Складнопідрядні речення з підрядними означальними і з’ясувальними

Складнопідрядні речення з підрядними означальними і з’ясувальними


Перейдімо до розгляду складнопідрядних речень за їхнім значенням. Підрядні речення бувають означальними, з’ясувальними, обставинними. Підрядні обставинні речення поділяються на такі види: підрядні місця, часу, ступеня і способу дії, мети, причини, умови, допустові, наслідкові. Сьогодні пропонуємо вам розглянути підрядні означальні та з’ясувальні.


Види складнопідрядних речень за їхнім значенням.
Складнопідрядні речення з підрядними означальними і з
ясувальними

Підрядні речення залежно від змісту та зв’язків із головним реченням поділяються на означальні, з’ясувальні та обставинні.

Підрядні означальні речення пояснюють член головного речення, виражений іменником або іншою частиною мови в ролі іменника, і відповідають на питання який?

  • Раптом вітер зняв хмару пилу (яку?), яка закрила все (М. Коцюбинський).

Підрядні означальні речення поєднуються з головним за допомогою сполучних слів який, котрий, чий, що, де, куди, звідки і підрядних сполучників що, щоб, ніби, наче, як. Для виділення іменника і залежного від нього підрядного речення використовуються вказівні слова хто,такий, той, кожен, весь:

  • Ті пісні любі, що несуть радість межи люди (Нар. тв.).


Підрядні з’ясувальні речення відповідають на питання непрямих відмінків і уточнюють зміст присудка в головному реченні. Відповідно, базовими в головному реченні виступають дієслова, які означають різні вияви сприйняття, відчуття (розуміти, бачити, чути, стежити), мислення (міркувати, вирішувати, думати), мовлення (говорити, відповідати), почуття (радіти, щасливий), волевиявлення, спонукання (хотіти, вимагати, заборонити) тощо.

Іноді замість дієслова-присудка підрядне речення може відноситися в головному до віддієслівного іменника, прикметника чи дієприкметника, присудкових слів, фразеологічних словосполучень з подібними значеннями:

  • Даю голову на відруб, що з ними нічого не сталося (О. Гончар).

Підрядні з’ясувальні речення поєднуються з головними за допомогою сполучників що, щоб, ніби, мов, як, коли, ніби, наче, чи та сполучних слів хто, який, чий, де, куди, як:

  • Я люблю, коли ми лежимо на печі, а у печі під нами булькотить борщ (М. Вінграновський).

До пояснюваних слів у головному реченні може відноситися вказівне слово той, та, те, ті у всіх відмінкових формах:

  • Денщик покинув смажити ковбасу і швидко переклав офіцерові тещо сказав Джмелик (Гр. Тютюнник).

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.