Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків. Аналіз новели “Момент” Володимира Винниченка буде корисним для всіх, хто вивчає цей твір і хоче краще засвоїти тему.
Рік написання: 1909.
Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Тема: історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації.
Головна ідея: оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя.
Головні герої: революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун.
Хто є хто в новелі «Момент»
- Оповідач — «тюремна Шехерезада»
в’язень, що розповідає історію свого переходу через кордон; панна звертається до нього «товаришу». Його імені читач так і не дізнається - Панна Муся
«городська панна» з очима, «як у зляканої лані»; два дні ховається в повітці Семена, бо її шукають стражники. Просить револьвер: «Убити себе зумію» - Семен Пустун
контрабандист, що переправляє людей через кордон; мовчазний і суворий, хоч і має «пустотливе прізвище». Попереджає: «Можуть убити»
Свого імені панна не називає («А ім’я — пошлість»). Оповідач дізнається його лише з її прохання: «Мусю вбито на кордоні…» — і відтоді зве її Мусею, а один раз — Марусею.
У виданні 1929 року підзаголовок новели — «Із оповідань тюремної Шахеразади».
Проблематика
- життя і смерті
- миті як частини вічності
- сенсу щастя людини
- порівняння природної сутності людини і моралі, нав’язаної суспільством
Символічні образи
- поле (символ свободи, життя, народження й росту);
- ліс (символ ворожої стихії (у момент небезпеки) або свободи й кохання (у момент щастя));
- комашки (символ відсутності обмежень і правил);
- зелені мушки, ворон (символ смерті)
- кордон (символ межі між життям і смертю).
Час подій: весна, утім точно не визначений, мов у позачассі.
Місце подій: село на кордоні — кордон, утім точно не визначене.
Композиція
- Шехерезада у в’язниці розповідає історію про момент любові (пролог)
- Шехерезада їде із Семеном Пустуном (експозиція)
- прохає Семена допомогти терміново переправитися через кордон — Семен попереджає, що можуть убити — Шехерезада уявляє себе мертвим, йому смішно — зустріч Шехерезади в повітці з панною (зав’язка)
- у селі облава — панна просить у Шехерезади револьвера — Шехерезада й панна терміново тікають самотужки до кордону — дорога через поле, зближення — перед лісом панна просить Шехерезаду в разі її смерті передати послання «“Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як умирають ті, що дуже люблять життя”. Більше нічого…» — рух лісом, відчуття близькості (розвиток дії)
- Шехерезада й панна перебігають через кордон під кулями, страх (кульмінація)
- живі, щасливі — радісні обійми — панна цілує, просить ніколи її не шукати, бо «щастя — момент» (розв’язка).
Сюжет
Революціонер зустрічається з панночкою в повітці перед спланованим нелегальним переходом через кордон. Панночка так само тікає від переслідування поліції. Герой закохується в панночку — і читач стає свідком народження й розвитку високого почуття.
Молоді люди переживають страшний, екстремальний момент: перебігаючи прикордонну смугу під обстрілом, вони уникають смерті і як переможці святкують радість життя.
Історія кохання в новелі психологічно витончена, світла й прекрасна, але й печальна, адже герой новели залишається наодинці з мукою осиротілого щастя, яке спалахнуло було на мить (звідси й назва новели «Момент») — і зникло разом із чарівною панною.
У цій новелі В. Винниченко використав увесь арсенал імпресіоністичних засобів. Колористика твору концентрує в собі сонячні барви, лісову зелень, небесну блакить; багатство зорових і слухових образів увиразнює пейзаж, творить тло, на якому розгортаються події в новелі. Штрихова імпресіоністична техніка передачі вражень головного героя (а розповідь ведеться від першої особи) ніби виплітає малюнок душевного стану закоханого.
Усе навколишнє читач «бачить» і сприймає через внутрішній світ головного героя. Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків. Справжнє щастя — у миттєвому захваті.
У цій новелі чітко простежується доволі відверте протиставлення усталеної, традиційної моралі з її суворими, а то й пуританськими приписами природності й принадності душевних і тілесних поривань двох молодих людей. Емоційно звучить у новелі й піднесений, і мінорний водночас апофеоз «великому, прекрасному процесу життя», частка якого і ліс, і бджоли, і пташки, і «сплетені коханням метелики», і юнак та дівчина, які ніби розчиняються в зеленому рухливому царстві природи.
Природа і людська мораль
Світ природи
- «великий, прекрасний процес життя»: гудуть бджоли, тукає дятел, літають «сплетені коханням метелики»
- «Чистий він, не скалічений цими моралями людей»
- кузки й метелики — «маленькі, здорові, чисті циніки»: «у нас нема пашпортів, моралів»
Світ людей
- кордон, стражники, жовніри, що «ждуть нас зі смертю в руках»
- мораль: «ми ж усього кілька годин “знайомі” одно з одним», — і герої не сміють наблизитися одне до одного
- буденність, якої боїться Муся: «Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість»
Ліс змінюється разом із настроєм героїв: спершу його стіна «тупо, мовчки» і вороже дивиться на них, потім «ліс помирився з нами», а в його глибині, «в таємній напівтьмі», чекає смерть.
Спалах почуттєвої любові в природі — момент, найвища точка буття. Людина перетворює свято кохання на побутовий елемент щоденного життя. Звідси і рівень оцінки:
«Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість».
Ідеальну модель поведінки всього живого в природі Муся окреслює так:
«Єсть якісь метелики. Вони вмирають серед кохання».
Пропозиція панни скористатися цією моделлю, перенісши її з рівня біологічного на рівень духовний («наше кохання повинно вмерти зараз»), з розумінням сприймається героєм. Муся стає Дамою, а юнак благочестивим, шляхетним лицарем:
«Я схопив край її сукні, поцілував і випустив».
Герої новели «Момент»: характеристика з цитатами
Персонажів у новелі небагато: оповідач, панна Муся і контрабандист Семен Пустун. Хто вони — у схемі «Хто є хто» на початку статті, а тут — їхні риси, епізоди й цитати.
| Герой | Хто це | Головна риса | Цитата |
|---|---|---|---|
| Оповідач | в’язень на прізвисько Шехерезада; колись нелегально переходив кордон | сміливий, чутливий, стриманий | «Я розумів, але мовчав» |
| Муся (панна) | міська панна, яку шукають стражники | життєрадісна, горда, рішуча | «мені чогось зовсім не страшно… Цікаво тільки дуже…» |
| Семен Пустун | контрабандист, у якого ховаються втікачі | мовчазний, суворий, надійний | «А я забавлю їх тут» |
Оповідач: сміливість і стриманість
Оповідач — в’язень, який розповідає цю історію слухачам у тюрмі. Панна звертається до нього «товаришу», тож його зазвичай вважають революціонером. Кордон він вирішує переходити вдень, не чекаючи ночі, і на Семенове «Можуть убити» відповідає: «Ну, то й мене не вб’ють?» Він чутливий і мрійливий: панна здається йому давно знайомою — «Може вона була колись веселою березкою, а я вітром?» Та почуття він стримує: всю дорогу хоче взяти її за руку і не наважується: «І знову мені захотілося взяти її руку… Але…» Перетнувши кордон, він порівнює себе й Мусю з комахами, що кохають вільно: «Це було торжество двох великих кузок». А коли Муся прощається назавжди, він не сперечається: «Розум дивувався, протестував у глибині душі, але я мовчав».
Муся: радість життя і гордість
Муся вже два дні ховається в повітці від стражників, а жартує, що там «наче Індійський вігвам». Оповідача підкорює її сміх: «Ах, якби ви знали, який сміх у неї був! А сміх є дзеркало душі». Почувши про трус, вона вмить змінюється: очі «стали якісь злі, стальові, темні» — живою вона не здасться. Дорогою Муся турботлива: у полі витирає оповідачеві спітнілий лоб. Він бачить її то «фантастичною феєю» в повітці, то «дивним, прекрасним звірем» у лісі, а після кордону в неї «лице дрижало великим щастям побіди, побіди життя». Чому вона не хоче продовжити знайомство, Муся пояснює сама: «Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнанні з цим». На прощання в неї вже очі «підстреленої лані», а не «зляканої», як у повітці. Її образ часто тлумачать як утілення вічної жіночності й краси.
Семен Пустун та інші персонажі
Семен Пустун — «парнишка» дебелий, «гвардійонець», як кажуть односельці. Говорить мало й похмуро: «Як надокучило носити голову на плечах, то йдіть». Проте він надійний: два дні годує панну в повітці, везе оповідача, сховавши під рядном, а коли стражники вже йдуть до нього, дає втікачам свитки й лишається, щоб їх затримати: «А я забавлю їх тут».
Стражники й жовніри в новелі жодного разу не з’являються: про трус героям каже Семен, щойно якийсь дядько поспіхом щось йому нашіптав, а на кордоні чути лише крик і постріли. Тому загроза смерті весь час відчутна, але не має обличчя.
Читайте також:
- Біографія Володимира Винниченка
- Цікаві факти про Володимира Винниченка
- Короткий зміст новели “Момент” Володимира Винниченка
Вправи з відповідями: новела «Момент»
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Хто розповідає історію в новелі «Момент»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — в’язень на прізвисько Шехерезада. Новела має підзаголовок «Із оповідань тюремної Шахеразади» (так у виданні 1929 року). Оповідач-в’язень розповідає від першої особи: «Було це на весні…»
Коли відбуваються події новели?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — навесні. Оповідач кілька разів повторює: «Було це на весні».
Ким був Семен Пустун?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — контрабандистом. «А я, мої панове, їхав з моїм контрабандистом Семеном Пустуном до кордону».
Де оповідач уперше побачив панну?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — у повітці контрабандиста. Оповідач ступив до повітки — «на розкиданій соломі, якраз проти дверей, сиділа… уявіть собі… сиділа панна».
Що панна попросила в оповідача, коли до села прийшли стражники?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — револьвер. «У вас револьвер є?» — спитала вона, а на питання, чи вміє стріляти, відповіла: «Убити себе зумію».
Які слова панна просить написати за її адресою, якщо її вб’ють?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як умирають ті, що дуже люблять життя». Перед лісом Муся просить: «Напишіть так: “Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як умирають ті, що дуже люблять життя”. Більше нічого…» Інші вислови теж є в новелі, але звучать в інших місцях.
Що побачили герої на межі кордону?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — два стовпи з орлами. «Два стовпи один проти другого… обидва з орлами, обидва рябі».
Чому Муся вирішує розлучитися з оповідачем назавжди?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — бо вважає, що щастя — лише мить. «Наше… наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати… Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість».
Що робить оповідач, коли Муся прощається з ним?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — хапає край її сукні й цілує. «Я схопив край її сукні, поцілував і випустив». Муся тихо пішла, а він лишився сидіти.
Якими словами закінчується розповідь оповідача?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — «Хто вона, де вона — й досі не знаю, але я завжди ношу її в душі». Останнє речення новели: «Хто вона, де вона — й досі не знаю, але я завжди ношу її в душі». Інші вислови звучать раніше.