Категорія: Українська мова

В українській мові для позначення часу доби вживаємо порядкові числівники: Котра година? — Сьома. О котрій? — О сьомій, о пів на восьму. Порядковими називаємо й дати: Котре число? — Друге лютого. Якого числа? — Другого лютого. У даті змінюється тільки числівник, а назва місяця завжди стоїть у родовому відмінку. Кількісні числівники (дві години, двадцять

Читати далі Уживання числівників для позначення часу і дат

Узгодження числівника з іменником залежить від числівника. Після два, три, чотири іменник стоїть у називному відмінку множини (два кілометри), після п’ять і більше та після збірних числівників на зразок двоє, троє — у родовому множини (п’ять кілометрів, двоє дітей), після півтора й дробових — у родовому однини (півтора кілометра), а один узгоджується з іменником у

Читати далі Узгодження числівника з іменником

Правопис числівників — це правила, за якими числівники пишемо разом, окремо чи з дефісом, з м’яким знаком чи без нього. Складні числівники пишемо одним словом без ь у середині: шістнадцять, шістдесят, шістсот; у п’ятдесят — вісімдесят і п’ятсот — дев’ятсот м’якого знака немає також у кінці. Складені числівники пишемо окремо (сто п’ятдесят), порядкові на -сотий,

Читати далі Особливості правопису числівників

Відмінювання числівників — це зміна числівників за відмінками. Кількісні числівники відмінюються за кількома зразками: один — як займенник той, два, три, чотири — за власним зразком, від п’яти до тридцяти — з двома рівноправними формами (п’яти́ і п’ятьо́х), сорок, дев’яносто, сто — з одним закінченням -а, а тисяча, мільйон, мільярд — як іменники. Порядкові числівники

Читати далі Відмінювання числівників

Ступені порівняння прикметників — це форми якісних прикметників, які показують, що ознаки в предметі більше чи менше, ніж в іншому (вищий ступінь: тепліший, менш теплий), або найбільше чи найменше серед усіх (найвищий ступінь: найтепліший, найменш теплий). Кожен ступінь має просту форму (одне слово) і складену (два слова). Нижче — таблиця, правила творення простої і складеної

Читати далі Ступені порівняння якісних прикметників

Прикметник може змінювати рід число та відмінок. Відмінювання — важлива властивість прикметника. Вона допомагає узгоджуватися з іменником і робить нашу мову ще мелозвучнішою. Учасник ЗНО повинен розпізнавати і правильно відмінювати прикметники. А наші пояснення допоможуть легше засвоїти правила! В однині розрізняють прикметники чоловічого, жіночого та середнього роду, який визначається родом іменника. Наприклад: головний біль, вищий ступінь, далека

Читати далі Відмінювання прикметників

Кличний відмінок — це форма іменника, якої слово набуває, коли ми до когось звертаємося: мамо, брате, Іване, Юрію, пане Андрію. На жодне питання він не відповідає, а в реченні є звертанням. Закінчення кличного відмінка в однині — -о, -е, -є, -у, -ю; у множині та в середньому роді він здебільшого збігається з називним: друзі, колеги,

Читати далі Кличний відмінок

Мова є своєрідним живим організмом. Він зазнає безперервного розвитку, але так само постійно йому щось загрожує. Небезпечною для української мови впродовж тривалого часу була імперська політика русифікації. Тяжкими є її наслідки. Змішанням української та російської мов утворився суржик. Він став чи не найголовнішою проблемою української мови у ХХІ столітті. Так, результати дослідження, проведеного у 2012 році,

Читати далі Суржик у сучасній українській мові

Українські імена, імена по батькові та прізвища відмінюються за тими самими правилами, що й звичайні іменники та прикметники: правильно Сергієм (не «Сергійом»), Ігоря (не «Ігора»), Ользі (не «Ольгі»), Іван Миколайович (не «Миколаєвич»). Не відмінюються лише жіночі прізвища на приголосний і на -о: з Ліною Костенко, Оксані Гнатюк. Нижче — таблиці відмінювання за чинним Правописом 2019

Читати далі Відмінювання українських імен, по батькові та прізвищ