Смислові зв’язки у безсполучникових складних реченнях

Смислові зв’язки у безсполучникових складних реченнях

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Смислові відношення — це зв’язок між змістом частин складного речення: події відбуваються водночас чи одна за одною, одна частина називає причину, наслідок, умову чи час іншої, пояснює її або зіставляється з нею. У безсполучниковому реченні сполучника немає, тож відношення виражають зміст та інтонація, а на письмі — кома, крапка з комою, двокрапка чи тире.

Нижче — таблиця відношень і знаків, як визначити відношення, дві групи безсполучникових речень, кожне відношення з прикладами, як не сплутати причину з наслідком і пояснення з причиною, інтонація, розділові знаки, смислові відношення в складносурядному реченні, типові помилки, три тренажери й 10 завдань у форматі НМТ із відповідями.

Коротко: смислові відношення і знаки в таблиці

Щоб визначити відношення, подумки підстав між частинами сполучник, який підходить за змістом. Він підкаже і відношення, і розділовий знак.

Смислові відношення в безсполучниковому реченні і знаки

ВідношенняЗнакПриклад
Однорідні (рівноправні) частини
Одночасність
можна підставити і
,Світить сонце, співають птахи.
Послідовність
можна підставити і, потім
,Пролунав дзвоник, до класу зайшла вчителька.
Різке зіставлення, протиставлення
можна підставити а, але
—Ми чекали дощу — випав сніг.
Неоднорідні (нерівноправні) частини
Пояснення
можна підставити що, а саме
:Я знаю: ти не підведеш.
Причина
можна підставити бо, тому що
:Візьми парасольку: обіцяють дощ.
Наслідок
можна підставити тому, так що
—Усю ніч падав сніг — дороги замело.
Умова
можна підставити якщо
—На годину спізнишся — за рік не доженеш.
Час
можна підставити коли
—Минали літа — росли сини (А. Головко)
Порівняння
можна підставити мов, наче
—Подивилась ясно — заспівали скрипки (П. Тичина)

Якщо частини переліку досить поширені або всередині них уже є розділові знаки, замість коми ставимо крапку з комою. Правопис допускає також інші знаки: тире замість двокрапки перед поясненням (Бачу — за вікном сніг летить, М. Стельмах) і зрідка двокрапку перед наслідком. Знаки — за Українським правописом.

Що таке смислові відношення

Складне речення має дві чи більше граматичні основи — частини. Зміст частин завжди якось пов’язаний: одна подія відбувається водночас з іншою чи після неї, є її причиною чи наслідком, пояснює її або протиставляється їй. Це і є смислові відношення (кажуть також смислові зв’язки, змістові відношення).

У сполучниковому реченні відношення підказує сполучник: і — одночасність чи послідовність, але — протиставлення, бо — причину, якщо — умову. У безсполучниковому сполучника немає, тому відношення визначаємо за змістом частин та інтонацією. Ті самі події можуть бути в різних відношеннях — залежно від того, яка частина стоїть другою:

  • Таксі застрягло в заторі — ми запізнилися на потяг: друга частина — наслідок (можна підставити тому);
  • Ми запізнилися на потяг: таксі застрягло в заторі: друга частина — причина (можна підставити бо).

Визначати відношення найзручніше за чотири кроки:

  1. Знайди граматичні основи. Їх щонайменше дві, а сполучників і сполучних слів між частинами немає — речення безсполучникове.
  2. Підстав сполучник. Подумки постав між частинами і, а, але, що, бо, тому, якщо, коли, мов: зміст речення не має змінитися.
  3. Назви відношення. і («водночас», «потім») — одночасність чи послідовність; а, але — зіставлення чи протиставлення; що — пояснення; бо — причина; тому (чи і тому) — наслідок; якщо — умова; коли — час; мов — порівняння.
  4. Постав знак. Перелік (і) — кома або крапка з комою; пояснення і причина (що, бо) — двокрапка; решта — тире.

Безсполучникове складне речення: що це

Безсполучникове складне речення (у шкільних конспектах — БСР) — це складне речення, частини якого поєднано без сполучників і сполучних слів, лише змістом та інтонацією: Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко).

Граматично частини безсполучникового речення не підпорядковані одна одній: головної і підрядної частин у ньому немає. За змістом вони бувають рівноправними, як у складносурядному реченні, або нерівноправними, як у складнопідрядному, — коли одна частина пояснює іншу, називає її причину, умову чи час. Будову й ознаки безсполучникового речення докладно розібрано в статті «Безсполучникове складне речення», а всі типи складних речень порівнює стаття «Типи складних речень за способом зв’язку їх частин».

Види безсполучникових речень за смисловими відношеннями

За характером смислових зв’язків між частинами безсполучникові складні речення поділяють на дві групи:

  1. з однорідними (рівноправними) частинами — близькі до складносурядних; відношення: одночасність, послідовність, зіставлення чи протиставлення;
  2. з неоднорідними (нерівноправними) частинами — близькі до складнопідрядних; відношення: пояснення, причина, наслідок, умова, час, порівняння.

У деяких підручниках ці групи називають реченнями з однотипними і різнотипними частинами.

Дві групи безсполучникових речень

З однорідними частинами

  • частини рівноправні, як у складносурядному реченні
  • відношення: одночасність, послідовність, зіставлення чи протиставлення
  • можна підставити і, а, але
  • інтонація переліку або зіставлення
  • знаки: кома, крапка з комою; при зіставленні — тире
  • Сонце заходить, гори чорніють (Т. Шевченко)

З неоднорідними частинами

  • одна частина пояснює іншу чи залежить від неї за змістом, як у складнопідрядному реченні
  • відношення: пояснення, причина, наслідок, умова, час, порівняння
  • можна підставити що, бо, тому, якщо, коли, мов
  • інтонація пояснення або зумовленості
  • знаки: двокрапка, тире
  • Минали літа — росли сини (А. Головко)

Граматично частини безсполучникового речення не підпорядковані одна одній: головної і підрядної частин немає. Приклади — з Українського правопису.

Однорідні чи неоднорідні частини?

Розподіли безсполучникові речення на дві групи. Підстав сполучник: якщо підходить що, бо, тому, якщо чи коли, частини неоднорідні; якщо лише і («водночас», «потім»), а чи але — однорідні.

      Відповіді
      Світить сонце, у саду дзвенять бджоли.Однорідні частиниДві події відбуваються водночас, можна підставити і — одночасність.
      Не відчиняй вікно: надворі мороз.Неоднорідні частиниДруга частина називає причину (бо надворі мороз).
      Спочатку ми зайшли до музею, потім друзі повели нас до кафе.Однорідні частиниДії йдуть одна за одною — послідовність, частини рівноправні.
      Я знаю: ти впораєшся.Неоднорідні частиниДруга частина розкриває зміст першої (що ти впораєшся) — пояснення.
      Мама готує вечерю, тато перевіряє з сином уроки.Однорідні частиниДії відбуваються в той самий час — одночасність.
      Підморозить уночі — дороги стануть слизькими.Неоднорідні частиниПерша частина — умова (якщо підморозить уночі).
      Батько працює лікарем — мати викладає в університеті.Однорідні частиниПрофесії батька й матері зіставлено, можна підставити а.
      Цілий тиждень ішли дощі — річка вийшла з берегів.Неоднорідні частиниДруга частина — наслідок першої (тому річка вийшла з берегів).
      Мине зима — повернуться птахи.Неоднорідні частиниПерша частина вказує на час другої (коли мине зима).
      Синоптики обіцяли спеку — цілий день ішов дощ.Однорідні частиниДруга частина суперечить очікуваному, можна підставити але — протиставлення.
      Дорога була слизька: уночі вдарив мороз.Неоднорідні частиниДруга частина пояснює, чому дорога була слизька, — причина.
      Вітер гне дерева, по шибках стукає дощ.Однорідні частиниДві одночасні події, можна підставити і.

      Однорідні частини: одночасність, послідовність, зіставлення

      Одночасність

      Дії чи події відбуваються в той самий час. Можна підставити і; частини здебільшого можна переставити, і зміст не зміниться. Між частинами — кома, речення вимовляємо з перелічувальною інтонацією:

      • Сонце заходить, гори чорніють (Т. Шевченко);
      • За вікном шумить дощ, у кімнаті тихо цокає годинник.

      Послідовність

      Дії відбуваються одна за одною, тому порядок частин сталий: якщо їх переставити, зміниться зміст. Можна підставити і, потім. Знак — кома: Пролунав дзвоник, двері відчинилися, до класу зайшла вчителька. Коли треба підкреслити швидку чи несподівану зміну подій, ставимо тире: Відчинилися двері — до зали забігли діти.

      Зіставлення і протиставлення

      Зіставлення — це порівняння двох подій чи фактів, щоб показати, чим вони різняться; частини не заперечують одна одну, можна підставити а: Брат любить футбол — сестра захоплюється танцями. Протиставлення — зміст другої частини суперечить першій або тому, на що чекали; можна підставити але чи а: Ми чекали дощу — випав сніг. Коли зміст частин різко зіставлено чи протиставлено, ставимо тире, а перша частина звучить вище, ніж друга, і між ними чітка пауза:

      • Ще сонячні промені сплять — / Досвітні огні вже горять! (Леся Українка);
      • Учора це була казка — сьогодні дійсність: можна підставити а (Учора це була казка, а сьогодні дійсність), частини зіставлено за часом — учора і сьогодні. Друга частина неповна: слово це пропущено, бо воно зрозуміле з першої.

      Якщо ж події просто перелічено, без наголосу на відмінності, це одночасність, і між частинами ставимо кому: Мама готує вечерю, тато перевіряє з сином уроки.

      Неоднорідні частини: пояснення, причина, наслідок, умова, час

      Пояснення

      Друга частина розкриває зміст першої або якогось її слова; можна підставити що, а саме. У першій частині часто є дієслова зі значенням сприйняття, мовлення, думки чи почуття (бачити, чути, знати, думати, сказати, відчувати) або слова одне, ось що, так. Між частинами — двокрапка, перед нею голос знижується і робимо значну паузу:

      • Вірю: до скону віків не порушиться слово богинь! (Леся Українка);
      • Скажу тобі одне: не здавайся.

      Рідше замість двокрапки ставлять тире: Бачу — за вікном сніг летить (М. Стельмах).

      Причина

      Друга частина називає причину того, про що йдеться в першій; можна підставити бо, тому що. Знак — двокрапка:

      • Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку (І. Нечуй-Левицький);
      • Візьми парасольку: обіцяють дощ.

      Наслідок

      Друга частина — наслідок, результат того, про що йдеться в першій; можна підставити тому, так що. Знак — тире:

      • Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко);
      • Усю ніч падав сніг — дороги замело.

      Зрідка Правопис допускає перед наслідком і двокрапку: Віхола розпочалася з самісінького ранку: вийти з хати просто неможливо (О. Кобилянська).

      Умова

      Перша частина називає умову, за якої відбувається те, про що йдеться в другій; можна підставити якщо. Знак — тире:

      • На годину спізнишся — за рік не доженеш (прислів’я);
      • Буде час — зайду до тебе.

      Частини таких речень часто односкладні означено-особові, як у прислів’ї вище чи в реченні Захочеш — навчишся. Це не просте речення з однорідними присудками: кожна частина — окреме односкладне речення, і між ними не перелік, а умова (якщо захочеш), тому й тире. Однорідні присудки лише перелічують дії одного підмета: Діти вибігли надвір, почали гратися.

      Час

      Перша частина вказує на час дії, про яку йдеться в другій; можна підставити коли. Знак — тире: Минали літа — росли сини (А. Головко). Час і умова бувають дуже близькі: у реченні Прийде весна — зацвітуть сади підходять і коли, і якщо. Знак від цього не змінюється — тире.

      Порівняння та інші відношення

      Порівняння: зміст другої частини порівнюють із першою, можна підставити мов, наче; знак — тире: Подивилась ясно — заспівали скрипки (П. Тичина).

      Правопис називає також рідші відношення, які теж передає тире: допустові (можна підставити хоч): Проси не проси — він не відступить; підсумок — друга частина узагальнює першу й починається словами це, так, ось що, ось до чого: Господарство занедбане, скрізь брудно — ось до чого призводять лінощі та нехлюйство.

      Як не сплутати причину з наслідком, пояснення з причиною

      Найчастіше плутають відношення, які мають спільну тему: причина й наслідок, пояснення і причина, умова й час. Розрізнити їх допомагає той самий прийом — підставлений сполучник.

      Як не сплутати відношення

      Що плутаютьЯк перевіритиПриклади
      Пояснення чи причина?Підстав що і бо: який сполучник зберігає зміст. Знак однаковий — двокрапка.Я знаю: він не прийде — що, пояснення.
      Він не прийде: захворів — бо, причина.
      Причина чи наслідок?Подивись, що стоїть другим: причина — двокрапка, наслідок — тире.Ми запізнилися на потяг: таксі застрягло в заторі — бо, причина.
      Таксі застрягло в заторі — ми запізнилися на потяг — тому, наслідок.
      Послідовність чи наслідок?Друга подія лише йде за першою — кома; випливає з неї — тире.Пролунав дзвоник, до класу зайшла вчителька — потім, послідовність.
      Ударив мороз — калюжі замерзли — тому, наслідок.
      Умова чи час?Якщо — умова, коли — час. Інколи підходять обидва сполучники — знак однаковий, тире.Буде час — зайду до тебе — якщо, умова.
      Минали літа — росли сини (А. Головко) — коли, час.
      Зіставлення чи протиставлення?А — порівнюємо різне; але — друга частина суперечить першій чи очікуваному. Знак однаковий — тире.Брат любить футбол — сестра захоплюється танцями — а, зіставлення.
      Ми чекали дощу — випав сніг — але, протиставлення.

      Жирним — сполучник, який можна підставити між частинами.

      Які відношення між частинами?

      Визнач смислові відношення між частинами безсполучникового речення. Підстав сполучник, який підходить за змістом.

      1. Відпочивальники купалися в морі, діти будували замки з піску.

        Відповідь

        одночасність. Дві події відбуваються в той самий час, можна підставити і.

      2. Олег запізнився: на мосту сталася аварія.

        Відповідь

        причина. Друга частина пояснює, чому Олег запізнився: бо на мосту сталася аварія.

      3. Зранку світило сонце — по обіді пішов дощ.

        Відповідь

        зіставлення чи протиставлення. Погоду зранку й по обіді зіставлено, можна підставити а.

      4. Я зрозумів одне: треба більше читати.

        Відповідь

        пояснення. Друга частина розкриває слово одне, можна підставити а саме.

      5. Буде гарна погода — поїдемо на озеро.

        Відповідь

        умова. Перша частина — умова: якщо буде гарна погода.

      6. Скінчився урок — учні висипали в коридор.

        Відповідь

        час. Перша частина вказує на час: коли скінчився урок.

      7. Спочатку закипіла вода, потім мама кинула в каструлю вареники.

        Відповідь

        послідовність. Дії відбуваються одна за одною, на це вказують слова спочатку і потім.

      8. Вітер зірвав дріт — у селі зникло світло.

        Відповідь

        наслідок. Друга частина — наслідок першої: тому в селі зникло світло.

      9. Я чую: хтось стукає у двері.

        Відповідь

        пояснення. Друга частина розкриває, що саме я чую: що хтось стукає.

      10. Не вмикай світло: малий уже заснув.

        Відповідь

        причина. Друга частина пояснює, чому не треба вмикати світло: бо малий уже заснув.

      11. Літо минуло швидко — зима тягнеться безкінечно.

        Відповідь

        зіставлення чи протиставлення. Тривалість літа й зими зіставлено, можна підставити а.

      12. Будуть гроші — купимо новий велосипед.

        Відповідь

        умова. Перша частина — умова: якщо будуть гроші.

      Інтонація безсполучникового речення

      Інтонація — головний засіб зв’язку частин безсполучникового речення. Прочитай речення вголос, і вона підкаже відношення:

      • перелічувальна (одночасність, послідовність): частини звучать однаково, паузи між ними короткі;
      • зіставна, протиставна: перша частина звучить вище, друга — нижче, пауза між ними триваліша;
      • зумовленості (час, умова, наслідок): першу частину вимовляємо з підвищенням голосу, після паузи друга звучить як висновок;
      • пояснювальна, або з’ясувальна (пояснення, причина): перед значною паузою голос знижується, ніби попереджає, що далі буде пояснення.

      Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

      Знак між частинами залежить від смислових відношень:

      • кома — перелік одночасних чи послідовних подій: Світить сонце, співають птахи;
      • крапка з комою — між частинами, особливо коли вони досить поширені або всередині них уже є розділові знаки: Над річкою стелився густий туман, ледь помітний у сутінках; у траві, ще мокрій від роси, сюрчали коники;
      • двокрапка — друга частина пояснює першу або називає її причину, зрідка — наслідок;
      • тире — різке зіставлення і протиставлення, час, умова, наслідок, порівняння, підсумок, швидка зміна подій; рідше — замість двокрапки перед поясненням.

      Драбину вибору знака й більше прикладів подано в статті «Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні».

      Який знак поставити між частинами?

      Визнач відношення між частинами й обери розділовий знак.

      1. Над містом сходило сонце … вулиці поволі прокидалися.

        Відповідь

        ,. Дві одночасні події, можна підставити і: між частинами переліку — кома.

      2. Не чекай мене … я сьогодні затримаюся на роботі.

        Відповідь

        :. Друга частина — причина (бо я затримаюся): ставимо двокрапку.

      3. Запам’ятай головне … без розминки не бігай.

        Відповідь

        :. Друга частина розкриває, що саме головне: ставимо двокрапку.

      4. Зателефонує бабуся … передай їй вітання.

        Відповідь

        —. Перша частина — умова чи час (якщо чи коли зателефонує бабуся): в обох випадках ставимо тире.

      5. Сестра обожнює хімію … брат її терпіти не може.

        Відповідь

        —. Зміст частин різко протиставлено, можна підставити а: ставимо тире.

      6. Прийде субота … поїдемо до бабусі.

        Відповідь

        —. Перша частина вказує на час (коли прийде субота): ставимо тире.

      7. Я відчув … хтось дивиться мені в спину.

        Відповідь

        :. Друга частина розкриває, що саме я відчув: ставимо двокрапку.

      8. Усю ніч ішов сніг … зранку довелося розчищати доріжки.

        Відповідь

        —. Друга частина — наслідок першої (тому довелося розчищати): ставимо тире.

      9. Шумить ліс … дзюрчить струмок.

        Відповідь

        ,. Дві одночасні події: між частинами переліку — кома.

      10. Подивилась ясно … заспівали скрипки (П. Тичина).

        Відповідь

        —. Зміст частин порівнюється, можна підставити мов: ставимо тире.

      11. Ми зранку до вечора працювали в саду … ось чому всі так утомилися.

        Відповідь

        —. Друга частина підсумовує першу й починається словами ось чому: ставимо тире.

      Смислові відношення в складносурядному реченні

      У складносурядному реченні відношення підказує сурядний сполучник:

      • єднальні (і, та, ні… ні) — одночасність, послідовність, причина й наслідок: Ударив мороз, і калюжі замерзли;
      • протиставні (а, але, проте, зате) — протиставлення, зіставлення: Ми чекали дощу, але випав сніг;
      • розділові (або, чи, то… то, не то… не то) — чергування, взаємовиключення, невизначеність: То світить сонце, то накрапає дощ.

      Докладно, з прикладами для кожного відношення, — у статті «Складносурядні речення і розділові знаки в них». Багато безсполучникових речень можна перебудувати на сполучникові — і навпаки. Відношення лишається тим самим, змінюється лише знак:

      Те саме відношення зі сполучником і без нього

      ВідношенняЗі сполучникомБез сполучника
      ОдночасністьСвітить сонце, і співають птахи.Світить сонце, співають птахи.
      ПротиставленняМи чекали дощу, але випав сніг.Ми чекали дощу — випав сніг.
      Причина й наслідокУдарив мороз, і калюжі замерзли.Ударив мороз — калюжі замерзли.
      ПоясненняЯ знаю, що ти не підведеш.Я знаю: ти не підведеш.
      ПричинаВізьми парасольку, бо обіцяють дощ.Візьми парасольку: обіцяють дощ.
      УмоваЯкщо буде час, зайду до тебе.Буде час — зайду до тебе.

      Перші три рядки — складносурядні речення, наступні три — складнопідрядні. Без сполучника на місці коми з’являється двокрапка чи тире, якщо частини не просто перелічено.

      Типові помилки

      Найчастіше ставлять кому там, де друга частина пояснює першу чи називає причину, двокрапку — перед умовою чи часом, називають безсполучниковим просте речення з однорідними присудками — і навпаки, вважають простим речення з двох односкладних частин на зразок Захочеш — навчишся.

      Типові помилки в безсполучникових реченнях

      Не так → такЧому
      Візьми парасольку, обіцяють дощ.друга частина — причина (бо): двокрапка
      Візьми парасольку: обіцяють дощ.
      Скажу тобі одне, не здавайся.друга частина розкриває слово одне: двокрапка
      Скажу тобі одне: не здавайся.
      Піде дощ: залишимося вдома.перша частина — умова (якщо): тире
      Піде дощ — залишимося вдома.
      Стало холодно: почалися морози — наслідок.друга частина пояснює, чому стало холодно: підставляємо бо
      Стало холодно: почалися морози — причина.
      Діти вибігли надвір, почали гратися — безсполучникове складне речення.граматична основа одна: підмет діти
      Діти вибігли надвір, почали гратися — просте речення з однорідними присудками.
      Захочеш — навчишся — просте речення з однорідними присудками.кожна частина — окреме односкладне (означено-особове) речення; між ними не перелік, а умова (якщо): тире
      Захочеш — навчишся — безсполучникове складне речення з двох односкладних частин.
      Життя прожити — не поле перейти — безсполучникове речення із зіставленням.тире між підметом і присудком, вираженими інфінітивами
      Життя прожити — не поле перейти — просте речення.
      У безсполучниковому реченні перша частина головна, друга — підрядна.частини граматично не підпорядковані; нерівноправними вони бувають лише за змістом
      Головної і підрядної частин у безсполучниковому реченні немає.

      Закреслено — неправильно, зеленим — правильно; червоним виділено знак, який треба замінити.

      Джерело правил: Український правопис (2019), § 158, ІІ, п. 1 (кома між частинами безсполучникового речення); § 159, ІІ, п. 1 (крапка з комою); § 160, ІІ, п. 1, а, б (двокрапка: пояснення, причина, зрідка наслідок); § 161, ІІ, пп. 1–5 (тире: час, умова, наслідок, допустові відношення, швидка зміна подій, зіставлення і протиставлення, тире замість двокрапки, порівняння, підсумок); § 161, І, п. 2 (тире між підметом і присудком, вираженими інфінітивами). Групи й назви відношень — за шкільною граматикою.

      Вправи з відповідями: смислові відношення в безсполучниковому реченні

      10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

      1. Що поєднує частини безсполучникового складного речення?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — інтонація і зміст. Сполучників і сполучних слів у безсполучниковому реченні немає: частини поєднують лише зміст та інтонація.

      2. Безсполучникове речення з однорідними частинами близьке до

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — складносурядного речення. Однорідні частини рівноправні, як у складносурядному реченні: між ними можна підставити і, а, але. Речення з неоднорідними частинами близькі до складнопідрядних.

      3. Які смислові відношення між частинами речення «Мені стало ясно: він каже правду»?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — пояснення. Друга частина розкриває зміст першої, можна підставити що: Мені стало ясно, що він каже правду. Між частинами — двокрапка.

      4. Які смислові відношення між частинами речення «Не поспішай: дорога слизька»?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — причина. Друга частина називає причину, можна підставити бо: Не поспішай, бо дорога слизька. Перед причиною ставимо двокрапку.

      5. Які смислові відношення між частинами речення «Учора світило сонце — сьогодні ллє дощ»?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — зіставлення. Погоду вчора й сьогодні зіставлено, можна підставити а: Учора світило сонце, а сьогодні ллє дощ. При зіставленні ставимо тире.

      6. Які смислові відношення між частинами речення «Усі дуже втомилися — довелося зробити привал»?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — наслідок. Друга частина — наслідок першої, можна підставити тому: Усі дуже втомилися, тому довелося зробити привал. Перед наслідком ставимо тире.

      7. У якому реченні умовні відношення між частинами?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — Випаде сніг — підемо кататися на санчатах. Перша частина називає умову, можна підставити якщо: Якщо випаде сніг, підемо кататися на санчатах. Інші речення виражають пояснення, одночасність і зіставлення.

      8. Безсполучниковим складним є речення

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — Над селом пролетів літак, загавкали собаки. У реченні про літак дві граматичні основи (літак пролетів, собаки загавкали), сполучника немає. Інші речення прості: з однорідними присудками або з тире між підметом і присудком.

      9. Як вимовляють безсполучникове речення, друга частина якого пояснює першу?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — з інтонацією пояснення: перед значною паузою голос знижується. Пояснювальна (з’ясувальна) інтонація: перед паузою голос знижується, ніби попереджає, що далі буде пояснення. Короткі паузи й однакове звучання частин — ознака переліку.

      10. У якому реченні на місці пропуску треба поставити двокрапку?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — Ми поспішили додому _ почався дощ. У реченні «Ми поспішили додому: почався дощ» друга частина — причина (бо почався дощ), тому двокрапка. Коли перша частина — умова чи час (почнеться дощ — ми повернемося; минуть канікули — почнеться навчання), ставимо тире, а між одночасними подіями (гримить грім, блискає блискавка) — кому.

      Ця тема на карті української мови: Складне речення і чуже мовлення → Безсполучникове складне речення

      Потренуйся: гра «Розстав коми» — 44 речення на тему «Складне речення»