Який ще твір більше зацікавить дев’ятикласників, як не «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»? Легкий, але захопливий; близький для багатьох, але доволі персоналізований; сучасний, але вічний. Перше кохання, непереборні труднощі, щирість, взаємодопомога і нерішучість — чого тільки не намішано в цій повісті. Читайте, насолоджуйтеся і гайда з’ясовувати деталі!
Жанр: автобіографічна гумористична повість Тема: розповідь про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі — дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення.
Ідея: поетизація щирості й неповторності перших юнацьких почуттів.
Головні герої: Вітька Горобець, Федько Котигорошко, Галя Козачок, Петро Білий
Проблематика:
- Дружби (Вітька-Федько)
- Кохання (Вітька-Галя)
- Зради (Вітька-Петро)
Композиція та сюжет
«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» складається з двох частин. Перша називається «Дуель», друга — «Голуба куниця». За жанром кожна з них — це оповідання, тому що сюжет однолінійний, події відбуваються протягом короткого проміжку часу, діє невелика кількість героїв. Тому слово «повість» у заголовку потрібно розуміти як синонім до слова «розповідь», а не як визначення жанру твору.
У розділі «Дуель» автор майстерно розташовує елементи сюжету. Події починаються надвечір 24 липня 1964 р., а завершуються наступного дня, 25 липня, хоч насправді охоплюють значно триваліший проміжок часу. Автор починає з епізоду, найближчого до кульмінації: наступного дня головний герой Вітька Горобець битиметься на дуелі. З ким? Чому? Навіщо у XX ст. з’ясовувати стосунки в такій застарілій формі? Ці та інші питання відразу виникають у читача і спрямовують його увагу на пошук відповідей. І поки сам дуелянт спить, автор, як у кіно, починає «відмотувати» назад стрічку подій, щоб пояснити причини дуелі. І тільки після того, як вони з’ясовані, події починають розгортатися послідовно без часових «розривів».
Композиція:
- експозиція — розповідь про дружбу в дитинстві Віті з Галею та їхні пригоди;
- зав’язка — Вітя зізнається своєму другу Федькові у закоханості до Галі Козачок. Для нього самого це почуття стало несподіваним. Друзі вирішують, що Вітя має освідчитись дівчині у своїх почуттях.
- розвиток дії:
— друзі складають, а Вітя виконує серенаду для Галі;
— хлопці посилають свій «шедевр» — серенаду — до редакції районної газети з проханням надрукувати;
— хочуть роздобути в бабці зілля, яким причарують дівчину;
— Вітя йде на перше побачення та здійснює заради коханої «трудові подвиги»;
— утворюється «любовний трикутник», що наближає розвиток дії до кульмінації; - кульмінація відкриває всі таємниці та відповідає на запитання, які виникли в читача на початку твору, — дуель, арешт Віті, зізнання Петра Білого, що він не кохає Галі;
- розв’язка у творі несподівана — Галя при всіх виявляє свої почуття до Віті й робить його щасливим.
У творі автор майстерно використовує позасюжетні елементи як додаткові засоби впливу на читача (інтригуючий заголовок, епіграф, авторські відступи, портрети героїв, лист із редакції тощо). Переповідає історію кохання у творі оповідач. Складається враження, що це дорослий чоловік, який уже пережив перші почуття, тому часто йому хочеться втрутитись у перебіг подій і щось порадити Віті чи застерегти його від хибних кроків.
Оповідач дотепний та іронічний, але ставиться до своїх героїв доброзичливо й зі співчуттям. Майстерно зображуючи комічні ситуації, автор використовує цілий арсенал прийомів:
- створює смішні та парадоксальні ситуації;
- поєднує в розповіді комічне й драматичне, високий і низький стилі;
- вживає відповідну лексику та гру слів;
- поєднує невідповідність стилю мовлення й обстановки, у якій це сказано;
- натякає або вибудовує ланцюжок думок, що викликають смішні асоціації;
- перераховує різнорідні предмети в одному ряду;
- використовує спеціальні риторичні фігури тощо.
Смішне й сумне в повісті «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»
- Смішне
Наслідування Федьком книжних романів, комічні ситуації із серенадою, листом до редакції, приворотним зіллям та ін.
- Сумне
— стан побутового обслуговування на селі;
— бідність селян;
— обмежені можливості культурного розвитку, дозвілля;
— виготовлення небезпечних іграшок та їхнє використання;
— обмундирування міліціонерів