Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Фразеологізми — це стійкі вислови з цілісним значенням, яке не дорівнює сумі значень їхніх слів: сісти в калюжу означає «потрапити в незручне становище», а пасти задніх — «відставати». Тут зібрано понад двісті найвідоміших українських фразеологізмів в алфавітному порядку з тлумаченнями за словниками.
Нижче — словник від А до Я з пошуком за словом, значенням і темою, добірки фразеологізмів із займенниками, дієприслівниками, про природу, працю та мовлення, схожі вислови, які легко сплутати, три тренажери й 10 завдань у форматі НМТ із відповідями. Що таке фразеологізм, які в нього ознаки й джерела — у статті «Фразеологізми».
Коротко: словник фразеологізмів у таблиці
Словник фразеологізмів коротко
| Що таке фразеологізм | стійкий вислів із цілісним значенням: пасти задніх — відставати |
|---|---|
| Що в словнику | понад двісті фразеологізмів від А до Я з тлумаченнями й позначками словника |
| Як шукати | за будь-яким словом вислову (мак), за значенням (тікати) або за темою (займенник, природа) |
| Добірки | із займенниками, з дієприслівниками, про природу, про життя, про працю, про мовлення |
| Не сплутай | п’ята колона (зрадники) ≠ п’яте колесо до воза (щось зайве) |
| Звідки тлумачення | Фразеологічний словник української мови, «Словник української мови» (СУМ-11, СУМ-20) |
Словник фразеологізмів від А до Я
Фразеологізми впорядковано за першою буквою вислову, як вони звучать у мовленні: як сніг на голову — на букву Я, не в тім’я битий — на Н. Щоб швидко знайти вислів, введи будь-яке його слово, а краще — початок слова: мак покаже вислови з маком, п’ят — і п’яти, і п’ятами. Можна шукати й за значенням: тікати, мовчати, багато.
Словник фразеологізмів від А до Я
| Фразеологізм | Значення |
|---|---|
| аж воло́сся ди́бом стає́ | хтось відчуває великий страх, комусь дуже страшно |
| аж ву́ха пу́хнуть | дуже, нестерпно хочеться курити |
| аж дим іде́ | дуже завзято, інтенсивно (робити щось) |
| аж жи́жки сі́пає | хтось має сильне бажання щось зробити |
| аж з ме́дом та з ма́ком | облесливо, нещиро, удавано доброзичливо (сказати) |
| аж паші́ти вогне́м | бути дуже розгарячілим, рум’яним від хвилювання |
| а́льфа і оме́га | початок і кінець чого-небудь; найголовніше, основа книжн.; вислів із Біблії |
| ахілле́сова п’ята́ | вразливе, слабке місце когось чи чогось книжн.; з грецької міфології |
| ба́ба на́двоє ворожи́ла | невідомо, чи здійсниться щось; ще побачимо так у словнику, не «бабця надвоє сказала» |
| ба́йдики би́ти | нічого не робити, ледарювати син.: ганяти вітер по світу |
| без за́дніх ніг (спа́ти) | міцно, непробудно |
| без ти́жня день | дуже короткий час; зовсім недавно жарт. |
| би́тий жук (жак) | бувала людина з великим досвідом фам. |
| би́тися як го́рлиця | дуже тужити, побиватися за кимсь нар.-поет. |
| би́тися як птах у клі́тці | жити в нестатках, долаючи злидні нар.-поет. |
| би́тися як ри́ба об лід | жити в тяжких умовах, долаючи нестатки |
| бі́гати як ку́рка з яйце́м | надто багато уваги приділяти чомусь, часто дрібниці так само: носитися як курка з яйцем |
| бі́ла воро́на | людина, яка дуже вирізняється з-поміж інших |
| блуди́ти слова́ми | говорити несерйозно, легковажно |
| блу́дний син | той, хто покинув свій колектив чи родину, а згодом повернувся, часто з каяттям книжн.; вислів із Біблії |
| бра́ти за го́рло | настирливо або силою чогось домагатися; прискіпуватися до когось |
| бра́ти за живе́ | дуже дошкуляти, торкаючись найболючішого син.: зачепити за живе |
| бра́ти на букси́р | допомагати комусь у роботі чи навчанні вислів із мови моряків і водіїв |
| бра́ти на кпи́ни | насміхатися, кепкувати з когось |
| бра́ти себе́ в ру́ки | опанувати свої почуття, заспокоїтися; зібратися |
| важки́м ду́хом ди́хати | дуже сердитися, гніватися на когось |
| вбива́тися в колодочки́ | мужніти, набиратися сил і досвіду не «вбивати в колодочки» |
| вво́дити в ома́ну | навмисно неправильно інформувати, обдурювати |
| вдихну́ти життя́ | надати чомусь сили, зробити повноцінним, живим так само: вдихнути душу |
| ведме́жа по́слуга | невміла допомога, яка завдає шкоди вислів із байки |
| ведмі́дь на ву́хо наступи́в | хтось зовсім не має музичного слуху |
| верзти́ нісені́тницю | говорити нерозумні, беззмістовні речі так само: плести нісенітницю |
| вести́ своє́ | уперто повертатися в розмові до своєї думки так само: гнути своє |
| вибива́ти з ко́лії | 1) порушувати звичний хід життя; 2) позбавляти сили, працездатності |
| ви́йти з се́бе | дуже роздратуватися, утратити самовладання |
| ви́йти сухи́м із води́ | уникнути покарання, хоч і винний; вийти зі скрути син.: вискочити на сухе |
| ви́кинути з голови́ | забути; перестати думати про когось чи щось |
| ви́кинути колі́нце | 1) здивувати когось чимсь незвичайним; 2) зробити вигадливі рухи в танці так само: викидати колінця |
| ви́класти ка́рти | відверто розповісти все, не приховуючи намірів |
| ви́лами по воді́ пи́сано | невідомо, чи так буде; дуже сумнівно |
| ви́скалити зу́би | сміятися, посміхатися, жартуючи зневажл. |
| ви́скочити на сухе́ | уміло уникнути заслуженого покарання син.: вийти сухим із води |
| ви́скочити як го́лий з ма́ку | недоречно, невчасно щось сказати чи зробити зневажл. |
| ви́ткнути но́са | визирнути звідкись; з’явитися десь так само: витикати носа |
| витрача́ти по́рох | докладати багато зусиль, переважно марно |
| відвести́ ду́шу | 1) насолодитися здійсненням бажання; 2) знайти втіху, розраду |
| ві́тер у голові́ | хтось легковажний, несерйозний |
| вкрути́ти хвоста́ | приборкати когось, змусити підкоритися так само: укрутити хвоста |
| впада́ти в о́ко | 1) подобатися комусь; 2) бути помітним, виділятися так само: упадати в око |
| вско́чити ви́ще халя́в | потрапити в неприємне, скрутне становище так само: ускочити вище халяв |
| вставля́ти па́лиці в коле́са | перешкоджати, заважати комусь |
| вте́рти ма́ку | побити, суворо покарати когось |
| ганя́ти ві́тер по сві́ту | розважатися, нічого не робити |
| гаря́ча голова́ | запальна, нестримана людина |
| гну́ти спи́ну | 1) тяжко працювати; 2) принижуватися, підкорятися |
| го́лими рука́ми не ві́зьмеш | когось важко подолати: він спритний, досвідчений |
| голова́ на плеча́х | хтось розумний, тямущий |
| го́лці ні́де впа́сти | дуже людно, тісно так само: яблуку ніде впасти |
| гра́ти пе́ршу скри́пку | бути головним у якійсь справі вислів із мови музикантів |
| дава́ти хропака́ | міцно спати |
| дай Бо́же но́ги | треба швидко тікати |
| да́ти пе́рцю | 1) дошкулити, завдати клопоту; 2) суворо покарати, вилаяти так само: задати перцю з маком |
| де́рти ки́рпу | гордовито триматися, зазнаватися син.: копилити губу |
| деся́та спи́ця в ко́лесі | той, хто відіграє незначну роль |
| діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя | розподіляти те, чого ще немає |
| ді́рка від бу́блика | абсолютно нічого |
| діста́неться на горі́хи | когось покарають за провину |
| до гро́бу | до кінця життя; із запереченням — ніколи |
| до пе́вної мі́ри | частково, трохи так само: певною мірою |
| до сьо́мого по́ту (працюва́ти) | дуже виснажливо, понад силу |
| дрож пробира́є | хтось тремтить від холоду, страху чи хвилювання |
| ду́ля з ма́ком | зовсім нічого; не буде так грубо |
| думки́ ко́лесом заходи́ли | хтось розгубився, утратив ясність думок |
| душі́ не чу́ти | дуже любити когось, бути ним захопленим |
| є лій у голові́ | хтось розумний, кмітливий жарт. |
| жува́ти жу́йку | нудно й набридливо повторювати те саме зневажл. |
| завари́ти ка́шу | затіяти складну, клопітну справу з неприємними наслідками |
| за водо́ю піти́ | зникнути, занепасти |
| загріба́ти жар чужи́ми рука́ми | використовувати чужу працю у своїх інтересах |
| закрути́лося ко́лесо | почалася робота, справа |
| закрути́ти веремі́ю | зчинити колотнечу, галас, сварку |
| зали́ти са́ла за шку́ру | завдати комусь великого горя, неприємностей |
| зама́зати ро́та | підкупом чи обіцянками змусити мовчати |
| за ми́лу ду́шу | з великим задоволенням, охоче |
| зами́лювати о́чі | обдурювати, приховуючи справжній стан речей |
| за мить | 1) дуже швидко; 2) через короткий час |
| засука́ти рука́ва | ревно взятися до роботи так само: засукати рукави; ант.: спустивши рукава |
| заткну́ти за по́яс | перевершити когось |
| зачепи́ти за живе́ | 1) дуже схвилювати; 2) дошкульно образити |
| з го́лочки | новий, щойно пошитий; ошатно вбраний вислів із мови кравців |
| згу́щувати фа́рби | надмірно перебільшувати |
| зіро́к з не́ба не хапа́ти | не мати особливих здібностей |
| з легки́м се́рцем | без тривоги, вагань, жалю; з полегшенням ант.: з важким серцем |
| з ма́ком і з та́ком | і краще, і гірше; по-різному |
| зна́ти, де ра́ки зиму́ють | мати досвід, добре розбиратися в ситуації; бути спритним не плутай із показати, де раки зимують |
| зніма́ти стру́жку | суворо докоряти, лаяти когось |
| золоті́ ру́ки | хтось уміє зробити все, за що візьметься син.: майстер на всі руки |
| зроби́ти вели́кі о́чі | здивуватися |
| зупини́ти ко́лесо істо́рії | перервати закономірний хід історії, повернутися до минулого |
| кади́ти фіміа́м | дуже вихваляти когось, лестити |
| кістьми́ лягти́ | загинути в бою син.: накласти головою |
| коло́ти о́чі | в’їдливо дорікати комусь |
| копи́лити гу́бу | 1) пишатися, зазнаватися; 2) ображатися син.: дерти кирпу |
| крути́тися як бі́лка в ко́лесі | постійно бути заклопотаним, мати багато справ без коми перед як |
| крути́ти хвосто́м | хитрувати, лукавити, ухилятися від прямої відповіді не плутай із вкрутити хвоста |
| куди́ Мака́р теля́т не ганя́в | дуже далеко, у віддалені місця так само: де Макар телят не пас; ант.: рукою подати |
| ку́рці ні́де клю́нути | дуже тісно, мало місця |
| ла́маний гріш | дуже малі, мізерні гроші не плутай: не вартий ламаного гроша — нікчемний |
| лама́ти сло́во | не дотримати обіцянки, відмовитися від сказаного |
| лиза́ти п’я́ти | підлабузнюватися, догоджати комусь зневажл.; не плутай із мазати п’яти салом |
| лиха́ до́ля | горе, нещастя; нещасливе життя |
| ли́хом об зе́млю | немає причин журитися; байдуже жарт.; так само: бити лихом об землю |
| лови́ти ґав | марно гаяти час, байдикувати фам.; так само: ловити ґави |
| ма́зати са́лом п’я́ти | тікати або готуватися до втечі так само: мастити п’яти салом |
| ма́йстер на всі ру́ки | людина, яка все вміє робити син.: золоті руки |
| ма́нна небе́сна | те, що легко дістається; щось дуже бажане вислів із Біблії |
| масти́ти слова́ми | говорити приємне, часто нещиро; улещувати |
| мозо́лити о́чі | набридати комусь своєю присутністю |
| набра́ти води́ в рот | уперто мовчати син.: тримати язик за зубами |
| на всі за́ставки | 1) жадібно, з апетитом (їсти); 2) щосили: дуже голосно, швидко |
| на всіх пара́х | дуже швидко; дуже інтенсивно вислів із мови залізничників і моряків |
| на живу́ ни́тку | нашвидку, абияк (зшити, зробити) вислів із мови кравців |
| накива́ти п’я́тами | швидко втекти син.: мазати п’яти салом |
| накла́сти голово́ю | загинути в бою, у боротьбі син.: кістьми лягти |
| налива́тися кро́в’ю | червоніти від злості, напруження |
| нами́лити ши́ю | покарати когось за провину |
| нарі́жний ка́мінь | основа, суть чого-небудь книжн.; вислів із Біблії |
| на ру́ку кові́нька | саме те, що треба; дуже вчасно |
| на свою́ го́лову | нашкодивши собі |
| на сьо́мому не́бі | дуже щасливий, радісний |
| на шапкобра́ння | наприкінці чогось; запізно (прийти) син.: у свинячий голос |
| не ба́чити да́лі свого́ но́са | бути обмеженим, мати вузький кругозір |
| не бра́тися за холо́дну во́ду | нічого не робити, байдикувати несхв.; так само: за холодну воду не братися |
| не ва́ртий ла́маного гроша́ | 1) нікчемний, ні на що не здатний; 2) який не має жодної цінності не плутай із ламаний гріш |
| не в ті́м’я би́тий | розумний, тямущий, кмітливий |
| не вто́впиться у свою́ шку́ру | хтось дуже товстий зневажл. |
| не з ма́ком | тяжко, погано, сутужно |
| не змигну́вши о́ком | не розгубившись, не збентежившись |
| не на життя́, а на смерть | 1) непримиренний, жорстокий (про боротьбу); 2) не шкодуючи сил |
| не поклада́ючи рук | невтомно, сумлінно (працювати) так само: не покладати рук; без коми |
| не пусти́ти па́ри з вуст | затято мовчати, нічого не сказати |
| не чу́ти ніг під собо́ю | 1) бути дуже піднесеним, енергійним; 2) дуже втомитися |
| ни́тка Аріа́дни | те, що допомагає знайти вихід зі скрутного становища з грецької міфології |
| ні за ца́пову ду́шу | марно, задарма; невідомо за що |
| ні ри́ба ні м’я́со | безхарактерний, ніякий; невиразний |
| ні се ні те | 1) непевно, невиразно; 2) посередній (про людину) |
| обійма́ти по́глядом | оглядати когось чи щось, виявляючи почуття |
| облиза́ти макого́на | 1) зазнати невдачі; 2) мовчки знести образу ірон. |
| одни́м ми́ром ма́зані | дуже схожі між собою, переважно в поганому ірон. |
| одного́ по́ля я́годи | однакові поглядами, поведінкою (переважно поганими) |
| па́сти за́дніх | відставати від когось, поступатися іншим |
| пекти́ ра́ків | червоніти (переважно від сорому), ніяковіти |
| перегну́ти па́лицю | допустити надмірну крайність у діях |
| переда́ти куті́ ме́ду | перебільшити, перейти міру |
| перелива́ти з пусто́го в поро́жнє | вести пусті розмови, повторюючи те саме |
| пита́ння життя́ і сме́рті | те, від чого залежить існування |
| підсу́нути свиню́ | завдати комусь прикрощів, неприємностей так само: підкласти свиню |
| піти́ світ за о́чі | вирушити в далеку дорогу, невідомо куди |
| показа́ти, де ра́ки зиму́ють | провчити когось |
| порости́ траво́ю | давно перестати існувати; забутися |
| по́роху не ви́гадає | хтось некмітливий, не додумається до чогось |
| поста́вити кра́пку | закінчити, рішуче припинити щось |
| поши́тися в ду́рні | 1) дати себе обдурити; 2) потрапити в смішне становище несхв. |
| прикуси́ти язика́ | утриматися від слів, замовкнути жарт. |
| продава́ти зу́би | сміятися, реготати (часто без причини) зневажл. |
| пройма́ти до живця́ | дуже хвилювати, турбувати, дошкуляти рідко |
| прокру́стове ло́же | мірило, під яке штучно підганяють щось книжн.; з грецької міфології |
| про́сто не́ба | надворі, не в приміщенні |
| путі́вка в життя́ | те, що відкриває комусь дорогу в житті |
| п’я́та коло́на | ті, хто таємно, зрадницьки діє на користь ворога книжн.; не плутай із п’яте колесо до воза |
| п’я́те ко́лесо до во́за | хтось або щось зайве, непотрібне ірон. |
| п’я́те че́рез деся́те | 1) поверхово, вибірково; 2) плутано; 3) похапцем |
| ри́дма рида́ти | дуже голосно плакати, захлинаючись сльозами |
| ро́зуму не позича́ти | хтось дуже розумний, тямущий |
| руко́ю пода́ти | зовсім близько ант.: де Макар телят не пас |
| сам на сам | удвох, без сторонніх |
| сам не свій | дуже схвильований, утратив спокій |
| сам собі́ пан | незалежна, вільна у своїх діях людина |
| сиді́ти скла́вши ру́ки | нічого не робити; бути осторонь без коми |
| сізі́фова пра́ця | великі, але марні зусилля книжн.; з грецької міфології |
| сім п’я́тниць на ти́ждень | хтось часто й легко змінює рішення, настрій |
| сі́сти в калю́жу | потрапити в незручне, смішне становище; зазнати невдачі |
| сі́сти ма́ком | потрапити в скрутне становище, зазнати невдачі |
| сі́сти на мілину́ | потрапити в скрутне, безвихідне становище вислів із мови моряків |
| сі́сти на ши́ю | використовувати когось у своїх інтересах; перейти на чиєсь утримання |
| ски́нути з не́ба на зе́млю | допомогти комусь звільнитися від ілюзій |
| слаби́й на уто́ри | невитриманий, неврівноважений |
| смія́тися на ку́тні | плакати |
| собі́ на умі́ | хитрий, скритний; думає лише про свою вигоду |
| со́нне ца́рство | тиша, спокій, коли всі сплять; бездіяльність |
| спусти́вши рука́ва | без охоти, без старання (працювати) ант.: засукавши рукава |
| стри́гти під одну́ гребі́нку | однаково оцінювати всіх вислів із мови перукарів |
| стрі́ляний горобе́ць | досвідчена людина, яку важко обдурити |
| суши́ти го́лову | довго й напружено думати над чимсь |
| тереве́ні пра́вити | говорити про дрібниці, марнуючи час; базікати зневажл. |
| тихі́ший від води́, ни́жчий від трави́ | дуже скромний, покірний |
| товкти́ во́ду в сту́пі | марно гаяти час, займатися непотрібним |
| точи́ти ля́си | базікати, вести пусті розмови син.: теревені правити |
| трима́ти язи́к за зуба́ми | мовчати, не розголошувати чогось |
| троя́нський кінь | хитрий, підступний засіб боротьби з грецької міфології |
| у свиня́чий го́лос | дуже пізно, несвоєчасно зневажл. |
| усіма́ пра́вдами й непра́вдами | будь-якими засобами, будь-що |
| хоч вовк траву́ їж | абсолютно байдуже, що буде |
| хоч гре́блю гати́ | дуже багато ант.: кіт наплакав |
| хоч до ра́ни приклада́й | дуже добрий, лагідний (про людину) |
| хоч мак сій (ти́хо) | дуже тихо |
| хоч трава́ не рости́ | абсолютно байдуже |
| цвісти́ як мак | бути в розквіті сил |
| чу́хати поти́лицю | замислюватися, не знаючи, як вийти зі скрути |
| ще мак у голові́ | хтось молодий, недосвідчений, легковажний |
| я́блуко ро́збрату | причина сварки, ворожнечі книжн.; з грецької міфології |
| як ви́росте трава́ на помо́сті | ніколи |
| як гриби́ пі́сля дощу́ | дуже швидко й у великій кількості (з’являтися) |
| як грім се́ред я́сного не́ба | зовсім несподівано, раптово |
| як за гріш ма́ку | дуже багато |
| як з гу́ски вода́ | ніщо не діє на когось, він ні на що не зважає |
| як кіт напла́кав | дуже мало ант.: хоч греблю гати |
| як мак наче́тверо (бі́дний) | дуже, надзвичайно (бідний) |
| як макогі́н на но́чви (схо́жий) | зовсім не схожий ірон. |
| як ма́ку | дуже багато жарт. |
| як мак цвіте́ | гарний, вродливий, здоровий (про людину) так само: як мак процвітає |
| як ме́дом по губа́х | дуже подобається комусь |
| як мо́кре гори́ть | дуже повільно, мляво |
| як оселе́дців у бо́чці | дуже тісно, багато людей |
| як пі́сля ма́ку (спа́ти) | міцно, непробудно |
| як по пи́саному | 1) дуже чітко, не збиваючись; 2) легко, безпомилково |
| як ри́ба у воді́ | впевнено, вільно (почуватися) без коми перед як |
| як сніг на го́лову | зовсім несподівано, раптово |
| як стій | 1) тієї ж миті, негайно; 2) зненацька |
Такого фразеологізму в словнику немає. Спробуй інше слово з вислову або слово зі значення.
229 фразеологізмів. Шукай за будь-яким словом вислову або його початком (мак, п’ят), за значенням (тікати, мовчати) або за темою (займенник, дієприслівник, природа, праця, мовлення, життя, міфологія, біблія). Тлумачення — за Фразеологічним словником української мови та «Словником української мови» (СУМ-11, СУМ-20).
Біля тлумачення стоять позначки словника: книжн. — книжний вислів, жарт. — жартівливий, ірон. — іронічний, зневажл. — зневажливий, фам. — фамільярний, несхв. — несхвальний, нар.-поет. — народнопоетичний, рідко — уживається рідко. Вони підказують, де вислів доречний: зневажливий фразеологізм у розмові про шановану людину образить її.
Фразеологізми за темами: з займенниками, дієприслівниками, про природу
Шкільні завдання часто просять дібрати фразеологізми з певним словом чи на певну тему. Ось готові добірки зі словника; у пошуку їх відкриють слова займенник, дієприслівник, природа, життя, праця, мовлення, професія.
Фразеологізми за темами
- З займенниками
сам не свій; сам на сам; сам собі пан; собі на умі; ні се ні те; вийти з себе; брати себе в руки; на свою голову; вести своє; усіма правдами й неправдами; не чути ніг під собою - З дієприслівниками
не покладаючи рук; сидіти склавши руки; спустивши рукава; не змигнувши оком - Про природу і тварин
як гриби після дощу; вилами по воді писано; як сніг на голову; як грім серед ясного неба; біла ворона; ведмідь на вухо наступив; як риба у воді; ні риба ні м’ясо; як кіт наплакав; хоч вовк траву їж - Зі словом «життя»
вдихнути життя; путівка в життя; не на життя, а на смерть; питання життя і смерті - Про працю і лінощі
засукати рукава; гнути спину; до сьомого поту; золоті руки; майстер на всі руки; байдики бити; ганяти вітер по світу; ловити ґав; товкти воду в ступі; як мокре горить - З професійного мовлення
з голочки; на живу нитку; грати першу скрипку; сісти на мілину; на всіх парах; брати на буксир; стригти під одну гребінку - Про мовлення
точити ляси; теревені правити; переливати з пустого в порожнє; жувати жуйку; набрати води в рот; тримати язик за зубами; прикусити язика; мастити словами
Значення кожного вислову — у словнику вище: введи в пошук будь-яке його слово.
Дієприслівник у складі фразеологізму й усталене порівняння комами не відокремлюємо: працювати не покладаючи рук, крутитися як білка в колесі. Докладніше — у статті «Фразеологізми», розділ «Розділові знаки при фразеологізмах».
Як знайти значення фразеологізму
- Фразеологічний словник подає вислови за головним словом: сісти в калюжу шукай у статті калюжа.
- Тлумачний словник подає фразеологізми наприкінці статті до одного з їхніх слів (у «Словнику української мови» у 20 томах — після знака ◇). Докладніше — у статті «Види словників».
- Слово-заміна. Якщо вислів можна замінити одним словом (накивати п’ятами — «втекти»), запам’ятай цю пару: так легше впізнати фразеологізм у тесті.
- Форма. Фразеологізм не змінюємо на власний смак: у словнику — баба надвоє ворожила, вбиватися в колодочки, накивати п’ятами.
Не сплутай: схожі за словами — різні за значенням
Найчастіша помилка — приписати вислову значення іншого фразеологізму, схожого за словами. Ось пари, які плутають найчастіше.
Схожі за словами — різні за значенням
- п’ята колона ≠ п’яте колесо до воза
п’ята колона — зрадники, які таємно діють на користь ворога
п’яте колесо до воза — хтось чи щось зайве, непотрібне - мазати п’яти салом ≠ лизати п’яти
мазати (мастити) салом п’яти — тікати
лизати п’яти — підлабузнюватися - крутити хвостом ≠ вкрутити хвоста
крутити хвостом — хитрувати, викручуватися
вкрутити (укрутити) хвоста кому — приборкати, змусити коритися - пекти раків ≠ показати, де раки зимують
пекти раків — червоніти від сорому
показати, де раки зимують — провчити когось - знати, де раки зимують ≠ показати, де раки зимують
знати, де раки зимують — мати досвід, бути спритним
показати, де раки зимують — провчити когось - колоти очі ≠ замилювати очі
колоти очі — докоряти
замилювати очі — обдурювати - витрачати порох ≠ пороху не вигадає
витрачати порох — докладати багато зусиль (переважно марно)
пороху не вигадає — про некмітливу людину - ламаний гріш ≠ не вартий ламаного гроша
ламаний гріш — дуже малі гроші
не вартий ламаного гроша — нікчемний, нічого не вартий
Значення фразеологізму не складається зі значень окремих слів, тому його запам’ятовують цілим висловом. У сумнівних випадках звіряйся з фразеологічним словником.
Вправи на значення фразеологізмів
Доповни фразеологізм
Слова у фразеологізмі не можна замінювати. Обери слово, яке стоїть у вислові.
Пасти … — відставати від когось
Відповідь
задніх. Вислів пасти задніх означає «відставати, поступатися іншим».
Бити … — ледарювати
Відповідь
байдики. Байдики бити — нічого не робити.
Як … наплакав — дуже мало
Відповідь
кіт. Як кіт наплакав — дуже мало; антонім — хоч греблю гати.
Хоч греблю … — дуже багато
Відповідь
гати. Хоч греблю гати — дуже багато.
Накивати … — швидко втекти
Відповідь
п’ятами. Накивати п’ятами — швидко втекти; «накивати ногами» — помилка.
Дірка від … — нічого
Відповідь
бублика. Дірка від бублика — абсолютно нічого.
Стріляний … — досвідчена людина
Відповідь
горобець. Стріляний горобець — бувала людина, яку важко обдурити.
Сім … на тиждень — хтось часто змінює рішення
Відповідь
п’ятниць. Сім п’ятниць на тиждень — про людину, яка легко змінює рішення та настрій.
Товкти воду в … — марно гаяти час
Відповідь
ступі. Товкти воду в ступі — займатися непотрібним.
Як грім серед … неба — зовсім несподівано
Відповідь
ясного. Як грім серед ясного неба — раптово, несподівано.
Ні риба ні … — безхарактерний, ніякий
Відповідь
м’ясо. Ні риба ні м’ясо — про людину без характеру або про щось невиразне.
Облизати … — зазнати невдачі
Відповідь
макогона. Облизати макогона — зазнати невдачі або мовчки знести образу.
Праця, лінощі чи балачки?
Розподіли фразеологізми за значенням.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| засукати рукава | Працювати старанно | Ревно взятися до роботи. |
| не покладаючи рук | Працювати старанно | Невтомно, сумлінно працювати. |
| до сьомого поту | Працювати старанно | Працювати дуже виснажливо, понад силу. |
| гнути спину | Працювати старанно | Тяжко працювати. |
| ловити ґав | Ледарювати, гаяти час | Марно гаяти час, байдикувати. |
| товкти воду в ступі | Ледарювати, гаяти час | Займатися непотрібним, марно гаяти час. |
| сидіти склавши руки | Ледарювати, гаяти час | Нічого не робити. |
| не братися за холодну воду | Ледарювати, гаяти час | Нічого не робити, байдикувати. |
| точити ляси | Базікати | Вести пусті розмови. |
| теревені правити | Базікати | Говорити про дрібниці, марнуючи час. |
| переливати з пустого в порожнє | Базікати | Вести пусті розмови, повторюючи те саме. |
| жувати жуйку | Базікати | Нудно й набридливо повторювати те саме. |
Картки: що означає фразеологізм
Прочитай вислів, пригадай значення, тоді переверни картку.
Джерело: тлумачення — за Фразеологічним словником української мови (goroh.pp.ua, розділ «Фразеологія») і «Словником української мови» (СУМ-11, СУМ-20); розділові знаки — Український правопис (2019), § 158, І, п. 12, прим. 3, а (усталені порівняння) і п. 15, прим., б (дієприслівник у складі фразеологізму).
Вправи з відповідями: значення фразеологізмів
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Фразеологізм «сісти в калюжу» означає
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — потрапити в незручне становище. За словником, «сісти в калюжу» — потрапити в незручне, смішне становище, зазнати невдачі.
Значення «дуже тихо» має фразеологізм
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — хоч мак сій. «Хоч мак сій» — дуже тихо; «хоч греблю гати» — багато, «хоч трава не рости» — байдуже, «як мак цвіте» — гарний.
«Ведмежа послуга» — це
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — невміла допомога, яка завдає шкоди. Ведмежа послуга — спроба допомогти, яка приносить лише неприємності.
Синонімом до фразеологізму «накивати п’ятами» є
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — мазати салом п’яти. Обидва вислови означають «тікати»; «лизати п’яти» — підлабузнюватися, «пасти задніх» — відставати, «накласти головою» — загинути.
Неправильно витлумачено фразеологізм
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — крутити хвостом — приборкати когось. «Крутити хвостом» — хитрувати, викручуватися; «приборкати» означає інший вислів — «вкрутити хвоста».
Фразеологізм ужито доречно в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Після перемоги вболівальники були на сьомому небі. «На сьомому небі» — дуже щасливий; в інших реченнях значення вислову суперечить змістові: розумний не помиляється, хто мовчить — не розповідає, досвідченого важко обдурити.
Займенник є у складі фразеологізму
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — сам не свій. У вислові «сам не свій» два займенники: «сам» і «свій».
Значення «потрапити в скрутне становище» НЕ має фразеологізм
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — сісти на шию. «Сісти на шию» — використовувати когось у своїх інтересах; три інші вислови означають «потрапити в скрутне становище».
Антонімом до фразеологізму «з легким серцем» є
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — з важким серцем. «З легким серцем» — без тривоги, «з важким серцем» — у тривозі, у передчутті чогось неприємного.
Значення «основа, суть чого-небудь» має фразеологізм
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — наріжний камінь. «Наріжний камінь» (вислів із Біблії) — основа; «яблуко розбрату» — причина сварки, «троянський кінь» — підступний засіб, «прокрустове ложе» — штучне мірило.
Ця тема на карті української мови: Лексикологія і фразеологія → Фразеологізми