Форми дієслова

Оновлено: 4.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Форми дієслова — це різновиди дієслова, у яких воно по-різному називає дію: як дію загалом, як дію певної особи, як ознаку предмета, як додаткову дію або як дію без названого виконавця. Шкільна граматика виділяє п’ять форм дієслова: неозначену форму (інфінітив), особові форми, дієприкметник, дієприслівник і безособову форму на -но, -то.

Нижче — таблиця з прикладами від одного дієслова, змінні й незмінні форми, коротко про кожну форму, безособові дієслова, як визначити форму дієслова, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: п’ять форм дієслова в таблиці

Усі п’ять форм на прикладі дієслова писати і його пари доконаного виду написати:

Що таке форма дієслова

Дієслово — частина мови, яка називає дію або стан і відповідає на питання що робити? що зробити? У мовленні те саме дієслово вживаємо по-різному:

• Ми вийшли садити дерева — дія загалом, без особи й часу;
• Тато садить яблуню — дію виконує певна особа в певний час;
• Посаджені навесні дерева вже прийнялися — ознака предмета за дією;
• Посадивши яблуню, тато полив її — додаткова дія при основній;
• Біля школи посаджено каштани — дію виконав хтось не названий.

Це п’ять форм дієслова, або дієслівних форм. Кожна має свої питання, суфікси й роль у реченні, але всі називають ту саму дію — садити.

Формою дієслова в ширшому значенні називають і кожне окреме слово: пишу, пишеш, писала — різні форми дієслова писати. Коли ж питають, які форми має дієслово чи скільки їх, ідеться про п’ять різновидів, описаних нижче. Про дієслово як частину мови — його значення, ознаки й роль у реченні — у статті «Дієслово як частина мови».

Скільки форм має дієслово

Дієслово має п’ять форм:

1. неозначена форма, або інфінітив: садити, посадити;
2. особові форми: саджу, садив, посадить, посади, садив би;
3. дієприкметник: посаджений;
4. дієприслівник: садячи, посадивши;
5. безособова форма на -но, -то: посаджено.

Дієприкметник і дієприслівник називають особливими формами дієслова: як дієслово, вони мають вид і можуть мати залежні слова, а як прикметник чи прислівник — відповідають на його питання і так само змінюються чи не змінюються. У шкільній граматиці це не окремі частини мови, а форми дієслова.

Ось усі п’ять форм в одному короткому тексті: Уранці ми вирішили прибрати подвір’я. Тато згрібав листя, насвистуючи пісню, а я носив зібране листя до компостної ями. До обіду все прибрано.

• прибрати (що зробити?) — інфінітив;
• згрібав, носив (що робив?) — особові форми, минулий час;
• насвистуючи (що роблячи?) — дієприслівник;
• зібране (яке?) — дієприкметник;
• прибрано (що зроблено?) — форма на -но, -то.

Безособові дієслова (світає, морозить) окремою, шостою формою не є — про них нижче.

Змінні і незмінні форми дієслова

Дві форми дієслова змінюються, а три — ні:

Незмінні форми мають лише один вигляд, тому закінчення в них немає, а особи, числа й роду в них не визначаємо. Змінні форми, навпаки, мають закінчення: пиш-у, пиш-еш; написан-ий, написан-ого.

Змінна чи незмінна форма?

Розподіли форми дієслів. Змінні — особові форми й дієприкметник, незмінні — інфінітив, дієприслівник і форма на -но, -то.

сиділа бвишиваєспітьлетітизваренийвишившипочорнілийчитатиместоячивишиватизвареновишитовишитий

Змінна формаособова форма, дієприкметник

Незмінна формаінфінітив, дієприслівник, -но, -то

Відповіді

вишиває	Змінна форма	Особова форма (що робить?): вишиваю, вишиваєш, вишивають — змінюється за особами й числами.
вишитий	Змінна форма	Дієприкметник (який?): вишита, вишитого, вишиті — змінюється, як прикметник.
вишивати	Незмінна форма	Інфінітив (що робити?) — незмінна початкова форма із суфіксом -ти.
вишивши	Незмінна форма	Дієприслівник (що зробивши?) — не змінюється.
вишито	Незмінна форма	Форма на -то (що зроблено?) — не змінюється.
читатиме	Змінна форма	Особова форма майбутнього часу: читатиму, читатимеш, читатиме.
сиділа б	Змінна форма	Особова форма умовного способу: сидів би, сиділа б, сиділи б — змінюється за родами й числами.
зварений	Змінна форма	Дієприкметник (який?): зварена, зварене, зварені.
зварено	Незмінна форма	Форма на -но (що зроблено?) — незмінна.
стоячи	Незмінна форма	Дієприслівник (що роблячи?) — не змінюється.
летіти	Незмінна форма	Інфінітив (що робити?) — незмінна форма.
спіть	Змінна форма	Особова форма наказового способу, 2-га особа множини: спи, спімо, спіть.
почорнілий	Змінна форма	Активний дієприкметник (який?): почорніла, почорнілого, почорнілі.

Неозначена форма дієслова (інфінітив)

Інфінітив — незмінна форма дієслова, яка називає дію загалом, не вказуючи на особу, число, час і рід, і відповідає на питання що робити? що зробити?: читати, прочитати, нести, умиватися. Це початкова форма дієслова: саме так дієслова подають у словниках.

-ти — суфікс чи закінчення?

Інфінітив закінчується на -ти: ходити, нести, пекти, розуміти. Це формотворчий суфікс, а не закінчення: закінчення в незмінному слові немає. Після -ти у зворотних дієсловах стоїть постфікс -ся: умиватися, сміятися (в усному мовленні й художньому стилі — також -сь: умиватись). А от чи входить суфікс -ти до основи, підручники вирішують по-різному — докладно в статті «Розбір слова за будовою».

В усному мовленні, а часом і в художньому стилі, трапляється інфінітив на -ть, якщо основа закінчується на голосний: брать, казать, кинуть. У писемному мовленні — брати, казати, кинути.

У реченні інфінітив буває будь-яким членом речення: Читати — моє улюблене заняття (підмет); Ми поїхали до лісу збирати гриби (обставина мети).

Особові форми дієслова: що таке особове дієслово

Особові форми — це дієслово в одному зі способів: дійсному, умовному чи наказовому. Вони мають спосіб (у дійсному способі — ще й час) і змінюються за особами й числами або за родами й числами: читаю, читав, прочитаю, читав би, читай. Саме особова форма найчастіше буває присудком: Над лісом зійшло сонце.

Вислів «особове дієслово» вживають у двох значеннях:

• дієслово в особовій формі — на відміну від інфінітива, дієприкметника, дієприслівника й форми на -но, -то;
• дієслово, при якому може бути підмет — виконавець дії, на відміну від безособового: Я читаю — особове, Світає — безособове.

Як змінюються особові форми:

• у теперішньому й майбутньому часі — за особами й числами: пишу, пишеш, пише; напишемо, напишете, напишуть;
• у наказовому способі — теж за особами й числами: пиши, пишімо, пишіть, а з частками хай, нехай — хай пише;
• у минулому часі й умовному способі — за родами (в однині) і числами: писав, писала, писало, писали; писав би, писала б. Особу тут показує лише займенник: я писав, ти писав, він писав.

Щоб визначити особу дієслова, підстав займенник:

Як дієслова змінюються за способами й часами — у статтях «Способи дієслова» і «Часи дієслова», а які закінчення мають особові форми I і II дієвідміни — у статті «Особові закінчення дієслів».

Дієприкметник і дієприслівник — особливі форми дієслова

Дієприкметник

Дієприкметник — особлива форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які?: посаджене дерево, прочитана книжка, почорніла хата. Як прикметник, він змінюється за родами, числами й відмінками; як дієслово, має вид і може мати залежні слова: посаджене (ким?) учнями дерево.

Дієприкметники бувають:

• активні — предмет сам виконує дію: почорніла хата (хата почорніла); суфікси -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) і -л-: лежачий, почорнілий;
• пасивні — дію спрямовано на предмет: прочитана книжка (книжку прочитали); суфікси -н-, -ен- (-єн-), -т-: написаний, принесений, загоєний, вимитий.

Активні дієприкметники теперішнього часу (лежачий, квітучий) уживаються переважно як прикметники та іменники, тож від будь-якого дієслова їх не творимо: замість читаючий учень краще сказати учень, який читає. Докладно — у статтях «Дієприкметник» і «Активні і пасивні дієприкметники».

Дієприслівник

Дієприслівник — особлива незмінна форма дієслова, яка означає додаткову дію при основній і відповідає на питання що роблячи? що робивши? що зробивши?: Дівчинка читала, усміхаючись; Посадивши яблуню, тато полив її. Тож якщо питають, яка частина мови відповідає на питання що роблячи?, відповідь така: дієслово у формі дієприслівника.

Дієприслівники утворюємо за допомогою суфіксів:

• -учи (-ючи) — від дієслів I дієвідміни, -ачи (-ячи) — від дієслів II дієвідміни: несуть → несучи, читають → читаючи; сидять → сидячи, стоять → стоячи;
• -ши (після приголосного) і -вши (після голосного) — від форми минулого часу чоловічого роду: приніс → принісши, прочитав → прочитавши.

Від зворотних дієслів дієприслівник має постфікс -сь: усміхаючись, повернувшись. У реченні дієприслівник — обставина.

Дієприкметник і дієприслівник легко сплутати, бо суфікси в них схожі. Допоможе питання: лежачий (який?) камінь — дієприкметник, змінюється (лежача, лежачі); читав, лежачи (що роблячи?) на дивані — дієприслівник, не змінюється. У суфіксах дієприслівника завжди пишемо и: лежачи, співаючи.

Безособова форма на -но, -то

Форма на -но, -то — незмінна дієслівна форма, яка означає дію, що її вже виконав хтось не названий, і відповідає на питання що зроблено?: Лист написано; Склянку розбито; Ворота зачинено на ніч. Утворюємо її від пасивних дієприкметників: написаний → написано, розбитий → розбито, вимитий → вимито, посаджений → посаджено.

Ознаки форми на -но, -то:

• не змінюється;
• підмета при ній немає, а назва предмета, на який спрямовано дію, стоїть у знахідному відмінку: Підлогу (що?) вимито;
• у реченні це головний член безособового речення;
• частку не з нею пишемо окремо: Підлогу не вимито.

Таких форм багато в народних піснях і художніх творах: Уже ж мене пошарпано, всі квітоньки загарбано, всі квітоньки-зірниченьки геть вирвано з пшениченьки! (Леся Українка, «Лісова пісня»).

Форму на -но, -то не плутай:

• із прислівником: прислівник відповідає на питання як? і пояснює інше дієслово-присудок: Діти гралися (як?) весело; Хлопець відповідав (як?) схвильовано. Форма на -но, -то сама є головним членом речення без підмета: Лист (що зроблено?) написано. Прислівники на -но бувають утворені й від дієприкметників (схвильований → схвильовано), тож розрізняй за питанням і роллю в реченні, а не за суфіксом;
• із дієприкметником у ролі присудка: Підлога вимита (яка?) — підмет підлога, присудок — дієприкметник; Підлогу вимито (що зроблено?) — підмета немає. Обидва речення правильні; помилка — лише змішати їх: Підлогу вимита.

Безособові дієслова — не окрема форма

Безособові дієслова називають дію або стан, що відбуваються самі собою, без виконавця, тому підмета при них немає: Світає; Мене морозить; Не спиться. За особами вони не змінюються: мають лише форму 3-ї особи однини (світає, світатиме), а в минулому часі й умовному способі — форму середнього роду однини (світало, світало б).

Безособові дієслова можуть означати:

• явища природи: світає, вечоріє, смеркає, підмерзає, задощило;
• стихійні явища: замело, занесло;
• фізичний або психічний стан людини: нудить, морозить, кортить, не віриться, не сидиться, не хочеться;
• успіх, випадковість: щастить, таланить, не везе, удалося;
• буття, наявність: минулося, не стало, не було.

Окремою формою дієслова безособові дієслова не є: це дієслова в певному способі й часі, які лише не називають виконавця. У розборі кажемо, наприклад: Мене нудить — нудить — безособове дієслово, дійсний спосіб, теперішній час, ужите у формі 3-ї особи однини. А форма на -но, -то — це інше: її утворено від пасивного дієприкметника, і дію в ній виконав хтось не названий (посаджено — хтось посадив). Докладно про безособові дієслова — у статті «Усе про дієслово».

Як визначити форму дієслова

Форму дієслова найпростіше визначити за питанням, а перевірити — за суфіксом і тим, чи змінюється слово. Перевіряй по черзі:

Яка це форма дієслова?

12 речень. Постав питання до виділеного слова й визнач його форму.

1. Бабуся спекла пиріг.

   інфінітивособова формадієприкметник
   Відповідь

   особова форма. Спекла (що зробила?) — минулий час, змінюється за родами й числами: спік, спекла, спекли.

2. Спечений хліб пахнув на всю хату.

   особова формаформа на -но, -тодієприкметник
   Відповідь

   дієприкметник. Спечений (який?) — ознака предмета за дією, змінюється, як прикметник: спечена, спеченого.

3. Діти вчилися пекти пиріжки.

   інфінітивдієприслівникособова форма
   Відповідь

   інфінітив. Пекти (що робити?) — незмінна форма із суфіксом -ти.

4. Увесь хліб уже спечено.

   дієприкметникособова формаформа на -но, -то
   Відповідь

   форма на -но, -то. Спечено (що зроблено?) — незмінна форма від дієприкметника спечений, підмета в реченні немає.

5. Повернувшись додому, Оля сіла за уроки.

   дієприслівникінфінітивдієприкметник
   Відповідь

   дієприслівник. Повернувшись (що зробивши?) — додаткова дія: суфікс -вши і постфікс -сь.

6. Зачиніть, будь ласка, вікно.

   інфінітивособова формадієприслівник
   Відповідь

   особова форма. Зачиніть — наказовий спосіб, 2-га особа множини, тобто особова форма.

7. Сніг падав, укриваючи дахи будинків.

   дієприкметникдієприслівникособова форма
   Відповідь

   дієприслівник. Укриваючи (що роблячи?) — додаткова дія при основній «падав», суфікс -ючи.

8. Мама купила б квитки, якби встигла.

   особова формаінфінітивформа на -но, -то
   Відповідь

   особова форма. Купила б — умовний спосіб: особова форма, що змінюється за родами й числами.

9. У вимитих вікнах відбивалося сонце.

   дієприслівникформа на -но, -тодієприкметник
   Відповідь

   дієприкметник. Вимитих (яких?) — дієприкметник у місцевому відмінку множини.

10. Мені хочеться відпочити.

    особова формаінфінітивдієприслівник
    Відповідь

    інфінітив. Відпочити (що зробити?) — інфінітив із суфіксом -ти.

11. Двері зачинено на ключ.

    форма на -но, -тодієприкметникособова форма
    Відповідь

    форма на -но, -то. Зачинено (що зроблено?) — незмінна форма на -но; із дієприкметником було б «Двері зачинені».

12. Ми слухали казку, затамувавши подих.

    інфінітивдієприкметникдієприслівник
    Відповідь

    дієприслівник. Затамувавши (що зробивши?) — дієприслівник із суфіксом -вши.

А тепер розбери форму докладніше: у кожному реченні виділено дієслово — визнач його форму, питання та інфінітив цього дієслова, тобто його початкову форму.

Розбери форму дієслова

У кожному реченні виділено дієслово. Обери його форму, питання та інфінітив цього дієслова, а потім натисни «Перевірити».

1. Учні посадили біля школи каштани.

   Формадієприкметникособова формаінфінітивособова форма

   Питаннящо зробивши?що робили?що зробили?що зробили?

   Інфінітивпосадитисадитисадитисяпосадити
   Повний розбір

   Посадили (що зробили?) — особова форма минулого часу; дієслово доконаного виду, тож інфінітив — посадити.

2. Прочитана книжка лежала на полиці.

   Формадієприкметникдієприслівникформа на -но, -тодієприкметник

   Питаннящо зроблено?яка?що робила?яка?

   Інфінітивчитатичитатисяпрочитатипрочитати
   Повний розбір

   Прочитана (яка?) — пасивний дієприкметник від дієслова доконаного виду прочитати.

3. Діти йшли лісом, перегукуючись.

   Формаособова формадієприслівникдієприкметникдієприслівник

   Питаннящо роблячи?що зробивши?який?що роблячи?

   Інфінітивперегукуватиперегукуватисяперегукнутисяперегукуватися
   Повний розбір

   Перегукуючись (що роблячи?) — дієприслівник від зворотного дієслова перегукуватися: суфікс -ючи і постфікс -сь.

4. Усі листи надіслано вчора.

   Формаформа на -но, -тодієприкметникособова формаформа на -но, -то

   Питаннящо зробили?що зроблено?які?що зроблено?

   Інфінітивнадсилатипосилатинадіслатинадіслати
   Повний розбір

   Надіслано (що зроблено?) — незмінна форма на -но від дієприкметника надісланий; інфінітив — надіслати.

5. Мама попросила зачинити двері.

   Формаособова формаінфінітивдієприслівникінфінітив

   Питаннящо зробити?що зробила?що зроблено?що зробити?

   Інфінітивзачинятизачинитисязачинитизачинити
   Повний розбір

   Зачинити (що зробити?) — це і є інфінітив, незмінна форма із суфіксом -ти.

6. Вивчивши вірш, Соломія пішла гуляти.

   Формаінфінітивдієприкметникдієприслівникдієприслівник

   Питаннящо роблячи?що зробивши?що зробити?що зробивши?

   Інфінітиввивчитивчитививчитисявивчити
   Повний розбір

   Вивчивши (що зробивши?) — дієприслівник із суфіксом -вши від дієслова доконаного виду вивчити.

7. Ви поїхали б з нами на море?

   Формаособова формаінфінітивформа на -но, -тоособова форма

   Питаннящо робили б?що зробили б?що зробивши?що зробили б?

   Інфінітивїхатипоїхатипоїздитипоїхати
   Повний розбір

   Поїхали б (що зробили б?) — умовний спосіб, тобто особова форма; доконаний вид — поїхати.

8. У зораному полі кружляли граки.

   Формадієприслівникформа на -но, -тодієприкметникдієприкметник

   Питанняякому?що зроблено?що зробивши?якому?

   Інфінітиворатизоратирозорюватизорати
   Повний розбір

   Зораному (якому?) — пасивний дієприкметник у місцевому відмінку від дієслова зорати.

Типові помилки

Найчастіше плутають форму на -но, -то з безособовими дієсловами і з прислівниками, а дієприслівник — з інфінітивом і дієприкметником:

Форми дієслова та інші теми

• «Усе про дієслово» — усі ознаки дієслова в таблицях, безособові дієслова, творення дієслів;
• «Дієслово як частина мови» — значення, постійні і змінні ознаки, яким членом речення буває кожна форма;
• «Вид дієслова» — доконаний і недоконаний вид, видові пари;
• «Способи дієслова» і «Часи дієслова» — як змінюються особові форми;
• «Чергування приголосних в особових формах дієслова» — ходити — ходжу, просити — прошу;
• «Дієприкметник» — ознаки, зворот і коми, не з дієприкметниками;
• «Карта української мови», станція «Дієслово» — усі статті теми на одній схемі.

Джерело: п’ять форм дієслова, особові форми й безособові дієслова — за шкільною програмою з української мови (модельні програми НУШ) та усталеною шкільною граматикою; інфінітив на -ти (-ть) — Український правопис (2019), § 118, прим. 1; постфікс -ся (-сь) — § 115, п. 9, прим. 3; дієприкметники — § 119; дієприслівники — § 120; не з формами на -но, -то — § 44, п. 1, 2); нарощення 1-ша, 2-га, 3-тя — § 35, п. 6, 7; значення слів — «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20) і в 11 томах (СУМ-11).

Читайте також: Усе про дієслово: що це, на які питання відповідає, таблиці; Дієслово як частина мови: значення, ознаки, синтаксична роль; Дієприкметник: що це, на які питання відповідає, приклади; Активні і пасивні дієприкметники: приклади, вправи; Вид дієслова: доконаний і недоконаний, видові пари, вправи; Часи дієслова: таблиця, майбутній час, приклади, вправи.

Вправи з відповідями: форми дієслова

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Скільки форм має дієслово за шкільною програмою?

   • А три
   • Б чотири
   • В п’ять
   • Г шість
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — п’ять. Дієслово має п’ять форм: інфінітив, особові форми, дієприкметник, дієприслівник і безособову форму на -но, -то.

2. Неозначену форму дієслова (інфінітив) ужито в рядку

   • А читати
   • Б читаючи
   • В прочитано
   • Г читатиме
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — читати. Читати відповідає на питання «що робити?» і має суфікс -ти; читаючи — дієприслівник, прочитано — форма на -но, читатиме — особова форма.

3. Особову форму дієслова ужито в рядку

   • А збудований
   • Б будуємо
   • В будуючи
   • Г збудовано
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — будуємо. Будуємо — 1-ша особа множини теперішнього часу: ця форма змінюється за особами й числами.

4. Усі форми дієслова незмінні в рядку

   • А інфінітив, дієприкметник, дієприслівник
   • Б особова форма, дієприслівник, форма на -но, -то
   • В дієприкметник, інфінітив, форма на -но, -то
   • Г інфінітив, дієприслівник, форма на -но, -то
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — інфінітив, дієприслівник, форма на -но, -то. Не змінюються інфінітив, дієприслівник і форма на -но, -то; особові форми й дієприкметник змінюються.

5. Дієприслівник ужито в реченні

   • А Брат читав, лежачи на дивані.
   • Б На лежачому камені виріс мох.
   • В Кіт лежав на теплій печі.
   • Г Лежати весь день нудно.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Брат читав, лежачи на дивані. Лежачи (що роблячи?) — додаткова дія при основній «читав», незмінна форма із суфіксом -ачи; лежачому — дієприкметник.

6. Безособову форму на -но, -то ужито в реченні

   • А Надворі вже темно.
   • Б Діти весело гралися.
   • В Ми давно не бачилися.
   • Г Усі завдання виконано.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Усі завдання виконано. Виконано (що зроблено?) — незмінна форма від дієприкметника виконаний; темно, весело, давно — прислівники, дії вони не називають.

7. Дієприкметник ужито в реченні

   • А Уночі стежку замело снігом.
   • Б Двірник замітав подвір’я.
   • В Заметену снігом стежку ніхто не розчистив.
   • Г Стежку розчищено.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Заметену снігом стежку ніхто не розчистив. Заметену (яку?) — дієприкметник: ознака предмета за дією, змінюється за відмінками; замело — безособове дієслово, розчищено — форма на -но.

8. Безособове дієслово, а не форму на -но, -то, ужито в реченні

   • А Двері зачинено.
   • Б Мені не спиться.
   • В Хліб спечено.
   • Г Лист підписано.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Мені не спиться. Не спиться — безособове дієслово: стан виникає сам собою. Зачинено, спечено, підписано — форми на -но, утворені від пасивних дієприкметників.

9. Правильно визначено форму дієслова в рядку

   • А зроблений — дієприкметник
   • Б зробивши — інфінітив
   • В зроблено — дієприслівник
   • Г зробити — особова форма
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — зроблений — дієприкметник. Зроблений (який?) — дієприкметник; зробивши — дієприслівник, зроблено — форма на -но, зробити — інфінітив.

10. Граматично правильне речення

    • А Роботу виконана вчасно.
    • Б Роботу виконано вчасно.
    • В Робота виконано вчасно.
    • Г Роботу виконані вчасно.
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — Роботу виконано вчасно. При формі на -но назва предмета стоїть у знахідному відмінку: роботу виконано. З дієприкметником правильно — робота виконана; змішувати ці конструкції не можна.

Ця тема на карті української мови: Морфологія: самостійні частини мови → Дієслово