Основне про антоніми школярі дізнаються ще в початковій школі. Далі – тільки поглиблюють і поглиблюють знання з цієї теми. Правильне визначення антонімів є й серед завдань зовнішнього незалежного оцінювання. Тому пропонуємо добре розібратися в темі і закріпити знання.
Антоніми – слова з протилежними значеннями.
Антоніми, як і синоніми, належать до однієї частини мови. Антонімами можуть бути:
- іменники (радість – смуток)
- прикметники (молодий – старий)
- дієслова (будувати – руйнувати)
- прислівники (угору – вниз)
- займенники (усі – ніхто).
- Іноді антоніми різняться префіксами: друг – недруг, грамотний – безграмотний, заходити – виходити.
Антоніми також поділяють на загальномовні і контекстуальні.
Більшість антонімів характеризують якості:
- гарний – поганий
- розумний – дурний
- рідний – чужий
- густий – рідкий.
Чимало є й таких, які вказують на просторові і тимчасові відносини:
- великий – маленький
- просторий – тісний
- високий – низький
- широкий – вузький
- ранній – пізній
- день – ніч.
Менше антонімічних пар з кількісним значенням:
- багато хто – деякі
- єдиний – численний.
Зустрічаються протилежні найменування дій, станів (плакати – сміятися, радіти – сумувати), але таких небагато.
Розвиток антонімічних відносин у лексиці відбиває наше сприйняття дійсності у всій її суперечливій складності і взаємозумовленості. Тому контрастні слова, не тільки протиставлені одне одному, але й тісно пов’язані між собою. Слово добрий, наприклад, викликає в нашій свідомості слово злий, далеко нагадує про близько, прискорити – про сповільнити.
Антоніми знаходяться на крайніх точках лексичної парадигми, але між ними у мові можуть бути слова, що відображають вказані ознаки у різній мірі, тобто їх спадання або зростання. Наприклад:
- багатий – заможний – незаможний – бідний – жебрак;
- шкідливий – нешкідливий – корисний.
Таке протиставлення припускає можливий ступінь посилення ознаки, якості, дії, або градацію (лат. gradatio – поступове підвищення).
Семантична градація, таким чином, властива лише тим антонімам, смислова структура яких містить вказівку на ступінь якості:
- молодий – старий
- великий – маленький
- дрібний – великий.
Інші ж антонімічні пари позбавлені ознаки градації:
- верх – низ
- день – ніч
- життя – смерть
- чоловік – жінка.
Антоніми, що володіють ознакою градації, у мові можуть взаємозамінюватися для додання висловленню ввічливої форми; так, краще сказати літній, ніж старий.
Слова, що вживаються з метою усунення різкості або грубості фрази, називаються евфемізмами (гр. еu – добре + phemi – кажу). На цій підставі іноді говорять про антоніми-евфемізми, які висловлюють значення протилежності в пом’якшеній формі.
За структурою антоніми поділяються на різнокореневі (день – ніч) і однокореневі (приходити – ходити, революція – контрреволюція). Перші становлять групу власне лексичних антонімів, другі – лексико-граматичних.
В однокореневих антонімів протилежність значення викликана різними префіксами, які також здатні вступати в антонімічні відносини. Порівняйте:
- вкласти – викласти
- приставити – відставити
- закрити – відкрити.