Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Українська література в період “відлиги” радянського режиму отримала певне піднесення. В цей період заявили про себе творчі люди, які мали відмінні від офіційних політичні погляди з приводу української державності, цих людей прийнято називати шістдесятниками. В даній статті ми розглянемо цей феномен, хто входив до шістдесятників, які в них були погляди на життя та як це вплинуло на українську літературу.
Шістдесятники — назва нового покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла в культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» — і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років. Шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості.
Основу руху шістдесятників склали письменники:
Поети: Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.
Малярі та графіки: Опанас Заливаха, Алла Горська, Галина Севрук.
Кіномитці й театральні діячі: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Лесь Танюк, Леонід Осика.
Публіцисти, критики й правозахисники: В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська й інші.
Шістдесятники в шкільній програмі
- Василь Симоненко
«Задивляюсь у твої зіниці…», «Ти знаєш, що ти — людина?», «Лебеді материнства» - Дмитро Павличко
«Два кольори» — вірш, що став піснею - Іван Драч
«Балада про соняшник» - Ліна Костенко
«Страшні слова, коли вони мовчать…», «Маруся Чурай» — історичний роман у віршах - Василь Стус
«Господи, гніву пречистого…» - Григір Тютюнник
«Три зозулі з поклоном» — новела - Микола Вінграновський
«У синьому небі я висіяв ліс»
Усі ці твори, крім вірша М. Вінграновського, є в програмі НМТ з української літератури. Там само — поняття «шістдесятництво» та «дисидентство».
Шістдесятники протиставляли себе офіційному догматизмові, сповідували свободу творчого самовираження, культурний плюралізм, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими. Шістдесятники розвинули активну культурницьку діяльність, яка виходила за межі офіціозу: влаштовували неформальні літературні читання та художні виставки, вечори пам’яті репресованих митців, ставили замовчувані театральні п’єси. З появою шістдесятників гостро постала проблема «батьків і дітей» у літературі. Молода генерація закидала «літературним батькам» відповідальність за сталінські злочини, пристосуванство до деспотичного режиму, творчу імпотенцію.
Українські митці-шістдесятники своїми творами і активною громадською діяльністю намагалися відроджувати національну свідомість, боролися за збереження укр. мови та культури. У своїх творах намагалися говорити про реальні проблеми життя, болючі питання, замовчувані у часи сталінізму і які хвилювали тогочасне укр. суспільство. На початку 1960-х діяли клуби творчої молоді — київський «Сучасник» і львівський «Пролісок», які стали центрами громадської діяльності шістдесятників. У клубах відбувалися літературні зустрічі, вечори пам’яті, театральні постановки, де молоді митці формували власний світогляд та світобачення своїх слухачів і читачів. З середини 1960-х шістдесятники розпочали формування політичної опозиції комуністичному режиму і незабаром стали активними учасниками дисидентського руху в Україні, зокрема як члени Української гельсінської групи.
Цікаві факти
Молоде покоління прагло до оновлення не лише мистецького, а й усього суспільного життя. Але влада, вбачаючи в шістдесятниках зародки опозиційності, відповіла на творчий порив молоді двома хвилями арештів – у 1965 і 1972 роках. Через це в середовищі шістдесятників відбувся розкол. Перші сформували офіційне шістдесятництво (І. Драч, Б. Олійник, Д. Павличко та ін.). Вони мали змогу активно друкуватися, але натомість змушені були йти на певний компроміс із владою.
Інші – такі, як В. Стус, І. Калинець, І. Світличний, Є. Сверстюк – сформували дисидентський рух. Не бажаючи пристосовуватися до влади, дисиденти зазнали з її боку масових арештів і ув’язнень.
Треті ж, взагалі, вдалися до «внутрішньої еміграції» – зайняли аполітичну позицію, яка коштувала їм довгих років мовчання, писання «у шухляду» (Ліна Костенко, В. Шевчук).
Після арештів 1965 та 1972 років: три шляхи
- Офіційне шістдесятництво
друкувалися, але мусили йти на компроміс із владою
І. Драч, Б. Олійник, Д. Павличко - Дисидентський рух
не пристосовувалися до влади, за що зазнали арештів, таборів, заслання. В. Стуса заарештували 1972 року, а вдруге — 1980-го; 1985 року він загинув у таборі
В. Стус, І. Калинець, І. Світличний, Є. Сверстюк - «Внутрішня еміграція»
аполітична позиція, роки мовчання: писали «в шухляду». Збірку Ліни Костенко «Зоряний інтеграл» 1962 року не пропустила цензура, а наступна її книжка в Україні вийшла лише 1977 року
Ліна Костенко, В. Шевчук
Багато дисидентів згодом стали членами Української гельсінської групи, заснованої 1976 року.
Вправи з відповідями: шістдесятники
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
У який період з’явилося покоління шістдесятників?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — у період хрущовської «відлиги». Шістдесятники ввійшли в культуру в другій половині 1950-х — у період хрущовської «відлиги», а найповніше виявили себе на початку та в середині 1960-х.
Як називався київський клуб творчої молоді — осередок шістдесятників?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — «Сучасник». Київський «Сучасник» заснували наприкінці 1959 року, львівський «Пролісок» почав діяти 1962-го; обидва клуби влада ліквідувала 1964 року (ЕСУ, «Клуби творчої молоді»).
У яких роках влада провела дві хвилі арештів шістдесятників?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — 1965 та 1972. Влада відповіла на творчий порив молоді двома хвилями арештів — у 1965 та 1972 роках; після цього серед шістдесятників стався розкол.
Хто з названих поетів — шістдесятник?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Василь Симоненко. Василь Симоненко — один із поетів, що склали основу руху. Тичина й Рильський прийшли в літературу на початку XX століття, Франко — у XIX.
Хто з названих митців — художниця-шістдесятниця?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Алла Горська. Серед малярів і графіків-шістдесятників стаття називає Опанаса Заливаху, Аллу Горську, Галину Севрук. Решта — письменниці XIX — початку XX століття.
Хто із шістдесятників був режисером фільму «Тіні забутих предків»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Сергій Параджанов. Фільм «Тіні забутих предків» (1964) зняв Сергій Параджанов, оператором був Юрій Іллєнко (Encyclopedia of Ukraine). Лесь Танюк — театральний режисер, президент клубу «Сучасник»; Довженко й Курбас — митці старшого покоління.
Що, за статтею, означала для частини шістдесятників «внутрішня еміграція»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — аполітичну позицію, роки мовчання, писання «в шухляду». «Внутрішня еміграція» — аполітична позиція, яка коштувала довгих років мовчання, писання «у шухляду» (Ліна Костенко, В. Шевчук). Із країни вони не виїжджали.
Хто із шістдесятників загинув у радянському таборі 1985 року?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Василь Стус. Василь Стус, якого заарештовували в 1972 та 1980 роках, загинув 4 вересня 1985 року в таборі в Пермській області (Encyclopedia of Ukraine). Драч, Павличко й Олійник належали до офіційного шістдесятництва.
Хто автор «Балади про соняшник»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Іван Драч. «Балада про соняшник» — твір Івана Драча з програми НМТ.
Хто написав вірш «Два кольори»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Дмитро Павличко. «Два кольори» — вірш Дмитра Павличка, що став піснею; він є в програмі НМТ.
