але якщо д — у префіксі, а ж, з — у корені, розриваємо саме між нимипід-живляти, над-звичайнийпі-дживляти, на-дзвичайний
Йо, ьо не розриваємопа-йок, сльо-запай-ок, сль-оза
Апостроф, ь і й лишаємо при попередній буквібур’-ян, кіль-це, бай-кабур-’ян, кіл-ьце, ба-йка
Префікс і корінь: корінь на голосний — переносимо довільно; на приголосний — його перший приголосний не відриваєморо-зорати, роз-орати, розо-рати; до-зріватидоз-рівати, вип-равдання
Дві однакові приголосні: одну лишаємо, другу переносимо; в іменниках із подовженням — обидва способизакон-ний, розріс-ся; знан-ня і зна-ннязако-нний, розрі-сся
Односкладовий префікс перед приголосним не розриваємо; кількаскладовий — можнанад-мірний, най-більший; пе-репрацюватина-дмірний, на-йбільший
Складне слово: не лишаємо в кінці рядка початок другої основи, якщо він не становить складувосьми-гранний, далеко-східнийвосьмиг-ранний, далекос-хідний
Абревіатури з початкових букв (і з цифрами) не розриваємоНАТО, МАГАТЕ, ЛАЗ-105НА-ТО, МА-ГАТЕ
Ініціали, скорочення, числа не відриваємо від слова чи цифриТ. Г. Шевченко, 2008 р., 10-му, вид-воТ. Г. // Шевченко, 2008 // р., 10- // му
Розділові знаки, крім тире, на початок рядка не переносимо…річка, // а за нею…; …річка // — а за нею……річка // , а за нею…

// — межа рядків.

Як перенести слово: словник із пошуком

Найчастіше питають про такі слова:

  • Бур’ян — бур’-ян (так у Правописі) або бу-р’ян, але не бур-’ян: апостроф не відриваємо від попередньої букви.
  • Сім’я — лише сі-м’я. На склади слово ділиться сім’-я, але так переносити не можна: у новому рядку лишилася б одна буква.
  • Український — укра-їнський, украї-нський, україн-ський, українсь-кий; не українс-ький, бо ь лишаємо при с.
  • Олія, мрія, ім’я, осінь, одяг, ящик — не переносимо: будь-який поділ лишає одну букву або частину без голосного.
  • Казка — каз-ка або ка-зка; яблуко — яб-луко, яблу-ко.
  • Ходжу, сиджу, раджу — хо-джу, си-джу, ра-джу: дж тут один звук.
  • Район, знайомий, стоїть — ра-йон; зна-йомий, знайо-мий; сто-їть.

Інше слово шукай у словнику: для кожного — усі правильні переноси і пояснення, чому інакше не можна.

Як перенести слово: словник

СловоЯк перенестиЧому так
агрофі́рмааг-рофірма, агро-фірма, агрофі-рма, агрофір-маНе а-грофірма: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
а́йстраай-стра, айс-тра, айст-раНе а-йстра: й не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
але́яне переносимоНе а-лея, але-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
альбо́маль-бомНе ал-ьбом: ь не відриваємо від попередньої букви; не а-льбом: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
англі́йськійан-глійській, анг-лійській, англій-ській, англійсь-кійНе англі-йській: й не відриваємо від попередньої букви; не а-нглійській: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
Андрі́йовичАн-дрійович, Анд-рійович, Андрі-йович, Андрійо-вичНе Андрій-ович: йо не розриваємо; не А-ндрійович: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
а́рміяар-міяНе а-рмія, армі-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
бага́тствоба-гатство, бага-тство, багат-ство, багатс-тво, багатст-воПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
багатьо́хба-гатьох, бага-тьохНе багат-ьох: ь не відриваємо від попередньої букви; не багать-ох: ьо не розриваємо.
бадьо́рийба-дьорий, бадьо-рийНе бад-ьорий: ь не відриваємо від попередньої букви; не бадь-орий: ьо не розриваємо.
ба́йкабай-каНе ба-йка: й не відриваємо від попередньої букви.
батальйо́нба-тальйон, бата-льйон, баталь-йонНе батал-ьйон: ь не відриваємо від попередньої букви; не батальй-он: йо не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
беззву́чнийбез-звучний, беззву-чний, беззвуч-нийНе безз-вучний: від кореня після префікса без- не відриваємо його першу букву з; не бе-ззвучний: односкладовий префікс без- перед приголосним не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
б’є́тьсяб’є-ться, б’єть-сяНе б’єт-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
білі́єбі-лієНе білі-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
бі́льшебі-льше, біль-шеНе біл-ьше: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
близьки́йбли-зький, близь-кийНе близ-ький: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Приклад Правопису.
бойови́йбо-йовий, бойо-вийНе бой-овий: йо не розриваємо.
будо́вабу-дова, будо-ваПереносимо за складами.
бур’я́нбу-р’ян, бур’-янНе бур-’ян: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Правопис наводить бур’-ян; бу-р’ян теж правильно: апостроф лишається при р, а р’ переходить у новий рядок разом, як зь у бли-зький.
Валер’я́нВа-лер’ян, Вале-р’ян, Валер’-янНе Валер-’ян: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
ведмі́дьве-дмідь, вед-мідьПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
ве́рф’юве-рф’ю, вер-ф’юНе верф-’ю: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не верф’-ю: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
весе́лкаве-селка, весе-лка, весел-каПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
вздовжне переносимоОдин склад: слово не переносимо.
взуття́взу-ття, взут-тяПереносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
ви́знативи-знати, визна-тиНе виз-нати: від кореня після префікса ви- не відриваємо його першу букву з.
виру́єви-руєНе виру-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
ви́твірви-твірНе вит-вір: від кореня після префікса ви- не відриваємо його першу букву т.
витрача́тиви-трачати, витра-чати, витрача-тиНе вит-рачати: від кореня після префікса ви- не відриваємо його першу букву т.
від’єдна́тивід’-єднати, від’є-днати, від’єд-нати, від’єдна-тиНе від-’єднати: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Перенос ві-д’єднати (префікс розірвано перед апострофом) Правопис прямо не розглядає, тому тут його не наводимо.
віджи́тивід-жити, віджи-тиНе ві-джити: д належить до префікса, а ж — до кореня: розриваємо між ними.
ві́дзвуквід-звукНе ві-дзвук: д належить до префікса, а з — до кореня: розриваємо між ними.
відзелені́тивід-зеленіти, відзе-леніти, відзеле-ніти, відзелені-тиНе ві-дзеленіти: д належить до префікса, а з — до кореня: розриваємо між ними.
від’ї́здувід’-їзду, від’ї-зду, від’їз-дуНе від-’їзду: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Перенос ві-д’їзду (префікс розірвано перед апострофом) Правопис прямо не розглядає, тому тут його не наводимо.
відповіда́льністьвід-повідальність, відпо-відальність, відпові-дальність, відповіда-льність, відповідаль-ністьНе відповідал-ьність: ь не відриваємо від попередньої букви; не ві-дповідальність: односкладовий префікс від- перед приголосним не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
воджу́во-джуНе вод-жу: дж — один звук, його не розриваємо.
воло́ссяво-лосся, воло-сся, волос-сяПереносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
ву́шкаву-шка, вуш-каПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
в’ютьне переносимоОдин склад: слово не переносимо.
в’ю́тьсяв’ю-ться, в’ють-сяНе в’ют-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
га́йкагай-каНе га-йка: й не відриваємо від попередньої букви.
гайо́кга-йокНе гай-ок: йо не розриваємо.
гілля́гі-лля, гіл-ляПереносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
годи́нникго-динник, годин-никНе годи-нник: з двох однакових приголосних одну лишаємо, другу переносимо.
господа́рськийго-сподарський, гос-подарський, госпо-дарський, господа-рський, господар-ський, господарсь-кийНе господарс-ький: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
готу́єтьсяго-тується, готу-ється, готує-ться, готуєть-сяНе готуєт-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
гра́єне переносимоНе гра-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
гря́дкагря-дка, гряд-каПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
ґу́дзикґу-дзикНе ґуд-зик: дз — один звук, його не розриваємо. Пишемо з ґ: ґудзик.
Да́р’яДа-р’яНе Дар-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не Дар’-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. Як сім’я: на склади Дар’-я, а переносимо лише Да-р’я.
де́в’ятьде-в’ять, дев’-ятьНе дев-’ять: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
дзе́ркалодзе-ркало, дзер-кало, дзерка-лоПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
дзе́ркальцедзе-ркальце, дзер-кальце, дзерка-льце, дзеркаль-цеНе дзеркал-ьце: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
Дніпро́Дні-про, Дніп-роПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Приклад Правопису.
духмя́нийду-хмяний, дух-мяний, духмя-нийПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
електро́нніеле-ктронні, елек-тронні, елект-ронні, електрон-ніНе електро-нні: з двох однакових приголосних одну лишаємо, другу переносимо; не е-лектронні: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
життя́жи-ття, жит-тяПереносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. Приклад Правопису.
жо́втеньжо-втень, жов-теньПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
завда́нняза-вдання, завда-ння, завдан-няПереносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. Тут наведено переноси, правильні незалежно від того, як ділити початок слова на префікс і корінь.
за́вжди́за-вждиПереносимо за складами. Тут наведено перенос, правильний незалежно від того, чи виділяти в слові префікс за- (тоді від кореня не відриваємо в).
за́втраза-втраПереносимо за складами. Тут наведено перенос, правильний незалежно від того, чи виділяти в слові префікс за- (тоді від кореня не відриваємо в).
зав’я́зуватиза-в’язувати, зав’я-зувати, зав’язу-вати, зав’язува-тиНе зав-’язувати: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не зав’-язувати: від кореня після префікса за- не відриваємо його першу букву в.
за́йказай-каНе за-йка: й не відриваємо від попередньої букви.
за́йцізай-ціНе за-йці: й не відриваємо від попередньої букви.
звірне переносимоОдин склад: слово не переносимо.
здоро́в’яздо-ров’я, здоро-в’яНе здоров-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не здоров’-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
земля́зе-мля, зем-ляПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
з’є́днуютьз’є-днують, з’єд-нують, з’єдну-ютьПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
зі́ллязі-лля, зіл-ляПереносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
з’їда́єз’ї-даєНе з’їда-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
з’ї́хатиз’ї-хати, з’їха-тиПереносимо за складами.
злістьне переносимоОдин склад: слово не переносимо.
змага́ннязма-гання, змага-ння, змаган-няПереносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
знайо́мийзна-йомий, знайо-мийНе знай-омий: йо не розриваємо.
знання́зна-ння, знан-няПереносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. Приклад Правопису.
зобра́женнязо-браження, зоб-раження, зобра-ження, зображе-ння, зображен-няПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
зоопа́ркзо-опарк, зоо-паркПереносимо за складами.
зумі́юзу-міюНе зумі-ю: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
з’яви́тисяз’я-витися, з’яви-тися, з’явити-сяПереносимо за складами.
з’явля́ютьсяз’я-вляються, з’яв-ляються, з’явля-ються, з’являю-ться, з’являють-сяНе з’являют-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
Ілля́Іл-ляНе І-лля: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
ім’я́не переносимоНе ім-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не і-м’я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. Обидва склади ім’-я мають по одній букві, тому слово не переносимо.
істори́чнеіс-торичне, істо-ричне, істори-чне, історич-неНе і-сторичне: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
істо́ріяіс-торія, істо-ріяНе і-сторія, історі-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
його́йо-гоПереносимо за складами.
йоржне переносимоОдин склад: слово не переносимо.
кав’я́рняка-в’ярня, кав’-ярня, кав’я-рня, кав’яр-няНе кав-’ярня: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
ка́зкака-зка, каз-каПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
камі́нняка-міння, камі-ння, камін-няПереносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
кам’яни́йка-м’яний, кам’-яний, кам’я-нийНе кам-’яний: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
Киї́вКи-ївПереносимо за складами.
кі́лькістькі-лькість, кіль-кістьНе кіл-ькість: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
кни́жкакни-жка, книж-каПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
кольори́ко-льори, кольо-риНе кол-ьори: ь не відриваємо від попередньої букви; не коль-ори: ьо не розриваємо.
комп’ю́терко-мп’ютер, ком-п’ютер, комп’-ютер, комп’ю-терНе комп-’ютер: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
копі́йкако-пійка, копій-каНе копі-йка: й не відриваємо від попередньої букви.
крайне переносимоОдин склад: слово не переносимо.
кре́йдакрей-даНе кре-йда: й не відриваємо від попередньої букви.
кукуру́дзаку-курудза, куку-рудза, кукуру-дзаНе кукуруд-за: дз — один звук, його не розриваємо.
ла́пкала-пка, лап-каПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
ла́пкила-пки, лап-киПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
лі́йкалій-каНе лі-йка: й не відриваємо від попередньої букви.
ліні́йкалі-нійка, ліній-каНе ліні-йка: й не відриваємо від попередньої букви.
льодо́кльо-докПереносимо за складами.
ля́лькаля-лька, ляль-каНе лял-ька: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
ма́йкамай-каНе ма-йка: й не відриваємо від попередньої букви.
майоне́зма-йонез, майо-незНе май-онез: йо не розриваємо.
майо́рма-йорНе май-ор: йо не розриваємо.
мале́нькіма-ленькі, мале-нькі, малень-кіНе мален-ькі: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
ма́львима-льви, маль-виНе мал-ьви: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
малю́нкима-люнки, малю-нки, малюн-киПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
малю́ночкима-люночки, малю-ночки, малюно-чки, малюноч-киПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
Мар’я́наМа-р’яна, Мар’-яна, Мар’я-наНе Мар-’яна: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
медальйо́нме-дальйон, меда-льйон, медаль-йонНе медал-ьйон: ь не відриваємо від попередньої букви; не медальй-он: йо не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
мільйо́нмі-льйон, міль-йонНе міл-ьйон: ь не відриваємо від попередньої букви; не мільй-он: йо не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
містне переносимоОдин склад: слово не переносимо.
мі́стомі-сто, міс-тоПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
міськи́ймі-ський, місь-кийНе міс-ький: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
мрі́яне переносимоНе мрі-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
м’яки́хм’я-кихПереносимо за складами.
надво́ріна-дворі, надво-ріНе над-ворі: від кореня після префікса на- не відриваємо його першу букву д.
надзвича́йнийнад-звичайний, надзви-чайний, надзвичай-нийНе надзвича-йний: й не відриваємо від попередньої букви; не на-дзвичайний: д належить до префікса, а з — до кореня: розриваємо між ними. Приклад Правопису.
найбі́льшанай-більша, найбі-льша, найбіль-шаНе на-йбільша: й не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
найбі́льшийнай-більший, найбі-льший, найбіль-шийНе на-йбільший: й не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Приклад Правопису.
найстарі́шийнай-старіший, найста-ріший, найстарі-шийНе на-йстаріший: й не відриваємо від попередньої букви; не найс-таріший: від кореня після префікса най- не відриваємо його першу букву с.
накри́тина-крити, накри-тиНе нак-рити: від кореня після префікса на- не відриваємо його першу букву к.
наро́дженняна-родження, наро-дження, народже-ння, народжен-няНе народ-ження: дж — один звук, його не розриваємо; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
насі́нняна-сіння, насі-ння, насін-няПереносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
оа́заоа-заНе о-аза: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
об’єдна́тиоб’-єднати, об’є-днати, об’єд-нати, об’єдна-тиНе об-’єднати: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не о-б’єднати: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
об’ї́здоб’-їздНе об-’їзд: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не о-б’їзд: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
обли́ччяоб-личчя, обли-ччя, облич-чяНе о-бличчя: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
об’я́ваоб’-ява, об’я-ваНе об-’ява: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не о-б’ява: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
оди́нне переносимоНе о-дин: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
о́дягне переносимоНе о-дяг: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
о́зероозе-роНе о-зеро: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
океа́ноке-анНе о-кеан: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. Межа між двома голосними — теж межа складу: о-ке-ан.
ола́дкиола-дки, олад-киНе о-ладки: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
Оле́нкаОле-нка, Олен-каНе О-ленка: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
о́леньне переносимоНе о-лень: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
оліве́цьолі-вецьНе о-лівець: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
олі́йкиолій-киНе олі-йки: й не відриваємо від попередньої букви; не о-лійки: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
олі́яне переносимоНе о-лія, олі-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. Слово має три склади (о-лі-я), але перший і останній — по одній букві.
О́ляне переносимоНе О-ля: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
опе́нькиопе-ньки, опень-киНе опен-ьки: ь не відриваємо від попередньої букви; не о-пеньки: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
опе́ньокопе-ньокНе опен-ьок: ь не відриваємо від попередньої букви; не опень-ок: ьо не розриваємо.
оповіда́нняопо-відання, опові-дання, оповіда-ння, оповідан-няНе о-повідання: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
оре́лне переносимоНе о-рел: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
орли́ор-лиНе о-рли: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
осі́нньоїосін-ньоїНе осінн-ьої: ь не відриваємо від попередньої букви; не осіннь-ої: ьо не розриваємо.
о́сіньне переносимоНе о-сінь: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
оці́нкаоці-нка, оцін-каНе о-цінка: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
оща́дливістьоща-дливість, ощад-ливість, ощадли-вістьНе о-щадливість: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
па́льмапа-льма, паль-маНе пал-ьма: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
пальто́па-льто, паль-тоНе пал-ьто: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
па́льціпа-льці, паль-ціНе пал-ьці: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Приклад Правопису: паль-ці.
парасо́лькапа-расолька, пара-солька, парасо-лька, парасоль-каНе парасол-ька: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
передзві́нпе-редзвін, перед-звінНе пере-дзвін: д належить до префікса, а з — до кореня: розриваємо між ними. Перед- — префікс, звін — корінь, тож тут д і з — два звуки.
піджа́кпі-джакНе під-жак: дж — один звук, його не розриваємо. Під- тут не префікс, тому дж позначає один звук.
підзе́мнийпід-земний, підзе-мний, підзем-нийНе пі-дземний: д належить до префікса, а з — до кореня: розриваємо між ними; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
під’ї́здпід’-їздНе під-’їзд: апостроф не відриваємо від попередньої букви. Перенос пі-д’їзд (префікс розірвано перед апострофом) Правопис прямо не розглядає, тому тут його не наводимо.
підйо́мпід-йомНе підй-ом: йо не розриваємо; не пі-дйом: односкладовий префікс під- перед приголосним не розриваємо.
пір’ї́напі-р’їна, пір’-їна, пір’ї-наНе пір-’їна: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
пір’ї́нкапі-р’їнка, пір’-їнка, пір’ї-нка, пір’їн-каНе пір-’їнка: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
пі́р’япі-р’яНе пір-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не пір’-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. Як сім’я: на склади пір’-я, а переносимо лише пі-р’я.
пого́джуюсьпо-годжуюсь, пого-джуюсь, погоджу-юсьНе погод-жуюсь: дж — один звук, його не розриваємо.
подві́р’япо-двір’я, подві-р’яНе подвір-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не под-вір’я: від кореня після префікса по- не відриваємо його першу букву д.
подзвони́впо-дзвонив, подзво-нивНе под-звонив: дз — один звук, його не розриваємо; не подз-вонив: від кореня після префікса по- не відриваємо його першу букву д.
поді́япо-діяНе поді-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
подо́баєтьсяпо-добається, подо-бається, подоба-ється, подобає-ться, подобаєть-сяНе подобаєт-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
польови́йпо-льовий, польо-вийНе пол-ьовий: ь не відриваємо від попередньої букви; не поль-овий: ьо не розриваємо.
посприя́типо-сприяти, поспри-яти, посприя-тиНе пос-прияти: від кореня після префікса по- не відриваємо його першу букву с.
презента́ціяпре-зентація, презе-нтація, презен-тація, презента-ціяНе презентаці-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
прига́дуюпри-гадую, прига-дуюНе пригаду-ю: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
прі́звищепрі-звище, прізви-щеПереносимо за складами. Тут наведено переноси, правильні незалежно від того, чи виділяти в слові префікс прі-.
програ́мапро-грама, програ-маПереносимо за складами. Тут наведено переноси, правильні незалежно від того, чи виділяти в слові префікс про-.
п’ятигра́ннийп’я-тигранний, п’яти-гранний, п’ятигран-нийНе п’ятиг-ранний: не лишаємо в рядку початок другої основи без голосного; не п’ятигра-нний: з двох однакових приголосних одну лишаємо, другу переносимо. Як восьми-гранний у Правописі.
ра́джура-джуНе рад-жу: дж — один звук, його не розриваємо.
ра́джусьра-джусьНе рад-жусь: дж — один звук, його не розриваємо.
ра́дістьра-дістьПереносимо за складами.
райо́нра-йонНе рай-он: йо не розриваємо.
райо́ннійра-йонній, район-нійНе рай-онній: йо не розриваємо; не райо-нній: з двох однакових приголосних одну лишаємо, другу переносимо.
реп’я́хре-п’ях, реп’-яхНе реп-’ях: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
рі́чкарі-чка, річ-каПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
розв’я́зуютьроз-в’язують, розв’я-зують, розв’язу-ютьНе розв-’язують: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не розв’-язують: від кореня після префікса роз- не відриваємо його першу букву в.
роздорі́жжяроз-доріжжя, роздо-ріжжя, роздорі-жжя, роздоріж-жяНе ро-здоріжжя: односкладовий префікс роз- перед приголосним не розриваємо; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
роз’єдна́тироз’-єднати, роз’є-днати, роз’єд-нати, роз’єдна-тиНе роз-’єднати: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Перенос ро-з’єднати (префікс розірвано перед апострофом) Правопис прямо не розглядає, тому тут його не наводимо.
роз’ясни́тироз’-яснити, роз’я-снити, роз’яс-нити, роз’ясни-тиНе роз-’яснити: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Перенос ро-з’яснити (префікс розірвано перед апострофом) Правопис прямо не розглядає, тому тут його не наводимо.
роз’я́снюєроз’-яснює, роз’я-снює, роз’яс-нюєНе роз-’яснює: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не роз’ясню-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Перенос ро-з’яснює (префікс розірвано перед апострофом) Правопис прямо не розглядає, тому тут його не наводимо.
рум’я́нийру-м’яний, рум’-яний, рум’я-нийНе рум-’яний: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
са́джанціса-джанці, саджа-нці, саджан-ціНе сад-жанці: дж — один звук, його не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
саджа́тиса-джати, саджа-тиНе сад-жати: дж — один звук, його не розриваємо.
серйо́знийсе-рйозний, сер-йозний, серйо-зний, серйоз-нийНе серй-озний: йо не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
сестра́се-стра, сес-тра, сест-раПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Правопис наводить се-стра і сест-ра.
сиджу́си-джуНе сид-жу: дж — один звук, його не розриваємо.
си́льнийси-льний, силь-нийНе сил-ьний: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
сирої́жкиси-роїжки, сиро-їжки, сирої-жки, сироїж-киПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
систе́маси-стема, сис-тема, систе-маПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
сіда́єсі-даєНе сіда-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
сільськи́йсі-льський, сіль-ський, сільсь-кийНе сіл-ьський: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
сім’я́сі-м’яНе сім-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не сім’-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. На склади слово ділиться сім’-я, але так переносити не можна: у новому рядку лишилася б одна буква. Тож переносимо сі-м’я: апостроф лишається при м.
сміє́тьсясмі-ється, сміє-ться, смієть-сяНе смієт-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
солов’ї́со-лов’ї, соло-в’їНе солов-’ї: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не солов’-ї: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
спитьне переносимоОдин склад: слово не переносимо.
співа́єспі-ваєНе співа-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
співчуття́мспів-чуттям, співчу-ттям, співчут-тямНе спі-вчуттям: односкладовий префікс спів- перед приголосним не розриваємо; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
спра́вжнійспра-вжній, справ-жній, справж-нійПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
спра́вжняспра-вжня, справ-жня, справж-няПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
старови́нніста-ровинні, старо-винні, старовин-ніНе старови-нні: з двох однакових приголосних одну лишаємо, другу переносимо.
стаття́ста-ття, стат-тяПереносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
стої́тьсто-їтьПереносимо за складами.
сузі́р’ясу-зір’я, сузі-р’яНе сузір-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не сузір’-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
суспі́льствосу-спільство, суспі-льство, суспіль-ство, суспільс-тво, суспільст-воНе суспіл-ьство: ь не відриваємо від попередньої букви; не сус-пільство: від кореня після префікса су- не відриваємо його першу букву с; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Правопис наводить суспільс-тво і суспільст-во.
сього́днісьо-годні, сього-дні, сьогод-ніПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
тає́мнийта-ємний, тає-мний, таєм-нийПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
теа́трте-атрПереносимо за складами. Межа між двома голосними — теж межа складу: те-атр.
ті́стіті-сті, тіс-тіПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
тра́ктортра-ктор, трак-торПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
трамва́йтра-мвай, трам-вайПереносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
тренува́льнітре-нувальні, трену-вальні, тренува-льні, тренуваль-ніНе тренувал-ьні: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
три́дцятьтри-дцятьПереносимо за складами. Тут наведено перенос, правильний незалежно від того, чи вважати слово складним (три + дцять).
уда́рне переносимоНе у-дар: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
Украї́наУкра-їна, Украї-наНе У-країна: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. Тут наведено переноси, правильні незалежно від того, чи виділяти в слові префікс у-.
украї́нськаукра-їнська, украї-нська, україн-ська, українсь-каНе українс-ька: ь не відриваємо від попередньої букви; не у-країнська: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Тут наведено переноси, правильні незалежно від того, чи виділяти в слові префікс у-.
украї́нськийукра-їнський, украї-нський, україн-ський, українсь-кийНе українс-ький: ь не відриваємо від попередньої букви; не у-країнський: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Тут наведено переноси, правильні незалежно від того, чи виділяти в слові префікс у-.
укри́вне переносимоНе ук-рив: від кореня після префікса у- не відриваємо його першу букву к; не у-крив: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. У- — префікс (укрити), крив- — корінь.
улю́бленийулю-блений, улюб-лений, улюбле-нийНе у-люблений: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
урахо́вуєтьсяура-ховується, урахо-вується, урахову-ється, ураховує-ться, ураховуєть-сяНе ураховуєт-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; не у-раховується: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
у́смі́шкаусмі-шка, усміш-каНе ус-мішка: від кореня після префікса у- не відриваємо його першу букву с; не у-смішка: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
фарбу́єтьсяфа-рбується, фар-бується, фарбу-ється, фарбує-ться, фарбуєть-сяНе фарбуєт-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
Федько́Фе-дько, Федь-коНе Фед-ько: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
фіоле́товийфі-олетовий, фіо-летовий, фіоле-товий, фіолето-вийПереносимо за складами.
хвалько́хва-лько, хваль-коНе хвал-ько: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
хви́лькаххви-льках, хвиль-кахНе хвил-ьках: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
хлоп’я́тахло-п’ята, хлоп’-ята, хлоп’я-таНе хлоп-’ята: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
ходжу́хо-джуНе ход-жу: дж — один звук, його не розриваємо. Так само си-джу, во-джу, ра-джу.
ці́нністьцін-ністьНе ці-нність: з двох однакових приголосних одну лишаємо, другу переносимо.
чайне переносимоОдин склад: слово не переносимо.
ча́йкачай-каНе ча-йка: й не відриваємо від попередньої букви.
ча́йникчай-никНе ча-йник: й не відриваємо від попередньої букви.
ча́йокча-йокНе чай-ок: йо не розриваємо.
чита́ннячи-тання, чита-ння, читан-няПереносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси.
юла́не переносимоНе ю-ла: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
я́блукояб-луко, яблу-коНе я-блуко: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.
я́гідкиягі-дки, ягід-киНе я-гідки: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
яли́нкаяли-нка, ялин-каНе я-линка: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці.
я́щикне переносимоНе я-щик: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо.

У словнику 248 слів, про які найчастіше питають у пошуку; 24 з них не переносимо зовсім. Дефіс показує місце, де слово можна розірвати. Наведено всі переноси, які дозволяє Український правопис 2019 року; якщо будову слова можна тлумачити по-різному, — лише ті, що правильні за будь-якого тлумачення (про це сказано в примітці). Написання і наголос звірено з «Словниками України» та ВЕСУМ.

Поділ на склади і перенос — не одне й те саме

Поділ на склади стосується вимови: у слові стільки складів, скільки голосних звуків, а межу між складами визначає звучання (о-лі-я, се-стра, каз-ка). Перенос — це правило письма: він теж іде за складами, але має свої заборони й дозволи. Тому поділ слова на склади і його перенос часто не збігаються:

  • слово може мати кілька складів, але не переноситися: о-лі-я, бо одну букву не лишаємо й не переносимо;
  • групу приголосних між голосними під час переносу можна розірвати в будь-якому місці: се-стра, сес-тра, сест-ра, хоч на склади його зазвичай ділять се-стра;
  • апостроф і ь звуків не позначають, а для переносу важливі: їх не відриваємо від попередньої букви.

Поділ на склади і перенос — не одне й те саме

СловоСкладиЯк перенести
оліяо-лі-я — три складине переносимо: і перший, і останній склад — одна буква
сестрасе-страсе-стра, сес-тра, сест-ра: групу приголосних розриваємо будь-де
казкаказ-каказ-ка, ка-зка
сім’ясім’-ялише сі-м’я: сім’-я лишило б у новому рядку одну букву
бур’янбур’-янбур’-ян (як у Правописі) і бу-р’ян
чекаютьче-ка-ютьче-кають, чека-ють

Склади — це вимова, перенос — письмо. Поділ на склади й розбіжності підручників — у статті «Поділ слів на склади і правила переносу».

Як ділити слова на склади, що таке відкритий і закритий склад і чому підручники інколи ділять по-різному — у статті «Поділ слів на склади і правила переносу». Тут — лише перенос.

Основне правило: переносимо за складами

Частини слова з одного рядка в другий переносимо за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків. Коли між голосними стоїть кілька приголосних, Правопис 2019 року дозволяє переносити довільно, якщо цьому не заважає жодне з правил нижче: Дні-про і Дніп-ро, Оле-ксандра і Олек-сандра, се-стра і сест-ра. Те саме стосується суфіксів: бли-зький і близь-кий; видавни-цтво, видавниц-тво і видавницт-во; росій-ський і російсь-кий.

Межа між двома голосними — теж межа складу: оке-ан, те-атр, фі-олетовий. Так само переносимо закінчення і частини, у яких є голосний: чека-ють, сміє-ться і смієть-ся, вчи-ться і вчить-ся.

Одну букву не лишаємо і не переносимо

Навіть якщо одна буква становить цілий склад, її не лишаємо в кінці рядка й не переносимо в наступний: ака-демія (не а-кадемія), Ма-рія (не Марі-я), олі-вець (не о-лівець).

Тому зовсім не переносимо двоскладові слова на зразок або, моя, око, шия, а також олія, мрія, одяг, удар, ящик, ім’я, осінь, алея. Не переносимо й односкладові слова: край, спить, в’ють, звір — частина без голосного не є складом.

Які букви не можна відривати від попередньої: апостроф, ь, й

Апостроф, м’який знак і букву й не відокремлюємо від попередньої букви: бур’-ян (не бур-’ян), Лук’-ян (не Лук-’ян), кіль-це (не кіл-ьце), низь-ко (не низ-ько), бай-ка (не ба-йка), стій-кий (не сті-йкий).

Апостроф чи ь разом із попередньою буквою можна й перенести: бли-зький — приклад самого Правопису. Так само бу-р’ян, пі-р’я, сі-м’я, ко-льори. А після префікса букву з апострофом навіть треба перенести разом: за-в’язувати, роз-в’язувати — першу букву кореня в’яз- від нього не відриваємо. Неправильно лише розривати букву й апостроф (ь).

Буква й перед голосним о входить у сполучення йо, і тоді відходить разом із ним: па-йок, ра-йон, зна-йомий, бо-йовий (див. наступний розділ).

Буквосполучення дж, дз, йо, ьо: що не можна розривати

Дж, дз, що позначають один звук, не розриваємо: хо-джу, си-джу, ра-джу, ґу-дзик, пі-джак, кукуру-дза. Якщо ж д належить до префікса, а ж чи з — до кореня, це два звуки, і розриваємо саме між ними: під-живляти (не пі-дживляти), над-звичайний (не на-дзвичайний), від-жити, під-земний, перед-звін. Префікс і корінь у слові знайдеш за розбором — див. «Розбір слова за будовою».

Йо, ьо теж не розриваємо: па-йок (не пай-ок), сльо-за (не сль-оза), ма-йор, ко-льори, сьо-годні, міль-йон.

Перенос слів із префіксами і складних слів

Корінь після префікса. Якщо корінь починається на голосний, переносимо довільно: ро-зорати, роз-орати, розо-рати; бе-зупинно, без-упинно, безу-пинно. Якщо на приголосний — від кореня його не відриваємо: до-зрівати (не доз-рівати), ви-правдання (не вип-равдання), на-крити (не нак-рити). Тому, наприклад, слово укрив не переносимо зовсім: у-крив лишає одну букву, а ук-рив відриває к від кореня.

Префікс. Односкладовий префікс перед приголосним не розриваємо: над-мірний, най-більший, роз-бити (не на-дмірний, на-йбільший, ро-збити). Кількаскладові префікси розривати можна: пе-ре-працювати, пе-ред-гроззя.

Складні слова. Не можна лишати в кінці рядка початок другої основи, якщо він не становить складу: багато-ступінчастий (не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (не восьмиг-ранний), дво-значний (не двоз-начний), само-скид (не самос-кид), земле-власник (не землев-ласник).

Подвоєні букви: закон-ний, але знан-ня і зна-ння

Коли збігаються дві однакові приголосні, одну лишаємо в рядку, а другу переносимо: закон-ний (не зако-нний), розріс-ся (не розрі-сся), годин-ник, цін-ність.

Лише в іменниках із подовженим приголосним можливі обидва переноси: знан-ня і зна-ння, жит-тя і жи-ття, волос-ся і воло-сся, насін-ня і насі-ння. Чому в цих словах дві букви — у статті «Подвоєння букв».

Чи можна переносити -ють, -ться, -ся

Так. Переносимо будь-яку частину, у якій є голосний і щонайменше дві букви, якщо не порушено жодного правила вище:

  • -ють: чека-ють, чита-ють, з’єдну-ють;
  • -ться: сміє-ться або смієть-ся, готує-ться або готуєть-ся (ь лишаємо при т, тож не смієт-ься);
  • -ся: сміяли-ся, розріс-ся;
  • -ння в іменниках: зна-ння, читан-ня.

А от частину без голосного (-ть, -сь) окремо не переносимо: сто-їть, але не стоїт-ь чи стої-ть.

Абревіатури, ініціали, числа: технічні правила

Не розриваємо ініціальні абревіатури, а також комбіновані, що складаються з ініціальних скорочень і цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.

Не можна також:

  • лишати в кінці рядка ініціали чи скорочення перед прізвищем: Т. Г. Шевченко (не Т. Г. // Шевченко), проф. Тоцька (не проф. // Тоцька), п. Гнатюк (не п. // Гнатюк);
  • відривати скорочені назви мір від цифр: 2008 р. (не 2008 // р.), 25 км (не 25 // км), 20 куб. см (не 20 // куб. см);
  • переносити закінчення, приєднані до цифр дефісом: 2-го (не 2- // го), 16-му (не 16- // му);
  • розривати графічні скорочення: т-во, вид-во, і т. д., і т. ін., та ін.

Якщо ж ім’я, по батькові чи звання написано повністю, переносити можна: Тарас // Григорович Шевченко, академік // Агатангел Кримський.

Чи можна переносити тире та інші розділові знаки

Розділові знаки, крім тире, не переносимо на початок наступного рядка; так само не переносимо дужку чи лапки, що закривають попередній рядок, і не лишаємо в кінці рядка відкриту дужку чи відкриті лапки. Тире переносити можна: рядок може починатися з тире.

Типові помилки під час переносу

Найчастіше відривають апостроф чи ь, розривають дж, йо і переносять одну букву.

Типові помилки під час переносу

НеправильноПравильноЧому
бур-’ян, пір-’ябур’-ян, пі-р’яапостроф лишаємо при попередній букві
сім’-я, ім’-ясі-м’я; ім’я не переносимоодну букву не переносимо
о-лія, олі-я, о-сіньолія, осінь не переносимоодну букву не лишаємо й не переносимо
сид-жу, рад-жуси-джу, ра-джудж — один звук
рай-он, знай-омийра-йон, зна-йомиййо не розриваємо
українс-ький, міс-ькийукраїн-ський, українсь-кий, місь-кийь лишаємо при попередній букві
ук-рив, у-кривукрив не переносимовід кореня крив- не відриваємо к, а у — одна буква
зако-нний, годи-нникзакон-ний, годин-никодну з однакових приголосних лишаємо, другу переносимо
ро-збити, пі-дземнийроз-бити, під-земнийодноскладовий префікс перед приголосним не розриваємо
п’ятиг-раннийп’яти-граннийне лишаємо початок другої основи без голосного
проф. // Іваненко, 25 // кмпроф. Іваненко, 25 кмскорочення не відриваємо від прізвища чи числа

Вправи: як перенести слово

Три тренажери: обери правильний перенос, визнач, чи можна взагалі перенести слово, і перевір технічні правила. Наприкінці сторінки — тест на 10 завдань.

Який перенос правильний?

12 слів. Обери єдиний правильний перенос — одразу побачиш пояснення.

  1. ґудзик

    Відповідь

    ґу-дзик. Дз тут позначає один звук, тому його не розриваємо.

  2. Лук’ян

    Відповідь

    Лук’-ян. Апостроф лишаємо при попередній букві: Лук’-ян.

  3. надзвичайний

    Відповідь

    над-звичайний. Над- — префікс, звич- — корінь: тут д і з — два звуки, і розриваємо саме між ними.

  4. сльоза

    Відповідь

    сльо-за. Сполучення ьо не розриваємо.

  5. копійка

    Відповідь

    копій-ка. Буква й перед приголосним лишається при попередній букві.

  6. виправдання

    Відповідь

    ви-правдання. Після префікса ви- корінь починається на приголосний, і його не відриваємо.

  7. розрісся

    Відповідь

    розріс-ся. З двох однакових приголосних одну лишаємо в рядку, другу переносимо.

  8. надмірний

    Відповідь

    над-мірний. Односкладовий префікс над- перед приголосним не розриваємо.

  9. восьмигранний

    Відповідь

    восьми-гранний. Не лишаємо в рядку г — початок другої основи без голосного.

  10. бойовий

    Відповідь

    бо-йовий. Сполучення йо не розриваємо, а одну букву не переносимо.

  11. низько

    Відповідь

    низь-ко. М’який знак лишаємо при попередній букві.

  12. з’їдає

    Відповідь

    з’ї-дає. З’- — не склад, а є — одна буква, тож переносимо лише з’ї-дає.

Можна перенести слово чи ні?

12 слів. Натисни на слово, а потім на групу. Пам’ятай: одну букву не лишаємо й не переносимо.

      Відповіді
      шияНе можна перенестиШи-я — у новому рядку лишилася б одна буква.
      Ма-ріяМожна перенестиМа-рія; Марі-я не можна: одна буква.
      ящикНе можна перенестиЯ-щик — одна буква в першому рядку, а інших складів немає.
      олі-вецьМожна перенестиОлі-вець; о-лівець не можна: одна буква.
      ім’яНе можна перенестиІ-м’я чи ім’-я — в обох випадках одна буква.
      яли-наМожна перенестиЯли-на; я-лина не можна: одна буква.
      алеяНе можна перенестиА-лея чи але-я — в обох випадках одна буква.
      ака-демія, акаде-міяМожна перенестиАка-демія чи акаде-мія; а-кадемія не можна.
      окоНе можна перенестиО-ко — одна буква в першому рядку (приклад Правопису).
      озе-роМожна перенестиОзе-ро; о-зеро не можна: одна буква.
      ударНе можна перенестиУ-дар — одна буква; уд-ар — не за складами.
      сто-їтьМожна перенестиСто-їть: у новому рядку склад їть.

      Чи можна так розірвати рядок?

      12 прикладів, // — межа рядків. Розподіли їх на дві групи.

          Відповіді
          Т. Г. // ШевченкоТак не можнаІніціали не відриваємо від прізвища.
          академік // Агатангел КримськийТак можнаЗвання та ім’я подано повністю — так можна.
          акад. // ГончаренкоТак не можнаСкорочене звання не відриваємо від прізвища.
          5 // гТак не можнаСкорочену назву міри не відриваємо від цифри.
          4- // гоТак не можнаЗакінчення, приєднане до цифри дефісом, не переносимо.
          і т. // д.Так не можнаГрафічне скорочення не розриваємо.
          МА- // УТак не можнаАбревіатуру з початкових букв не розриваємо.
          Київ // — столицяТак можнаТире — єдиний розділовий знак, який можна перенести на початок рядка.
          Київ // , ЛьвівТак не можнаКому на початок рядка не переносимо.
          пе- // репрацюватиТак можнаКількаскладовий префікс можна розривати за складами.
          жит- // тяТак можнаВ іменнику з подовженим приголосним можна і жит-тя, і жи-ття.
          далеко- // східнийТак можнаДруга основа починається в новому рядку повністю.

          Джерело правил: Український правопис (2019), § 63 «Орфографічні правила переносу» (п. 1–10) і § 64 «Технічні правила переносу» (п. 1–5); подовження приголосних — § 30; написання і наголос слів у словнику — за «Словниками України» та ВЕСУМ.

          Вправи з відповідями: перенос слів з рядка в рядок

          10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

          1. Яке слово НЕ можна поділити для переносу?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: А — олія. Одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо, а в слові «олія» (о-лі-я) і перший, і останній склад — одна буква. Решту слів переносимо: ка-лина, до-рога, шко-ла.

          2. Як правильно перенести слово «ходжу»?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: В — хо-джу. Сполучення дж, що позначає один звук, не розриваємо: хо-джу, си-джу.

          3. Як правильно перенести слово «бур’ян»?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: Б — бур’-ян. Апостроф не відокремлюємо від попередньої букви: бур’-ян, Лук’-ян.

          4. Як правильно перенести складне слово «двозначний»?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: Г — дво-значний. У складному слові не лишаємо в кінці рядка початок другої основи, якщо він не становить складу: дво-значний, а не двоз-начний.

          5. Як правильно перенести слово «найбільший»?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: В — най-більший. Односкладовий префікс най- перед приголосним не розриваємо, а букву й не відокремлюємо від попередньої букви: най-більший.

          6. Як правильно перенести слово «підживляти»?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: А — під-живляти. Тут д належить до префікса під-, а ж — до кореня, тож це два звуки, і розриваємо саме між ними: під-живляти.

          7. Яке слово НЕ можна розривати під час переносу?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: Б — НАТО. Ініціальні абревіатури (НАТО, МАГАТЕ, НТШ) не розриваємо. Решту слів переносимо: Хар-ків, се-стра, знан-ня.

          8. У якому рядку обидва переноси правильні?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: Г — знан-ня і зна-ння. Подвійний перенос можливий лише в іменниках із подовженим приголосним: знан-ня і зна-ння. Неправильні зако-нний, доз-рівати і сид-жу.

          9. Який розрив рядка допустимий?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: Г — Тарас // Григорович Шевченко. Ім’я, по батькові й прізвище, написані повністю, можна розносити по рядках. А скорочення мір не відриваємо від чисел, а закінчення — від цифр.

          10. У якому рядку всі переноси правильні?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: А — ка-зка, па-йок, близь-кий. Групу приголосних можна розірвати будь-де (ка-зка, каз-ка; бли-зький, близь-кий), але йо не розриваємо, ь не відриваємо від попередньої букви, а одну букву не переносимо.

          Ця тема на карті української мови: Фонетика, графіка, орфоепія → Склад і перенос