Правила переносу слів з рядка в рядок

Оновлено: 3.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Слова з рядка в рядок переносимо за складами, але не кожен поділ на склади годиться для переносу: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо, дж, дз, йо, ьо не розриваємо, а апостроф, ь і й лишаємо при попередній букві: бур’-ян, кіль-це, бай-ка. Так велить Український правопис 2019 року.

Нижче — усі правила переносу в таблиці, словник «Як перенести слово» з пошуком (бур’ян, сім’я, український, олія, казка та ще понад 240 слів, про які найчастіше питають), пояснення до кожного правила, типові помилки, три тренажери й тест на 10 завдань із відповідями.

Коротко: правила переносу слів у таблиці

Усі правила в одній таблиці: що можна, чого не можна і як виглядає помилка. Знак // позначає межу рядків.

Як перенести слово: словник із пошуком

Найчастіше питають про такі слова:

• Бур’ян — бур’-ян (так у Правописі) або бу-р’ян, але не бур-’ян: апостроф не відриваємо від попередньої букви.
• Сім’я — лише сі-м’я. На склади слово ділиться сім’-я, але так переносити не можна: у новому рядку лишилася б одна буква.
• Український — укра-їнський, украї-нський, україн-ський, українсь-кий; не українс-ький, бо ь лишаємо при с.
• Олія, мрія, ім’я, осінь, одяг, ящик — не переносимо: будь-який поділ лишає одну букву або частину без голосного.
• Казка — каз-ка або ка-зка; яблуко — яб-луко, яблу-ко.
• Ходжу, сиджу, раджу — хо-джу, си-джу, ра-джу: дж тут один звук.
• Район, знайомий, стоїть — ра-йон; зна-йомий, знайо-мий; сто-їть.

Інше слово шукай у словнику: для кожного — усі правильні переноси і пояснення, чому інакше не можна.

Поділ на склади і перенос — не одне й те саме

Поділ на склади стосується вимови: у слові стільки складів, скільки голосних звуків, а межу між складами визначає звучання (о-лі-я, се-стра, каз-ка). Перенос — це правило письма: він теж іде за складами, але має свої заборони й дозволи. Тому поділ слова на склади і його перенос часто не збігаються:

• слово може мати кілька складів, але не переноситися: о-лі-я, бо одну букву не лишаємо й не переносимо;
• групу приголосних між голосними під час переносу можна розірвати в будь-якому місці: се-стра, сес-тра, сест-ра, хоч на склади його зазвичай ділять се-стра;
• апостроф і ь звуків не позначають, а для переносу важливі: їх не відриваємо від попередньої букви.

Як ділити слова на склади, що таке відкритий і закритий склад і чому підручники інколи ділять по-різному — у статті «Поділ слів на склади і правила переносу». Тут — лише перенос.

Основне правило: переносимо за складами

Частини слова з одного рядка в другий переносимо за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків. Коли між голосними стоїть кілька приголосних, Правопис 2019 року дозволяє переносити довільно, якщо цьому не заважає жодне з правил нижче: Дні-про і Дніп-ро, Оле-ксандра і Олек-сандра, се-стра і сест-ра. Те саме стосується суфіксів: бли-зький і близь-кий; видавни-цтво, видавниц-тво і видавницт-во; росій-ський і російсь-кий.

Межа між двома голосними — теж межа складу: оке-ан, те-атр, фі-олетовий. Так само переносимо закінчення і частини, у яких є голосний: чека-ють, сміє-ться і смієть-ся, вчи-ться і вчить-ся.

Одну букву не лишаємо і не переносимо

Навіть якщо одна буква становить цілий склад, її не лишаємо в кінці рядка й не переносимо в наступний: ака-демія (не а-кадемія), Ма-рія (не Марі-я), олі-вець (не о-лівець).

Тому зовсім не переносимо двоскладові слова на зразок або, моя, око, шия, а також олія, мрія, одяг, удар, ящик, ім’я, осінь, алея. Не переносимо й односкладові слова: край, спить, в’ють, звір — частина без голосного не є складом.

Які букви не можна відривати від попередньої: апостроф, ь, й

Апостроф, м’який знак і букву й не відокремлюємо від попередньої букви: бур’-ян (не бур-’ян), Лук’-ян (не Лук-’ян), кіль-це (не кіл-ьце), низь-ко (не низ-ько), бай-ка (не ба-йка), стій-кий (не сті-йкий).

Апостроф чи ь разом із попередньою буквою можна й перенести: бли-зький — приклад самого Правопису. Так само бу-р’ян, пі-р’я, сі-м’я, ко-льори. А після префікса букву з апострофом навіть треба перенести разом: за-в’язувати, роз-в’язувати — першу букву кореня в’яз- від нього не відриваємо. Неправильно лише розривати букву й апостроф (ь).

Буква й перед голосним о входить у сполучення йо, і тоді відходить разом із ним: па-йок, ра-йон, зна-йомий, бо-йовий (див. наступний розділ).

Буквосполучення дж, дз, йо, ьо: що не можна розривати

Дж, дз, що позначають один звук, не розриваємо: хо-джу, си-джу, ра-джу, ґу-дзик, пі-джак, кукуру-дза. Якщо ж д належить до префікса, а ж чи з — до кореня, це два звуки, і розриваємо саме між ними: під-живляти (не пі-дживляти), над-звичайний (не на-дзвичайний), від-жити, під-земний, перед-звін. Префікс і корінь у слові знайдеш за розбором — див. «Розбір слова за будовою».

Йо, ьо теж не розриваємо: па-йок (не пай-ок), сльо-за (не сль-оза), ма-йор, ко-льори, сьо-годні, міль-йон.

Перенос слів із префіксами і складних слів

Корінь після префікса. Якщо корінь починається на голосний, переносимо довільно: ро-зорати, роз-орати, розо-рати; бе-зупинно, без-упинно, безу-пинно. Якщо на приголосний — від кореня його не відриваємо: до-зрівати (не доз-рівати), ви-правдання (не вип-равдання), на-крити (не нак-рити). Тому, наприклад, слово укрив не переносимо зовсім: у-крив лишає одну букву, а ук-рив відриває к від кореня.

Префікс. Односкладовий префікс перед приголосним не розриваємо: над-мірний, най-більший, роз-бити (не на-дмірний, на-йбільший, ро-збити). Кількаскладові префікси розривати можна: пе-ре-працювати, пе-ред-гроззя.

Складні слова. Не можна лишати в кінці рядка початок другої основи, якщо він не становить складу: багато-ступінчастий (не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (не восьмиг-ранний), дво-значний (не двоз-начний), само-скид (не самос-кид), земле-власник (не землев-ласник).

Подвоєні букви: закон-ний, але знан-ня і зна-ння

Коли збігаються дві однакові приголосні, одну лишаємо в рядку, а другу переносимо: закон-ний (не зако-нний), розріс-ся (не розрі-сся), годин-ник, цін-ність.

Лише в іменниках із подовженим приголосним можливі обидва переноси: знан-ня і зна-ння, жит-тя і жи-ття, волос-ся і воло-сся, насін-ня і насі-ння. Чому в цих словах дві букви — у статті «Подвоєння букв».

Чи можна переносити -ють, -ться, -ся

Так. Переносимо будь-яку частину, у якій є голосний і щонайменше дві букви, якщо не порушено жодного правила вище:

• -ють: чека-ють, чита-ють, з’єдну-ють;
• -ться: сміє-ться або смієть-ся, готує-ться або готуєть-ся (ь лишаємо при т, тож не смієт-ься);
• -ся: сміяли-ся, розріс-ся;
• -ння в іменниках: зна-ння, читан-ня.

А от частину без голосного (-ть, -сь) окремо не переносимо: сто-їть, але не стоїт-ь чи стої-ть.

Абревіатури, ініціали, числа: технічні правила

Не розриваємо ініціальні абревіатури, а також комбіновані, що складаються з ініціальних скорочень і цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.

Не можна також:

• лишати в кінці рядка ініціали чи скорочення перед прізвищем: Т. Г. Шевченко (не Т. Г. // Шевченко), проф. Тоцька (не проф. // Тоцька), п. Гнатюк (не п. // Гнатюк);
• відривати скорочені назви мір від цифр: 2008 р. (не 2008 // р.), 25 км (не 25 // км), 20 куб. см (не 20 // куб. см);
• переносити закінчення, приєднані до цифр дефісом: 2-го (не 2- // го), 16-му (не 16- // му);
• розривати графічні скорочення: т-во, вид-во, і т. д., і т. ін., та ін.

Якщо ж ім’я, по батькові чи звання написано повністю, переносити можна: Тарас // Григорович Шевченко, академік // Агатангел Кримський.

Чи можна переносити тире та інші розділові знаки

Розділові знаки, крім тире, не переносимо на початок наступного рядка; так само не переносимо дужку чи лапки, що закривають попередній рядок, і не лишаємо в кінці рядка відкриту дужку чи відкриті лапки. Тире переносити можна: рядок може починатися з тире.

Типові помилки під час переносу

Найчастіше відривають апостроф чи ь, розривають дж, йо і переносять одну букву.

Вправи: як перенести слово

Три тренажери: обери правильний перенос, визнач, чи можна взагалі перенести слово, і перевір технічні правила. Наприкінці сторінки — тест на 10 завдань.

Який перенос правильний?

12 слів. Обери єдиний правильний перенос — одразу побачиш пояснення.

1. ґудзик

   ґуд-зикґу-дзикґудз-ик
   Відповідь

   ґу-дзик. Дз тут позначає один звук, тому його не розриваємо.

2. Лук’ян

   Лук’-янЛук-’янЛук’я-н
   Відповідь

   Лук’-ян. Апостроф лишаємо при попередній букві: Лук’-ян.

3. надзвичайний

   на-дзвичайнийнадз-вичайнийнад-звичайний
   Відповідь

   над-звичайний. Над- — префікс, звич- — корінь: тут д і з — два звуки, і розриваємо саме між ними.

4. сльоза

   сльо-засль-озас-льоза
   Відповідь

   сльо-за. Сполучення ьо не розриваємо.

5. копійка

   копі-йкакопійк-акопій-ка
   Відповідь

   копій-ка. Буква й перед приголосним лишається при попередній букві.

6. виправдання

   вип-равданняви-правданняв-иправдання
   Відповідь

   ви-правдання. Після префікса ви- корінь починається на приголосний, і його не відриваємо.

7. розрісся

   розрі-ссярозрісс-ярозріс-ся
   Відповідь

   розріс-ся. З двох однакових приголосних одну лишаємо в рядку, другу переносимо.

8. надмірний

   над-мірнийна-дмірнийнадм-ірний
   Відповідь

   над-мірний. Односкладовий префікс над- перед приголосним не розриваємо.

9. восьмигранний

   восьмиг-раннийвосьми-граннийвосьмигра-нний
   Відповідь

   восьми-гранний. Не лишаємо в рядку г — початок другої основи без голосного.

10. бойовий

    бойови-йбой-овийбо-йовий
    Відповідь

    бо-йовий. Сполучення йо не розриваємо, а одну букву не переносимо.

11. низько

    низь-кониз-ьконизьк-о
    Відповідь

    низь-ко. М’який знак лишаємо при попередній букві.

12. з’їдає

    з’-їдаєз’ї-даєз’їда-є
    Відповідь

    з’ї-дає. З’- — не склад, а є — одна буква, тож переносимо лише з’ї-дає.

Можна перенести слово чи ні?

12 слів. Натисни на слово, а потім на групу. Пам’ятай: одну букву не лишаємо й не переносимо.

академіяялинаокоМаріяящикім’яолівецьалеястоїтьударозерошия

Можна перенестиє хоч один правильний перенос

Не можна перенестибудь-який поділ лишить одну букву

Відповіді

шия	Не можна перенести	Ши-я — у новому рядку лишилася б одна буква.
Ма-рія	Можна перенести	Ма-рія; Марі-я не можна: одна буква.
ящик	Не можна перенести	Я-щик — одна буква в першому рядку, а інших складів немає.
олі-вець	Можна перенести	Олі-вець; о-лівець не можна: одна буква.
ім’я	Не можна перенести	І-м’я чи ім’-я — в обох випадках одна буква.
яли-на	Можна перенести	Яли-на; я-лина не можна: одна буква.
алея	Не можна перенести	А-лея чи але-я — в обох випадках одна буква.
ака-демія, акаде-мія	Можна перенести	Ака-демія чи акаде-мія; а-кадемія не можна.
око	Не можна перенести	О-ко — одна буква в першому рядку (приклад Правопису).
озе-ро	Можна перенести	Озе-ро; о-зеро не можна: одна буква.
удар	Не можна перенести	У-дар — одна буква; уд-ар — не за складами.
сто-їть	Можна перенести	Сто-їть: у новому рядку склад їть.

Чи можна так розірвати рядок?

12 прикладів, // — межа рядків. Розподіли їх на дві групи.

4- // годалеко- // східний5 // гжит- // тяакадемік // Агатангел КримськийМА- // Упе- // репрацюватиТ. Г. // ШевченкоКиїв // — столицяакад. // ГончаренкоКиїв // , Львіві т. // д.

Так можнаяк Хар- // ків

Так не можнаяк НА- // ТО

Відповіді

Т. Г. // Шевченко	Так не можна	Ініціали не відриваємо від прізвища.
академік // Агатангел Кримський	Так можна	Звання та ім’я подано повністю — так можна.
акад. // Гончаренко	Так не можна	Скорочене звання не відриваємо від прізвища.
5 // г	Так не можна	Скорочену назву міри не відриваємо від цифри.
4- // го	Так не можна	Закінчення, приєднане до цифри дефісом, не переносимо.
і т. // д.	Так не можна	Графічне скорочення не розриваємо.
МА- // У	Так не можна	Абревіатуру з початкових букв не розриваємо.
Київ // — столиця	Так можна	Тире — єдиний розділовий знак, який можна перенести на початок рядка.
Київ // , Львів	Так не можна	Кому на початок рядка не переносимо.
пе- // репрацювати	Так можна	Кількаскладовий префікс можна розривати за складами.
жит- // тя	Так можна	В іменнику з подовженим приголосним можна і жит-тя, і жи-ття.
далеко- // східний	Так можна	Друга основа починається в новому рядку повністю.

Джерело правил: Український правопис (2019), § 63 «Орфографічні правила переносу» (п. 1–10) і § 64 «Технічні правила переносу» (п. 1–5); подовження приголосних — § 30; написання і наголос слів у словнику — за «Словниками України» та ВЕСУМ.

Читайте також: Поділ слів на склади і правила переносу, Правила вживання апострофа, Правила вживання м’якого знака, Подвоєння букв: збіг однакових приголосних і подовжені м’які приголосні, Розбір слова за будовою.

Вправи з відповідями: перенос слів з рядка в рядок

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Яке слово НЕ можна поділити для переносу?

   • А олія
   • Б калина
   • В дорога
   • Г школа
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — олія. Одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо, а в слові «олія» (о-лі-я) і перший, і останній склад — одна буква. Решту слів переносимо: ка-лина, до-рога, шко-ла.

2. Як правильно перенести слово «ходжу»?

   • А ход-жу
   • Б х-оджу
   • В хо-джу
   • Г ходж-у
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — хо-джу. Сполучення дж, що позначає один звук, не розриваємо: хо-джу, си-джу.

3. Як правильно перенести слово «бур’ян»?

   • А бур-’ян
   • Б бур’-ян
   • В бур’я-н
   • Г б-ур’ян
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — бур’-ян. Апостроф не відокремлюємо від попередньої букви: бур’-ян, Лук’-ян.

4. Як правильно перенести складне слово «двозначний»?

   • А двоз-начний
   • Б д-возначний
   • В двозначни-й
   • Г дво-значний
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — дво-значний. У складному слові не лишаємо в кінці рядка початок другої основи, якщо він не становить складу: дво-значний, а не двоз-начний.

5. Як правильно перенести слово «найбільший»?

   • А на-йбільший
   • Б найб-ільший
   • В най-більший
   • Г найбільш-ий
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — най-більший. Односкладовий префікс най- перед приголосним не розриваємо, а букву й не відокремлюємо від попередньої букви: най-більший.

6. Як правильно перенести слово «підживляти»?

   • А під-живляти
   • Б пі-дживляти
   • В підж-ивляти
   • Г підживл-яти
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — під-живляти. Тут д належить до префікса під-, а ж — до кореня, тож це два звуки, і розриваємо саме між ними: під-живляти.

7. Яке слово НЕ можна розривати під час переносу?

   • А Харків
   • Б НАТО
   • В сестра
   • Г знання
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — НАТО. Ініціальні абревіатури (НАТО, МАГАТЕ, НТШ) не розриваємо. Решту слів переносимо: Хар-ків, се-стра, знан-ня.

8. У якому рядку обидва переноси правильні?

   • А закон-ний і зако-нний
   • Б до-зрівати і доз-рівати
   • В сид-жу і си-джу
   • Г знан-ня і зна-ння
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — знан-ня і зна-ння. Подвійний перенос можливий лише в іменниках із подовженим приголосним: знан-ня і зна-ння. Неправильні зако-нний, доз-рівати і сид-жу.

9. Який розрив рядка допустимий?

   • А 2008 // р.
   • Б 150 // га
   • В 10- // му
   • Г Тарас // Григорович Шевченко
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Тарас // Григорович Шевченко. Ім’я, по батькові й прізвище, написані повністю, можна розносити по рядках. А скорочення мір не відриваємо від чисел, а закінчення — від цифр.

10. У якому рядку всі переноси правильні?

    • А ка-зка, па-йок, близь-кий
    • Б каз-ка, пай-ок, бли-зький
    • В ка-зка, па-йок, близ-ький
    • Г казк-а, па-йок, бли-зький
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — ка-зка, па-йок, близь-кий. Групу приголосних можна розірвати будь-де (ка-зка, каз-ка; бли-зький, близь-кий), але йо не розриваємо, ь не відриваємо від попередньої букви, а одну букву не переносимо.

Ця тема на карті української мови: Фонетика, графіка, орфоепія → Склад і перенос