Складні випадки наголошування слів: правила й приклади

Оновлено: 4.11.2026

Складні випадки наголошування — це слова й форми, у яких наголос найчастіше ставлять неправильно, бо в різних формах одного слова він переходить з одного складу на інший: була́, але бра́ла; п’ять, але п’ятьма́; сестра́, але се́стри. Найбільше таких випадків у трьох групах: дієслова минулого часу, числівники та іменники з рухомим наголосом. Складними бувають і окремі слова з незвичним наголосом (ви́падок, кропива́, чорно́зем): їх зібрано в словнику «Наголоси НМТ», а пам’ятки до них — у статті «Цікаві ілюстрації до правил наголошування».

Нижче — коротка таблиця, підказки для кожної групи, типові помилки, мовні недоліки в наголосі й шляхи їх усунення, як перевірити наголос форми за словником, три тренажери й 10 завдань у форматі НМТ із відповідями. Що таке наголос і як визначити наголошений склад — у статті «Наголос в українській мові».

Коротко: складні випадки наголошування в таблиці

Складні випадки наголошування: коротко

Група	Що відбувається	Приклади
Дієслова минулого часу	здебільшого наголос як в інфінітиві: чита́ти — чита́ла, бра́ти — бра́ла; але в деяких — на закінченні	була́, дала́, жила́, почала́, прийняла́; несла́, везла́
Числівники	у непрямих відмінках наголос часто переходить на закінчення	п’ять — п’ятьма́, со́рок — сорока́, чоти́ри — чотирма́
Порядкові числівники	наголос буває не там, де в кількісних	два́дцять — двадця́тий, со́рок — сороко́вий
Іменники	в однині й множині наголос може падати на різні склади	сестра́ — се́стри, сло́во — слова́, сад — сади́
Однакові на письмі форми	розрізняємо за наголосом і змістом речення	немає сестри́ — мої се́стри; біля гори́ — високі го́ри

Це підказки, а не закони: винятків багато. Сумнівну форму перевіряй за словником.

Чому наголос у формах слова буває складним

Наголос в українській мові вільний (може падати на будь-який склад) і рухомий: у формах одного слова він може переходити на інший склад. Словник подає слово в початковій формі — нести́, сестра́, п’ять, — а помиляємося найчастіше саме у формах: несла́, се́стри, п’ятьма́.

Загальних правил тут небагато, і майже всі вони — тенденції з винятками. Тому в кожній групі нижче є підказки, а сумнівну форму варто перевірити за словником.

Не плутай рухомий наголос із подвійним. Рухомий переходить у різних формах (сестра́ — се́стри), і в кожній формі правильний лише один наголос. Подвійний — це коли та сама форма має два правильні наголоси: по́милка і поми́лка. Такі слова зібрано в статтях «Наголос в українській мові» та «Наголоси НМТ».

Наголос у дієсловах минулого часу: була́, але бра́ла

У минулому часі дієслово змінюється за родами й числами: чита́в, чита́ла, чита́ло, чита́ли. Здебільшого наголос тут той самий, що й в інфінітиві (неозначеній формі): чита́ти — чита́ла, ки́дати — ки́дала, говори́ти — говори́ла, ба́чити — ба́чила. Але є дві групи, у яких наголос переходить на закінчення.

Дієслова з наголошеним -ти́: нести́, везти́, вести́. У чоловічому роді однини закінчення немає (ніс, віз, вів, пік, міг), а в інших формах наголошене закінчення: несла́, несло́, несли́; везла́, вела́, плела́, пекла́, могла́, росла́. Так само з префіксами: принесла́, привезла́, допомогла́.

Короткі дієслова бу́ти, да́ти, жи́ти, пи́ти, ли́ти. В інфінітиві наголос на першому складі, а в минулому часі (крім чоловічого роду) — на закінченні: була́, було́, були́; дала́, дали́; жила́, пила́, лила́. Так само з префіксами: продала́, передала́, прожила́, полила́. Сюди ж належать дієслова поча́ти, прийня́ти, зня́ти, підня́ти: почала́, почали́; прийняла́, прийняли́; зняла́, підняла́. У чоловічому роді наголос лишається на основі: поча́в, пода́в, прийня́в, підня́в.

В обох групах є виняток — префікс ви-. Він забирає наголос на себе в усіх формах: ви́несла, ви́вела, ви́пекла, ви́дала, ви́пила.

А схожі на вигляд короткі дієслова часто наголошуємо, як в інфінітиві: бра́ти — бра́ла, бра́ли; зва́ти — зва́ла; гна́ти — гна́ла; спа́ти — спа́ла; зна́ти — зна́ла; ши́ти — ши́ла. Правила, яке відрізняло б була́ від бра́ла, немає, тож такі форми доводиться запам’ятати. Правопис наводить саме таку пару: бра́ла, але несла́, пекла́.

Словники не завжди одностайні. Для дієслова взя́ти граматичний словник «Словники України» подає взя́ла, взя́ли, а «Словник української мови» у 20 томах — взяла́. Тут правильні обидва варіанти, тому в завданнях цієї сторінки такого слова немає.

Наголос у дієсловах минулого часу

Як в інфінітиві

чита́ти — чита́ла, чита́ли
ки́дати — ки́дала
говори́ти — говори́ла
бра́ти — бра́ла, бра́ли
зва́ти — зва́ла
спа́ти — спа́ла
ши́ти — ши́ла

На закінченні (крім чоловічого роду)

нести́ — ніс, несла́, несли́
вести́ — вів, вела́, вели́
пекти́ — пік, пекла́, пекли́
бу́ти — був, була́, були́
да́ти — дав, дала́, дали́
жи́ти — жила́, пи́ти — пила́
поча́ти — поча́в, почала́, почали́
прийня́ти — прийня́в, прийняла́

Префікс ви- забирає наголос на себе: ви́несла, ви́вела, ви́дала, ви́пила.

Як наголосити дієслово в минулому часі?

Обери форму з правильним наголосом.

Учора сестра … в бібліотеці.
Відповідь
була́. Була́ — наголос на закінченні, як і в було́, були́.
Учора я … цікаву книжку.
Відповідь
чита́ла. Чита́ла — наголос як в інфінітиві чита́ти.
Оля … важкий кошик.
Відповідь
несла́. Нести́ — несла́, несло́, несли́: наголос на закінченні.
Комісія … рішення одноголосно.
Відповідь
прийняла́. Прийняла́, прийняли́ — наголос на закінченні; лише в чоловічому роді прийня́в.
Дівчинка … кошеня на руки.
Відповідь
бра́ла. Бра́ла — наголос як в інфінітиві бра́ти; Правопис наводить саме цю форму.
Учителька … урок із привітання.
Відповідь
почала́. Почала́, почали́ — наголошене закінчення; у чоловічому роді — поча́в.
Бабуся довго … у селі.
Відповідь
жила́. Жила́ — дієслово від жи́ти; жи́ла — інше слово (кровоносна судина).
Сусідка зранку … квіти.
Відповідь
полила́. Полила́ — як лила́: наголос на закінченні.
Сильний вітер … хмари.
Відповідь
гна́ла. Гна́ла — наголос як в інфінітиві гна́ти.
Тато … нам смачний пиріг.
Відповідь
ви́пік. Префікс ви- забирає наголос на себе: ви́пік, ви́пекла.
Брат … мені руку.
Відповідь
пода́в. Пода́в — у чоловічому роді наголос на основі, а в жіночому — подала́.
Мама … сукню на випускний.
Відповідь
ши́ла. Ши́ла — наголос як в інфінітиві ши́ти.

Наголос у числівниках: п’ять, але п’ятьма́

Числівники змінюються за відмінками, і наголос у них часто переходить на закінчення. Ось головні підказки, а повні таблиці відмінювання з наголосами — у статті «Відмінювання числівників».

Два, три, чотири в орудному відмінку мають наголошене закінчення: двома́, трьома́, чотирма́.
Від п’яти до десяти, двадцять і тридцять. У називному відмінку наголос на основі (п’ять, ві́сім, де́сять, два́дцять, три́дцять), а в родовому, давальному, орудному й місцевому — на закінченні: п’яти́, п’ятьо́х, п’ятьма́; шести́, шістьма́; восьми́, вісьмома́; двадцяти́, тридцятьма́.
Від одинадцяти до дев’ятнадцяти наголошуємо -на-: одина́дцять, чотирна́дцять, сімна́дцять. В орудному відмінку наголос на закінченні: одинадцятьма́. А в родовому, давальному й місцевому словники розходяться: одина́дцяти і одинадцяти́.
П’ятдесят — вісімдесят: наголос на останньому складі в усіх формах: п’ятдеся́т, п’ятдесяти́, п’ятдесятьма́; шістдеся́т, шістдесяти́.
Сорок, дев’яносто, сто: со́рок — сорока́ (а соро́ка — птах); дев’яно́сто — дев’яно́ста; сто — ста.
Сотні: дві́сті — двохсо́т, п’ятсо́т — п’ятисо́т; в орудному — двомаста́ми, п’ятьмаста́ми.

Порядкові числівники наголошуємо по-своєму, і в їхніх формах наголос уже не переходить: два́дцять — двадця́тий, три́дцять — тридця́тий, со́рок — сороко́вий, сім — сьо́мий, ві́сім — во́сьмий. А в парах одина́дцять — одина́дцятий, п’ятдеся́т — п’ятдеся́тий, ти́сяча — ти́сячний наголос на тому самому складі.

Наголос у числівниках

Кількісний	Непрямі відмінки	Порядковий
два, три, чоти́ри	двох, двома́; трьох, трьома́; чотирьо́х, чотирма́	дру́гий, тре́тій, четве́ртий
п’ять, сім, ві́сім	п’яти́, п’ятьма́; семи́, сьома́; восьми́, вісьма́	п’я́тий, сьо́мий, во́сьмий
де́сять, два́дцять, три́дцять	десяти́, десятьма́; двадцяти́; тридцятьма́	деся́тий, двадця́тий, тридця́тий
одина́дцять, чотирна́дцять	одинадцятьма́; у родовому словники розходяться: одина́дцяти і одинадцяти́	одина́дцятий, чотирна́дцятий
со́рок, дев’яно́сто, сто	сорока́, дев’яно́ста, ста	сороко́вий, дев’яно́стий, со́тий
п’ятдеся́т, шістдеся́т	п’ятдесяти́, п’ятдесятьма́; шістдесяти́	п’ятдеся́тий, шістдеся́тий
дві́сті, п’ятсо́т	двохсо́т, двомаста́ми; п’ятисо́т, п’ятьмаста́ми	двохсо́тий, п’ятисо́тий

Соро́ка — птах, а числівник у непрямих відмінках — сорока́: до сорока́ учнів.

Числівники: де наголос?

Розподіли числівники: наголос на останньому складі чи ні? Після розміщення побачиш слово з наголосом.

Відповіді

чотирма́	На останньому складі	В орудному відмінку наголошене закінчення: двома́, трьома́, чотирма́.
шістьма́	На останньому складі	Шість — шістьма́: в орудному відмінку наголос на закінченні, як у п’ятьма́.
тридцятьма́	На останньому складі	Три́дцять, але тридцятьма́: наголос переходить на закінчення.
шістдесяти́	На останньому складі	У числівниках на -десят наголос на останньому складі в усіх формах.
сорока́	На останньому складі	Числівник со́рок у непрямих відмінках — сорока́.
двохсо́т	На останньому складі	Дві́сті — двохсо́т: у родовому, давальному й місцевому відмінках назв сотень наголошуємо останній склад.
десяти́	На останньому складі	Де́сять, але десяти́: у непрямих відмінках наголос на закінченні.
дев’яно́ста	Не на останньому	Наголос лишається на -но-, як у дев’яно́сто.
двадця́тий	Не на останньому	Порядковий двадця́тий — на другому складі, а кількісний два́дцять — на першому.
ти́сячний	Не на останньому	Як ти́сяча: наголос на першому складі.
четве́ртий	Не на останньому	Наголос на другому складі: четве́ртий.
одина́дцять	Не на останньому	У числівниках на -надцять наголошуємо -на-.

Іменники з рухомим наголосом: сестра́ — се́стри

В іменниках рухомий наголос найкраще видно, коли порівнюємо однину й множину. Ось групи, які варто знати.

Жіночий рід із наголошеним -а́. У множині наголос часто переходить на основу: сестра́ — се́стри, вода́ — во́ди, гора́ — го́ри, весна́ — ве́сни, ціна́ — ці́ни, борода́ — бо́роди. Але так не завжди: зима́ — зими́. У деяких словах наголос переходить уже в знахідному відмінку однини: рука́ — ру́ку, нога́ — но́гу, голова́ — го́лову (але ціну́, зиму́, сестру́).

Середній рід. У багатьох іменниках у множині наголос переходить на інший склад: із закінчення на основу (село́ — се́ла, вікно́ — ві́кна), з основи на закінчення (сло́во — слова́, мо́ре — моря́, по́ле — поля́, мі́сто — міста́) або на інший склад основи (де́рево — дере́ва). Але не в усіх: я́блуко — я́блука, завда́ння — завда́ння.

Односкладові іменники чоловічого роду. У множині наголос часто на закінченні: сад — сади́, дуб — дуби́, ліс — ліси́, міст — мости́, кіт — коти́, стіл — столи́, брат — брати́. А в родовому відмінку однини — по-різному: са́ду, ду́ба, лі́су, бра́та, але кота́, стола́, коня́. Винятки є й тут: кінь — ко́ні, звук — зву́ки.

Назви осіб на -а́р, -я́р. Якщо в називному відмінку наголошено -а́р (-я́р), то в інших формах наголос здебільшого переходить на закінчення: секрета́р — секретаря́, секретаре́м, секретарі́; школя́р — школяра́, школярі́; гонча́р — гончара́; друка́р — друкаря́. А в слові лі́кар суфікс ненаголошений, тому в однині наголос не переходить: лі́каря, лі́карем.

Про іменники на -ка (сторі́нка — сторінки́, але дочка́ — до́чки) — у статті «Наголос в українській мові».

Через рухомий наголос деякі форми пишемо однаково, а наголошуємо по-різному: немає сестри́ — мої се́стри, біля гори́ — високі го́ри, значення сло́ва — нові слова́. Щоб не помилитися, визнач форму за реченням: питання «кого? чого?» підказує родовий відмінок однини.

Рухомий наголос в іменниках

Жіночий рід на -а́
У множині наголос часто переходить на основу: сестра́ — се́стри, гора́ — го́ри, весна́ — ве́сни, ціна́ — ці́ни. Але зима́ — зими́.
Знахідний відмінок
У деяких словах наголос переходить уже тут: рука́ — ру́ку, нога́ — но́гу, голова́ — го́лову. Але ціну́, зиму́, сестру́.
Середній рід
У багатьох словах у множині — на інший склад: село́ — се́ла, вікно́ — ві́кна; сло́во — слова́, мо́ре — моря́, де́рево — дере́ва.
Чоловічий рід, один склад
У множині часто на закінченні: сад — сади́, ліс — ліси́, кіт — коти́, стіл — столи́. Але кінь — ко́ні.
Назви осіб на -а́р, -я́р
Наголос здебільшого переходить на закінчення: секрета́р — секретаря́, секретарі́; школя́р — школяра́; гонча́р — гончара́.

Це тенденції з винятками: я́блуко — я́блука, зву́к — зву́ки, а в множині від рік правильні обидва наголоси — ро́ки і роки́. Сумнівне слово перевіряй за словником.

Однина чи множина: як наголосити?

Ці форми пишемо однаково, а наголошуємо по-різному. Визнач форму виділеного слова й обери правильний наголос.

Високі гори вкрив перший сніг.
Форманазивний відмінок, множина
Наголосго́ри
Повний розбір
Високі го́ри — множина; у множині наголос переходить на основу.
Налий у чайник води.
Формародовий відмінок, однина
Наголосводи́
Повний розбір
Налий чого? — води́: родовий однини, наголос як у вода́.
Біля гори стояла стара хата.
Формародовий відмінок, однина
Наголосгори́
Повний розбір
Біля чого? — гори́: родовий однини з наголосом на закінченні, як у гора́.
Узимку моря бувають неспокійні.
Форманазивний відмінок, множина
Наголосморя́
Повний розбір
Моря́ — множина: мо́ре — моря́, наголос переходить на закінчення.
Біля вікна стоїть стіл.
Формародовий відмінок, однина
Наголосвікна́
Повний розбір
Біля чого? — вікна́: родовий однини, наголос як у вікно́.
Весняні води затопили луг.
Форманазивний відмінок, множина
Наголосво́ди
Повний розбір
Весняні во́ди — множина: вода́ — во́ди.
Ми чули шум моря.
Формародовий відмінок, однина
Наголосмо́ря
Повний розбір
Шум чого? — мо́ря: родовий однини, наголос як у мо́ре.
Восени дерева скидають листя.
Форманазивний відмінок, множина
Наголосдере́ва
Повний розбір
Дере́ва — множина: де́рево — дере́ва.
У класі нові вікна.
Форманазивний відмінок, множина
Наголосві́кна
Повний розбір
Нові ві́кна — множина: вікно́ — ві́кна.
Під гілкою дерева сховався їжак.
Формародовий відмінок, однина
Наголосде́рева
Повний розбір
Гілка чого? — де́рева: родовий однини, наголос як у де́рево.

Типові помилки в наголосі форм

Найчастіше помиляються, коли переносять наголос з однієї форми на іншу: з інфінітива на минулий час (кажуть поча́ла, бо поча́ти), з кількісного числівника на порядковий (два́дцятий, бо два́дцять) або з однини на множину (нові ціни́, бо ціна́). Правильно — почала́, двадця́тий, нові ці́ни.

Типові помилки в складних випадках наголошування

Неправильно	Правильно
поча́ла	почала́ почали́; лише в чоловічому роді поча́в
прийня́ла	прийняла́ прийняли́; лише в чоловічому роді прийня́в
брала́	бра́ла як в інфінітиві бра́ти
не́сла	несла́ несло́, несли́
чоти́рма	чотирма́ як двома́, трьома́
со́рока (до 40)	сорока́ до сорока́ учнів
два́дцятий	двадця́тий але два́дцять
мої сестри́	мої се́стри сестри́ — лише «немає сестри́»
нові ціни́	нові ці́ни ціна́ — ці́ни
секрета́ря	секретаря́ секретаре́м, секретарі́

Мовні недоліки у вимові й наголосі та шляхи їх усунення

Неправильний наголос — така сама орфоепічна помилка, як неправильна вимова звука. Причини таких недоліків бувають різні:

вплив російської мови, у якій багато слів і форм наголошують інакше;
місцеві говірки;
аналогія: наголос переносять зі схожого слова чи з іншої форми того самого слова (за зразком бра́ла кажуть да́ла замість дала́).

Шляхи усунення:

перевіряти за словником не лише слово, а й потрібну форму;
запам’ятовувати форми в коротких сполученнях: вона була́ вдома, двома́ руками, мої се́стри;
проговорювати правильний варіант уголос і слухати зразкове мовлення;
робити пам’ятки — схеми й малюнки, де наголошену голосну виділено кольором (приклади — у статті «Цікаві ілюстрації до правил наголошування»).

Як перевірити наголос у формі слова

У «Словнику української мови» після заголовного слова подано найважливіші форми з наголосом. Наприклад, запис «НЕСТИ́… мин. ч. ніс, несла́, ло́» означає, що в минулому часі наголошене закінчення: несла́, несло́.

У граматичному словнику (наприклад, «Словозміна» на сайті goroh.pp.ua) є таблиця всіх відмінків або всіх форм дієслова з наголосами. Там зручно шукати форми на зразок се́стри чи двадцятьма́.

До НМТ наголос перевіряй за переліком слів із нормативним наголосом — увесь перелік зібрано в словнику «Наголоси НМТ». Якщо слово має два правильні наголоси, словник подає обидва.

Джерело: Український правопис (2019), § 105 (відмінювання кількісних числівників із наголосами: чотирма́, п’ятьма́, сорока́, двохсо́т), § 106 (порядкові числівники: двадця́тий, сороко́вий, ти́сячний), § 115, п. 9 (бра́ла, несла́, пекла́; була́, були́). Наголос інших слів і форм — за граматичним словником «Словники України» («Словозміна», goroh.pp.ua) і словником наголосів; для взя́ти та одинадцяти — також за «Словником української мови» у 20 томах.

Вправи з відповідями: складні випадки наголошування

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

Наголос падає на закінчення у формі дієслова
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — несла. Нести́ — несла́, несли́: наголос на закінченні. Бра́ла, писа́ла, ки́дала наголошуємо, як в інфінітиві.
Неправильно наголошено дієслово в рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — сестра да́ла пораду. Правильно — дала́: у дієслові да́ти в минулому часі (крім чоловічого роду) наголос на закінченні.
Наголос падає на префікс у формі
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — винесла. Префікс ви- забирає наголос на себе: ви́несла. Принесла́, привезла́, довезла́ — на закінченні.
Наголос падає на останній склад у слові
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — чотирма. Чотирма́ — орудний відмінок із наголошеним закінченням. Двадця́тий, со́рок, одина́дцять — не на останньому складі.
Наголос падає на другий склад у слові
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — двадцятий. Двадця́тий — наголос на другому складі. Два́дцять і ти́сячний — на першому, п’ятдеся́т — на третьому.
Неправильно наголошено числівник у рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — близько два́дцяти років. Правильно — близько двадцяти́ років: у родовому відмінку наголос переходить на закінчення.
У множині наголос переходить на основу в слові
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — сестра. Сестра́ — се́стри. Зима́ — зими́, сторі́нка — сторінки́, школя́р — школярі́: у множині наголос на закінченні.
Правильно наголошено форму множини в рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — сині моря́. Мо́ре — моря́. Правильно також високі го́ри, рідні се́стри, нові секретарі́.
Правильно наголошено форму родового відмінка однини в рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — без кота́. Кіт — кота́: наголос переходить на закінчення. Правильно також до лі́су, для бра́та, багато ча́су.
Правильно наголошено всі слова в рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — почала́, чотирма́, секретаря́. Почала́ — наголошене закінчення, чотирма́ — як двома́, трьома́, секретаря́ — як секретарі́.

Ця тема на карті української мови: Фонетика, графіка, орфоепія → Наголос

Складні випадки наголошення