Аналіз повісті “Лихі люди”

Аналіз повісті “Лихі люди”

Аналізуючи повість “Лихі люди” Панаса Мирного, ми зосередилися на головних моментах, на які варто звернути увагу кожному, хто прочитає твір. Якщо ви готуєтеся до уроку з цієї теми, вам допоможуть знання теми, ідеї і композиційних особливостей повісті. Матеріал короткий, але змістовний. Тому радимо читати уважно і занотовувати найголовніше.


Повість «Лихі люди» Панас Мирний написав 1875р. Письменник розповідає в ній про життя, погляди і по­ведінку різних представників тогочасної інтелігенції.

Одні з них зображені як захисники інтересів народу. Це Телепень і Жук. Вони належать до демократичного табору. Інші ж, навпаки, показані як прибічники системи (цариз­му, поміщиків і капіталістів). Саме такими є Шестірний і Попенко.Така тема повісті. Події, зображені в повісті, відбуваються вже після скасування кріпацтва в 1861 р. і розгортаються на тлі широкої картини соціального життя народу.


КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВІСТІ
«ЛИХІ ЛЮДИ»

Композицією називається побудова літературного твору, розміщення і зв’язок окремих його частин. Складовими частинами твору, в яких розкривається його ідейний зміст, є події, зма­лювання переживань, настроїв і думок дійових осіб, авторські характеристики персонажів, різні відступи,описи природи, обстановки тощо. Композиція допомагає краще сприйняти зображену письменником картину життя, сприяє усвідомленню ідеї твору.

Кожний літературним твір має свою композицію. У повісті «Лихі люди» в ряді пов’язаних між собою подій, картин, сцен, відступів, описів яскраво змальо­вано боротьбу демократичної інтелігенції проти системи та її прибічників з се­редовища реакційної інтелігенції. Побудова повісті відповідає її змісту та ідеї.

Панас Мирний майстерно користується засобами контрастного зображення явищ життя. На початку по­вісті автор змальовує барвисту, життєрадісну картину погожого літнього ранку, який протиставляє похмурий образ тюрми, що тільки одна не раділа, зустрічаючи день.

Тюрма протистоїть всьому радісному, живому, світлому. Вона символізує Царську Росію – «тюрму народів», де переслідували благородних борців за права і волю народу. Сюди, в тюрму, і потрапляє головний ге­рой повісті письменник Петро Телепень.

У наступних розділах через спогади і сни Телепня або у формі авторської розповіді розкривається зміст та ідея повісті, характери дійових осіб, змальовано кар­тини злиденного життя, боротьбу революцій­них демократів за кращу долю народу. В повісті пока­зано, як Шестірний і Попенко стали прибічниками царизму, ворогами борців за інтереси народу.

Світлі спогади Телепни про життя на волі, раз у раз перериваються тяжкими переживаннями героя, які ви­кликані гнітючими обставинами ув’язнений його в тюрмі.

Важливе місце в творі посідають ліричні відступи, пейзажі, описи обставин, в яких діють персонажі. Пейзажі тісно пов’язані із змальованими в повісті подіями, переживаннями і пасі роями героїв та їхніми вчинками.

Картини чудової природи здебільшого контрастують з тяжким життям, нестерпним ста­новищем гнобленої людини. Похмурі пейзажі співзвучні з безвідрадними епізодами в житті персонажів. Безра­дісний пейзаж гармонує, наприклад, з тяжкими переживаннями Телепневої матері, що поспішає на побачення з ув’язненим сином.

В день її приїзду до м. П. світ, що прокинувся вранці над чорною землею, «не ясним сонячним оком глянув на неї після похмурої дощової ночі, а повіяв туманом, дихнув важкою парою».

У композиції повісті «Лихі люди» визначне місце належить епіграфу, взятому письменником з творів Т. Г. Шевченка:

І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?

Епіграф поглиблює ідею повісті, відповідає її змісту. Словами Жука автор говорить, що новий день, нове життя трудящих не прийдуть самі собою, що за них по­трібно боротись.

Повість «Лихі люди» в Росії цензура друкувати за­боронила. Вперше вона була надрукована в 1877 р. за кордоном в Женеві. На Україні цей твір побачив світ у 1918 р., в м. Полтаві під назвою «Товариші».