«Таємниця козацької шаблі» Зірки Мензатюк: аналіз і характеристика героїв

Оновлено: 11.11.2026

↓ Вправи з відповідями (8 завдань)

«Таємниця козацької шаблі» — пригодницька повість Зірки Мензатюк про те, як київська школярка Наталочка з мамою та татом на старенькій червоній машині Машці мандрує заходом України, щоб урятувати знайдену козацьку шаблю від продажу за кордон. Головні герої — Наталочка, її батьки, підступний Антип (Антипко), який виявляється чортиком, пластуни Северин і Василько, чарівна Машка; поруч — історик пан Богдан і привид-патріот.

Нижче — паспорт твору, короткий зміст за розділами, жанр, тема та ідея, характеристика героїв із цитатами, образи козаків і 8 завдань із відповідями. Повного тексту тут немає: повість охороняється авторським правом.

Коротко: паспорт твору «Таємниця козацької шаблі»

«Таємниця козацької шаблі»: короткий зміст за розділами

Розділи 1–2. Руснаки купують стару червону машину й називають її Машкою. Татів приятель, історик пан Богдан, розповідає, що до нього навідується привид-патріот: старовинній реліквії загрожує знищення. З жестів привида вдається зрозуміти, що цінна річ — на заході, на місці давньої битви, і нею заволодів користолюбець. Наталочка пригадує Берестецьку битву, і родина вирушає в Берестечко.

Розділи 3–5. На заправці до Наталочки підходить елегантний кульгавий хлопець Антип. Він каже, що теж шукає шаблю, і підмовляє дівчинку схитрувати: умовити батьків зупинитися в Дубні, а згодом самій піти в Тараканівський форт і підстерегти продавця. Наталочка обманює батьків і провалюється в сухий колодязь, а Антип каже батькам, що вона пішла з екскурсією. Батьки знаходять доньку, бо Машка раптом сама собою загуділа.

Розділи 6–7. На Козацьких Могилах під Берестечком Наталочці ввижаються картини Берестецької битви. Вона знайомиться з пластунами зі Львова — Северином і Васильком. Аж тут з’являється Антип, і з-під його прилизаного волосся видно ріжки: він чортик. Антип хизується, що звів власника шаблі з покупцем, і загадує загадку про місце продажу. Умова: якщо Наталочка не врятує шаблю, мусить брехати щодня. Дівчинка погоджується і скріплює угоду краплею крові, а Василько вирішує, що загадка — про Олеський замок.

Розділи 8–9. Дорогою в Олесько Антипко ставить фальшивий покажчик, і Руснаки ночують біля палацу в Підгірцях. Уночі Наталочка потрапляє на бенкет чортів і відьом; від погоні її рятує Машка, що сама виїжджає на нечисть із засвіченими фарами. В Олеську шаблі немає, а батьків затримують через «зниклу» картину, яка зрештою виявляється на місці.

Розділи 10–11. Руснаки їдуть у Кам’янець-Подільський. Антипко з батьками влаштовує на дорозі засідку, а потім женеться за Машкою, і та злітає з дороги просто в крону верби. Рятувальники знімають родину з дерева, та в Кам’янці вже все зачинено. Почувши пісню про Сагайдачного, тато здогадується: треба в Хотин. Біля Хотинської фортеці ввечері зустрічаються продавець і покупець шаблі. Допомагають пластуни, а коли з’являються привиди полеглих козаків, продавець віддає шаблю Наталоччиній мамі.

Епілог. У київській опері йде вистава «Запорожець за Дунаєм». Співак, що грає козака Андрія, вихоплює справжню козацьку шаблю, і текст натякає, що це та сама, врятована.

Жанр: пригодницька повість

Шкільні програми визначають жанр твору як пригодницьку повість; такий самий підзаголовок і в електронному виданні УкрЛібу.

• Повість, а не оповідання: це епічний твір середнього обсягу, де одинадцять розділів і багато подій навколо однієї героїні. Про ознаки повісті — у статті «Епос та його жанри».
• Пригодницька: таємниця, загадка, пастки, погоні й несподівані повороти, як і в пригодницькому романі.
• Не казка й не легенда, хоч фантастичного тут чимало: привид, чорти, машина, що їздить сама. Події відбуваються в сучасній Україні, у справжніх містах і замках. Легенди тут лише вставні: наприклад, Северин переказує, що обложені козаки разом із церквою провалилися під землю.

Тема, ідея і проблематика

• Тема: мандрівка київської родини заходом України, щоб урятувати козацьку шаблю, і зустріч дівчинки з героїчним минулим.
• Ідея: у творі звучить думка, що пам’ять про козаків і національні святині треба берегти, а сміливість, чесність і дружба перемагають хитрість і зло. Про козаків під Берестечком Наталочка розуміє: «Козаків перемогли. Але не покорили!»
• Проблематика: збереження історичної пам’яті; правда й обман (Наталочка обманює батьків — і потрапляє в колодязь); довіра до незнайомців; справжній і показний патріотизм; дружба й допомога.

Чим тема відрізняється від ідеї, пояснено в статті «Тема, ідея, мотив твору».

Чого навчає повість

Наталочка вчиться на своїх помилках, і разом із нею читач: не вірити лестощам незнайомця, не обманювати батьків навіть заради доброї справи, не опускати рук після поразки і шанувати пам’ятки історії.

Головні герої «Таємниці козацької шаблі»

Наталочка: характеристика

Наталочка — київська школярка, головна героїня.

Зовнішність за текстом. Зовнішність Наталочки в повісті майже не описано: ні кольору волосся, ні очей. Відомо лише про чубчик — у дорозі вітер «куйовдив Наталочці чубчика», а на святі вона «стріпнула чубчиком». У машині вона перевдягається у «вишиванку, призначену для завтрашніх урочистостей» у Берестечку. Коли Северин хвалить її сміливість, дівчинка ніяковіє, «аж зарум’янилося личко».

• Допитлива й мрійлива. Вона ще не бачила жодного замку й мріє про «таємничі фортеці» з підземеллями. Історію знає: сама пригадує, що найбільша битва була під Берестечком (розд. 2).
• Довірлива, піддається лестощам. Антип обіцяє: «Чого доброго, станеш відомою на всю Україну!» — і дівчинка вирішує, що задля цього «варто трішки схитрувати» (розд. 3). Обман закінчується колодязем у форті: «Вона провалилася і провалила справу» (розд. 5).
• Вперта й самовіддана. Погоджується на небезпечну угоду з Антипком, хоч Северин відраджує: «Вона ніколи собі не простить, якщо шабля пропаде з її вини» (розд. 7).
• Кмітлива. Коли Машка застрягла на вербі, просить у мами дзеркальце й пускає сонячних зайчиків, щоб покликати на допомогу (розд. 10). У Хотині «перекладає» жести привида, щоб налякати продавця (розд. 11).
• Не здається. Почувши насмішки Антипа, згадує Северинове «Треба вміти тримати удар». У фіналі пластуни нагороджують її нашивкою: «Ти виявилася сміливою й зарадною» (розд. 11).

Антип (Антипко): образ і характеристика

Антип — головний супротивник Наталочки. Спершу це елегантний хлопець, «модний до неможливості», з прилизаним волоссям, на якому стирчать два горбочки; він злегка кульгає (розд. 3). Почувши його ім’я, Василько перепитує: «Чортик, антипко?» — і вітер саме відкриває під волоссям ріжки (розд. 7). Ім’я — підказка: у словнику антипко — діалектна назва чорта.

Зовнішність за текстом. Коли вітер дмухає на прилизане волосся Антипа, «з-під нього показалися два округлі, як у молодого бичка, ріжечки». На його губах грає «скептична посмішечка», а зацікавлення в очах ховається «за лінькуватим іронічним прижмуром». Сердитого Антипа видно відразу: «тонкі губи стислися, а в очах зблисли червонясті вогники».

• Глузливий і зверхній. Насміхається з поїздки на роковини битви: «Ох, ці щирі українці!» (розд. 3).
• Хитрий і підступний. Лестощами посилає Наталочку у форт, а згодом сам хизується: «Досить було змалювати бій, підпустивши романтичного туману, і ти погодилася на все, що порадив» (розд. 7).
• Шкодить на кожному кроці: ставить фальшивий покажчик, видає Наталочку на бенкеті нечисті, влаштовує засідку з колодою та погоню, після якої Машка опиняється на вербі.
• Боїться святині. Побачивши справжню козацьку шаблю, стогне: «Я біля неї не встою!» — і тікає (розд. 11).

Северин і Василько

Северин — високий чорнявий пластун зі Львова, гуртковий. Він розважливий і рішучий: збирає пластунів шукати власника шаблі й розпоряджається, «мов командир на полі бою» (розд. 6). Про поразку козаків під Берестечком каже: «Треба вміти тримати удар». Северин застерігає Наталочку від угоди з Антипком, а в Хотині перехитрує продавця: просить показати шаблю, бо тепер «багато фальшивок» (розд. 11).

Зовнішність за текстом. До Наталочки першим звертається «вищий, чорнявий» із двох пластунів. Хлопці «стояли, мов гетьманичі: поважні, виструнчені, акуратні», а «численні нашивки на їхніх рукавах» виглядали дуже значимо. Коли Северин серйозний, «Його очі мовби ще потемніли під насупленими бровами»; на однострої він носить «срібні шнури — відзнаку гурткового».

Василько — його кругловидий веснянкуватий товариш. Северин жартує: «Василько завжди всіх підозрює, він у нас як Шерлок Холмс» (розд. 6). Спершу Василько вирішив, що загадка — про Олесько, а згодом здогадався про Хотин, і пластуни приїхали туди на допомогу.

Машка

Машка — стара червона легковичка кольору «корида». Мама кепкує: «Помідор, а не авто», а тато захищає: «Не машина — звір!» (розд. 1). Машка поводиться як жива: підморгує фарою, сама гуде, коли Наталочка в колодязі, сама виїжджає на нечисть у Підгірцях, наздоганяє чорний джип. Наталочка дякує їй: «Ти, Машко, чудове авто. І хороший друг» (розд. 11).

Зовнішність за текстом. Машка «давно вже не першої молодості, щоб не сказати підстаркувата». Найкраще в ній — фари: «У неї великі, ясні кришталеві очі». Зате «Рясні прищі також не додають їй принадності», ззаду — «трохи облізла наклейка з собакою», а на колесі — «блискучий, тільки трохи поіржавілий ковпак».

Батьки, пан Богдан і привид

Мама рішуча й практична: хоче знати «точну, конкретну адресу» реліквії і вважає, що «Кожен порядний українець має побувати в Берестечку» (розд. 2). У Хотині вона зворушує продавця промовою про честь і пам’ять. Тато — веселий автомобіліст, який обожнює Машку й часто поступається доньці; саме він здогадується, що загадка — про Хотин. Пан Богдан — історик і мандрівник, татів приятель. Його давній знайомий привид-патріот говорить лише жестами (а то й скручує дулі) і малює в повітрі «косий хрест» — літеру Х, з якої починається назва Хотина.

Інші персонажі: Антипкові батьки — старий чорт і чортиця з «пекельно-червоним волоссям»; власник шаблі — «миршавий» чоловічина, покупець — «дебелий» парубійко; на бенкеті нечисті — пан Обжорський і зрадник Щур, що перетворився на щура.

Северин і Антип: порівняльна характеристика

Обидва хлопці підказують Наталочці, як знайти шаблю, але один веде її до правди, а другий — до обману.

Образи козаків і символ козацької шаблі

На Козацьких Могилах Наталочка тричі бачить Берестецьку битву 1651 року, що закінчилася поразкою козаків.

• Гетьман і полковник. Богдан Хмельницький кидається навперейми орді, що тікає з поля бою; полковник Іван Богун веде загін боронити переправу.
• Молодий чорнявий козак рятує корогву, яку в паніці збили додолу: старий січовик посилає його пробиватися з нею до Богуна.
• Старий січовик б’ється до останнього. Коли король обіцяє помилування, козаки кидають гроші в болото: «Срібло-злото — то болото». Лишившись сам, січовик відбивається з човна, а коли шабля ламається, — веслом.
• Зрадник Щур — протилежність героям: сотник, що перейшов до поляків. На бенкеті нечисті про нього кажуть: «Таких не приймає земля» (розд. 8).

Шабля в повісті — символ козацької звитяги й лицарства. Нечисть не витримує її близькості, а покупець згадує, що козаки освячували зброю перед боєм. В епілозі шабля в руці співака сяє, «як сонце», і Наталочці здається, що саме вона «запалювала дух лицарства».

Композиція і художні особливості

Розділи мають назви, що підказують зміст: «В якому з’являється Машка», «У якому плани несподівано міняються». Елементи композиції можна визначити так (межі умовні):

• експозиція — купівля Машки;
• зав’язка — пан Богдан і привид розповідають про реліквію в небезпеці;
• розвиток дії — пастки Антипа, Берестечко, Підгірці, Олесько, погоня;
• кульмінація — суперечка за шаблю біля Хотинської фортеці;
• розв’язка — продавець віддає шаблю, пластуни нагороджують Наталочку;
• епілог — вистава в київській опері.

У повісті дві площини: сучасна мандрівка і видіння минулого, а реальне поєднано з фантастичним. Оповідач жартує і звертається до читача («Ви, певно, здогадалися…»), є смішні сцени: тато з качаном у зубах, якого Наталочка порівнює з мексиканським богом кукурудзи. Машку оживляє уособлення: «Авто по-змовницьки підморгнуло їй правою фарою». У тексті багато народного: приказки, загадка Антипка, пісні про козаків.

Типові помилки

• «Антип допомагає рятувати шаблю». Так він каже сам, а насправді Антипко — чортик і дає власникові шаблі адресу покупця.
• «Шаблю знайшли в Олеську чи в Кам’янці». Її знайшли в торфі, а продавець і покупець зустрілися біля Хотинської фортеці.
• «Загадку розгадав Северин». Про Хотин здогадався тато, почувши пісню про Сагайдачного, а Наталочка зрозуміла, що «косий хрест» привида — це літера Х. З пластунів про Хотин здогадався Василько.
• «Шаблю викупили». Грошей у Руснаків не вистачало: продавець віддав шаблю, коли з’явилися привиди полеглих козаків.
• «Наталочка — зі Львова». Вона з Києва, а зі Львова — пластуни.

Зв’язок з іншими творами

Антип заманює Наталочку в Дубно, нагадавши про «Тараса Бульбу» Гоголя: дівчинці кортить побачити замок із підземним ходом, як у повісті. Уві сні їй докоряє за шаблю хтось невідомий — чи то козак, чи то Андрій Бульбенко, Тарасів син із повісті Гоголя (див. аналіз «Тараса Бульби»). В епілозі Руснаки дивляться оперу «Запорожець за Дунаєм». Про козацькі часи розповідає також історична повість «Джури козака Швайки» Володимира Рутківського.

Джерела: текст повісті — З. Мензатюк, «Таємниця козацької шаблі» (електронна бібліотека УкрЛіб), усі цитати звірено з ним; модельні програми з української літератури (Т. Яценко, О. Архипова); Енциклопедія сучасної України (статті «Мензатюк Зірка Захаріївна», «Берестечко»); Словник української мови у 20 томах («антипко»).

Читайте також: «Джури козака Швайки»: аналіз і характеристика героїв; Аналіз повісті «Тарас Бульба»; Епос та його жанри.

Вправи з відповідями: «Таємниця козацької шаблі»

8 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Який жанр твору «Таємниця козацької шаблі»?

   • А оповідання
   • Б повість
   • В казка
   • Г легенда
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — повість. Шкільні програми називають твір пригодницькою повістю: одинадцять розділів та епілог, багато подій навколо Наталочки. Легенду про церкву, що провалилася під землю, лише переказує Северин.

2. Хто першим розповів Руснакам про старовинну реліквію, якій загрожує небезпека?

   • А Антип
   • Б Северин
   • В пан Богдан
   • Г директор музею
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — пан Богдан. Татів приятель, історик пан Богдан, говорить про реліквію за обідом після купівлі Машки, а потім кличе Руснаків до себе зустрітися з привидом (розд. 1–2).

3. Куди Антип підмовив Наталочку піти самій, без батьків?

   • А у Тараканівський форт
   • Б в Олеський замок
   • В до Хотинської фортеці
   • Г у музей на Козацьких Могилах
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — у Тараканівський форт. У Дубні Антип каже, що продавець шаблі, можливо, прийде в Тараканівський форт, і радить Наталочці обманути батьків. Там вона провалюється в колодязь (розд. 4–5).

4. Що мусить робити Наталочка за угодою з Антипком, якщо не врятує шаблю?

   • А віддати йому Машку
   • Б брехати щодня
   • В ніколи не бачитися з пластунами
   • Г віддати йому пластунську нашивку
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — брехати щодня. Антипко погрожує: «муситимеш брехати кожного дня». Угоду Наталочка скріплює краплею крові, хоч Северин її відмовляє (розд. 7).

5. Як Наталочка покликала на допомогу, коли Машка застрягла на вербі?

   • А Машка засигналила на всю долину
   • Б подзвонила Северинові
   • В пускала дзеркальцем сонячних зайчиків
   • Г гукнула гречного водія вантажівки
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — пускала дзеркальцем сонячних зайчиків. Наталочка попросила в мами дзеркальце, і пастушки помітили, що на вербі щось «червоніє та ще й поблискує» (розд. 10). Машка гуділа раніше, біля форту, а Северинові Наталочка дзвонила з Олеська.

6. Що підказало татові, що загадка Антипка — про Хотин?

   • А карта автошляхів
   • Б дзвінок Северина
   • В напис на дорожньому покажчику
   • Г пісня про Сагайдачного
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — пісня про Сагайдачного. У ресторанчику в Кам’янці співають «Гей, вернися, Сагайдачний!», і тато згадує Хотинську битву, де поранили Сагайдачного. Покажчик із літерою Х Наталочка помічає вже дорогою (розд. 11).

7. Хто вигукує: «Я біля неї не встою!» — і тікає від козацької шаблі?

   • А Антипко
   • Б миршавий власник шаблі
   • В дебелий покупець
   • Г зрадник Щур
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Антипко. Коли продавець розгортає шаблю, Антипко не витримує її близькості й тікає з хотинської гори, а за ним — його батьки (розд. 11).

8. Кому власник урешті віддав козацьку шаблю?

   • А Северинові
   • Б панові Богдану
   • В дебелому покупцеві
   • Г Наталоччиній мамі
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Наталоччиній мамі. Коли над фортецею з’являються привиди полеглих козаків, миршавий власник «подав шаблю Наталоччиній матері». Пан Богдан приїздить автобусом уже після цього (розд. 11).