Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Роман як літературний жанр надзвичайно популярний. Годі й перелічити, скільки творів в українській і світовій літературі до нього належать. Багато романів входять до навчальної програми з української літератури. Тому школярам і всім, хто вивчає письменство, варто знати, що таке роман і яким він може бути. А для особливо зацікавлених пропонуємо інформацію про історію розвитку цього жанру.
Роман — літературний жанр, великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.
Роман: ознаки жанру
- рід і обсяг
великий жанр епосу, як і епопея; повість — середній жанр, оповідання та новела — малі - сюжет
кілька сюжетних ліній, ланцюг важливих подій за тривалий час, інколи за все життя героя - персонажі
багато героїв; їхні характери розкрито в розвитку, у стосунках із суспільством - засоби
оповідь, описи, характеристики, діалоги, ліричні відступи
Роман у віршах (як-от «Маруся Чурай» Ліни Костенко) поєднує епічну розповідь із ліризмом, тому його відносять до ліро-епосу. Про відмінності роману й повісті — у статті «Епос та його жанри».
Класифікація романів
Єдиної класифікації різновидів роману немає.
1. За напрямком:
- готичний — роман, в якому зображено незвичні ситуації, жахи пекла, страхітливі жорстокості, великі таємниці, що перетворюють людину на іграшку надприродних сил. Його різновид: роман жахів.
- просвітницький
- середньовічний
- бароковий
- сентиментальний
- романтичний
- постмодерний
2. За змістом роман буває:
- автобіографічний — жанровий різновид роману, в якому головним персонажем виступає сам автор, а події, вміщені у фабулі, — достеменні події з його життя.
- біографічний — жанровий різновид роману, в центрі опису якого — життя певної історичної особи («Тарасові шляхи» О. Іваненко). Різновиди: – романізована біографія — прозовий твір, в якому документальні матеріали прототипа доповнені вигадкою, часом навіть містифікацією, напр.: Юрій Андрухович «Дванадцять обручів» (образ Богдана-Ігоря Антонича в ньому). – романна біографія — наративний жанр, де використовуються лише документальні матеріали з життя прототипу (роман Андре Моруа «Прометей або життя Бальзака»)
- виховання — жанровий різновид роману, присвячений проблемі формування особистості (Гюстав Флобер, «Виховання почуттів»)
- воєнний — жанровий різновид роману, в центрі опису якого події, пов’язані з війною (Анрі Барбюс «Вогонь», Ернст Юнгер «В сталевих грозах»)
- інтелектуальний — роман, зосереджений на аналізі певної інтелектуальної проблеми та на внутрішньому світі персонажа (Домонтович «Доктор Серафікус»)
- історичний — роман, що побудований на історичному сюжеті, відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії.
- пригодницький — роман, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання («Копальні царя Соломона», «Перстень цариці Савської» Генрі Райдер Гаґард). Його різновид: роман подорожей.

- соціально-побутовий часто відтворює конфлікт між людиною та суспільством. Його різновиди: родинний роман, жіночий роман, роман виробничий.
- соціально-психологічний — один із різновидів романного жанру, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища.
- фантастичний — роман, сюжет якого ґрунтується на фантастиці, тобто уявний світ якого не відповідає наявному реальному світу.
- філософський — роман, в якому безпосередньо викладається світоглядна або етична позиція автора (Томас Манн «Зачарована гора»).
- детективний — один із видів детективної літератури (іноді виділяється як різновид пригодницького роману).
- науково-фантастичний — роман, якому властиві прогностичні функції; характерні описи неіснуючої техніки тощо.
- роман-утопія — роман про уявний, вигаданий світ, про нездійсненну мрію.
- роман-дистопія або антиутопія є близьким до утопії, але вигаданий світ у ньому має функцію перестороги, попередження (Рей Бредбері, «451 за Фаренгейтом»).
- тенденційний — різновид роману, в якому уявний світ, витворений автором, підпорядкований певній ідеологічній позиції.
- географічний — роман, близький за жанром до роману подорожей.
- мариністичний — роман на морську тематику («Червоний корсар», «Лоцман» Фенімор Купер, «Морський вовк» Джек Лондон).
- урбаністичний — роман про місто і проблеми, пов’язані з міським життям.
- гротескно-сатиричний — роман, основними засобами якого є гротеск і сатира («Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова, «Історія одного міста» Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович).
- роман про митців — роман, присвячений творчій та життєвій долі митця («Місто» Валер’яна Підмогильного, «Майстер корабля» Юрія Яновського)
- еротичний — роман, основною темою якого є еротичні переживання персонажа («Квіти сливи в золотій вазі»).
3. За часом розгортання сюжету
- історичний (зображуються минулі події)
- сучасний (зображуються теперішні події)
- роман про майбутнє (зображуються передбачені автором події, наприклад, у науково-фантастичному романі).
4. За формою
- Роман у листах — різновид роману, поширений у XVII–XIX століттях, основою якого були епістолярні наративи персонажів.
- Роман у віршах — різновид змішаного жанру, який поєднує багатоплановість, епічні принципи розповіді з суб’єктивністю, притаманною ліричним творам.
- Роман у новелах — різновид роману, який не має цілісної композиції, складається з декількох автономних новел.
- Роман-хроніка — літературна форма роману, містить викладення подій в їх часовій послідовності в житті однієї людини чи цілої сім’ї («Сім’я Тібо» Р. Мартен дю Гар, «Історія одного міста» Салтиков-Щедрін).
- Роман-репортаж — синкретичний роман, в якому художній дискурс поєднується з документальним.
- Роман-памфлет — синтетичний жанр сатирично-публіцистичного спрямування часто на злободенну тему.
- Роман-притча, роман-алегорія — роман з типізованим, алегоричним сюжетом
- Роман-сага — роман, близький до роману-хроніки, в якому описується історія певної родини (Валерій Шевчук «Стежка в траві. Житомирська сага»).
- Роман-епопея — синтетичний жанр, що поєднує ознаки епопеї і роману.
- Роман-ріка — низка романів, кожен з яких, будучи самостійним твором, пов’язаний з іншими спільною долею героїв та фабули (Оноре де Бальзак «Людська комедія»)
- Роман з продовженням — роман, друкований у періодичних виданнях, публікація тексту якого продовжується у кількох числах підряд.
Різновиди роману: приклади з української літератури
| Різновид | Приклад |
|---|---|
| За змістом | |
| історичний | «Чорна рада» П. Куліша |
| соціально-побутовий | «Люборацькі» А. Свидницького |
| соціально-психологічний | «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика |
| пригодницький | «Тигролови» І. Багряного |
| урбаністичний | «Місто» В. Підмогильного |
| науково-фантастичний, утопічний | «Сонячна машина» В. Винниченка |
| інтелектуальний | «Доктор Серафікус» В. Домонтовича |
| За формою | |
| роман у віршах | «Маруся Чурай» Ліни Костенко |
| роман у новелах | «Вершники» Ю. Яновського |
| роман-сага | «Стежка в траві. Житомирська сага» В. Шевчука |
Один твір може належати до кількох різновидів: «Маруся Чурай» за змістом — історичний роман, а за формою — роман у віршах.
Отож, роман — це широке епічне полотно, що охоплює тривалий проміжок часу, ланцюг важливих життєвих подій, організованих, як правило, у кілька сюжетних ліній, через які у повноті змалювання постає система образів-персонажів.
Для всебічного розкриття характерів героїв роману письменник використовує оповідь з описами та характеристиками, ліричними відступами і діалогами.
Широкої популярності і розквіту роман досяг порівняно недавно, проте його коріння сягає глибокої давнини. Так, в античну епоху з’являються твори розповідного характеру, в основі яких лежав авантюрно-пригодницький сюжет: здебільшого мовилося про молодих закоханих героїв, які на шляху до щастя переборюють безліч перешкод, зазнають страждань і тяжких випробувань. Це твори, написані в II—IV ст. н. е.: «Дафніс і Хлоя» Лонга, «Левкіппа і Клітофонт» Ахілла Татія та деякі інші. Вони створили передумови для появи жанру роману.
Давні греки називали згадані твори оповідями, а то й просто книгами. Сама назва «роман» виникає значно пізніше, у XII—XIII століттях. У той час у французів, італійців, іспанців, португальців з’являються твори, написані однією з романських мов названих народів, поряд з прийнятою тоді в Європі латиною.
На відміну від творів, написаних літературною латинською мовою, їх називали conte roman, тобто романське оповідання. Згодом це словосполучення скоротилося і залишилась тільки назва «роман» на означення великих розповідних творів.
У середні віки романи оспівували ідеали лицарства з обов’язковим змалюванням незвичайних, інколи фантастичних пригод і подвигів в ім’я обраниці серця (лицарські романи про короля Артура чи Александра Македонського). Продовжує розвиватися і любовний роман, теж сповнений усіляких несподіваних пригод, наприклад, роман про Трістана та Ізольду.

Епоха Відродження започаткувала реалістичний роман. Це передусім твори «Гаргантюа та Пантагрюель» Ф. Рабле, «Дон Кіхот» М. Сервантеса, спрямовані проти пут середньовічної моралі, а тому позначені сильним сатиричним струменем.
Значного розвитку набуває цей жанр у XVIII ст. Зміцнює свої позиції авантюрно-пригодницький роман, відомий у Західній Європі ще з XI—XII ст.
Для нього характерне зображення долі спритного одинака, який крутійством та авантюрами виборює собі місце в жорстокому світі злодіїв і розбишак, як, наприклад, герой однойменного роману французького письменника Лесажа Жіль Блаз. З’являється і родинний роман, створений сентименталістами: С. Річардсоном, Л. Стерном, Ж.-Ж. Руссо, Й. В. Гете.
Вони ідеалізували сімейне життя звичайних, простих людей, їх повсякденний побут, велику увагу приділяли розкриттю психології персонажів, зображенню зовнішніх умов, оточення у становленні людської особистості. XIX ст. дало неперевершені зразки роману. Основоположником історичного роману був В. Скотт, твори якого, присвячені переважно подіям англійського середньовіччя, стали відомі в усій Європі («Айвенго», «Квентін Дорвард», «Талісман» та інші).
Але особливої популярності набули реалістичні романи Стендаля («Червоне і чорне»), О. Бальзака («Батько Горіо», «Євгенія Гранде»), Г. Флобера («Мадам Боварі»), Е. Золя (цикл романів «Ругон-Маккари»), Ч. Діккенса («Домбі і син»), О. Пушкіна («Євгеній Онегін»), М. Гоголя («Мертві душі»), І. Тургенєва («Батьки і діти»), Л. Толстого («Війна і мир», «Воскресіння», «Анна Кареніна»), Ф. Достоєвського («Злочин і кара», «Брати Карамазови»).
Письменники зверталися до художнього осмислення суспільних конфліктів, широкої панорами людського життя, питань моралі, до розкриття найтонших і найскладніших порухів душі, характерів у їх формуванні, розвитку, зумовленості зовнішніми обставинами.
- соціально-побутовий
- соціально-психологічний
- психологічний
- пригодницький
- науково-фантастичний.
У літературах різних країн він розвивався різними шляхами. Так, в українській літературі творцем соціально-побутового роману стає А. Свидницький («Люборацькі»), соціально-психологічного — Панас Мирний та І. Білик («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). П. Куліш виступає з історичним романом «Чорна рада». Історичну тему продовжують такі твори цього жанру, як «Кармелюк» М. Старицького, «Мазепа» Б. Лепкого.
Заслуга В. Винниченка полягає у створенні утопічного роману («Сонячна машина»). Значний внесок у розвиток українського роману XX ст. зробили В. Підмогильний, Ю. Яновський, А. Головко, М. Стельмах, Олесь Гончар, П. Загребельний, збагативши його новими темами і проблемами, новими художніми знахідками.
Читайте також:
Вправи з відповідями: роман як жанр
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Що таке роман?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Великий за обсягом епічний твір, який охоплює багато подій і доль персонажів. Роман — «великий за обсягом, складний за будовою епічний твір», у якому «широко охоплені життєві події» і розкрито характери багатьох персонажів. Інші варіанти описують ліричний вірш, драму й оповідання.
Звідки походить назва «роман»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — так у XII–XIII століттях називали твори, написані не латиною, а романськими мовами. У XII–XIII століттях французи, італійці, іспанці, португальці писали твори романськими мовами, а не латиною. Їх називали conte roman — «романське оповідання», і згодом залишилося слово «роман».
Кого вважають основоположником історичного роману?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — В. Скотта. У статті: «Основоположником історичного роману був В. Скотт» — автор «Айвенго», «Квентіна Дорварда», «Талісмана».
Який історичний роман написав П. Куліш?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — «Чорна рада». «П. Куліш виступає з історичним романом „Чорна рада“». «Люборацькі» написав А. Свидницький, «Кармелюка» — М. Старицький, «Мазепу» — Б. Лепкий.
До якого різновиду належить роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — соціально-психологічний. Стаття називає Панаса Мирного та І. Білика творцями соціально-психологічного роману в українській літературі; так визначає жанр твору й шкільна програма.
Хто автор утопічного роману «Сонячна машина»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — В. Винниченко. «Заслуга В. Винниченка полягає у створенні утопічного роману („Сонячна машина“)». У шкільній програмі цей твір названо науково-фантастичним романом.
Як називають роман, у якому вигаданий світ — пересторога, попередження (як «451 за Фаренгейтом» Р. Бредбері)?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — антиутопія, або дистопія. Антиутопія (дистопія) близька до утопії, але вигаданий світ у ній має функцію перестороги. Утопія — роман про уявний світ, про нездійсненну мрію.
Як називають роман, основу якого становлять листи персонажів?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — роман у листах. Роман у листах — різновид, поширений у XVII–XIX століттях: його основа — епістолярні розповіді персонажів. Роман із продовженням — той, що друкують частинами в періодиці.
Що таке роман-ріка?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — низка самостійних романів, пов’язаних спільними героями. Роман-ріка — низка романів, кожен з яких самостійний, але пов’язаний з іншими спільною долею героїв, як-от «Людська комедія» О. Бальзака. Роман на морську тематику — мариністичний.
Який із цих творів — роман у віршах?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — «Маруся Чурай» Ліни Костенко. «Маруся Чурай» — історичний роман у віршах: він поєднує епічну розповідь із ліризмом. Три інші твори — прозові романи.
