Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Інформація про всі художні засоби, подана у вигляді таблиць, пригодиться всім, хто вивчає тропи, теорію літератури чи детально аналізує поетику певних творів. У трьох таблицях ми намагалися передати максимум корисної інформації. Нижче подано інші наші матеріали цієї тематики.
- Художні засоби літературних творів
- Деякі тропи літературних творів
- Художні засоби фольклорних творів
Художні засоби: три групи
- Тропи
слово вжито в переносному значенні - Стилістичні фігури
незвична будова речення, повтор чи зіставлення - Звукопис
повтор звуків
Окремо стоїть алюзія — натяк на відомий міф, історичну подію, твір чи особу. Підручники групують засоби по-різному: порівняння та оксиморон інколи відносять до фігур, а інвективу й панегірик (у першій таблиці) — до ораторських жанрів. Уособлення, рефрен, алюзію та сарказм, яких немає в таблицях, пояснено наприкінці статті.
№1
| Назва | Визначення | Приклад |
| Епітет | Художнє означення | Прощавайте, сині гори, білії сніги. |
| Алегорія | Зображення абстрактного поняття через конкретні предмети та образи. | Бджола — «мудра людина, що в своїм сроднім ділі трудиться», Шершень — «чоловік, що живе чужим коштом» (Г. Сковорода, «Бджола та Шершень») |
| Порівняння | Зіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за допомогою іншого. | «Москва, як ріка, загасає …» |
| Іронія | Приховане глузування | Це правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні — П’яниці, ледащо, злодії І люди ні на що не годні… |
| Метонімія | Зближення, зіставлення понять за суміжністю позначуваних понять, коли предмет чи явище позначають за допомогою інших слів і понять. | золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота) |
| Гіпербола | Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження | швидкий як блискавка, блискавичний |
| Метафора | Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються. | вечір-мулат підійшов до порога. |
| Риторичні питання, оклики | Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді | «Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!» (О. Пушкін) |
| Анафори | Єдинопочаток | Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити… (В. Герасим’юк, «Чоловічий танець») |
| Епіфори | Єдність кінцівок | — У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. — У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. |
| Градація | Розташування слів чи висловів за наростанням або за ослабленням їхньої експресивно-емоційної сили | “Зросте любов моя, всякчас нова, Люблю ніжніше, мовчки, до нестями”; |
| Антитеза | Протиставлення | Так, тут це все було: і жага до вбивства, і жага до любові. (Chr. Wolf, «Kassandra») |
| Інвектива | Різке обвинувачення | «Раби, подножки, грязь Москви, / Варшавське сміття — ваші пани / Ясновельможнії гетьмани» (Т. Шевченко, «І мертвим, і живим…») |
| Панегірик | Урочисто-похвальна промова; захоплене, часто надмірне вихваляння | похвала князеві Володимиру в «Слові про закон і благодать» митрополита Іларіона |
| Інверсія | Порушення узвичаєного порядку слів, перестановка частин фрази. | Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив? |
| Алітерація | Повторення приголосних звуків | Тінь там тоне, тінь там десь… |
| Асонанс | Повторення голосних звуків | І день іде, і ніч іде. |
Табличка № 2
|
Назва |
Характеристика |
Приклади |
| Епітет | Художнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта. | Іменник: «трепет щастя», «вечора синь», «просинь мети»;
Прикметник, дієприкметник: «щастя золотого», «стежки, скриті, інтимні», «грім залізний», «синь прозора», «гори найсвятії», «невсипущий мозок», «прив’ялі діброви», «втомлена пісня», «береза плакуча», «світе вольний, несповитий»; Прислівник: «пес доброзичливо скривився», «води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах». |
| Порівняння | В основі — предметна або смислова подібність, схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим. | Сполучники: «круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло», «мов зачарований, стоїть Бахчисарай»;
Ор.В.: «горами хвилю підійма»; Стверджувальна форма: «…дівчинонька така гарна, як зіронька»; Заперечення: «ой то не зоря — то дівчина моя»; Поширені: «По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною». |
| Метафора | Вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності, аналогії, що міститься в їх семантиці, скрите порівняння, може бути розгорнуте в порівняння. | «Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті», «скрізь і завжди він з вояцтвом…», «сплять — вкриваються вітрами», «облетіли надії». |
| Метонімія | Вказівка на окреме явище, за яким передбачаються інші, заміна назви одного предмета назвою іншого на основі тісного зв’язку між ними. | «Радіє Київ рідний мій» (Київ – замість кияни);
«І Коллара читаєте з усієї сили, і Шафарика, і Ганка» (Коллара, Шафарика, Ганка – замість назви твору — ім’я автора). |
| Алегорія | Перенесення значень одного кола явищ на інше, напр. відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів, явищ природи, іносказання. | «Вовк та ягня» (поміщики та селяни, або сильний, жорстокий та слабкий, незахищений). |
| Символ | Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом. | Голуб – символ миру, свічка і символ краси («Є дівчина, якби сюди ввійшла — померкли б всі свічки та всі красуні») і символ життя («І ось в крові, в багні весільна сукня. І згасла свічка, як твоє життя»), і символ небезпеки («Завчасно ви глузуєте, панове, Дивіться як би свічка ця пожежі нам, бува, не наробила»). |
| Оксиморон | Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення (дотепно-безглузде, алогізм). | «Многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «вас я боюся, ви трупи живії, мрій наших спільних, любові, надій, вас я боюся — ви, зрадники-друзі…». |
|
Назва |
Характеристика |
Приклади |
| Іронія | Прихована насмішка. | «На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує», «у всякого своя доля і свій шлях широкий». |
| Гіпербола | Перебільшення. | «А матерніх гарячих сльоз! / А батькових, старих, кривавих! / Не ріки — море розлилось, / Огненне море!» (Т. Шевченко, «Кавказ»), «Тобі я кину всі квітки до ніг…» |
| Літота | Надмірне неприховане применшення. | «О принесіть, як не надію, то крихту рідної землі…», «курці по коліно», «це такий чоловік, що в ложці води втопить». |
| Риторичні фігури | Особливі синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією, з яскравим емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді. | Запитання: «За що ж кара, / За що мені муки? / Кому я що заподіяв?» (Т. Шевченко, «Сон»);
Оклик: «Село! Село! Веселі хати!»; Звертання: «І вам слава, сині гори, кригою окуті! І вам, лицарі великі, Богом не забуті!». |
| Повтори | Неодноразове повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості. | Тавтологія – повторення одного й того ж чи близького за змістом або звучанням слова: «рано-вранці новобранці», «ворон-птах», «сад-виноград».
Анафора – повторення слова чи словосполучення на початку речення або віршованого рядка, єдинопочаток: «Може, то тільки легенда… Може, то казка знадлива… Може, то відьма-гарячка… Може, і в сніжних пустелях…» Епіфора – повторення слова чи словосполучення в кінці рядка або речення: «Свята брама одчинилась. Козака впустили, і знов брама зачинилась, навік зачинилась». |
| Інверсія | Зворот поетичної мови з незвичайним порядком слів. | «Лягло кістьми людей муштрованих чимало», «аби хто-небудь, мислію возросший, до мене часом слух свій прихилив» (Л. Костенко, «Маруся Чурай»), «відношень дивних я знавець тонкий». |
| Антитеза | Протиставлення протилежних понять, явищ, предметів, людських характерів тощо. | «Люди мучились, як в пеклі, / Пан втішався, як у раю» (Леся Українка, «Давня казка»). |
| Паралелізм | Паралельне зображення чимось подібних предметів. | «Ой річечко, голубонько! Як хвилечки твої — пробігли дні щасливії і радості мої! До тебе, моя річенько, ще вернеться весна; а молодість… не вернеться — не вернеться вона!..» |
| Алітерація | Повторення приголосних звуків. | «Плили хмаринки, немов перлини… Набігли тіні — і… ждуть долини. Пробігли тіні — сумні хвилини.» (Н та Л) |
| Асонанс | Повторення голосних звуків. | «Усе міняється, оновлюється, рветься, рветься, у ранах кров’ю сходить, з туги в груди б’є…» (Е, О, У) |
Ще п’ять засобів, яких немає в таблицях
- Уособлення (персоніфікація)
неживе діє, говорить чи почуває, як жива істота
Реве та стогне Дніпр широкий, / Сердитий вітер завива (Т. Шевченко, «Причинна») - Постійний епітет
усталене означення, яке в народній творчості постійно супроводжує те саме слово
сизий орел, чисте поле, червона калина, буйний вітер - Рефрен
рядок чи кілька рядків, що повторюються через певні проміжки, найчастіше в кінці строфи
Щедрий вечір, добрий вечір, / Добрим людям на здоров’я! (повторюється після кожного рядка щедрівки «Ой сивая та і зозуленька») - Алюзія
натяк на відомий міф, історичну подію, твір чи особу
Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать (Леся Українка, «Contra spem spero!»): натяк на міф про Сізіфа - Сарказм
зла, уїдлива іронія, гірка насмішка
Слава! Слава! / Хортам, і гончим, і псарям, / І нашим батюшкам-царям / Слава! (Т. Шевченко, «Кавказ»)
Вправи з відповідями: художні засоби
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Який художній засіб у рядку Лесі Українки «Без надії таки сподіватись» («Contra spem spero!»)?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — оксиморон. Поєднано протилежні поняття: «без надії» і «сподіватись». Назва поезії латиною означає те саме — «Без надії сподіваюсь» (Леся Українка, «Contra spem spero!»).
Леся Українка пише: «Гетьте, думи, ви, хмари осінні!». Як називається засіб, коли думи названо осінніми хмарами?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — метафора. Думи прямо названо «хмарами осінніми», без слів «як», «мов», «наче» — це метафора, приховане порівняння (Леся Українка, «Contra spem spero!»).
Який засіб у рядку «Як реве ревучий» (Т. Шевченко, «Заповіт»)?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — тавтологія. Поруч стоять спільнокореневі слова «реве» — «ревучий»: це тавтологія, повтор для підсилення (Т. Шевченко, «Заповіт»).
Який засіб у рядках «Споконвіку Прометея / Там орел карає» (Т. Шевченко, «Кавказ»)?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — алюзія. Поет згадує міф про Прометея, якого за непокору богам карав орел, — це алюзія, натяк на відомий міф (Т. Шевченко, «Кавказ»).
Що алегорично зображено в байці Л. Глібова «Щука»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — продажний, несправедливий суд. Суддями в байці є «два Осли», «нікчемна Шкапа» й «два стареньких Цапа», а Лисиця, якій Щука посилала «то щупачка, / То сотеньку карасиків», радить її «у річці… утопити», тобто відпустити (Л. Глібов, «Щука»).
Який засіб у рядках «Буду сіять барвисті квітки, / Буду сіять квітки на морозі» (Леся Українка)?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — анафора. Рядки починаються однаково — «Буду сіять…»: повтор на початку рядків — анафора (Леся Українка, «Contra spem spero!»).
Художнє перебільшення — це…
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — гіпербола. Гіпербола перебільшує, літота — навпаки, применшує. Джерело: Літературознавчий словник-довідник.
Зла, уїдлива, гірка насмішка — це…
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — сарказм. Сарказм — найвищий ступінь іронії, зла й уїдлива насмішка; гумор — доброзичливий сміх. Джерело: Літературознавчий словник-довідник.
Повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі — це…
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — асонанс. Асонанс — повтор голосних, алітерація — повтор приголосних. Джерело: Літературознавчий словник-довідник.
Яким засобом є слово «широкого» в рядку «Серед степу широкого» (Т. Шевченко, «Заповіт»)?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — епітет. «Широкий» — художнє означення степу, тобто епітет (Т. Шевченко, «Заповіт»).
Ця тема на карті української мови: Мовні норми, стилістика, культура мовлення → Тропи і стилістичні фігури