«За двома зайцями» Михайла Старицького: аналіз і характеристика героїв

Оновлено: 11.11.2026

↓ Вправи з відповідями (9 завдань)

«За двома зайцями» — комедія Михайла Старицького з життя київських міщан, переробка п’єси Івана Нечуя-Левицького «На Кожум’яках». Промотаний цилюрник Свирид Голохвостий сватається до манірної Проні, дочки заможних Сірків, заради посагу, а водночас упадає за вродливою Галею, дочкою перекупки Секлити. Погнавшись за двома «зайцями», він не дістає жодного. Головні герої — Голохвостий, Проня, її батьки Прокіп Свиридович і Явдокія Пилипівна, Секлита Лимариха, Галя і Степан.

Нижче — паспорт твору, короткий зміст за діями, тема та ідея, характеристика героїв із цитатами, типові помилки і 9 завдань із відповідями.

Коротко: паспорт твору «За двома зайцями»

Короткий зміст «За двома зайцями» за діями

Дія перша: два освідчення за один вечір

Вечір у київському яру, де стоїть дім Сірків. Старі чекають із гуляння дочку Проню, яку три місяці вчили в пенціоні. Залишившись сам, Голохвостий зізнається: у нього самі борги, і рятунок — посаг Проні. Він освідчується Проні, і вона кличе його наступного дня просити руки. Та ледве Проня зникає, він перестріває Галю — і тут їх застає Галина мати Секлита. Щоб вирватися, Голохвостий присягається навколішки, що посватає Галю.

Дія друга: заручини в Сірків

Наступного дня Проня соромить батьків, бо «у хаті й кругом простота», і велить матері скинути «міщанську хустку з ріжками». Тітка Секлита заходить випити чарку, і Проня виганяє її з хати. Приходить Голохвостий, і Проня приймає його лежачи на дивані з книжкою. Він освідчується навколішки, старі благословляють молодих, ті міняються перснями, а весілля вирішують справити цього ж тижня.

Дія третя: іменини Секлити

Голохвостий іде до Секлити, щоб заспокоїти її до вінчання, і потрапляє на її іменини. Степан, колишній Секлитин наймит, розповідає Галі, що Голохвостого мав посадити в тюрму Йоська, якому той винен. Тим часом Секлита при кумах оголошує Голохвостого Галиним женихом, і він дізнається, що Секлита — рідна сестра Явдокії, тобто Пронина тітка. Та сестри посварилися, тож він разом із кумами лає Проню, а тоді наймає катеринщика, щоб гості гуляли до знемоги.

Дія четверта: чим закінчується п’єса

День вінчання. Проня в білій сукні походжає двором. Від наймички Химки Секлитині куми дізнаються, що Голохвостий сьогодні вінчається з Пронею, і біжать до Секлити. А мати тим часом показує людям придане. Коли старі Сірки вже благословляють молодих, вривається Секлита з кумами: «Стійте, не благословіть!» Вони при людях розповідають, як Голохвостий напередодні заручився з Галею і як лаяв Проню. Проня зомліває, Сірки виганяють жениха. Степан викриває, що «багатий» жених — банкрут, і Голохвостий уже не криється: йому потрібні були тільки гроші. Тут з’являються Йоська й квартальний: «Пожалуйте в часть!» Голохвостий лишається і без Проні, і без Галі.

Тема, ідея і проблематика

Тема — як промотаний цилюрник сватається водночас до багатої нареченої і до вродливої дівчини, а київські міщани хочуть здаватися панами.

Ідея. У комедії висміяно показну «образованность», зневагу до рідних і шлюб заради посагу. Правда в п’єсі за тими, хто живе своєю працею і не соромиться свого роду: за Галею, Степаном, по-своєму й за Секлитою.

Проблематика видна з епізодів. Батьки й діти: дочка після пенціону соромиться старих і жене їх до пекарні. Показна освіта: після трьох місяців пенціону Проня вважає себе вченою, а рідних — неотесаними. Гроші й кохання: Голохвостий сватається до Проні заради посагу, а Секлита грошей за дочку не бере.

Чому така назва. Вона нагадує відоме прислів’я: хто жене двох зайців, не впіймає жодного. Так і стається з Голохвостим. Про зайців говорить і сам Голохвостий. Після першого успіху з Пронею він тішиться: «Годі вам, Свириде Петровичу, тепер зайцем бути» — тепер, мовляв, «можно будєть і самому зайців ловити» (дія I).

Головні герої «За двома зайцями»: характеристика

Цитатна характеристика описує героя через його власні слова, авторські ремарки й відгуки інших персонажів. У таблиці — хто є хто, нижче — кожен герой окремо.

Свирид Голохвостий: характеристика

У переліку дійових осіб Свирид Петрович Голохвостий — «промотаний цилюрник». Батькові гроші він прогуляв, і тепер, за словами Степана, «що на йому, то й при йому» (дія I).

Зовнішність за текстом. На гулянку Голохвостий приходить «у циліндрі, піджаці, рукавичках», до Сірків — «у шляпі, рукавичках і при паличці», а до вінця — «у фраці, при циліндрі». Степан глузує, що панич «натягне штани-галанці, узує чоботи на рипах». Гості на весіллі перемовляються: «А нічого, з себе гарний!» — «Тільки худий, нічого й в руках подержати!»

• Банкрут, що вдає багатія. Наодинці зізнається: «Довгів стільки, як блох у курнику!» (дія I), а Сіркам хвалиться, що «цєлий Хрещатик мине винен» (дія II).
• Корисливий. Проня йому не мила — «погана, як жаба», — але «одна надія на її придане» (дія I). Ще до вінчання хвалиться друзям, як розпорядиться добром Сірків: «а в старий дом я буду свиней заганять» (дія IV).
• Пихатий, зневажає «простих». Найголовнішим уважає одяг: «по платтю всякого стрічають». Степан на це кидає парубкам: «А по уму виряджають!» (дія I). Цурається навіть свого прізвища: «моя хвамілія натиральна — Галахвастов» (дія II).
• Хитрий і брехливий. Галі обіцяє: «брильянтами обсиплю на весь Київ», а щоб вирватися від її матері, запевняє: «Та я не панич, а простий міщанин, — то тільки зверху на мені образованность!» (дія I).
• Ласий до дівчат. Про Галю мріє навіть перед весіллям із Пронею: «Хистка, як лозиночка, в’юнка, мов вуж!» (дія III).
• Фінал. Викритий, він кидає Сіркам: «Ну, банкрот, так і банкрот!» — і зізнається: «Авжеж, мені ваших дєнєг тольки й нада било!» (дія IV).

Проня: характеристика головної героїні

Проня — єдина дочка Сірків. Мати хвалиться: «Що розумні, так на весь Подол!» Однак у пенціоні Проня провчилася лише три місяці: «Дитина не видержала й утекла!» (дія I).

Зовнішність за текстом. Для подруг-суперниць Проня — «витрішкувата чапля»; на питання, чим вона взяла жениха, Настя відповідає: «Кислим оком та довгим носом». Секлита про її ніс каже коротко: «Як у чаплі!» У день вінчання Проня виходить «у білій вінчальній сукні, у білих квітках, обвішана цяцьками», а Наталка улесливо хвалить її «брансолет, а сережки аж горять».

• Манірна, вдає освічену. Хизується: «а я в пенціонє все науки проізошла», — і зверхньо цурається всього мужицького: «Разумєється, не мужицькі: фе! Мове жар!» (дія I).
• Соромиться батьків і рідні. Дорікає старим: «Говорить не вмієте, ходить як люде не вмієте» — і відсилає їх, коли прийде жених: «То з пекарні слухайте». Тітку виганяє з криком: «Вон, вон! Мужва немита!» (дія II).
• Хоче показати себе. Жениха приймає лежачи з книжкою, бо так у пенціоні «мадама» приймала «свого любезного» (дія II). У день вінчання радіє: «Сиділа, сиділа, так зате ж висиділа!» — і вже уявляє, як їй заздритимуть (дія IV).
• Наївна й довірлива. Батькам каже, що жених — «не цилюрник, а палінмахтер: образованний, гарний, багатий» (дія II), і жодного разу не перевіряє його слів.
• Вміє щиро страждати. Осоромлена, вона кидає Голохвостому: «Не за ваші магазини йшла... я... вас любила... а ви назнущались» (дія IV). Тут Проня вже не лише смішна, а й нещасна.

Прокіп Свиридович Сірко: характеристика

Прокіп Свиридович — «міщанин, має крамницю», батько Проні. Разом із дружиною він усе життя працював: «Хто дбає, той і має!» (дія I).

Зовнішність за текстом. Зустрічати жениха старий Сірко виходить «в довгім сюртуці і великій хустці на шиї» й низько кланяється. Дружина пестливо зве його «мій сивесенький» і «поправля йому чуба», а сам він каже про себе й жінку: «ми, старі». Риси обличчя на портреті — з побуту київських міщан.

• Розсудливий, але поступливий. Хоче за зятя «міщанина, трудящого чоловіка» і наперед бачить, що зять-гонивітер «нас, як простих, заплює, добро все розмантачить і дочку кине». Та коли Проня жене батьків у пекарню, він тільки й каже: «Уже нас за хвіст та і в череду!» А при нагоді й сам виправляє Секлиту: «Не Сірко, а Сєрков!» (дія II).
• У фіналі стає на бік дочки й виганяє жениха: «Вон, вон з нашого двору, щоб і слід тут ваш не смердів!» (дія IV).

Явдокія Пилипівна: характеристика

Явдокія Пилипівна — мати Проні й рідна сестра Секлити.

• Любить дочку сліпо. Хоче для неї «або дворанина, або хоч купця» (дія II).
• Простодушна. У день вінчання виносить придане напоказ: «нехай люде дивляться, який посаг даємо за дочкою» (дія IV).
• Щира. Прощаючись із дочкою, плаче: «Ніхто не знає, одна мати знає, як тяжко видавати заміж одним одну дочку» (дія IV).

Секлита Лимариха: характеристика

Секлита Пилипівна Лимариха — рідна сестра Явдокії, удова, перекупка: торгує яблуками. Галя — її єдина дочка.

• Горласта й запальна. У гостях у Сірків п’є чарку за чаркою і сварить рідню, що запаніла: «Ах ви ж, чортові недопанки, панське сміття!» (дія II).
• Чесна по-своєму, знає собі ціну. «Я на шаг обдурю, а на карбованця вам, сибірним, правди скажу!» (дія I). «Я торгую яблуками і з того хліб їм, і нікого не боюсь» (дія II).
• Мати, що стоїть за дочку. Грошей від Голохвостого не бере: «Щоб я рідну дитину продавала?» (дія I). На весіллі в Сірків каже: «Нехай я буду й сяка й така, і проста, і ликом шита, а все-таки я мати своїй Галі!» (дія IV).
• Довірлива до лестощів. Вірить, що Голохвостий багатий, і милується: «Але ж і гарний оцей вражий панич!» (дія III). Та, дізнавшись про обман, саме вона зриває вінчання.

Галя: характеристика

Галя — Секлитина дочка. «О, вона упадлива!» — каже про неї мати (дія III), а Голохвостий захоплюється: «у неї голосок, як соловейко в лузі» (дія I).

Зовнішність за текстом. Побачивши Галю, Голохвостий вигукує: «Це ж та сама красунечка, що я коло Владимира бачив!», а згодом мріє про неї: «Хистка, як лозиночка, в’юнка, мов вуж!» Мати вважає її ще зовсім дитиною: «Ще на губах молоко не обсохло». Галя з’являється то «з кошиком», то «нап’ята платком»; решта вбрання на портреті — з побуту київських міщан.

• Скромна і чесна. На обіцянки Голохвостого відповідає: «Обсипайте кого іншого, а мені вашого золота не треба», «Хороша пороша, та не для вас!» (дія I).
• Розважлива. Не вірить панічеві: «Я вам не пара...» — «зараз проміняєте на яку-небудь панну!» (дія III). Так і стається: назавтра він збирається до вінця з Пронею.
• Слухняна дочка. Матері перечити боїться, хоч і нещасна: «Та, либонь, свата мене, а мені хоч у воду!» — скаржиться вона Степанові (дія III).

Степан: характеристика

Степан Глейтюк — колишній наймит Лимарихи, тепер слюсар; парубки кажуть, що його кохана — Галя. Він прямий і гострий на слово. Тим, хто захоплюється Голохвостим, відрізає: «Не бачила розкошів свиня, то й саж за палаці здався!» (дія I). На іменинах обіцяє собі: «Ну, вже або виведу тебе на чисту воду, або голову провалю!» (дія III) — і наприкінці справді викриває жениха: «Та який він багатий? Він банкрот!» (дія IV). Чи поберуться Галя і Степан, п’єса не каже: у фіналі Степан лише щось шепоче Галі.

Другорядні персонажі

Химка — наймичка Сірків, бурчить на хазяйське панство, а про жениха сміється: «На двох вінчатись хоче! Чистий салтан!» (дія IV). Настя і Наталка — «манірні» подруги Проні: у вічі її хвалять, а позаочі глузують. Секлитині куми — бублейниця Марта, черевичниця Устя і Меронія, що «живе при монастирі», — розносять звістку про Галині заручини і свідчать проти Голохвостого. Йоська, якому Голохвостий винен, у фіналі приходить із квартальним.

Проня і Галя: порівняння

Дві двоюрідні сестри — дві наречені Голохвостого. Проню він обирає заради грошей, Галю — за вроду.

Жанр, композиція і художні особливості

Жанр — комедія. У виданні, за яким подано цитати, підзаголовок такий: «Комедія із міщанського побиту з співами і танцями в 4-х діях», тобто побутова комедія з піснями й танцями. Смішні в ній і ситуації (Секлита вимагає, щоб Голохвостий з’їв грудку землі на доказ правди; Проня приймає жениха лежачи), і характери, і мова.

Композиція. Чотири дії, поділені на виходи.

1. Експозиція (дія I): старі Сірки говорять про дочку й пенціон, Голохвостий — про свої борги.
2. Зав’язка (дія I): освідчення Проні й присяга Секлиті — Голохвостий зв’язує себе з двома родинами.
3. Розвиток дії (дії II–IV): заручини з Пронею, іменини Секлити, приготування до вінчання.
4. Кульмінація (дія IV): Секлита зупиняє благословення.
5. Розв’язка (дія IV): Степан викриває, що жених банкрут, Голохвостий зізнається, і квартальний велить йому йти «в часть».

Мова як засіб комічного. Голохвостий і Проня говорять мішаниною української з перекрученими російськими й французькими словами («бонджур», «мерсі», «пардон») — хочуть здаватися «образованними», а виходить смішно. Секлита, Галя і Степан говорять живою народною мовою з приказками. Прізвище Голохвостий ніби підказує, що за душею в героя нічого немає. Сам він називає себе Галахвастовим, а Проня дорікає батькові: «а ви какогось хвоста вплели!» (дія II).

Пісні й танці — хор парубків (дія I), приспівки бублейниці Марти, танець Голохвостого з Устею, заручні пісні кум (дія III).

Комедію 1961 року екранізував режисер Віктор Іванов: Проню у фільмі зіграла Маргарита Криницина, Голохвостого — Олег Борисов. Цитати в цій статті — з п’єси, а не з фільму.

Типові помилки

• «Комедію написав Нечуй-Левицький». Ні: автор комедії «За двома зайцями» — Михайло Старицький. Він переробив п’єсу Нечуя-Левицького «На Кожум’яках».
• «Голохвостий — багатий пан чи купець». Ні: він «промотаний цилюрник» у боргах, а багатство вигадує.
• «Секлита — мати Проні, а Галя — дочка Сірків». Ні: Секлита — сестра Явдокії, тобто Пронина тітка, а Галя — Секлитина дочка й Пронина двоюрідна сестра.
• «Проня кілька років училася в пенціоні». Ні: три місяці, а тоді втекла додому.
• «Наприкінці Голохвостий одружується з Галею». Ні: його не беруть ні Проня, ні Галя, а квартальний велить іти «в часть».

Зв’язок з іншими творами

Схожу гонитву за панством висміює комедія Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»: там герой домагається дворянства, а тут Проня і Голохвостий хочуть здаватися «образованними». Порівняйте з аналізом «Мартина Борулі» і характеристикою його героїв.

Про автора — «Життя і творчість Михайла Старицького», про трупу, якою він керував, — «Театр корифеїв», про комедію серед інших драматичних жанрів — «Драма та її жанри».

Джерела: текст комедії за виданням електронної бібліотеки УкрЛіб (сучасний правопис); навчальна програма з української літератури (НУШ); «Енциклопедія сучасної України», статті «Нечуй-Левицький Іван Семенович», «Іванов Віктор Михайлович», «Криницина Маргарита Василівна»; «Енциклопедія історії України», стаття «Старицький Михайло Петрович».

Читайте також: Життя і творчість Михайла Старицького; Аналіз драми «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого; Театр корифеїв.

Вправи з відповідями: «За двома зайцями»

9 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Ким Свирид Голохвостий названий у переліку дійових осіб?

   • А купцем першої гільдії
   • Б міщанином, що має крамницю
   • В колишнім наймитом, тепер слюсарем
   • Г промотаним цилюрником
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — промотаним цилюрником. У переліку дійових осіб Голохвостий — «промотаний цилюрник». Купцем першої гільдії він лише мріє стати, крамницю має Прокіп Сірко, слюсар — Степан.

2. Скільки часу Проня провчилася в пенціоні?

   • А два роки
   • Б три місяці
   • В рік
   • Г пів року
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — три місяці. Явдокія Пилипівна каже: «Аж три місяці!» — і додає, що дочка «не видержала й утекла» (дія I). Заплачено ж було, за словами Прокопа, за цілий рік.

3. Хто з героїв каже: «Я на шаг обдурю, а на карбованця вам, сибірним, правди скажу!»?

   • А Секлита
   • Б Химка
   • В Проня
   • Г Марта
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Секлита. Так Секлита відповідає Голохвостому, коли той дорікає їй, що вона перекупка (дія I).

4. Що зрештою робить Голохвостий, щоб Секлита повірила, що він посватає Галю (дія I)?

   • А з’їдає грудку землі
   • Б дає Секлиті грошей
   • В присягається навколішки
   • Г міняється з Галею перснями
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — присягається навколішки. Їсти землю він відмовляється, а грошей Секлита не бере: «Щоб я рідну дитину продавала?» Лише коли він стає на коліна й присягається, Секлита каже: «Ну, тепер вірю, тепер вірю!»

5. Як Проня приймає Голохвостого, коли той приходить просити її руки (дія II)?

   • А лежачи на дивані з книжкою
   • Б стоячи перед дзеркалом
   • В у білій вінчальній сукні
   • Г за столом разом із батьками
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — лежачи на дивані з книжкою. Проня вирішує: «Ні, краще лежачи, як і наша мадама в пенціоні приймала свого любезного» — і лягає на диван з книжкою. Білу сукню вона вдягає в день вінчання (дія IV).

6. Про кого Голохвостий на іменинах Секлити каже: «Жаба кислоока!»?

   • А про Секлиту
   • Б про Проню
   • В про Химку
   • Г про Меронію
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — про Проню. Почувши, що Секлита посварилася з Сірками, Голохвостий разом із кумами лає Проню (дія III). Наступного дня куми переказують це при всіх на вінчанні.

7. Ким Секлита доводиться Явдокії Пилипівні?

   • А кумою
   • Б сусідкою
   • В двоюрідною сестрою
   • Г рідною сестрою
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — рідною сестрою. У переліку дійових осіб Секлита — «сестра Сірчисі», а сама вона каже: «Аякже, сестра рідна...» (дія III). Тому Галя і Проня — двоюрідні сестри.

8. Хто в останній дії першим викриває, що Голохвостий — банкрут?

   • А Галя
   • Б Марта
   • В Степан
   • Г Йоська
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Степан. Степан: «Та який він багатий? Він банкрот!» (дія IV). Секлита й Сірки лише ошелешено повторюють за ним це слово, а Йоська з квартальним з’являється вже після цього.

9. Чим закінчується п’єса?

   • А Голохвостий вінчається з Пронею
   • Б квартальний велить Голохвостому йти «в часть»
   • В Голохвостий заручається з Галею при всіх
   • Г Голохвостий тікає з Києва
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — квартальний велить Голохвостому йти «в часть». Останні слова п’єси — квартального: «Пожалуйте в часть!» Заручини з Галею при кумах були напередодні, на іменинах Секлити (дія III).