Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Слова з рядка в рядок переносимо за складами, але не кожен поділ на склади годиться для переносу: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо, дж, дз, йо, ьо не розриваємо, а апостроф, ь і й лишаємо при попередній букві: бур’-ян, кіль-це, бай-ка. Так велить Український правопис 2019 року.
Нижче — усі правила переносу в таблиці, словник «Як перенести слово» з пошуком (бур’ян, сім’я, український, олія, казка та ще понад 240 слів, про які найчастіше питають), пояснення до кожного правила, типові помилки, три тренажери й тест на 10 завдань із відповідями.
Коротко: правила переносу слів у таблиці
Усі правила в одній таблиці: що можна, чого не можна і як виглядає помилка. Знак // позначає межу рядків.
Правила переносу слів: коротко
| Правило | Так | Не так |
|---|---|---|
| Переносимо за складами; групу приголосних між голосними можна розірвати в будь-якому місці | Хар-ків, се-стра, сест-ра, бли-зький, близь-кий | Харк-ів, сестр-а |
| Одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо | олі-вець, Ма-рія; олія, мрія — не переносимо | о-лівець, Марі-я, о-лія |
| Дж, дз, що позначають один звук, не розриваємо | хо-джу, ґу-дзик | ход-жу, ґуд-зик |
| …але якщо д — у префіксі, а ж, з — у корені, розриваємо саме між ними | під-живляти, над-звичайний | пі-дживляти, на-дзвичайний |
| Йо, ьо не розриваємо | па-йок, сльо-за | пай-ок, сль-оза |
| Апостроф, ь і й лишаємо при попередній букві | бур’-ян, кіль-це, бай-ка | бур-’ян, кіл-ьце, ба-йка |
| Префікс і корінь: корінь на голосний — переносимо довільно; на приголосний — його перший приголосний не відриваємо | ро-зорати, роз-орати, розо-рати; до-зрівати | доз-рівати, вип-равдання |
| Дві однакові приголосні: одну лишаємо, другу переносимо; в іменниках із подовженням — обидва способи | закон-ний, розріс-ся; знан-ня і зна-ння | зако-нний, розрі-сся |
| Односкладовий префікс перед приголосним не розриваємо; кількаскладовий — можна | над-мірний, най-більший; пе-репрацювати | на-дмірний, на-йбільший |
| Складне слово: не лишаємо в кінці рядка початок другої основи, якщо він не становить складу | восьми-гранний, далеко-східний | восьмиг-ранний, далекос-хідний |
| Абревіатури з початкових букв (і з цифрами) не розриваємо | НАТО, МАГАТЕ, ЛАЗ-105 | НА-ТО, МА-ГАТЕ |
| Ініціали, скорочення, числа не відриваємо від слова чи цифри | Т. Г. Шевченко, 2008 р., 10-му, вид-во | Т. Г. // Шевченко, 2008 // р., 10- // му |
| Розділові знаки, крім тире, на початок рядка не переносимо | …річка, // а за нею…; …річка // — а за нею… | …річка // , а за нею… |
// — межа рядків.
Як перенести слово: словник із пошуком
Найчастіше питають про такі слова:
- Бур’ян — бур’-ян (так у Правописі) або бу-р’ян, але не бур-’ян: апостроф не відриваємо від попередньої букви.
- Сім’я — лише сі-м’я. На склади слово ділиться сім’-я, але так переносити не можна: у новому рядку лишилася б одна буква.
- Український — укра-їнський, украї-нський, україн-ський, українсь-кий; не українс-ький, бо ь лишаємо при с.
- Олія, мрія, ім’я, осінь, одяг, ящик — не переносимо: будь-який поділ лишає одну букву або частину без голосного.
- Казка — каз-ка або ка-зка; яблуко — яб-луко, яблу-ко.
- Ходжу, сиджу, раджу — хо-джу, си-джу, ра-джу: дж тут один звук.
- Район, знайомий, стоїть — ра-йон; зна-йомий, знайо-мий; сто-їть.
Інше слово шукай у словнику: для кожного — усі правильні переноси і пояснення, чому інакше не можна.
Як перенести слово: словник
| Слово | Як перенести | Чому так |
|---|---|---|
| агрофі́рма | аг-рофірма, агро-фірма, агрофі-рма, агрофір-ма | Не а-грофірма: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| а́йстра | ай-стра, айс-тра, айст-ра | Не а-йстра: й не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| але́я | не переносимо | Не а-лея, але-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| альбо́м | аль-бом | Не ал-ьбом: ь не відриваємо від попередньої букви; не а-льбом: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| англі́йській | ан-глійській, анг-лійській, англій-ській, англійсь-кій | Не англі-йській: й не відриваємо від попередньої букви; не а-нглійській: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| Андрі́йович | Ан-дрійович, Анд-рійович, Андрі-йович, Андрійо-вич | Не Андрій-ович: йо не розриваємо; не А-ндрійович: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| а́рмія | ар-мія | Не а-рмія, армі-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| бага́тство | ба-гатство, бага-тство, багат-ство, багатс-тво, багатст-во | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| багатьо́х | ба-гатьох, бага-тьох | Не багат-ьох: ь не відриваємо від попередньої букви; не багать-ох: ьо не розриваємо. |
| бадьо́рий | ба-дьорий, бадьо-рий | Не бад-ьорий: ь не відриваємо від попередньої букви; не бадь-орий: ьо не розриваємо. |
| ба́йка | бай-ка | Не ба-йка: й не відриваємо від попередньої букви. |
| батальйо́н | ба-тальйон, бата-льйон, баталь-йон | Не батал-ьйон: ь не відриваємо від попередньої букви; не батальй-он: йо не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| беззву́чний | без-звучний, беззву-чний, беззвуч-ний | Не безз-вучний: від кореня після префікса без- не відриваємо його першу букву з; не бе-ззвучний: односкладовий префікс без- перед приголосним не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| б’є́ться | б’є-ться, б’єть-ся | Не б’єт-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| білі́є | бі-ліє | Не білі-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| бі́льше | бі-льше, біль-ше | Не біл-ьше: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| близьки́й | бли-зький, близь-кий | Не близ-ький: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Приклад Правопису. |
| бойови́й | бо-йовий, бойо-вий | Не бой-овий: йо не розриваємо. |
| будо́ва | бу-дова, будо-ва | Переносимо за складами. |
| бур’я́н | бу-р’ян, бур’-ян | Не бур-’ян: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Правопис наводить бур’-ян; бу-р’ян теж правильно: апостроф лишається при р, а р’ переходить у новий рядок разом, як зь у бли-зький. |
| Валер’я́н | Ва-лер’ян, Вале-р’ян, Валер’-ян | Не Валер-’ян: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| ведмі́дь | ве-дмідь, вед-мідь | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| ве́рф’ю | ве-рф’ю, вер-ф’ю | Не верф-’ю: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не верф’-ю: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| весе́лка | ве-селка, весе-лка, весел-ка | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| вздовж | не переносимо | Один склад: слово не переносимо. |
| взуття́ | взу-ття, взут-тя | Переносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| ви́знати | ви-знати, визна-ти | Не виз-нати: від кореня після префікса ви- не відриваємо його першу букву з. |
| виру́є | ви-рує | Не виру-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| ви́твір | ви-твір | Не вит-вір: від кореня після префікса ви- не відриваємо його першу букву т. |
| витрача́ти | ви-трачати, витра-чати, витрача-ти | Не вит-рачати: від кореня після префікса ви- не відриваємо його першу букву т. |
| від’єдна́ти | від’-єднати, від’є-днати, від’єд-нати, від’єдна-ти | Не від-’єднати: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Перенос ві-д’єднати (префікс розірвано перед апострофом) Правопис прямо не розглядає, тому тут його не наводимо. |
| віджи́ти | від-жити, віджи-ти | Не ві-джити: д належить до префікса, а ж — до кореня: розриваємо між ними. |
| ві́дзвук | від-звук | Не ві-дзвук: д належить до префікса, а з — до кореня: розриваємо між ними. |
| відзелені́ти | від-зеленіти, відзе-леніти, відзеле-ніти, відзелені-ти | Не ві-дзеленіти: д належить до префікса, а з — до кореня: розриваємо між ними. |
| від’ї́зду | від’-їзду, від’ї-зду, від’їз-ду | Не від-’їзду: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Перенос ві-д’їзду (префікс розірвано перед апострофом) Правопис прямо не розглядає, тому тут його не наводимо. |
| відповіда́льність | від-повідальність, відпо-відальність, відпові-дальність, відповіда-льність, відповідаль-ність | Не відповідал-ьність: ь не відриваємо від попередньої букви; не ві-дповідальність: односкладовий префікс від- перед приголосним не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| воджу́ | во-джу | Не вод-жу: дж — один звук, його не розриваємо. |
| воло́сся | во-лосся, воло-сся, волос-ся | Переносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| ву́шка | ву-шка, вуш-ка | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| в’ють | не переносимо | Один склад: слово не переносимо. |
| в’ю́ться | в’ю-ться, в’ють-ся | Не в’ют-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| га́йка | гай-ка | Не га-йка: й не відриваємо від попередньої букви. |
| гайо́к | га-йок | Не гай-ок: йо не розриваємо. |
| гілля́ | гі-лля, гіл-ля | Переносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| годи́нник | го-динник, годин-ник | Не годи-нник: з двох однакових приголосних одну лишаємо, другу переносимо. |
| господа́рський | го-сподарський, гос-подарський, госпо-дарський, господа-рський, господар-ський, господарсь-кий | Не господарс-ький: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| готу́ється | го-тується, готу-ється, готує-ться, готуєть-ся | Не готуєт-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| гра́є | не переносимо | Не гра-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| гря́дка | гря-дка, гряд-ка | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| ґу́дзик | ґу-дзик | Не ґуд-зик: дз — один звук, його не розриваємо. Пишемо з ґ: ґудзик. |
| Да́р’я | Да-р’я | Не Дар-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не Дар’-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. Як сім’я: на склади Дар’-я, а переносимо лише Да-р’я. |
| де́в’ять | де-в’ять, дев’-ять | Не дев-’ять: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| дзе́ркало | дзе-ркало, дзер-кало, дзерка-ло | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| дзе́ркальце | дзе-ркальце, дзер-кальце, дзерка-льце, дзеркаль-це | Не дзеркал-ьце: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| Дніпро́ | Дні-про, Дніп-ро | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Приклад Правопису. |
| духмя́ний | ду-хмяний, дух-мяний, духмя-ний | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| електро́нні | еле-ктронні, елек-тронні, елект-ронні, електрон-ні | Не електро-нні: з двох однакових приголосних одну лишаємо, другу переносимо; не е-лектронні: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| життя́ | жи-ття, жит-тя | Переносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. Приклад Правопису. |
| жо́втень | жо-втень, жов-тень | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| завда́ння | за-вдання, завда-ння, завдан-ня | Переносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. Тут наведено переноси, правильні незалежно від того, як ділити початок слова на префікс і корінь. |
| за́вжди́ | за-вжди | Переносимо за складами. Тут наведено перенос, правильний незалежно від того, чи виділяти в слові префікс за- (тоді від кореня не відриваємо в). |
| за́втра | за-втра | Переносимо за складами. Тут наведено перенос, правильний незалежно від того, чи виділяти в слові префікс за- (тоді від кореня не відриваємо в). |
| зав’я́зувати | за-в’язувати, зав’я-зувати, зав’язу-вати, зав’язува-ти | Не зав-’язувати: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не зав’-язувати: від кореня після префікса за- не відриваємо його першу букву в. |
| за́йка | зай-ка | Не за-йка: й не відриваємо від попередньої букви. |
| за́йці | зай-ці | Не за-йці: й не відриваємо від попередньої букви. |
| звір | не переносимо | Один склад: слово не переносимо. |
| здоро́в’я | здо-ров’я, здоро-в’я | Не здоров-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не здоров’-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| земля́ | зе-мля, зем-ля | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| з’є́днують | з’є-днують, з’єд-нують, з’єдну-ють | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| зі́лля | зі-лля, зіл-ля | Переносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| з’їда́є | з’ї-дає | Не з’їда-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| з’ї́хати | з’ї-хати, з’їха-ти | Переносимо за складами. |
| злість | не переносимо | Один склад: слово не переносимо. |
| змага́ння | зма-гання, змага-ння, змаган-ня | Переносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| знайо́мий | зна-йомий, знайо-мий | Не знай-омий: йо не розриваємо. |
| знання́ | зна-ння, знан-ня | Переносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. Приклад Правопису. |
| зобра́ження | зо-браження, зоб-раження, зобра-ження, зображе-ння, зображен-ня | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| зоопа́рк | зо-опарк, зоо-парк | Переносимо за складами. |
| зумі́ю | зу-мію | Не зумі-ю: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| з’яви́тися | з’я-витися, з’яви-тися, з’явити-ся | Переносимо за складами. |
| з’явля́ються | з’я-вляються, з’яв-ляються, з’явля-ються, з’являю-ться, з’являють-ся | Не з’являют-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| Ілля́ | Іл-ля | Не І-лля: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| ім’я́ | не переносимо | Не ім-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не і-м’я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. Обидва склади ім’-я мають по одній букві, тому слово не переносимо. |
| істори́чне | іс-торичне, істо-ричне, істори-чне, історич-не | Не і-сторичне: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| істо́рія | іс-торія, істо-рія | Не і-сторія, історі-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| його́ | йо-го | Переносимо за складами. |
| йорж | не переносимо | Один склад: слово не переносимо. |
| кав’я́рня | ка-в’ярня, кав’-ярня, кав’я-рня, кав’яр-ня | Не кав-’ярня: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| ка́зка | ка-зка, каз-ка | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| камі́ння | ка-міння, камі-ння, камін-ня | Переносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| кам’яни́й | ка-м’яний, кам’-яний, кам’я-ний | Не кам-’яний: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| Киї́в | Ки-їв | Переносимо за складами. |
| кі́лькість | кі-лькість, кіль-кість | Не кіл-ькість: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| кни́жка | кни-жка, книж-ка | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| кольори́ | ко-льори, кольо-ри | Не кол-ьори: ь не відриваємо від попередньої букви; не коль-ори: ьо не розриваємо. |
| комп’ю́тер | ко-мп’ютер, ком-п’ютер, комп’-ютер, комп’ю-тер | Не комп-’ютер: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| копі́йка | ко-пійка, копій-ка | Не копі-йка: й не відриваємо від попередньої букви. |
| край | не переносимо | Один склад: слово не переносимо. |
| кре́йда | крей-да | Не кре-йда: й не відриваємо від попередньої букви. |
| кукуру́дза | ку-курудза, куку-рудза, кукуру-дза | Не кукуруд-за: дз — один звук, його не розриваємо. |
| ла́пка | ла-пка, лап-ка | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| ла́пки | ла-пки, лап-ки | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| лі́йка | лій-ка | Не лі-йка: й не відриваємо від попередньої букви. |
| ліні́йка | лі-нійка, ліній-ка | Не ліні-йка: й не відриваємо від попередньої букви. |
| льодо́к | льо-док | Переносимо за складами. |
| ля́лька | ля-лька, ляль-ка | Не лял-ька: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| ма́йка | май-ка | Не ма-йка: й не відриваємо від попередньої букви. |
| майоне́з | ма-йонез, майо-нез | Не май-онез: йо не розриваємо. |
| майо́р | ма-йор | Не май-ор: йо не розриваємо. |
| мале́нькі | ма-ленькі, мале-нькі, малень-кі | Не мален-ькі: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| ма́льви | ма-льви, маль-ви | Не мал-ьви: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| малю́нки | ма-люнки, малю-нки, малюн-ки | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| малю́ночки | ма-люночки, малю-ночки, малюно-чки, малюноч-ки | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| Мар’я́на | Ма-р’яна, Мар’-яна, Мар’я-на | Не Мар-’яна: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| медальйо́н | ме-дальйон, меда-льйон, медаль-йон | Не медал-ьйон: ь не відриваємо від попередньої букви; не медальй-он: йо не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| мільйо́н | мі-льйон, міль-йон | Не міл-ьйон: ь не відриваємо від попередньої букви; не мільй-он: йо не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| міст | не переносимо | Один склад: слово не переносимо. |
| мі́сто | мі-сто, міс-то | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| міськи́й | мі-ський, місь-кий | Не міс-ький: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| мрі́я | не переносимо | Не мрі-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| м’яки́х | м’я-ких | Переносимо за складами. |
| надво́рі | на-дворі, надво-рі | Не над-ворі: від кореня після префікса на- не відриваємо його першу букву д. |
| надзвича́йний | над-звичайний, надзви-чайний, надзвичай-ний | Не надзвича-йний: й не відриваємо від попередньої букви; не на-дзвичайний: д належить до префікса, а з — до кореня: розриваємо між ними. Приклад Правопису. |
| найбі́льша | най-більша, найбі-льша, найбіль-ша | Не на-йбільша: й не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| найбі́льший | най-більший, найбі-льший, найбіль-ший | Не на-йбільший: й не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Приклад Правопису. |
| найстарі́ший | най-старіший, найста-ріший, найстарі-ший | Не на-йстаріший: й не відриваємо від попередньої букви; не найс-таріший: від кореня після префікса най- не відриваємо його першу букву с. |
| накри́ти | на-крити, накри-ти | Не нак-рити: від кореня після префікса на- не відриваємо його першу букву к. |
| наро́дження | на-родження, наро-дження, народже-ння, народжен-ня | Не народ-ження: дж — один звук, його не розриваємо; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| насі́ння | на-сіння, насі-ння, насін-ня | Переносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| оа́за | оа-за | Не о-аза: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| об’єдна́ти | об’-єднати, об’є-днати, об’єд-нати, об’єдна-ти | Не об-’єднати: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не о-б’єднати: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| об’ї́зд | об’-їзд | Не об-’їзд: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не о-б’їзд: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| обли́ччя | об-личчя, обли-ччя, облич-чя | Не о-бличчя: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| об’я́ва | об’-ява, об’я-ва | Не об-’ява: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не о-б’ява: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| оди́н | не переносимо | Не о-дин: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| о́дяг | не переносимо | Не о-дяг: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| о́зеро | озе-ро | Не о-зеро: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| океа́н | оке-ан | Не о-кеан: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. Межа між двома голосними — теж межа складу: о-ке-ан. |
| ола́дки | ола-дки, олад-ки | Не о-ладки: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| Оле́нка | Оле-нка, Олен-ка | Не О-ленка: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| о́лень | не переносимо | Не о-лень: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| оліве́ць | олі-вець | Не о-лівець: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| олі́йки | олій-ки | Не олі-йки: й не відриваємо від попередньої букви; не о-лійки: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| олі́я | не переносимо | Не о-лія, олі-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. Слово має три склади (о-лі-я), але перший і останній — по одній букві. |
| О́ля | не переносимо | Не О-ля: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| опе́ньки | опе-ньки, опень-ки | Не опен-ьки: ь не відриваємо від попередньої букви; не о-пеньки: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| опе́ньок | опе-ньок | Не опен-ьок: ь не відриваємо від попередньої букви; не опень-ок: ьо не розриваємо. |
| оповіда́ння | опо-відання, опові-дання, оповіда-ння, оповідан-ня | Не о-повідання: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| оре́л | не переносимо | Не о-рел: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| орли́ | ор-ли | Не о-рли: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| осі́нньої | осін-ньої | Не осінн-ьої: ь не відриваємо від попередньої букви; не осіннь-ої: ьо не розриваємо. |
| о́сінь | не переносимо | Не о-сінь: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| оці́нка | оці-нка, оцін-ка | Не о-цінка: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| оща́дливість | оща-дливість, ощад-ливість, ощадли-вість | Не о-щадливість: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| па́льма | па-льма, паль-ма | Не пал-ьма: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| пальто́ | па-льто, паль-то | Не пал-ьто: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| па́льці | па-льці, паль-ці | Не пал-ьці: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Приклад Правопису: паль-ці. |
| парасо́лька | па-расолька, пара-солька, парасо-лька, парасоль-ка | Не парасол-ька: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| передзві́н | пе-редзвін, перед-звін | Не пере-дзвін: д належить до префікса, а з — до кореня: розриваємо між ними. Перед- — префікс, звін — корінь, тож тут д і з — два звуки. |
| піджа́к | пі-джак | Не під-жак: дж — один звук, його не розриваємо. Під- тут не префікс, тому дж позначає один звук. |
| підзе́мний | під-земний, підзе-мний, підзем-ний | Не пі-дземний: д належить до префікса, а з — до кореня: розриваємо між ними; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| під’ї́зд | під’-їзд | Не під-’їзд: апостроф не відриваємо від попередньої букви. Перенос пі-д’їзд (префікс розірвано перед апострофом) Правопис прямо не розглядає, тому тут його не наводимо. |
| підйо́м | під-йом | Не підй-ом: йо не розриваємо; не пі-дйом: односкладовий префікс під- перед приголосним не розриваємо. |
| пір’ї́на | пі-р’їна, пір’-їна, пір’ї-на | Не пір-’їна: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| пір’ї́нка | пі-р’їнка, пір’-їнка, пір’ї-нка, пір’їн-ка | Не пір-’їнка: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| пі́р’я | пі-р’я | Не пір-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не пір’-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. Як сім’я: на склади пір’-я, а переносимо лише пі-р’я. |
| пого́джуюсь | по-годжуюсь, пого-джуюсь, погоджу-юсь | Не погод-жуюсь: дж — один звук, його не розриваємо. |
| подві́р’я | по-двір’я, подві-р’я | Не подвір-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не под-вір’я: від кореня після префікса по- не відриваємо його першу букву д. |
| подзвони́в | по-дзвонив, подзво-нив | Не под-звонив: дз — один звук, його не розриваємо; не подз-вонив: від кореня після префікса по- не відриваємо його першу букву д. |
| поді́я | по-дія | Не поді-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| подо́бається | по-добається, подо-бається, подоба-ється, подобає-ться, подобаєть-ся | Не подобаєт-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| польови́й | по-льовий, польо-вий | Не пол-ьовий: ь не відриваємо від попередньої букви; не поль-овий: ьо не розриваємо. |
| посприя́ти | по-сприяти, поспри-яти, посприя-ти | Не пос-прияти: від кореня після префікса по- не відриваємо його першу букву с. |
| презента́ція | пре-зентація, презе-нтація, презен-тація, презента-ція | Не презентаці-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| прига́дую | при-гадую, прига-дую | Не пригаду-ю: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| прі́звище | прі-звище, прізви-ще | Переносимо за складами. Тут наведено переноси, правильні незалежно від того, чи виділяти в слові префікс прі-. |
| програ́ма | про-грама, програ-ма | Переносимо за складами. Тут наведено переноси, правильні незалежно від того, чи виділяти в слові префікс про-. |
| п’ятигра́нний | п’я-тигранний, п’яти-гранний, п’ятигран-ний | Не п’ятиг-ранний: не лишаємо в рядку початок другої основи без голосного; не п’ятигра-нний: з двох однакових приголосних одну лишаємо, другу переносимо. Як восьми-гранний у Правописі. |
| ра́джу | ра-джу | Не рад-жу: дж — один звук, його не розриваємо. |
| ра́джусь | ра-джусь | Не рад-жусь: дж — один звук, його не розриваємо. |
| ра́дість | ра-дість | Переносимо за складами. |
| райо́н | ра-йон | Не рай-он: йо не розриваємо. |
| райо́нній | ра-йонній, район-ній | Не рай-онній: йо не розриваємо; не райо-нній: з двох однакових приголосних одну лишаємо, другу переносимо. |
| реп’я́х | ре-п’ях, реп’-ях | Не реп-’ях: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| рі́чка | рі-чка, річ-ка | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| розв’я́зують | роз-в’язують, розв’я-зують, розв’язу-ють | Не розв-’язують: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не розв’-язують: від кореня після префікса роз- не відриваємо його першу букву в. |
| роздорі́жжя | роз-доріжжя, роздо-ріжжя, роздорі-жжя, роздоріж-жя | Не ро-здоріжжя: односкладовий префікс роз- перед приголосним не розриваємо; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| роз’єдна́ти | роз’-єднати, роз’є-днати, роз’єд-нати, роз’єдна-ти | Не роз-’єднати: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Перенос ро-з’єднати (префікс розірвано перед апострофом) Правопис прямо не розглядає, тому тут його не наводимо. |
| роз’ясни́ти | роз’-яснити, роз’я-снити, роз’яс-нити, роз’ясни-ти | Не роз-’яснити: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Перенос ро-з’яснити (префікс розірвано перед апострофом) Правопис прямо не розглядає, тому тут його не наводимо. |
| роз’я́снює | роз’-яснює, роз’я-снює, роз’яс-нює | Не роз-’яснює: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не роз’ясню-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Перенос ро-з’яснює (префікс розірвано перед апострофом) Правопис прямо не розглядає, тому тут його не наводимо. |
| рум’я́ний | ру-м’яний, рум’-яний, рум’я-ний | Не рум-’яний: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| са́джанці | са-джанці, саджа-нці, саджан-ці | Не сад-жанці: дж — один звук, його не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| саджа́ти | са-джати, саджа-ти | Не сад-жати: дж — один звук, його не розриваємо. |
| серйо́зний | се-рйозний, сер-йозний, серйо-зний, серйоз-ний | Не серй-озний: йо не розриваємо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| сестра́ | се-стра, сес-тра, сест-ра | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Правопис наводить се-стра і сест-ра. |
| сиджу́ | си-джу | Не сид-жу: дж — один звук, його не розриваємо. |
| си́льний | си-льний, силь-ний | Не сил-ьний: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| сирої́жки | си-роїжки, сиро-їжки, сирої-жки, сироїж-ки | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| систе́ма | си-стема, сис-тема, систе-ма | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| сіда́є | сі-дає | Не сіда-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| сільськи́й | сі-льський, сіль-ський, сільсь-кий | Не сіл-ьський: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| сім’я́ | сі-м’я | Не сім-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не сім’-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. На склади слово ділиться сім’-я, але так переносити не можна: у новому рядку лишилася б одна буква. Тож переносимо сі-м’я: апостроф лишається при м. |
| сміє́ться | смі-ється, сміє-ться, смієть-ся | Не смієт-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| солов’ї́ | со-лов’ї, соло-в’ї | Не солов-’ї: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не солов’-ї: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| спить | не переносимо | Один склад: слово не переносимо. |
| співа́є | спі-ває | Не співа-є: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| співчуття́м | спів-чуттям, співчу-ттям, співчут-тям | Не спі-вчуттям: односкладовий префікс спів- перед приголосним не розриваємо; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| спра́вжній | спра-вжній, справ-жній, справж-ній | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| спра́вжня | спра-вжня, справ-жня, справж-ня | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| старови́нні | ста-ровинні, старо-винні, старовин-ні | Не старови-нні: з двох однакових приголосних одну лишаємо, другу переносимо. |
| стаття́ | ста-ття, стат-тя | Переносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| стої́ть | сто-їть | Переносимо за складами. |
| сузі́р’я | су-зір’я, сузі-р’я | Не сузір-’я: апостроф не відриваємо від попередньої букви; не сузір’-я: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| суспі́льство | су-спільство, суспі-льство, суспіль-ство, суспільс-тво, суспільст-во | Не суспіл-ьство: ь не відриваємо від попередньої букви; не сус-пільство: від кореня після префікса су- не відриваємо його першу букву с; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Правопис наводить суспільс-тво і суспільст-во. |
| сього́дні | сьо-годні, сього-дні, сьогод-ні | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| тає́мний | та-ємний, тає-мний, таєм-ний | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| теа́тр | те-атр | Переносимо за складами. Межа між двома голосними — теж межа складу: те-атр. |
| ті́сті | ті-сті, тіс-ті | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| тра́ктор | тра-ктор, трак-тор | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| трамва́й | тра-мвай, трам-вай | Переносимо за складами; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| тренува́льні | тре-нувальні, трену-вальні, тренува-льні, тренуваль-ні | Не тренувал-ьні: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| три́дцять | три-дцять | Переносимо за складами. Тут наведено перенос, правильний незалежно від того, чи вважати слово складним (три + дцять). |
| уда́р | не переносимо | Не у-дар: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| Украї́на | Укра-їна, Украї-на | Не У-країна: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. Тут наведено переноси, правильні незалежно від того, чи виділяти в слові префікс у-. |
| украї́нська | укра-їнська, украї-нська, україн-ська, українсь-ка | Не українс-ька: ь не відриваємо від попередньої букви; не у-країнська: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Тут наведено переноси, правильні незалежно від того, чи виділяти в слові префікс у-. |
| украї́нський | укра-їнський, украї-нський, україн-ський, українсь-кий | Не українс-ький: ь не відриваємо від попередньої букви; не у-країнський: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. Тут наведено переноси, правильні незалежно від того, чи виділяти в слові префікс у-. |
| укри́в | не переносимо | Не ук-рив: від кореня після префікса у- не відриваємо його першу букву к; не у-крив: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. У- — префікс (укрити), крив- — корінь. |
| улю́блений | улю-блений, улюб-лений, улюбле-ний | Не у-люблений: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| урахо́вується | ура-ховується, урахо-вується, урахову-ється, ураховує-ться, ураховуєть-ся | Не ураховуєт-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; не у-раховується: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| у́смі́шка | усмі-шка, усміш-ка | Не ус-мішка: від кореня після префікса у- не відриваємо його першу букву с; не у-смішка: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| фарбу́ється | фа-рбується, фар-бується, фарбу-ється, фарбує-ться, фарбуєть-ся | Не фарбуєт-ься: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| Федько́ | Фе-дько, Федь-ко | Не Фед-ько: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| фіоле́товий | фі-олетовий, фіо-летовий, фіоле-товий, фіолето-вий | Переносимо за складами. |
| хвалько́ | хва-лько, хваль-ко | Не хвал-ько: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| хви́льках | хви-льках, хвиль-ках | Не хвил-ьках: ь не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| хлоп’я́та | хло-п’ята, хлоп’-ята, хлоп’я-та | Не хлоп-’ята: апостроф не відриваємо від попередньої букви; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| ходжу́ | хо-джу | Не ход-жу: дж — один звук, його не розриваємо. Так само си-джу, во-джу, ра-джу. |
| ці́нність | цін-ність | Не ці-нність: з двох однакових приголосних одну лишаємо, другу переносимо. |
| чай | не переносимо | Один склад: слово не переносимо. |
| ча́йка | чай-ка | Не ча-йка: й не відриваємо від попередньої букви. |
| ча́йник | чай-ник | Не ча-йник: й не відриваємо від попередньої букви. |
| ча́йок | ча-йок | Не чай-ок: йо не розриваємо. |
| чита́ння | чи-тання, чита-ння, читан-ня | Переносимо за складами; в іменнику з подовженим приголосним можливі обидва переноси. |
| юла́ | не переносимо | Не ю-ла: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| я́блуко | яб-луко, яблу-ко | Не я-блуко: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
| я́гідки | ягі-дки, ягід-ки | Не я-гідки: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| яли́нка | яли-нка, ялин-ка | Не я-линка: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо; групу приголосних можна розірвати в будь-якому місці. |
| я́щик | не переносимо | Не я-щик: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо. |
Такого слова в словнику немає. Поділи його на склади й перевір кожне місце переносу за таблицею «Коротко» вгорі: одна буква, дж, дз, йо, ьо, апостроф, ь, й, префікс.
У словнику 248 слів, про які найчастіше питають у пошуку; 24 з них не переносимо зовсім. Дефіс показує місце, де слово можна розірвати. Наведено всі переноси, які дозволяє Український правопис 2019 року; якщо будову слова можна тлумачити по-різному, — лише ті, що правильні за будь-якого тлумачення (про це сказано в примітці). Написання і наголос звірено з «Словниками України» та ВЕСУМ.
Поділ на склади і перенос — не одне й те саме
Поділ на склади стосується вимови: у слові стільки складів, скільки голосних звуків, а межу між складами визначає звучання (о-лі-я, се-стра, каз-ка). Перенос — це правило письма: він теж іде за складами, але має свої заборони й дозволи. Тому поділ слова на склади і його перенос часто не збігаються:
- слово може мати кілька складів, але не переноситися: о-лі-я, бо одну букву не лишаємо й не переносимо;
- групу приголосних між голосними під час переносу можна розірвати в будь-якому місці: се-стра, сес-тра, сест-ра, хоч на склади його зазвичай ділять се-стра;
- апостроф і ь звуків не позначають, а для переносу важливі: їх не відриваємо від попередньої букви.
Поділ на склади і перенос — не одне й те саме
| Слово | Склади | Як перенести |
|---|---|---|
| олія | о-лі-я — три склади | не переносимо: і перший, і останній склад — одна буква |
| сестра | се-стра | се-стра, сес-тра, сест-ра: групу приголосних розриваємо будь-де |
| казка | каз-ка | каз-ка, ка-зка |
| сім’я | сім’-я | лише сі-м’я: сім’-я лишило б у новому рядку одну букву |
| бур’ян | бур’-ян | бур’-ян (як у Правописі) і бу-р’ян |
| чекають | че-ка-ють | че-кають, чека-ють |
Склади — це вимова, перенос — письмо. Поділ на склади й розбіжності підручників — у статті «Поділ слів на склади і правила переносу».
Як ділити слова на склади, що таке відкритий і закритий склад і чому підручники інколи ділять по-різному — у статті «Поділ слів на склади і правила переносу». Тут — лише перенос.
Основне правило: переносимо за складами
Частини слова з одного рядка в другий переносимо за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків. Коли між голосними стоїть кілька приголосних, Правопис 2019 року дозволяє переносити довільно, якщо цьому не заважає жодне з правил нижче: Дні-про і Дніп-ро, Оле-ксандра і Олек-сандра, се-стра і сест-ра. Те саме стосується суфіксів: бли-зький і близь-кий; видавни-цтво, видавниц-тво і видавницт-во; росій-ський і російсь-кий.
Межа між двома голосними — теж межа складу: оке-ан, те-атр, фі-олетовий. Так само переносимо закінчення і частини, у яких є голосний: чека-ють, сміє-ться і смієть-ся, вчи-ться і вчить-ся.
Одну букву не лишаємо і не переносимо
Навіть якщо одна буква становить цілий склад, її не лишаємо в кінці рядка й не переносимо в наступний: ака-демія (не а-кадемія), Ма-рія (не Марі-я), олі-вець (не о-лівець).
Тому зовсім не переносимо двоскладові слова на зразок або, моя, око, шия, а також олія, мрія, одяг, удар, ящик, ім’я, осінь, алея. Не переносимо й односкладові слова: край, спить, в’ють, звір — частина без голосного не є складом.
Які букви не можна відривати від попередньої: апостроф, ь, й
Апостроф, м’який знак і букву й не відокремлюємо від попередньої букви: бур’-ян (не бур-’ян), Лук’-ян (не Лук-’ян), кіль-це (не кіл-ьце), низь-ко (не низ-ько), бай-ка (не ба-йка), стій-кий (не сті-йкий).
Апостроф чи ь разом із попередньою буквою можна й перенести: бли-зький — приклад самого Правопису. Так само бу-р’ян, пі-р’я, сі-м’я, ко-льори. А після префікса букву з апострофом навіть треба перенести разом: за-в’язувати, роз-в’язувати — першу букву кореня в’яз- від нього не відриваємо. Неправильно лише розривати букву й апостроф (ь).
Буква й перед голосним о входить у сполучення йо, і тоді відходить разом із ним: па-йок, ра-йон, зна-йомий, бо-йовий (див. наступний розділ).
Буквосполучення дж, дз, йо, ьо: що не можна розривати
Дж, дз, що позначають один звук, не розриваємо: хо-джу, си-джу, ра-джу, ґу-дзик, пі-джак, кукуру-дза. Якщо ж д належить до префікса, а ж чи з — до кореня, це два звуки, і розриваємо саме між ними: під-живляти (не пі-дживляти), над-звичайний (не на-дзвичайний), від-жити, під-земний, перед-звін. Префікс і корінь у слові знайдеш за розбором — див. «Розбір слова за будовою».
Йо, ьо теж не розриваємо: па-йок (не пай-ок), сльо-за (не сль-оза), ма-йор, ко-льори, сьо-годні, міль-йон.
Перенос слів із префіксами і складних слів
Корінь після префікса. Якщо корінь починається на голосний, переносимо довільно: ро-зорати, роз-орати, розо-рати; бе-зупинно, без-упинно, безу-пинно. Якщо на приголосний — від кореня його не відриваємо: до-зрівати (не доз-рівати), ви-правдання (не вип-равдання), на-крити (не нак-рити). Тому, наприклад, слово укрив не переносимо зовсім: у-крив лишає одну букву, а ук-рив відриває к від кореня.
Префікс. Односкладовий префікс перед приголосним не розриваємо: над-мірний, най-більший, роз-бити (не на-дмірний, на-йбільший, ро-збити). Кількаскладові префікси розривати можна: пе-ре-працювати, пе-ред-гроззя.
Складні слова. Не можна лишати в кінці рядка початок другої основи, якщо він не становить складу: багато-ступінчастий (не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (не восьмиг-ранний), дво-значний (не двоз-начний), само-скид (не самос-кид), земле-власник (не землев-ласник).
Подвоєні букви: закон-ний, але знан-ня і зна-ння
Коли збігаються дві однакові приголосні, одну лишаємо в рядку, а другу переносимо: закон-ний (не зако-нний), розріс-ся (не розрі-сся), годин-ник, цін-ність.
Лише в іменниках із подовженим приголосним можливі обидва переноси: знан-ня і зна-ння, жит-тя і жи-ття, волос-ся і воло-сся, насін-ня і насі-ння. Чому в цих словах дві букви — у статті «Подвоєння букв».
Чи можна переносити -ють, -ться, -ся
Так. Переносимо будь-яку частину, у якій є голосний і щонайменше дві букви, якщо не порушено жодного правила вище:
- -ють: чека-ють, чита-ють, з’єдну-ють;
- -ться: сміє-ться або смієть-ся, готує-ться або готуєть-ся (ь лишаємо при т, тож не смієт-ься);
- -ся: сміяли-ся, розріс-ся;
- -ння в іменниках: зна-ння, читан-ня.
А от частину без голосного (-ть, -сь) окремо не переносимо: сто-їть, але не стоїт-ь чи стої-ть.
Абревіатури, ініціали, числа: технічні правила
Не розриваємо ініціальні абревіатури, а також комбіновані, що складаються з ініціальних скорочень і цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.
Не можна також:
- лишати в кінці рядка ініціали чи скорочення перед прізвищем: Т. Г. Шевченко (не Т. Г. // Шевченко), проф. Тоцька (не проф. // Тоцька), п. Гнатюк (не п. // Гнатюк);
- відривати скорочені назви мір від цифр: 2008 р. (не 2008 // р.), 25 км (не 25 // км), 20 куб. см (не 20 // куб. см);
- переносити закінчення, приєднані до цифр дефісом: 2-го (не 2- // го), 16-му (не 16- // му);
- розривати графічні скорочення: т-во, вид-во, і т. д., і т. ін., та ін.
Якщо ж ім’я, по батькові чи звання написано повністю, переносити можна: Тарас // Григорович Шевченко, академік // Агатангел Кримський.
Чи можна переносити тире та інші розділові знаки
Розділові знаки, крім тире, не переносимо на початок наступного рядка; так само не переносимо дужку чи лапки, що закривають попередній рядок, і не лишаємо в кінці рядка відкриту дужку чи відкриті лапки. Тире переносити можна: рядок може починатися з тире.
Типові помилки під час переносу
Найчастіше відривають апостроф чи ь, розривають дж, йо і переносять одну букву.
Типові помилки під час переносу
| Неправильно | Правильно | Чому |
|---|---|---|
| бур-’ян, пір-’я | бур’-ян, пі-р’я | апостроф лишаємо при попередній букві |
| сім’-я, ім’-я | сі-м’я; ім’я не переносимо | одну букву не переносимо |
| о-лія, олі-я, о-сінь | олія, осінь не переносимо | одну букву не лишаємо й не переносимо |
| сид-жу, рад-жу | си-джу, ра-джу | дж — один звук |
| рай-он, знай-омий | ра-йон, зна-йомий | йо не розриваємо |
| українс-ький, міс-ький | україн-ський, українсь-кий, місь-кий | ь лишаємо при попередній букві |
| ук-рив, у-крив | укрив не переносимо | від кореня крив- не відриваємо к, а у — одна буква |
| зако-нний, годи-нник | закон-ний, годин-ник | одну з однакових приголосних лишаємо, другу переносимо |
| ро-збити, пі-дземний | роз-бити, під-земний | односкладовий префікс перед приголосним не розриваємо |
| п’ятиг-ранний | п’яти-гранний | не лишаємо початок другої основи без голосного |
| проф. // Іваненко, 25 // км | проф. Іваненко, 25 км | скорочення не відриваємо від прізвища чи числа |
Вправи: як перенести слово
Три тренажери: обери правильний перенос, визнач, чи можна взагалі перенести слово, і перевір технічні правила. Наприкінці сторінки — тест на 10 завдань.
Який перенос правильний?
12 слів. Обери єдиний правильний перенос — одразу побачиш пояснення.
ґудзик
Відповідь
ґу-дзик. Дз тут позначає один звук, тому його не розриваємо.
Лук’ян
Відповідь
Лук’-ян. Апостроф лишаємо при попередній букві: Лук’-ян.
надзвичайний
Відповідь
над-звичайний. Над- — префікс, звич- — корінь: тут д і з — два звуки, і розриваємо саме між ними.
сльоза
Відповідь
сльо-за. Сполучення ьо не розриваємо.
копійка
Відповідь
копій-ка. Буква й перед приголосним лишається при попередній букві.
виправдання
Відповідь
ви-правдання. Після префікса ви- корінь починається на приголосний, і його не відриваємо.
розрісся
Відповідь
розріс-ся. З двох однакових приголосних одну лишаємо в рядку, другу переносимо.
надмірний
Відповідь
над-мірний. Односкладовий префікс над- перед приголосним не розриваємо.
восьмигранний
Відповідь
восьми-гранний. Не лишаємо в рядку г — початок другої основи без голосного.
бойовий
Відповідь
бо-йовий. Сполучення йо не розриваємо, а одну букву не переносимо.
низько
Відповідь
низь-ко. М’який знак лишаємо при попередній букві.
з’їдає
Відповідь
з’ї-дає. З’- — не склад, а є — одна буква, тож переносимо лише з’ї-дає.
Можна перенести слово чи ні?
12 слів. Натисни на слово, а потім на групу. Пам’ятай: одну букву не лишаємо й не переносимо.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| шия | Не можна перенести | Ши-я — у новому рядку лишилася б одна буква. |
| Ма-рія | Можна перенести | Ма-рія; Марі-я не можна: одна буква. |
| ящик | Не можна перенести | Я-щик — одна буква в першому рядку, а інших складів немає. |
| олі-вець | Можна перенести | Олі-вець; о-лівець не можна: одна буква. |
| ім’я | Не можна перенести | І-м’я чи ім’-я — в обох випадках одна буква. |
| яли-на | Можна перенести | Яли-на; я-лина не можна: одна буква. |
| алея | Не можна перенести | А-лея чи але-я — в обох випадках одна буква. |
| ака-демія, акаде-мія | Можна перенести | Ака-демія чи акаде-мія; а-кадемія не можна. |
| око | Не можна перенести | О-ко — одна буква в першому рядку (приклад Правопису). |
| озе-ро | Можна перенести | Озе-ро; о-зеро не можна: одна буква. |
| удар | Не можна перенести | У-дар — одна буква; уд-ар — не за складами. |
| сто-їть | Можна перенести | Сто-їть: у новому рядку склад їть. |
Чи можна так розірвати рядок?
12 прикладів, // — межа рядків. Розподіли їх на дві групи.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| Т. Г. // Шевченко | Так не можна | Ініціали не відриваємо від прізвища. |
| академік // Агатангел Кримський | Так можна | Звання та ім’я подано повністю — так можна. |
| акад. // Гончаренко | Так не можна | Скорочене звання не відриваємо від прізвища. |
| 5 // г | Так не можна | Скорочену назву міри не відриваємо від цифри. |
| 4- // го | Так не можна | Закінчення, приєднане до цифри дефісом, не переносимо. |
| і т. // д. | Так не можна | Графічне скорочення не розриваємо. |
| МА- // У | Так не можна | Абревіатуру з початкових букв не розриваємо. |
| Київ // — столиця | Так можна | Тире — єдиний розділовий знак, який можна перенести на початок рядка. |
| Київ // , Львів | Так не можна | Кому на початок рядка не переносимо. |
| пе- // репрацювати | Так можна | Кількаскладовий префікс можна розривати за складами. |
| жит- // тя | Так можна | В іменнику з подовженим приголосним можна і жит-тя, і жи-ття. |
| далеко- // східний | Так можна | Друга основа починається в новому рядку повністю. |
Джерело правил: Український правопис (2019), § 63 «Орфографічні правила переносу» (п. 1–10) і § 64 «Технічні правила переносу» (п. 1–5); подовження приголосних — § 30; написання і наголос слів у словнику — за «Словниками України» та ВЕСУМ.
Вправи з відповідями: перенос слів з рядка в рядок
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Яке слово НЕ можна поділити для переносу?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — олія. Одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо, а в слові «олія» (о-лі-я) і перший, і останній склад — одна буква. Решту слів переносимо: ка-лина, до-рога, шко-ла.
Як правильно перенести слово «ходжу»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — хо-джу. Сполучення дж, що позначає один звук, не розриваємо: хо-джу, си-джу.
Як правильно перенести слово «бур’ян»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — бур’-ян. Апостроф не відокремлюємо від попередньої букви: бур’-ян, Лук’-ян.
Як правильно перенести складне слово «двозначний»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — дво-значний. У складному слові не лишаємо в кінці рядка початок другої основи, якщо він не становить складу: дво-значний, а не двоз-начний.
Як правильно перенести слово «найбільший»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — най-більший. Односкладовий префікс най- перед приголосним не розриваємо, а букву й не відокремлюємо від попередньої букви: най-більший.
Як правильно перенести слово «підживляти»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — під-живляти. Тут д належить до префікса під-, а ж — до кореня, тож це два звуки, і розриваємо саме між ними: під-живляти.
Яке слово НЕ можна розривати під час переносу?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — НАТО. Ініціальні абревіатури (НАТО, МАГАТЕ, НТШ) не розриваємо. Решту слів переносимо: Хар-ків, се-стра, знан-ня.
У якому рядку обидва переноси правильні?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — знан-ня і зна-ння. Подвійний перенос можливий лише в іменниках із подовженим приголосним: знан-ня і зна-ння. Неправильні зако-нний, доз-рівати і сид-жу.
Який розрив рядка допустимий?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Тарас // Григорович Шевченко. Ім’я, по батькові й прізвище, написані повністю, можна розносити по рядках. А скорочення мір не відриваємо від чисел, а закінчення — від цифр.
У якому рядку всі переноси правильні?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — ка-зка, па-йок, близь-кий. Групу приголосних можна розірвати будь-де (ка-зка, каз-ка; бли-зький, близь-кий), але йо не розриваємо, ь не відриваємо від попередньої букви, а одну букву не переносимо.
Ця тема на карті української мови: Фонетика, графіка, орфоепія → Склад і перенос
