Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Знати про всі художні засоби і вміти їх визначати у тексті повинен кожен школяр. Тим більше — випускник, адже художні засоби входять до програми НМТ з української літератури. Тут ми зібрали для вас основні засоби вираження у художніх творах. З’ясовуйте усе, чого досі не знаєте!
П’ять художніх засобів: як упізнати
- Епітет
художнє означення: підкреслює ознаку предмета й передає ставлення автора; найчастіше це прикметник
Чудові очі ті ясні, / Сумні… (І. Франко) - Порівняння
один предмет відкрито зіставлено з іншим: є слова як, мов, немов, наче, неначе, ніби, іменник в орудному відмінку чи заперечення (не зоря — дівчина)
Сумні, / Немов криниці дно студене? (І. Франко); Горами хвилю підійма (Т. Шевченко) - Алегорія
іносказання: людські риси чи абстрактне поняття показано через конкретний образ, найчастіше в байці
Муха-ледащиця і працьовита Бджола в байці Л. Глібова «Муха і Бджола» - Метафора
приховане порівняння: ознаку чи назву одного предмета перенесено на інший без слів як, мов, немов
Думи мої, думи мої, / Квіти мої, діти! (Т. Шевченко): думи названо квітами й дітьми - Гіпербола
художнє перебільшення, що підсилює враження
Не ріки — море розлилось, / Огненне море! (Т. Шевченко, «Кавказ»): про сльози й кров
Засоби часто поєднуються: у вислові швидкий як блискавка є і порівняння, і гіпербола, а уособлення (неживе думає, почуває чи діє, як людина) — різновид метафори.
Епітет – це художнє означення предмета або події, що допомагає виразити сутність та надає емоційну характеристику. Також це поетичне та образне зображення.
Епітети можуть бути як іменниками: трепет щастя, але найчастіше епітети – прикметники: глибока тиша, золоте щастя, міцна рука, горда душа. Не забувайте, що прислівники також можуть виступати епітетами: “води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах…”.
Порівняння – це словесний вираз зіставлення двох схожих у якійсь характеристиці предметів або явищ із метою визначення певних рис одного з них через порівняння з іншим.
Порівняння буває:
а) простим – в ньому один предмет чи явище зіставляється з однією чи більше однорідними ознаками;
парубок, мов явір
б) поширеним, коли предмет чи явище зіставляються з кількома ознаками одночасно;
У слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві, як придорожні пили; другі, як свіжий пісок…
в) заперечувальним – в цьому порівнянні є протиставлення двох об’єктів.
Ой то не зоря — то дівчина моя!
Алегорія або іносказання, інакомовлення – це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу. Таким чином утворюється переносне значення.
Приклади алегоричних образів: коник-стрибунець, вовк та ягня, каменярі – борці за свободу України.
Метафора (або скрите порівняння) – це засіб літератури, коли відбувається навмисне вживання слів у їхньому непрямому значенні. З одного боку, метафора дуже схожа на порівняння, але її складніше помітити. Адже в метафорі немає слів «немов», «начебто», «як» та інших, що вказують на зіставлення об’єктів. Для того, щоб правильно визначати метафору, треба добре розбиратися в семантиці та лексиці художніх виразів.
Метафори бувають 3 типів:
а) стерті – ці метафори вже втратили свою образність;
ходять чутки, вушко голки
б) образні загальномовні метафори;
тепла атмосфера, час біжить
в) індивідуально-авторські образні метафори;
бренькнула в житі срібна струна цвіркуна (М. Коцюбинський, «Intermezzo»)
Гіпербола – це художнє надмірне перебільшення дійсних фактів. Наприклад, як в цих прикладах:
Я це вже тисячу разів казав!
Швидкий як блискавка!
Ще тропи, які варто знати
- Уособлення (персоніфікація)
неживе думає, почуває, говорить чи діє, як людина
Реве та стогне Дніпр широкий, / Сердитий вітер завива (Т. Шевченко) - Метонімія
назву одного предмета замінено назвою іншого, тісно з ним пов’язаного
читати Шевченка (тобто його твори); уся школа вийшла на толоку (учні й учителі) - Оксиморон
поєднання слів із протилежним значенням
Без надії таки сподіватись (Леся Українка) - Символ
конкретний образ з усталеним узагальненим значенням
калина — Україна, дівоча краса; голуб — мир - Літота
художнє применшення
хлопчик-мізинчик; курці по коліно - Іронія
прихована насмішка: слова мають протилежний зміст
Ну й розумник! (про того, хто зробив дурницю)
Ці та інші засоби з прикладами з творів зібрано в статті «Художні засоби у таблицях».
Читайте також:
Джерело: Український правопис (2019), § 161.
Вправи з відповідями: епітет, порівняння, метафора, алегорія, гіпербола
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Яким художнім засобом є слово «ясні» в рядку І. Франка «Чудові очі ті ясні»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — епітет. Ясні — художнє означення до слова очі, тобто епітет («Чого являєшся мені у сні?..»).
Яка частина мови найчастіше буває епітетом?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — прикметник. Найчастіше епітет — прикметник (глибока тиша, горда душа), рідше іменник чи прислівник.
Який художній засіб у рядках Т. Шевченка «І блідий місяць на ту пору / Із хмари де-де виглядав, — / Неначе човен в синім морі…»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — порівняння. Місяць відкрито зіставлено з човном за допомогою слова неначе — це порівняння («Причинна»).
У якому рядку порівняння виражене іменником в орудному відмінку?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Горами хвилю підійма. Горами = як гори: вітер підіймає хвилі, високі, як гори (Т. Шевченко, «Причинна»). В інших рядках — порівняння зі словами неначе, мов і заперечне порівняння.
Як називають порівняння в рядку «Ой то не зоря — то дівчина моя!»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — заперечне. Один образ спершу заперечено (не зоря), а потім названо справжній предмет (дівчина) — це заперечне (заперечувальне) порівняння. Між його частинами ставимо тире.
Чому рядки Т. Шевченка «Думи мої, думи мої, / Квіти мої, діти!» — метафора, а не порівняння?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — у них немає слів як, мов, немов, наче. Думи названо квітами й дітьми без порівняльних слів, тобто подібність прихована. Тому метафору й називають прихованим порівнянням.
У якому вислові стерта метафора, тобто така, що вже втратила образність?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — ніжка стола. Ніжка стола — стерта метафора: колись перенесення назви було образним, а тепер це звичайна назва. Інші вислови образні: уособлення, авторська метафора й порівняння.
Кого алегорично зображено в образі Мухи-ледащиці з байки Л. Глібова «Муха і Бджола»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — ледачу, легковажну людину. Муха-ледащиця розважається, поки Бджола працює. Через образи комах байкар показує людей — ледачих і працьовитих. Це алегорія.
Який художній засіб у рядках Т. Шевченка «Не ріки — море розлилось, / Огненне море!» (про сльози й кров)?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — гіпербола. Сліз і крові так багато, що це вже не ріки, а море: автор навмисно перебільшує. Це гіпербола («Кавказ»).
Як ще називають алегорію?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — іносказання. Алегорія — це іносказання, інакомовлення: про одне говорять через інше, конкретний образ. Перебільшення — гіпербола, применшення — літота, прихована насмішка — іронія.
Ця тема на карті української мови: Мовні норми, стилістика, культура мовлення → Тропи і стилістичні фігури