Речення як основна синтаксична одиниця

Ось ми й перейшли до вивчення речення. Розгляньмо, що таке речення, які ознаки характерні для речень, які його основні складові. Цей матеріал містить багато нового, але ж і цікаааавого. Гайда з’ясовувати особливості речень! В ієрархічній системі синтаксичних одиниць речення посідає центральне місце. Воно розглядається, з одного боку, як одиниця, що утворюється зі слів і словосполучень,

Читати далі Речення як основна синтаксична одиниця

Класифікація словосполучень

Словосполучення — це поєднання двох або більше повнозначних слів, пов’язаних за змістом і граматично, у якому одне слово головне, а інше — залежне: зелений гай, читати книжку, дуже швидко. Від головного слова до залежного ставимо питання: читати (що?) книжку. За будовою словосполучення бувають прості й складні, за головним словом — іменні, дієслівні та прислівникові. Нижче

Читати далі Класифікація словосполучень

Типи зв’язку слів у словосполученні

Узгодження, керування і прилягання — три типи підрядного зв’язку слів у словосполученні. Розрізняють їх за тим, як поводиться залежне слово, коли змінюється головне: при узгодженні воно змінюється разом із головним (зелений гай — у зеленому гаю), при керуванні зберігає відмінок, якого вимагає головне слово (читати книжку — читали книжку), а при приляганні воно незмінне й

Читати далі Типи зв’язку слів у словосполученні

Синтаксичні відношення у словосполученні

Продовжуємо розглядати словосполучення. Які відношення є між словами, що входять до словосполучення? Як їх розрізнити? Що характерно для кожного із типів сполучень? Усе тут ⤵ Слова, що входять до складу словосполучень, перебувають у певних семантико-синтаксичних відношеннях, які, у свою чергу, ґрунтуються на взаємодії їх лексичних значень і граматичних форм. Ці відношення зводяться до трьох основних різновидів:

Читати далі Синтаксичні відношення у словосполученні

Словосполучення як синтаксична одиниця

Друзі, настав час переходити до синтаксису. Цей розділ мовознавства для когось може здатися складним, але ми постараємося детально з’ясувати всі особливості словосполучень, речень і зв’язків між словами у них, щоб  у вас не залишилося запитань. Гайда до праці! Синтаксис (від гр. sintaxis — упорядкування, складання) вивчає будову словосполучень і речень. Синтаксис тісно пов’язаний з морфологією, бо в ньому

Читати далі Словосполучення як синтаксична одиниця

Правопис часток

Частки з різними частинами мови пишуться разом, окремо і через дефіс. Але важливо знати, у яких випадках як написати. Тому беріть на замітку, щоб не допускати помилок на НМТ. Разом пишуться: 1) частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини мови; абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись. Якщо

Читати далі Правопис часток

Дієприкметник

Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які?: прочитана книжка (книжку прочитали), пожовкле листя (листя пожовкло), зачинені двері (двері зачинили). Від дієслова дієприкметник має вид, час і стан, а від прикметника — рід, число й відмінок. У реченні він найчастіше буває означенням. Нижче

Читати далі Дієприкметник

Дієприслівник як особлива форма дієслова

Дієприслівник — це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію при основній і відповідає на питання що роблячи? що робивши? що зробивши?: Ми йшли додому, розмовляючи про фільм; Склавши іспит, Ірина зателефонувала мамі. Дієприслівник не змінюється, а в реченні буває обставиною. Нижче — коротка схема, питання до дієприслівника, його ознаки, вид і суфікси, роль у

Читати далі Дієприслівник як особлива форма дієслова

Правопис прислівників

З однією чи з двома «н»? Разом чи окремо? А може через дефіс? Якщо у вас досі виникають сумніви щодо цього, то наш матеріал для вас! Тут ми зібрали найґрунтовніші пояснення особливостей правопису прислівників. Н і нн у прислівниках У прислівниках пишеться стільки н, скільки їх було у прикметниках та дієприкметниках, від яких їх утворено:

Читати далі Правопис прислівників

Ступені порівняння прислівників

Ступені порівняння прислівників — це форми прислівників, які показують, що ознаки дії більше чи менше, ніж в іншому випадку (вищий ступінь: швидше, менш швидко), або найбільше чи найменше (найвищий ступінь: найшвидше, найменш швидко). Їх мають прислівники на -о, -е, утворені від якісних прикметників, і кожен ступінь має просту форму (одне слово) і складену (два слова).

Читати далі Ступені порівняння прислівників