Поговоримо про займенники? Наше щоденне мовлення без них ну нікуди не годиться. Тому всім-всім важливо знати, коли їх доречно вживати, як правильно писати і відмінювати. Досі вагаєтеся? Тоді наш матеріал для вас! Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання
Категорія: Українська мова
Прикметник як частина мови
Наше повсякденне мовлення та письмо не можуть існувати без прикметників. Їх ми використовуємо чи не в кожному реченні. Назвати ознаку предмета чи належність комусь найчастіше можна саме за допомогою прикметника. Тому ознайомтеся з правилами, наведеними нижче, і запам’ятайте морфологічні ознаки прикметника та розряди прикметників за значенням. Прикметник — це частина мови, що виражає ознаку предмета і
Частини мови: таблиця
Частини мови – велика тема, яку варто вивчати ґрунтовно. Насамперед знання з цієї теми знадобляться для успішного складання НМТ. Матеріал також корисний для учнів під час підготовки домашнього завдання. Таблиця допоможе систематизувати основну інформацію про частини мови. Більш вичерпну інформацію шукайте внизу матеріалу. В українській мові виділяють десять частин мови – 6 самостійних, 3 службові й
Синоніми в українській мові
Синоніми – важливі мовні елементи. Вправне оперування синонімами свідчить про високий рівень культури мови та ерудованість мовця. А вправне застосування синонімів у творах і власних висловленнях подарує вам кілька незайвих балів. Тому з’ясовуймо деталі: що таке синоніми, якими вони бувають і коли їх застосовувати! Синоніми – слова, що відрізняються звуковим складом, але означають назву одного поняття
Омоніми
Омоніми — це слова, які однаково звучать і пишуться, але мають різні, не пов’язані між собою значення: коса (заплетене волосся) і коса (знаряддя для косіння), ключ (від замка) і ключ (джерело). Це різні слова, тому в тлумачному словнику їх подано окремими статтями. Нижче — таблиця видів омонімів, повні й неповні омоніми, омофони, омографи й омоформи
Антоніми
Основне про антоніми школярі дізнаються ще в початковій школі. Далі – тільки поглиблюють і поглиблюють знання з цієї теми. Правильне визначення антонімів є й серед завдань НМТ. Тому пропонуємо добре розібратися в темі і закріпити знання. Антоніми – слова з протилежними значеннями. Антоніми, як і синоніми, належать до однієї частини мови. Антонімами можуть бути: іменники
Голосні звуки
Голосних звуків в українській мові шість: [а], [о], [у], [е], [и], [і]. На письмі їх позначають десять букв: а, о, у, е, и, і та ще я, ю, є, ї. Букв більше, ніж звуків, бо я, ю, є, ї нових голосних не додають: вони позначають ті самі [а], [у], [е], [і]: я, ю, є —
Вживання літери Ґ
Літеру “Ґ” використовують в українській мові не надто часто, але окремі слова її вимагають. Хоча конкретних правил вживання ґ немає, але все ж є конкретний набір слів, який варто запам’ятати.
Іменник. Основна теорія
Іменник — частина мови, яка називає предмет у широкому розумінні: людину, тварину, річ, речовину, явище чи поняття (мама, кіт, стіл, молоко, дощ, радість). Іменник відповідає на питання хто? або що?; більшість іменників мають рід, змінюються за числами й відмінками і належать до однієї з чотирьох відмін. Нижче — довідник «усе про іменник» в одному місці:
Словотвір. Основні поняття до НМТ
Словотвір — важливий розділ мовознавства, який вивчає будову слова і способи творення нових лексичних одиниць. У цьому матеріалі ми розказуємо про основні поняття, які стосуються цього розділу, і розтлумачуємо головні терміни. Їхнє засвоєння допоможе вам легше впоратися з деякими завданнями НМТ та не допустити помилок у правописі деяких слів. Основа і закінчення слова Поділ основи