Цікавою та неординарною є постать Панаса Мирного. Він увійшов в історію української літератури як прозаїк-новатор, який порушив суспільно важливі морально-етичні питання. Літературу Панас Мирний вважав могутнім засобом боротьби піз соціальним гнобленням. Його не безпідставно ставлять у ряд із корифеями української прози. А роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” вважають цінним мистецьким твором, органічно пов’язаним із життям народу.
Панас Мирний — Панас Якович Рудченко — народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі, чотирнадцятилітній хлопець йде на власний хліб.
Чиновницька служба почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді. Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування в Прилуках, займає цю ж посаду в Миргородському казначействі.
З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті.
Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані прибраним ім’ям Панас Мирний, з’явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» в 1872 році.
Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом закінчив роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» , але (у зв’язку з Емським указом) твір не був опублікований і вперше з’явився в Женеві у 1880 році.
За молодих років Панас Рудченко був зв’язаний з революційним визвольним рухом, з 1875 року брав участь у нелегальній роботі революційного гуртка «Унія».
Коли 1914 року було заборонено вшанування пам’яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення діями російської влади.
Після встановлення Радянської влади в Україні, Мирний, незважаючи на свій похилий вік, іде працювати в Полтавський губфінвідділ.
Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року.
Твори Панаса Мирного:
- оповідання:
- «Лихий попутав;
- автобіографічне оповідання «Ганнуся»;
- цикл оповідань «Як ведеться, так і живеться»;
- «Пасічник»;
- «Яків Бородай»;
- «Замчище»;
- «Визвол»;
- «Морозенко»;
- повісті :
- «П’яниця»;
- «Лихі люди»;
- «Лихо давнє й согочасне»;
- «Голодна воля»;
- «За водою»;
- романи:
- «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;
- «Повія»;
- новела «Лови»;
- п’єса «Лимерівна».
- Усе життя Панас Мирний писав поезії, кажучи, що вони допомагають йому краще творити «дзвінку прозу».
- Улюбленою темою письменника були життя і праця, мрії і сподівання селянства.
Справжнє мистецтво пов’язане з народним життям, стоїть на сторожі інтересів трудівників — такими принципами керувався Панас Мирний у своїй творчості:
Започаткував нову жанрову систему:
- психологічне оповідання й новела;
- соціально-психологічний роман і повість;
- художній нарис;
- сатирична казка.
Особливості творчого доробку:
- широта і вільний вияв думки в реалістичному осмисленні усієї складності життя людини;
- увага до духовного світу особистості, яка прагне духовно повноцінного буття;
- глибокий психологізм творення характерів персонажів;
- використання в розкритті характерів вільної композиції, поєднання розповіді з оповіддю, зміщення часових параметрів, використання прийомів спогадів, сновидіння, марення головного героя;
- порушення проблеми ролі української інтелігенції в суспільному житті, письменник подає різні типи інтелігентів.