Неповне речення — це речення, у якому пропущено один чи кілька членів речення (головних або другорядних), але їх легко відновити з контексту чи ситуації: — Куди ти йдеш? — Додому (пропущено я йду). Неповними бувають і двоскладні, і односкладні речення. Нижче — таблиця, як розпізнати неповне речення і чим воно відрізняється від односкладного та обірваного,
Категорія: Теорія
Односкладні речення і їх головні члени
Односкладне речення — це просте речення, граматична основа якого складається з одного головного члена, а другого не потрібно: Світає; Зачиніть вікно; Тиша. Такий головний член не називають ні підметом, ні присудком: він лише має форму одного з них. Нижче — таблиця видів односкладних речень з прикладами, як знайти головний член і визначити тип речення, чим
Правопис слів іншомовного походження
Слова іншомовного походження — це запозичення з інших мов: театр, автор, журі, комп’ютер. Пишемо їх за окремими правилами Українського правопису 2019 року (§ 121–140). Головні з них: у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед приголосним — и (директор), а здебільшого — і (бізнес, таксі); апостроф — комп’ютер, інтерв’ю; подвоєння
Правила чергування у – в, і – й
Чергування у – в та і – й — правило милозвучності: прийменник у / в, сполучник і / й і початкові у- / в-, і- / й- у словах обираємо так, щоб не збігалися голосні звуки й важкі для вимови приголосні. Головне: між приголосними пишемо у та і (брат у школі, кіт і пес), між
Правила переносу слів з рядка в рядок
Слова з рядка в рядок переносимо за складами, але не кожен поділ на склади годиться для переносу: одну букву не лишаємо в рядку й не переносимо, дж, дз, йо, ьо не розриваємо, а апостроф, ь і й лишаємо при попередній букві: бур’-ян, кіль-це, бай-ка. Так велить Український правопис 2019 року (§ 63–64). Нижче — усі
Поділ слів на склади і правила переносу
Склад — це звук або кілька звуків, які вимовляємо одним поштовхом видихуваного повітря: о-ко, по-го-да, о-зе-ро. Основа кожного складу — голосний, тому у слові стільки складів, скільки голосних звуків: ніч — один, ши-я — два, У-кра-ї-на — чотири. Нижче — правила поділу слів на склади зі схемою, словник «Поділ на склади» з пошуком (український, вісімнадцять,
Звуки і букви. Передача звуків на письмі
Звуки ми вимовляємо й чуємо, а на письмі їх передаємо буквами (літерами). Букви — це умовні знаки, якими передано на письмі звуки мовлення. Як бачимо, ці обидві системи взаємопов’язані й чудово доповнюють одна одну. З’ясуйте характеристики українського алфавіту та особливості передачі звуків на письмі. Сукупність букв, розташованих у певному порядку, називають алфавітом (або азбукою, абеткою).
Коли слова пишуться через дефіс? 10 правил
Дефіс (-) — коротка риска без пробілів, яка з’єднує частини одного слова: дизель-мотор, блідо-рожевий, будь-хто, по-українськи. Через дефіс пишемо складні іменники з двох самостійних іменників, складні прикметники з рівноправних частин, повтори, слова з частками будь-, -небудь, -таки та ще кілька груп слів — ми звели їх у 10 правил за Українським правописом 2019 року. Нижче
Правила вживання м’якого знака
М’який знак (ь) — буква, яка не позначає звука, а показує на письмі м’якість попереднього приголосного: день, сядьте, льон. Пишемо його лише після д, т, з, с, дз, ц, л, н, коли вони звучать м’яко, — найчастіше в кінці слова чи складу (мідь, донька) і перед о (сьомий); перед о — ще й після р
Правопис великої літери
З великої літери пишемо перше слово речення і власні назви: імена й прізвища, клички тварин, географічні та астрономічні назви, назви держав, установ, історичних подій, свят, документів і творів. Загальні назви пишемо з малої. У назві з кількох слів з великої пишемо або всі слова, або лише перше — це залежить від того, що саме називаємо.