Аналіз повісті “Захар Беркут”

Аналіз повісті “Захар Беркут”

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Цей твір — не новий у шкільній програмі з української літератури, але раніше він не входив у перелік творів, обов’язкових для знання на ЗНО.

Особлива актуальність цієї історичної повісті Івана Франка про боротьбу давніх карпатських общин проти нашестя монголів та соціального гноблення зумовлена сучасною ситуацією в країні.

Тема: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.
Ідея: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших.
Основна думка: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного.

“Кождий дбає тільки про себе, не розуміючи того, що таким робом роздроблюються їх сили, ослаблюється громада”. (“Захар Беркут”)

Жанр: історична повість.
Проблематика твору:
1) захист рідної землі;
2) моральний вибір;
3) єдність, згуртованість народу — запорука перемоги;
4) людина і природа;
5) кохання, вірність, самопожертва;
6) взаємовідносини батьків і дітей.

“Лови на грубого звіра — то не забавка, то боротьба тяжка, не раз кровава, не раз на життя і смерть”. (“Захар Беркут”)

Головні герої твору

Захар Беркут — тухольський старійшина, знахар. Все життя віддав служінню громаді. Замолоду три роки вчився лікарської справи у монаха Акинтія та подорожував по Русі.

Максим Беркут — наймолодший син Захара, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу.

Тугар Вовк — боярин, якому князь пожалував землі Тухольщини. Вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима, бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі.

“…вмирати зрадником хоч би тільки в очах зрадника,— се страшно, се мука, се гірше самої смерті”. (“Захар Беркут”)

Мирослава — дочка Тугара Вовка. Не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Невдало відмовляє батька від зради й сама переходить на бік тухольців.

Бурунда — монгольський командир, що вирізняється силою та жорстокістю, а не воєнною мудрістю. Веде десятитисячне військо на тухольський перевал.

“Мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці і вживанні, в радощах і в горі. Громада була для себе і суддею, і впорядчиком у всьому. Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа — громада сама, вся і завсігди, бачно берегла своє добро. Бідних не було в громаді; земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсігди отвором для потребуючих”. (“Захар Беркут”)

Дві сили в повісті

Тухольська громада

  • Захар Беркут — понад 90-літній старійшина, лікар і порадник, батько восьми синів
  • Максим — наймолодший син Захара; потрапляє в полон, але не зраджує громади
  • Громада — сама судить і порядкує своїм життям, тримається разом із сусідніми громадами

Боярин і монголи

  • Тугар Вовк — боярин, якому князь Данило подарував полонини в Тухольщині; переходить на бік монголів (ходили чутки, що він зрадив Русь ще над Калкою)
  • Бурунда-бегадир — велетень-туркоман; випросив у монгольського ватажка Пети десятитисячний відділ, щоб іти тухольським шляхом

Мирослава, дочка Тугара Вовка, переходить на бік громади й приносить тухольцям пораду Максима. Наприкінці й сам Тугар Вовк рятує Максима від сокири Бурунди.

Сюжет повісті «Захар Беркут»

Події відбуваються 1241 року. Боярин Тугар Вовк прибуває з дочкою Мирославою у Тухольщину в Карпатах, де князь подарував йому землі. Максим, син місцевого старійшини Захара Беркута, та боярська дочка закохалися, — та Тугар Вовк категорично проти їхніх стосунків.

Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає у конфлікт з общиною тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час ради вбиває Митька Вояка, котрий мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на сторону яких переметнувся ще під час битви на Калці.

Згодом Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. До тухольської общини прибуває підмога з сусідніх громад, а також Мирослава, яка переказує план Максима по перемозі та знищенню монголів.

Тухольці пускають загарбників у долину села й перекривають вихід. Монголи безуспішно пробують прорватися. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.

Як тухольці перемогли

  1. Порада Максима. Мирослава приносить Максимову раду: не спиняти монголів перед тісниною, а «впустити їх у кітловину» й закрити вихід засіками.
  2. Пастка. Монголи заходять у долину, а вихід при водопаді перекрито.
  3. Задум Захара. Тухольці загачують потік, і долина стає озером. З берегів на ворогів летить каміння з метавок.
  4. Вибір Захара. Бурунда погрожує вбити полоненого Максима, якщо монголів не випустять. Захар відповідає: «Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має втекти хоч один ворог нашого краю!»
  5. Порятунок. Тугар Вовк відтинає Бурунді руку з топором, Максим збиває бегадира у воду, а камінь із метавки, кинений руками Захара, накриває рештки ворогів. Максим виринає живий.
  6. Заповіт. Захар благословляє Максима й Мирославу, каже громаді, що перемогли «нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю», і помирає.

Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертві, а Максиму вдається врятуватись. Відчуваючи, що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом відродиться вона, і настануть щасливі часи її відродження.

У кінці твору автор риторично запитує, чи не настала та щаслива доба, про яку, помираючи, говорив старий Захар Беркут.

“Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам один серед громади слабий і безрадний, так і одна громада слаба, і що тільки спільне порозуміння і спільне ділання многих сусідніх громад може надати їм силу і може в кождій громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські. Тож ніколи, працюючи всілякими способами для своєї Тухольщини, Захар не забував і про сусідні громади”. (“Захар Беркут”)

Вправи з відповідями: «Захар Беркут»

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

  1. У якому році відбуваються події повісті?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — 1241. «Було це 1241 року. Весна стояла в тухольських горах» (розд. I). 1223 — рік битви над Калкою, про яку згадують герої.

  2. Скільки синів мав Захар Беркут?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — восьмеро. «Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями, а наймолодший Максим…».

  3. У кого Захар Беркут навчився лікувати?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — у старця Акинтія. Захар пішов до старця Акинтія в Скитський монастир і пробув у нього «не рік, а цілі три роки». Від ворожбита він пішов, бо шукав «ліпших лікарів».

  4. Хто подарував Тугарові Вовку землі в Тухольщині?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — князь Данило. «…недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одно пригір’я Зелеменя» (розд. I).

  5. Кого Тугар Вовк убив під час громадського суду?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — Митька Вояка. Митько Вояк хотів свідчити проти боярина: «…блиснув топір, і Митько Вояк з розлупаною головою… упав додолу».

  6. Хто приніс тухольцям Максимову пораду впустити монголів у кітловину?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — Мирослава. Мирослава переказує громаді: «Він радив тухольській громаді не спиняти монголів перед тісниною, але впустити їх у кітловину».

  7. Як тухольці знищили монгольське військо?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — загатили потік і затопили долину. «Тухольці загатили потік, щоб залити водою долину». Це придумав Захар Беркут.

  8. Хто відтяв Бурунді руку, коли той замахнувся на Максима?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — Тугар Вовк. «…блиснув меч Тугара Вовка понад Максимовою головою, і грізна, вбивча рука Бурунди враз із топором… впала… в воду».

  9. Як Захар Беркут відповів на пропозицію обміняти сина на свободу монголів?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — Відмовився, бо жоден ворог не мав утекти. «Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має втекти хоч один ворог нашого краю!»

  10. Який жанр твору «Захар Беркут»?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — історична повість. Передмову Франко починає словами «Повість історична…» — жанр визначив сам автор. Події — 1241 рік, монгольська навала на Карпати.