Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Прикметник — це самостійна частина мови, яка означає ознаку предмета і відповідає на питання який? або чий?: зелений, мудрий, дерев’яний, сестрин. Прикметник змінюється за родами, числами й відмінками, узгоджуючись з іменником, а в реченні найчастіше буває означенням.
Нижче — прикметник у таблиці, питання і приклади, морфологічні ознаки і роль у реченні, розряди (якісні, відносні, присвійні), ступені порівняння, повні й короткі форми, тверда і м’яка група, правопис, як відрізнити прикметник від інших частин мови, зразок розбору, типові помилки, тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: прикметник у таблиці
Усе головне про прикметник як частину мови — в одній таблиці. Кожен рядок докладно пояснено в розділах нижче.
Прикметник як частина мови: коротко
| Загальне значення | ознака предмета: колір, розмір, смак, матеріал, належність тощо: білий, великий, солодкий, скляний, мамин |
| Питання | який? яка? яке? які? або чий? чия? чиє? чиї?; у непрямих відмінках — якого? чийому? тощо |
| Розряди за значенням | якісні (теплий), відносні (скляний), присвійні (мамин) |
| Постійні ознаки | розряд за значенням (у деяких підручниках — ще група: тверда чи м’яка) |
| Змінні ознаки | рід (лише в однині), число, відмінок — такі самі, як в іменника, з яким прикметник узгоджується |
| Ступені порівняння | лише в якісних: теплий — тепліший — найтепліший |
| Форми | повні (зелений) і короткі (зелен, рад); тверда група (-ий) і м’яка (-ій) |
| Роль у реченні | найчастіше означення; рідше — іменна частина складеного присудка |
| Як позначають | у розборі — прикм.; підкреслюють як член речення, найчастіше як означення (хвиляста лінія) |
Що таке прикметник: значення і приклади
Прикметник називає ознаку предмета: який предмет є або кому він належить. Питання до прикметника ставимо від іменника: сонце (яке?) яскраве, хата (чия?) бабусина. Тому прикметник майже завжди стоїть поруч з іменником і залежить від нього: новий зошит, нова книжка, нове пальто, нові олівці.
Прикметники називають різні ознаки:
- колір: білий, зелений, блакитний;
- розмір і форму: величезний, середній, круглий;
- смак і запах: солодкий, п’янкий, запашний;
- вік: молодий, старенький;
- властивості предмета: твердий, гнучкий, легкий;
- риси характеру і зовнішність людини: добрий, щедрий, смаглявий, чепурний;
- матеріал: діамантовий, дерев’яний;
- місце і час: далекий, міський, ранковий, вчорашній;
- належність: зятів, сестрин.
Ознаку предмета називають не лише прикметники. Ознаку за дією означає дієприкметник (прочитана книжка), ознаку за порядком при лічбі — порядковий числівник (третій ряд), а займенники який, чий, мій, такий лише вказують на ознаку, не називаючи її. Як їх розрізнити, пояснено в розділі «Прикметник чи інша частина мови».
На які питання відповідає прикметник
У називному відмінку прикметник відповідає на питання який? яка? яке? які? (теплий, тепла, тепле, теплі) або чий? чия? чиє? чиї? (мамин, мамина, мамине, мамині). Змінюючись за відмінками разом з іменником, він відповідає також на інші питання:
| Відмінок | Питання (чоловічий рід) | Приклади |
|---|---|---|
| Називний | який? чий? | новий, мамин |
| Родовий | якого? чийого? | нового, маминого |
| Давальний | якому? чийому? | новому, маминому |
| Знахідний | який? чий? або якого? чийого? | (бачу) новий стіл, нового учня |
| Орудний | яким? чиїм? | новим, маминим |
| Місцевий | (на) якому? (на) чийому? | (на) новому, (на) маминому |
У жіночому роді питання такі: яка? якої? якій? яку? якою? (на) якій?, у множині — які? яких? яким? які (яких)? якими? (на) яких? У звертанні прикметник має форму називного відмінка: Любий друже! Дорога мамо!
На питання чий? чия? чиє? відповідають присвійні прикметники (мамин, батьків, сестрина) і присвійні займенники (мій, твій, наш, їхній). Різниця в тому, що прикметник називає власника (мамин — мами), а займенник лише вказує на нього (див. статтю «Займенник»).
Як позначають прикметник. У морфологічному розборі прикметник позначають скорочено — прикм. У реченні його підкреслюють за роллю: означення — хвилястою лінією, а прикметник у складі присудка — двома лініями, як увесь присудок (схема в розділі «Яку роль виконує прикметник у реченні»).
Морфологічні ознаки прикметника
Прикметник узгоджується з іменником: стоїть у тому самому роді, числі й відмінку, що й іменник, від якого залежить: веселий хлопчина — весела дівчина — веселе свято — веселі діти. Тому рід, число і відмінок прикметника — змінні ознаки:
- Рід — лише в однині: чоловічий (лебединий, добрий), жіночий (кімнатна, кмітлива), середній (дівоче, веселе). У множині роду немає: добрі люди, добрі справи.
- Число — однина (гарний, гарна, гарне) і множина (гарні).
- Відмінок — сім відмінків, як в іменника (таблиця вище).
Постійна ознака прикметника — розряд за значенням: якісний, відносний чи присвійний. Деякі підручники до постійних ознак зараховують ще групу — тверду чи м’яку. Якісні прикметники мають, крім того, ступені порівняння (тепліший, найтепліший); одні підручники вважають ступінь постійною ознакою, інші — змінною.
Рід і відмінок прикметника допомагають визначити рід і відмінок незмінюваного іменника: гаряче какао (середній рід), у новому кафе (місцевий відмінок). З іменниками, що мають лише множину, прикметник теж стоїть у множині: дубові двері, нові окуляри.
Яку роль виконує прикметник у реченні
Основна синтаксична роль прикметника — означення: Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша (тиша яка? — абсолютна).
Рідше прикметник буває іменною частиною складеного присудка: Небо було безхмарне. Ліс густий. Короткі форми найчастіше вживаємо саме в присудку: Я згоден. Будь здоров! (див. статтю «Види присудків»).
Коли прикметник ужито без іменника, у значенні предмета, він може бути підметом чи додатком: Ситий голодного не розуміє (приказка). Деякі прикметники стали ще й іменниками: черговий, вартовий, учительська, майбутнє (докладніше — у статті «Перехід слів з однієї частини мови в іншу»).
Яким членом речення буває прикметник
| Член речення | Приклад |
|---|---|
| означення який? чий? | Над лісом запанувала абсолютна тиша. |
| присудок іменна частина | Небо було безхмарне. |
| підмет, додаток у значенні іменника | Ситий голодного не розуміє. |
Лінії — як у шкільному розборі: підмет — одна, присудок — дві, додаток — пунктир, означення — хвиляста. Короткі форми найчастіше бувають присудком: Я згоден.
Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні
За значенням прикметники поділяють на три розряди: якісні (великий, духмяний, гарячий), відносні (дерев’яний, військовий, приміський) і присвійні (сестрин, учителів, мамин). Розряд визначаємо за значенням у реченні: те саме слово в різних словосполученнях може належати до різних розрядів.
Якісний, відносний чи присвійний? Перевіряй по черзі
- Відповідає на питання чий? і вказує на належність особі чи тварині?Петрів велосипед, сестрина хата (суфікси -ів, -ин); заячий хвістприсвійний
- Ознака буває більшою чи меншою мірою: можна сказати «дуже…», утворити ступені порівняння?дуже теплий — тепліший — найтепліший; дуже сміливий — сміливішийякісний
- Ознака через інший предмет, дію, місце чи час? Можна замінити словосполученням: із чого? для чого? де? коли?цегляний будинок — будинок із цегли; пральна машина — машина для прання; степовий вітер — вітер у степу; ранкова зустріч — зустріч уранцівідносний
- «Дуже…» не скажеш, але ознака пряма, не через інший предмет?босий, синюватий, величезний — якісні прикметники, що не мають ступенів порівнянняякісний
Розряд визначай за значенням у реченні: срібна ложка (зі срібла) — відносний, а срібний голос (дзвінкий) — якісний; заячий хвіст — присвійний, а у вислові заяча душа (боягузлива) прикметник набуває значення якісного. Проміжні групи — присвійно-відносні й відносно-якісні — описано нижче.
Якісні прикметники
Якісні прикметники називають ознаку, яка може виявлятися більшою чи меншою мірою: хоробрий, теплий, довгий. Головна граматична ознака якісних прикметників — здатність утворювати ступені порівняння: теплий — тепліший — найтепліший. Крім того, якісні прикметники:
- поєднуються з прислівниками міри: трохи відомий, надто відомий, дуже холодний;
- мають антоніми: свіжий — черствий, великий — малий;
- утворюють прислівники на -о, -е й абстрактні іменники: чуйний — чуйно, щирий — щиро, сміливий — сміливість;
- утворюють форми з суфіксами зменшеності чи збільшеності й префіксом пре-: тонкий — тонесенький, тонюсінький; здоровий — прездоровий;
- деякі мають коротку форму: зелен, певен, ясен.
Не кожен якісний прикметник має всі ці ознаки. Босий, величезний, синюватий — якісні, бо називають ознаку предмета прямо, а не через інший предмет, але ступенів порівняння не утворюють.
Відносні прикметники
Відносні прикметники називають ознаку предмета через його відношення до іншого предмета, дії, місця чи часу: зимовий ранок, пральна машина, земляний вал. Відносний прикметник можна замінити словосполученням: дерев’яний будинок — будинок із дерева, читальна зала — зала для читання. Відносні прикметники означають ознаку:
- за матеріалом: дерев’яний будинок, залізні двері;
- за призначенням: підйомний кран, пральна машина;
- за належністю до установи чи організації: міська адміністрація, військова частина;
- за місцем і часом: прикордонний край, приміський вокзал, вечірній концерт;
- за мірою: п’ятивідсоткова позика, сорокаградусний мороз.
Ознака відносного прикметника не буває більшою чи меншою, тому ступенів порівняння відносні прикметники не мають: не кажуть «дерев’яніший» чи «дуже приміський».
Присвійні прикметники
Присвійні прикметники вказують на належність предмета певній особі (рідше — тварині) і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?: мамина казка, Сергієва шапка, батьків годинник. Утворюємо їх так:
- від назв людей на -а, -я — суфіксом -ин, після голосного — -їн: мама — мамин, Ганна — Ганнин, Софія — Софіїн;
- від інших назв людей — суфіксом -ів, після голосного — -їв: батько — батьків, Андрій — Андріїв. В інших формах замість -ів (-їв) маємо -ов-, -ев- (-єв-): батькова, Ігорева, Андрієва;
- від назв тварин — суфіксами -ин- (-їн-), -ач-, -яч-: орлине крило, солов’їна пісня, собачий гавкіт, заячий хвіст.
Присвійні прикметники на -ів (-їв), -ин (-їн) у називному відмінку однини чоловічого роду мають нульове закінчення: батьків, Софіїн. Від власних імен їх пишемо з великої букви: Андрієві книжки, Шевченкові поезії, але у фразеологізмах — з малої: ахіллесова п’ята.
Прикметники із суфіксами -ськ-, -цьк-, утворені від назв людей (батьківський, учнівський, козацький), — відносні: вони означають ознаку, властиву групі людей, а не належність одній особі. Порівняй: батьків годинник (годинник батька — присвійний) і батьківські збори (збори батьків учнів — відносний).
Якісний, відносний чи присвійний?
Розподіли прикметники за розрядами. Усі вони вжиті в прямому значенні. Підказка: перевір, чи можна сказати «дуже…», і постав питання чий?
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| лагідний | Якісний | Можна сказати дуже лагідний, є ступені: лагідніший, найлагідніший. |
| яскравий | Якісний | Ознака буває більшою чи меншою мірою: яскравіший, найяскравіший. |
| швидкий | Якісний | Дуже швидкий, швидший, найшвидший — якісний. |
| глибокий | Якісний | Глибший, найглибший; є антонім мілкий — якісний. |
| тихий | Якісний | Тихий вечір: можна сказати дуже тихий, є ступені тихіший, найтихіший — якісний. |
| шкіряний | Відносний | Ознака за матеріалом: шкіряна куртка — куртка зі шкіри. |
| читальний | Відносний | Ознака за призначенням: читальна зала — зала для читання. |
| футбольний | Відносний | Футбольний м’яч — м’яч для футболу; «дуже футбольний» не кажуть. |
| сьогоднішній | Відносний | Ознака за часом: сьогоднішня газета — газета, що вийшла сьогодні. |
| сільський | Відносний | Ознака за місцем: сільська школа — школа в селі. |
| Тарасів | Присвійний | Чий? — Тараса. Суфікс -ів, належність особі. |
| бабусин | Присвійний | Чий? — бабусі. Суфікс -ин. |
| Маріїн | Присвійний | Від Марія: після голосного суфікс -їн. |
| татів | Присвійний | Чий? — тата. Суфікс -ів. |
Перехід прикметників з одного розряду в інший
У переносному значенні відносні й присвійні прикметники можуть ставати якісними:
- срібний перстень (зі срібла — відносний) — срібний голос (дзвінкий — якісний);
- малиновий напій (з малини — відносний) — малиновий стяг (кольору малини — якісний);
- заячий хвіст (присвійний) — заяча душа (боягузлива — якісний); так само вовчий апетит;
- у фразеологізмах: дамоклів меч, лебедина пісня, куряча сліпота — тут прикметник уже не означає належності, і навіть утворений від власного імені пишемо з малої букви.
Перейшовши в якісні, такі прикметники набувають ознак якісних: поєднуються з прислівниками міри (просто собачий холод), утворюють прислівники (по-батьківськи, по-материнському), а деякі — ступені порівняння (більш діловий, найбільш творчий).
Деякі посібники виділяють ще проміжні групи — присвійно-відносні (ластів’яче гніздо, дівоча коса: і яке? і чиє?) та відносно-якісні (творчий, діловий). У шкільних завданнях достатньо трьох розрядів, а розряд визначаємо за значенням у реченні.
Ступені порівняння якісних прикметників
Ступені порівняння мають лише якісні прикметники. Вищий ступінь показує, що ознаки в предметі більше чи менше, ніж в іншому: тепліший, більш теплий. Найвищий — що ознаки найбільше чи найменше: найтепліший, найбільш теплий. Кожен ступінь має просту форму (одне слово) і складену (два слова).
Ступені порівняння якісних прикметників
Від інших основ: великий — більший, малий — менший, гарний — кращий, поганий — гірший. Обидві форми правильні: товщий і товстіший. ✗ Не змішуй форми: більш тепліший, найбільш кращий, самий кращий. Правильно: тепліший або більш теплий; найкращий.
Зміни приголосних, форми від інших основ, прикметники без ступенів порівняння і словник із пошуком — у статті «Ступені порівняння прикметників».
Обери правильну форму ступеня порівняння
Десять речень на прості й складені форми. Пам’ятай: суфікс -іш- (-ш-) і слово більш разом не вживаємо.
Цей рюкзак … за мій.
Відповідь
важчий. Простий вищий ступінь від важкий утворюємо суфіксом -ш-. У «більш важчий» змішано просту й складену форми.
Улітку дні …, ніж узимку.
Відповідь
довші. Від довгий — довший: г перед суфіксом -ш- випадає (не «довжчий»). Складена форма — більш довгі, а «більш довші» змішує обидві.
Ця полиця … за ту.
Відповідь
нижча. Приголосний з перед суфіксом -ш- змінюється на жч: низький → нижчий. «Більш нижча» змішує просту й складену форми.
Після тренувань Андрій став ….
Відповідь
дужчим. Приголосний ж перед суфіксом -ш- змінюється на жч: дужий → дужчий. Форми «дужіший» немає.
Ця річка … за ту.
Відповідь
ширша. Від широкий — суфікс -ш- до кореня. «Більш» ставимо лише перед звичайною формою: більш широка.
Мій портфель …, ніж твій.
Відповідь
легший. Правопис наводить легкий — легший як виняток: г перед -ш- тут не змінюється на жч.
Дніпро — … річка України.
Відповідь
найбільша. Вищий ступінь від великий — більший (інша основа), найвищий — з префіксом най-. Слово самий ступенів порівняння не творить.
Туристи обрали … шлях до вершини.
Відповідь
якнайкоротший. Частки як і що посилюють найвищий ступінь і пишуться з ним разом, як щонайсильніший.
Цей план …, ніж попередній.
Відповідь
більш вдалий. Складена форма вищого ступеня — більш + звичайна форма прикметника (Правопис наводить саме більш вдалий). До форм на -іш- слова більш, найбільш не додаємо.
Для походу це … взуття.
Відповідь
найменш зручне. Складена форма найвищого ступеня — найменш + звичайна форма, як найменш приємне в Правописі.
Повні й короткі форми прикметників
Сучасні прикметники вживаються переважно в повній формі: зелений, повний, винний. Небагато прикметників мають ще й коротку форму — лише в називному відмінку однини чоловічого роду, з нульовим закінченням: варт, винен, годен, готов, жив, згоден, здоров, зелен, ладен, певен, повен, повинен, прав, рад, ясен. Короткі форми не змінюються і найчастіше бувають частиною присудка: Я радий тебе бачити і Я рад тебе бачити.
Не плутай короткі форми з присвійними прикметниками батьків, сестрин: ті теж мають нульове закінчення, але змінюються за родами, числами й відмінками (батькова, батькового).
Повні прикметники бувають стягнені (синя, синє, сині) і нестягнені (синяя, синєє, синії). У сучасній мові вживаємо стягнені форми, а нестягнені трапляються в народних піснях і поезії.
Тверда і м’яка група прикметників. Відмінювання
За кінцевим приголосним основи і закінченнями прикметники поділяють на дві групи — тверду і м’яку.
До твердої групи належать:
- прикметники з основою на твердий приголосний, що в називному відмінку чоловічого роду закінчуються на -ий: вразливий, добрий, свіжий, гарячий;
- присвійні прикметники на -ів (-їв), -ин (-їн): батьків, Андріїв, Наталчин, Софіїн;
- усі короткі форми: годен, рад, жив.
До м’якої групи належать:
- відносні прикметники з основою на м’який н, що закінчуються на -ій: вечірній, осінній, останній, середній;
- усі прикметники на -жній, -шній, утворені від прислівників: внутрішній, справжній, торішній (від торік), сьогоднішній;
- прикметники з основою на -й: безкраїй, довговіїй, а також братній і якісний прикметник синій.
Тверда чи м’яка група: дивись на закінчення
Тверда група
- ч. р. -ий, ж. р. -а, с. р. -е: свіжий, свіжа, свіже
- Р. в. -ого: свіжого
- присвійні на -ів (-їв), -ин (-їн): дідів — дідова, Миколин — Миколина
- усі короткі форми: рад, певен, повен
М’яка група
- ч. р. -ій (-їй), ж. р. -я, с. р. -є: осінній, осіння, осіннє
- Р. в. -ього (-його): осіннього, безкрайого
- відносні на -ній: вечірній, сусідній, останній
- на -жній, -шній від прислівників: домашній, тутешній
- а також безкраїй, братній, синій
Швидка перевірка: постав прикметник у жіночий рід. -а — тверда група, -я — м’яка: свіжа, гаряча, але синя, осіння. Шиплячий в основі ще не робить групу м’якою: свіжий, гарячий — тверда.
Від групи залежать закінчення в усіх відмінках. Зразки відмінювання:
| Відмінок | Тверда група, ч. р. | Тверда група, ж. р. | М’яка група, ч. р. | М’яка група, ж. р. | Множина |
|---|---|---|---|---|---|
| Н. | гарний | гарна | синій | синя | гарні, сині |
| Р. | гарного | гарної | синього | синьої | гарних, синіх |
| Д. | гарному | гарній | синьому | синій | гарним, синім |
| Зн. | як Н. або Р. | гарну | як Н. або Р. | синю | як Н. або Р. |
| Ор. | гарним | гарною | синім | синьою | гарними, синіми |
| М. | (на) гарному, гарнім | (на) гарній | (на) синьому, синім | (на) синій | (на) гарних, синіх |
Середній рід відрізняється від чоловічого лише в називному і знахідному відмінках: гарне, синє. Прикметники на -лиций (білолиций, круглолиций) мають закінчення обох груп: білолиця, білолицього. Докладніше — у статті «Відмінювання прикметників».
Правопис прикметників: що варто знати
- -нн- пишемо, коли основа на н зустрічається із суфіксом -н-: осінь — осінній, туман — туманний, закон — законний. Усі випадки й словник — у статті «Н і нн у прикметниках і дієприкметниках».
- -ськ- після к, ч і м’якого ц змінюється на -цьк-, після г, ж, з — на -зьк-: козак — козацький, ткач — ткацький, Прага — празький, Запоріжжя — запорізький.
- Присвійні прикметники: Софіїн, Андріїв, але Андрієва, Олексієва; від власних імен — з великої букви.
- Ступені порівняння: якнайкращий, щонайменший пишемо разом.
- Не з прикметниками — разом або окремо залежно від значення: неввічливий, недобрий, але не високий, а низький (стаття «Не з різними частинами мови»).
Прикметник чи інша частина мови
Питання який? чий? — головна, але не єдина прикмета прикметника. Перевір ще значення слова і його форми:
- Дієприкметник (прочитаний, зів’ялий, збудований) теж відповідає на питання який?, але означає ознаку за дією і має вид і час, як дієслово: прочитана книжка — книжка, яку прочитали. Прикметник читальний дії не означає (стаття «Дієприкметник»).
- Займенники який, чий, мій, наш, такий, цей, кожний відповідають на ті самі питання, але не називають ознаки, а лише вказують на неї: такий день — який саме, з’ясовуємо з контексту.
- Порядкові числівники перший, третій, сотий відповідають на питання котрий? і означають порядок при лічбі (стаття «Числівник»).
- Прислівник називає ознаку дії, іншої ознаки, рідше — предмета (будинок навпроти) і не змінюється: швидкий біг (який? — прикметник), але бігти швидко (як? — прислівник) (стаття «Прислівник»).
- Іменник: черговий учень (який? — прикметник), але Черговий витер дошку (хто? — іменник). Слово братів буває і прикметником (братів велосипед — чий?), і формою іменника (чекав братів — кого?).
Усі частини мови з питаннями й прикладами зібрано в статті «Частини мови: таблиця», а слова, частину мови яких визначити найважче, — у словнику «Яка частина мови».
Морфологічний розбір прикметника: зразок
Розбираючи прикметник, називаємо по черзі:
- частину мови і загальне значення (ознака предмета, питання який? чий?);
- початкову форму — називний відмінок однини чоловічого роду;
- постійні ознаки: розряд за значенням (у деяких підручниках — ще групу);
- змінні ознаки: рід (в однині), число, відмінок. Ступінь порівняння (якщо якісний прикметник ужито у вищому чи найвищому ступені) одні підручники називають серед постійних ознак, інші — серед змінних;
- синтаксичну роль.
Постійні ознаки
Змінні ознаки
У реченні — означення: (на) подвір’ї (якому?) сусідньому. Відносний: ознака за місцем (подвір’я, яке поруч), ступенів порівняння немає. Групу деякі підручники в розборі не вимагають.
Письмово: (на) сусідньому — прикм., п. ф. сусідній; відн., м’яка гр.; с. р., одн., М. в.; означення. Зразки розбору інших частин мови — у статті «Морфологічний розбір іменника, прикметника, дієслова та інших частин мови».
Розбери прикметник у реченні
Визнач ознаки виділеного прикметника: розряд, групу, форму, рід, відмінок, роль у реченні. Підказка до групи: постав прикметник у жіночий рід — -а чи -я? Повний розбір відкриється після перевірки.
Ключі лежать на верхній полиці.
РозрядвідноснийГрупам’якаВідмінокмісцевийПовний розбір
Верхній — п. ф. верхній; відносний (ознака за місцем), м’яка група (верхня); ж. р., однина, місцевий відмінок (на якій полиці?); означення.
Я позичив Ігорів велосипед.
РозрядприсвійнийГрупатвердаВідмінокзнахіднийЧлен реченняозначенняПовний розбір
Ігорів — присвійний (чий? — Ігоря), тверда група, як усі присвійні на -ів; ч. р., однина, знахідний відмінок, як і велосипед (позичив що?); означення.
Учні слухали смішну історію.
РозрядякіснийВідмінокзнахіднийЧлен реченняозначенняПовний розбір
Смішну — п. ф. смішний; якісний (можна сказати дуже смішна, є форма смішніший), тверда група; ж. р., однина, знахідний відмінок (слухали яку історію?); означення.
Торішній сніг давно розтанув.
РозрядвідноснийГрупам’якаЧлен реченняозначенняПовний розбір
Торішній — від прислівника торік; відносний (ознака за часом), м’яка група, як усі прикметники на -шній від прислівників; ч. р., однина, називний відмінок; означення (сніг який?).
Вода в озері була холодна.
РозрядякіснийВідмінокназивнийЧлен реченняприсудокПовний розбір
Холодна — п. ф. холодний; якісний (холодніша), тверда група; ж. р., однина, називний відмінок. Разом зі зв’язкою була — складений іменний присудок.
Біля лісу стояла самітна хатинка.
ГрупатвердаРіджіночийЧлен реченняозначенняПовний розбір
Самітна — п. ф. самітний; тверда група (жіночий рід на -а); жіночий рід, як хатинка, однина, називний відмінок; означення.
У цьогорічному конкурсі взяли участь сто команд.
РозрядвідноснийГрупатвердаВідмінокмісцевийПовний розбір
Цьогорічному — п. ф. цьогорічний; відносний (ознака за часом), тверда група (торішній, але цьогорічний); ч. р., однина, місцевий відмінок; означення.
Ми гралися із сусідовим цуценям.
РозрядприсвійнийРідсереднійВідмінокоруднийПовний розбір
Сусідовим — п. ф. сусідів; присвійний (чиїм? — сусіда), тверда група; середній рід, як цуценя, однина, орудний відмінок; означення.
Над самотньою вербою кружляли птахи.
Групам’якаВідмінокоруднийЧлен реченняозначенняПовний розбір
Самотньою — п. ф. самотній; м’яка група (самотня), хоча близьке за значенням самітний — тверда; ж. р., однина, орудний відмінок (над якою вербою?); означення.
Він винен мені сто гривень.
ФормакороткаГрупатвердаЧлен реченняприсудокПовний розбір
Винен — коротка форма прикметника винний: нульове закінчення, не змінюється. Усі короткі форми належать до твердої групи; у реченні — присудок.
Типові помилки
Ось помилки, яких найчастіше припускаються, визначаючи розряд, форму й ознаки прикметника.
Типові помилки
| Неправильно | Правильно |
|---|---|
| Батьківські збори — присвійний прикметник. | Відносний: ознака групи людей. |
| Присвійні — на -ів, -ин, питання чий?: батьків годинник. Прикметники на -ськ-, -цьк- від назв людей — відносні. | |
| самий кращий, більш тепліший | найкращий; тепліший або більш теплий |
| Просту й складену форми не змішуємо; слово самий ступенів не творить. | |
| Дерев’яніший, дуже приміський | Відносні прикметники ступенів не мають. |
| Ознаку через інший предмет не порівнюють: дерев’яний — з дерева, і все. | |
| Мій, чий, такий — прикметники. | Займенники. |
| Вони лише вказують на ознаку чи належність, але не називають їх. | |
| Третій — прикметник. | Порядковий числівник. |
| Відповідає на питання котрий? і означає порядок при лічбі. | |
| Чекав братів: братів — прикметник. | Іменник, знахідний відмінок множини. |
| Чекав (кого?) братів. А в словосполученні братів велосипед (чий?) — присвійний прикметник. | |
| Золоті руки — відносний прикметник. | Якісний: золоті — вправні. |
| Розряд визначаємо за значенням у реченні: золотий перстень — відносний. | |
| Вечір був теплий: теплий — означення. | Іменна частина присудка був теплий. |
| Прикметник після зв’язки був, є, став належить до присудка. | |
| Сергіїва шапка | Сергієва шапка |
| Сергіїв — Сергієва, як Олексіїв — Олексієва. | |
Джерело: Український правопис (2019), § 19 (-цьк-, -зьк-), § 20 і § 104 (ступені порівняння), § 29 (-нн-), § 33 (суфікси присвійних прикметників), § 49 (велика буква в присвійних прикметниках), § 101–103 (тверда і м’яка група, короткі форми, відмінювання); загальне значення, розряди, морфологічні ознаки й синтаксична роль прикметника — за шкільною граматикою (програма НУШ).
Вправи з відповідями: прикметник
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
На які питання відповідає прикметник?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — який? чий? Прикметник означає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий?: зелений, мамин.
Яке слово є прикметником?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — зелений. «Зелений» називає ознаку предмета й відповідає на питання який?. Зелень — іменник, зеленіти — дієслово, зелено — прислівник.
Який прикметник є присвійним?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — сестрин. Присвійні прикметники вказують на належність певній особі й відповідають на питання чий?: сестрин (чий? — сестри).
Який прикметник є відносним?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — дерев’яний. Відносні прикметники називають ознаку через відношення до іншого предмета: дерев’яний — зроблений з дерева.
Який прикметник є якісним?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — гарячий. Якісний прикметник називає ознаку, яка може бути більшою чи меншою мірою: гарячий — гарячіший, найгарячіший.
Що вміють лише якісні прикметники?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — утворювати ступені порівняння. Головна граматична ознака якісних прикметників — здатність утворювати ступені порівняння: білий — біліший — найбіліший. Змінюються за родами й відмінками всі прикметники.
Яким членом речення найчастіше буває прикметник?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — означенням. Основна синтаксична роль прикметника — означення: Над лісом запанувала абсолютна (яка?) тиша.
Який прикметник належить до м’якої групи?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — синій. Прикметник «синій» має основу на м’який приголосний і закінчення -ій, тому належить до м’якої групи. Усі присвійні прикметники (батьків) — твердої групи.
У якому реченні відносний прикметник ужито в переносному значенні як якісний?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Співачка має срібний голос. «Срібний голос» — це не голос зі срібла, а дзвінкий, чистий голос. У переносному значенні відносний прикметник набуває ознак якісного.
У якому рядку всі прикметники присвійні?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — сестрин, батьків, Оксанин. Сестрин, батьків, Оксанин означають належність конкретній особі й відповідають на питання чий?. Лісовий, весняний, дерев’яний — відносні прикметники.
Ця тема на карті української мови: Морфологія: самостійні частини мови → Прикметник
