Складнопідрядні речення з підрядними означальними і з’ясувальними

Оновлено: 3.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Підрядна означальна частина пояснює іменник у головній частині й відповідає на питання який? чий? котрий?: Ми зайшли в хату (яку?), що стояла край села. Підрядна з’ясувальна частина пояснює слово зі значенням мовлення, думки, сприйняття, почуття чи волі (найчастіше дієслово) і відповідає на питання відмінків: Учитель сказав (що?), що завтра буде контрольна.

Нижче — як відрізнити ці частини, сполучні слова й сполучники, коли що — сполучник, а коли сполучне слово, де ставити кому, приклади речень зі схемами, типові помилки, три тренажери й 10 завдань у форматі НМТ із відповідями.

Коротко: означальна і з’ясувальна частина в таблиці

Обидві частини зазвичай стоять після слова, яке пояснюють (означальна — завжди одразу після іменника), і приєднуються до головної частини сполучним словом або сполучником. Різниця — у тому, що саме вони пояснюють і на яке питання відповідають.

Складнопідрядне речення і види підрядних частин

Складнопідрядне речення складається з головної і підрядної частини. Підрядна частина залежить від головної: від головної до неї ставимо питання, а приєднує її підрядний сполучник (що, щоб, бо, якщо) або сполучне слово (який, де, коли). У старіших підручниках і в пошукових запитах частини називають реченнями: «підрядне означальне речення», «складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним».

За значенням підрядні частини поділяють на означальні, з’ясувальні й обставинні (місця, часу, причини, мети, умови та інші). Усі види з питаннями й прикладами зібрано в статті «Складнопідрядні речення», обставинні — у статтях «Підрядні обставинні речення місця, часу, причини», «…мети, умовні, допустові, наслідкові» і «…ступеня і способу дії». Тут — дві групи, які найчастіше плутають між собою.

Підрядна означальна частина: що пояснює і на які питання відповідає

Підрядна означальна частина пояснює в головній частині іменник (рідше — займенник чи інше слово в ролі іменника) і відповідає на питання який? чий? котрий?. Вона працює як означення, тільки розгорнуте в цілу частину з граматичною основою: стежка до річки → стежка, яка вела до річки.

• Раптом вітер зняв хмару пилу (яку?), яка закрила все (М. Коцюбинський).
• Весь край слов’янський чує крок дружин (яких?), / Які спішать на збір у Дрогичин (М. Бажан).
• Стежка (яка?), що вела до річки, заросла травою.

Означальна частина стоїть одразу після іменника, який пояснює. Якщо цей іменник у середині головної частини, підрядна розриває головну, і її виділяємо комами з обох боків: Стежка, що вела до річки, заросла травою.

У головній частині перед іменником може стояти вказівне слово той, такий, кожен, весь — воно наголошує, що зміст іменника розкриє підрядна частина: Ту пісню, яку співала бабуся, я пам’ятаю досі.

Сполучні слова й сполучники в означальних частинах

Найчастіше означальну частину приєднують сполучні слова: відносні займенники який, котрий, чий, що і прислівники де, куди, звідки, коли. Сполучне слово — член підрядної частини:

• Я знайшов книжку, яку ти шукав — шукав (що?) яку: додаток;
• Це письменник, чиї книжки читають у всьому світі — книжки (чиї?): означення;
• Ми приїхали в село, де народилася бабуся — народилася (де?): обставина;
• Настала хвилина, коли всі замовкли — замовкли (коли?): обставина.

Сполучні слова який, котрий мають рід і число того іменника, який пояснює підрядна частина, а відмінок — той, якого вимагає сама підрядна частина: дівчина, яку я зустрів; дівчина, з якою я розмовляв; діти, які гралися у дворі. Сполучне слово що в означальній частині можна замінити словом який: хата, що (= яка) стояла край села.

Рідше означальну частину приєднують сполучники щоб, ніби, мов, наче.

Підрядна з’ясувальна частина: що пояснює і на які питання відповідає

Підрядна з’ясувальна частина розкриває (з’ясовує) зміст слова, якому без неї бракує повноти: Я знаю… — що саме? Таке слово в головній частині має значення:

• мовлення: сказати, говорити, відповісти, запитати, повідомити;
• думки: думати, знати, вирішити, пам’ятати, розуміти;
• сприйняття: бачити, чути, відчувати, помітити;
• почуття: радіти, боятися, хвилюватися;
• волі, бажання, спонукання: хотіти, просити, вимагати, наказати.

Найчастіше це дієслово-присудок, але буває й прикметник (певен, упевнений), присудкове слово (відомо, видно, шкода), іменник (думка, звістка, бажання) чи фразеологізм (давати слово): Ми були певні, що команда переможе; Даю слово, що більше не запізнюся.

З’ясувальна частина відповідає на питання відмінків, найчастіше непрямих: сказав (що?), боявся (чого?), мріяв (про що?), пишався (чим?). Зазвичай вона стоїть після слова, яке пояснює, але може стояти й перед головною частиною: Що він прийде, я знав напевно.

Сполучники й сполучні слова в з’ясувальних частинах

З’ясувальну частину приєднують сполучники що, щоб, чи, ніби, мов, наче, як, коли і сполучні слова хто, що, який, чий, де, куди, звідки, коли, як, чому, скільки:

• Мама попросила, щоб ми повернулися до восьмої;
• Олег запитав, чи підемо ми в кіно;
• Здавалося, ніби час зупинився;
• Я люблю, коли падає сніг;
• Ніхто не знав, хто приніс ці квіти — хто: підмет;
• Учитель порадив, яку книжку прочитати влітку — яку: означення.

У головній частині може стояти вказівне слово — найчастіше займенник те в різних відмінках: Ми говорили про те, що скоро канікули; Батько пишався тим, що син вступив до університету.

З’ясувальна частина зі словами чи, хто, що, де, коли, як, чому часто передає непряме питання. Знак питання в кінці такого речення не ставимо: Мене запитали, котра година. Але якщо питальна сама головна частина, знак питання потрібен: Пам’ятаєте, який у мене веселий дід був? (Ю. Яновський; приклад із Правопису). Так само з’ясувальною частиною передають чужі слова в непрямій мові: Мама сказала: «Вечеря готова» → Мама сказала, що вечеря готова (докладніше — у статті «Пряма й непряма мова»).

Як відрізнити означальну частину від з’ясувальної

Сполучне слово не вирішує: де, коли, як, що приєднують і означальні, і з’ясувальні частини. Вирішує слово в головній частині, яке пояснює підрядна, і питання від нього.

1. Знайди в головній частині слово, від якого ставиш питання до підрядної.
2. Це іменник і питання який? чий? котрий? — частина означальна.
3. Це дієслово чи інше слово зі значенням мовлення, думки, сприйняття, почуття, волі, а питання — відмінкове (що? чого? про що?) — частина з’ясувальна.

Порівняй пари речень з однаковими сполучними словами:

• Я знаю місце (яке?), де ростуть білі гриби — означальна; Я знаю (що?), де ростуть білі гриби — з’ясувальна;
• Я пам’ятаю день (який?), коли ми познайомилися — означальна; Я пам’ятаю (що?), як ми познайомилися — з’ясувальна;
• Я прочитав статтю (яку?), яку порадив учитель — означальна; Учитель порадив (що?), яку статтю прочитати — з’ясувальна.

Коли підручники розходяться

Два типи речень класифікують по-різному, тому в завданнях нижче їх немає:

• підрядна пояснює займенник у ролі іменника: Той, хто багато читає, багато знає; Візьми все, що потрібно. Одні підручники зараховують такі частини до означальних, інші — до з’ясувальних або виділяють окремо як займенниково-співвідносні;
• підрядна пояснює іменник зі значенням мовлення чи думки: Прийшла звістка, що весна вже близько. Якщо що не можна замінити словом який, частина розкриває зміст іменника, і її часто вважають з’ясувальною; пор. означальну: Прийшла звістка, що (= яку) ми давно чекали.

Означальна чи з’ясувальна?

Знайди в головній частині слово, яке пояснює підрядна, і постав від нього питання. Від іменника питання який? — означальна; від слова мовлення, думки, сприйняття, почуття, волі питання відмінка — з’ясувальна.

Сусід запитав, чи не бачили ми його кота.Брат не помітив, коли почався дощ.Я вивчив вірш, який задали на завтра.Ми відпочивали в таборі, де торік був мій брат.Ніхто не знав, скільки триватиме дорога.Мама попросила, щоб ми не запізнювалися.Ось криниця, з якої ми брали воду.Ми вийшли на дорогу, що вела до озера.Надійшла хвилина, коли треба було прощатися.Учні не знали, куди поїде автобус.Біля хати росла яблуня, чиї гілки торкалися даху.Бабуся розповіла, де вона народилася.Хлопці вирішили, що підуть на риболовлю вдосвіта.

Означальнапояснює іменник: який?

З’ясувальнапояснює дієслово: що? чого?

Відповіді

Ми вийшли на дорогу, що вела до озера.	Означальна	Дорогу (яку?) — що = яка, частина пояснює іменник.
Бабуся розповіла, де вона народилася.	З’ясувальна	Розповіла (що?) — частина розкриває зміст дієслова мовлення.
Надійшла хвилина, коли треба було прощатися.	Означальна	Хвилина (яка?) — частина пояснює іменник, коли тут сполучне слово.
Брат не помітив, коли почався дощ.	З’ясувальна	Не помітив (чого?) — дієслово сприйняття, питання відмінка.
Сусід запитав, чи не бачили ми його кота.	З’ясувальна	Запитав (що?) — непряме питання зі сполучником чи.
Біля хати росла яблуня, чиї гілки торкалися даху.	Означальна	Яблуня (чия? яка?) — частина пояснює іменник, чиї — сполучне слово.
Мама попросила, щоб ми не запізнювалися.	З’ясувальна	Попросила (про що?) — дієслово волі, сполучник щоб.
Ось криниця, з якої ми брали воду.	Означальна	Криниця (яка?) — частина пояснює іменник, перед якої стоїть прийменник.
Ніхто не знав, скільки триватиме дорога.	З’ясувальна	Не знав (чого?) — дієслово думки, сполучне слово скільки.
Ми відпочивали в таборі, де торік був мій брат.	Означальна	У таборі (якому?) — частина пояснює іменник, де — сполучне слово.
Хлопці вирішили, що підуть на риболовлю вдосвіта.	З’ясувальна	Вирішили (що?) — дієслово думки, що — сполучник.
Я вивчив вірш, який задали на завтра.	Означальна	Вірш (який?) — частина пояснює іменник.
Учні не знали, куди поїде автобус.	З’ясувальна	Не знали (чого?) — дієслово думки, куди — сполучне слово.

«Що» — сполучник чи сполучне слово

Слово що приєднує і означальні, і з’ясувальні частини, але роль у нього різна.

• В означальній частині що — сполучне слово: його можна замінити словом який, і воно є членом речення. Дерево, що (= яке) росте біля школи, посадив мій дід — що: підмет.
• У з’ясувальній частині що буває і сполучним словом, і сполучником. Сполучне слово — член речення: до нього можна поставити питання, а підрядну частину — перетворити на питальне речення. Я не чув, що сказав тренер — сказав (що?) що: додаток; пор.: Що сказав тренер?
• Сполучник що лише приєднує частину і членом речення не є: Синоптики попередили, що вночі буде мороз. Питання до нього не поставиш, на питальне речення частину не перетвориш.

Сполучне слово що в усному мовленні може бути наголошеним, а сполучник — ненаголошений. Загальну різницю між сполучниками і сполучними словами показує схема в статті «Складнопідрядні речення», а про сполучники як частину мови — стаття «Сполучник як частина мови».

«Що» — сполучник чи сполучне слово?

Визнач вид підрядної частини і роль слова що. Сполучне слово — член речення: його можна замінити словом який або поставити до нього питання. Сполучник лише приєднує частину.

1. Дерево, що росте біля школи, посадив мій дід.

   Підрядна частинаозначальназ’ясувальнаозначальна

   «Що» — цесполучниксполучне словосполучне слово
   Повний розбір

   Дерево (яке?); що = яке, підмет підрядної частини.

2. Синоптики попередили, що вночі буде мороз.

   Підрядна частинаозначальназ’ясувальназ’ясувальна

   «Що» — цесполучниксполучне словосполучник
   Повний розбір

   Попередили (про що?); що членом речення не є, питання до нього не поставиш.

3. Я не чув, що сказав тренер.

   Підрядна частинаозначальназ’ясувальназ’ясувальна

   «Що» — цесполучниксполучне словосполучне слово
   Повний розбір

   Не чув (чого?); сказав (що?) що — додаток: «Що сказав тренер?»

4. Книжку, що лежить на столі, треба повернути в бібліотеку.

   Підрядна частинаозначальназ’ясувальнаозначальна

   «Що» — цесполучниксполучне словосполучне слово
   Повний розбір

   Книжку (яку?); що = яка, підмет підрядної частини.

5. Друг написав, що приїде в суботу.

   Підрядна частинаозначальназ’ясувальназ’ясувальна

   «Що» — цесполучниксполучне словосполучник
   Повний розбір

   Написав (що?); що лише приєднує частину, членом речення не є.

6. Покажи нам, що ти зробив на уроці праці.

   Підрядна частинаозначальназ’ясувальназ’ясувальна

   «Що» — цесполучниксполучне словосполучне слово
   Повний розбір

   Покажи (що?); зробив (що?) що — додаток: «Що ти зробив?»

7. Ми зупинилися в готелі, що стоїть біля моря.

   Підрядна частинаозначальназ’ясувальнаозначальна

   «Що» — цесполучниксполучне словосполучне слово
   Повний розбір

   У готелі (якому?); що = який, підмет підрядної частини.

8. Усі помітили, що Оксана сьогодні сумна.

   Підрядна частинаозначальназ’ясувальназ’ясувальна

   «Що» — цесполучниксполучне словосполучник
   Повний розбір

   Помітили (що?); що — сполучник: у підрядній частині вже є підмет Оксана і присудок сумна.

9. Учитель пояснив, що означає це слово.

   Підрядна частинаозначальназ’ясувальназ’ясувальна

   «Що» — цесполучниксполучне словосполучне слово
   Повний розбір

   Пояснив (що?); означає (що?) що — додаток, підмет — слово: «Що означає це слово?»

10. Я впевнений, що все буде добре.

    Підрядна частинаозначальназ’ясувальназ’ясувальна

    «Що» — цесполучниксполучне словосполучник
    Повний розбір

    Упевнений (у чому?) — прикметник зі значенням думки; що — сполучник.

11. Мені подобається пісня, що звучить по радіо.

    Підрядна частинаозначальназ’ясувальнаозначальна

    «Що» — цесполучниксполучне словосполучне слово
    Повний розбір

    Пісня (яка?); що = яка, підмет підрядної частини.

Кома в реченнях з означальною і з’ясувальною частиною

Підрядну частину відокремлюємо комою, а якщо вона стоїть у середині головної частини, — комами з обох боків:

• Учитель сказав, що завтра буде контрольна — одна кома;
• Стежка, що вела до річки, заросла травою — дві коми.

Кома стоїть на межі частин, тобто перед першим словом підрядної частини. Тому, якщо перед сполучним словом є прийменник або іменник, кому ставимо перед ними: будинок, у якому я живу; письменник, книжки якого я люблю. Вказівне слово те належить до головної частини, тож кома стоїть після нього: Ми говорили про те, що скоро канікули.

Коми перед сполучником чи сполучним словом немає:

1. між двома однорідними підрядними частинами, поєднаними одиничним і (й), та (= і), або, чи: Я знаю, що ти впораєшся і що все буде добре;
2. у сталих нерозкладних сполученнях: роби що хочеш, іди куди хочеш, будь що буде, невідомо хто, дивлячись хто;
3. якщо перед підрядною частиною стоїть частка не чи сполучник і: Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту;
4. якщо сполучне слово стоїть саме в кінці речення: Бачив хлопця й не сказав якого. Але коли до нього прилягає інше слово, кому ставимо: Я б хотів знати, хто саме.

Де кома?

Обери варіант із правильними розділовими знаками. Спершу знайди межу між головною і підрядною частиною, тоді перевір винятки: однорідні підрядні з одиничним і, стале сполучення, частку не перед підрядною, сполучне слово в кінці речення.

1. Хлопець… сидів біля вікна.

   , який читав книжку, який читав книжку, який читав книжку,
   Відповідь

   , який читав книжку,. Підрядна стоїть у середині головної частини, тому її виділяємо комами з обох боків.

2. Ми підійшли до озера… плавали лебеді.

   на якому на, якому, на якому
   Відповідь

   , на якому. Підрядна частина починається з прийменника на, тож кома стоїть перед ним.

3. Письменник… ми читали, приїхав до нашої школи.

   , книжки якого книжки, якого книжки якого
   Відповідь

   , книжки якого. Підрядна частина починається зі слова книжки, від якого залежить якого, тому кома стоїть перед книжки.

4. Я знаю, що ти впораєшся… що все буде добре.

   і, і
   Відповідь

   і. Дві однорідні з’ясувальні частини поєднує одиничне і, тож коми між ними немає.

5. Роби… хочеш, тільки не сиди без діла.

   , що що
   Відповідь

   що. Роби що хочеш — стале нерозкладне сполучення, коми в ньому немає.

6. Нам розповіли про те… сталося вчора.

   , що що: що
   Відповідь

   , що. Те — вказівне слово головної частини, кома стоїть після нього, перед що.

7. Важливо… хто переможе, а як ми зіграємо.

   , не не, не
   Відповідь

   не. Перед підрядною частиною стоїть частка не, тому коми перед нею немає.

8. Брат щось загубив і не сказав….

   , що що
   Відповідь

   що. Одне сполучне слово в кінці речення комою не відокремлюємо.

9. Ми ночували в хаті… колись жив мій прадід.

   у, якій у якій,, у якій
   Відповідь

   , у якій. Кома стоїть перед прийменником у: він уже належить до підрядної частини.

10. Чи пам’ятаєш ти, як ми ходили в похід…

    .?!
    Відповідь

    ? Головна частина питальна (Чи пам’ятаєш ти), тож у кінці речення ставимо знак питання.

11. Мама запитала, чи зробив я уроки…

    .?
    Відповідь

    . Це непряме питання, а головна частина розповідна, тому в кінці ставимо крапку.

Приклади складнопідрядних речень з означальною і з’ясувальною частиною

Головну частину позначаємо квадратними дужками, підрядну — круглими; сполучне слово чи сполучник пишемо в дужках підрядної частини.

1. Раптом вітер зняв хмару пилу, яка закрила все (М. Коцюбинський). — [ ], (яка …); означальна.
2. Стежка, що вела до річки, заросла травою. — [ …, (що …), … ]; означальна в середині головної частини.
3. Ми зупинилися біля будинку, у якому колись жив поет. — [ ], (у якому …); означальна, кома перед прийменником.
4. Я пам’ятаю день, коли ми познайомилися. — [ ], (коли …); означальна.
5. Ту пісню, яку співала бабуся, я пам’ятаю досі. — [ Ту …, (яку …), … ]; означальна з вказівним словом ту.
6. Учитель сказав, що завтра буде контрольна. — [ ], (що …); з’ясувальна, що — сполучник.
7. Олег запитав, чи підемо ми в кіно. — [ ], (чи …); з’ясувальна, непряме питання.
8. Ми говорили про те, що скоро канікули. — [ … про те ], (що …); з’ясувальна з вказівним словом те.
9. Пам’ятаєте, який у мене веселий дід був? (Ю. Яновський). — [ ], (який …)?; з’ясувальна, головна частина питальна.
10. Ось чутно, як несе вітер якусь новину з далекого лісу, що синіє за горбочком (М. Коцюбинський). — [ ], (як …), (що …); перша підрядна з’ясувальна (чутно що?), друга — означальна (з лісу якого?).

Типові помилки

Найчастіше кому ставлять після прийменника замість того, щоб поставити перед ним, пропускають другу кому, коли підрядна стоїть у середині головної частини, і ставлять знак питання після непрямого питання. Інші помилки — синтаксичні: означальну частину відривають від іменника або повторюють у ній займенник.

Більше про будову речень без помилок — у статті «Синтаксична норма і синтаксичні помилки».

Джерело правил: Український правопис (2019), § 158, ІІ, п. 3, прим. 2, 4–6 (кома між головною і підрядною частиною); § 156, п. 1, прим. 1 (знак питання після непрямого питання). Види підрядних частин, сполучники й сполучні слова — за шкільною програмою з української мови.

Читайте також: Складнопідрядні речення; Підрядні обставинні речення місця, часу, причини; Підрядні обставинні речення мети, умовні, допустові, наслідкові; Підрядні обставинні речення ступеня і способу дії; Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові; Складносурядні речення і розділові знаки в них; Складні речення із сурядним і підрядним типами зв’язку; Синтаксичний розбір складного речення.

Вправи з відповідями: підрядні означальні та з’ясувальні

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Підрядна означальна частина пояснює в головній частині

   • А дієслово-присудок
   • Б іменник або слово в ролі іменника
   • В усю головну частину
   • Г прислівник
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — іменник або слово в ролі іменника. Означальна частина пояснює іменник (рідше — займенник у ролі іменника) і відповідає на питання який?: хмару пилу (яку?), яка закрила все.

2. На які питання відповідає підрядна з’ясувальна частина?

   • А який? чий? котрий?
   • Б де? куди? звідки?
   • В питання відмінків: що? чого? про що?
   • Г чому? з якої причини?
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — питання відмінків: що? чого? про що? З’ясувальна частина пояснює дієслово чи інше слово зі значенням мовлення, думки, почуття і відповідає на питання відмінків: сказав (що?), мріяв (про що?).

3. Складнопідрядним реченням з підрядним означальним є

   • А Я знаю, що ти прийдеш.
   • Б Мені сказали, що приїде бабуся.
   • В Я думав про те, що скоро літо.
   • Г Ми напилися води з криниці, що була біля дороги.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Ми напилися води з криниці, що була біля дороги. Підрядна частина «що була біля дороги» пояснює іменник: з криниці (якої?); що тут = яка. В інших реченнях підрядна пояснює дієслово (знаю, сказали, думав про те) — це з’ясувальні.

4. Складнопідрядним реченням з підрядним з’ясувальним є

   • А Я знайшов зошит, який ти загубив.
   • Б Ми не знали, чи прийде автобус.
   • В Будинок, де жив мій дід, стоїть над річкою.
   • Г Це той учитель, чиї уроки всі люблять.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Ми не знали, чи прийде автобус. Підрядна частина «чи прийде автобус» пояснює дієслово не знали (чого?); чи — сполучник. В інших реченнях підрядна пояснює іменник (зошит, будинок, учитель) — це означальні.

5. Яким членом речення є сполучне слово «який» у реченні «Фільм, який ми дивилися, сподобався всім»?

   • А додатком
   • Б підметом
   • В означенням
   • Г обставиною
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — додатком. Підмет у підрядній частині — ми, а дивилися (що?) який — додаток. Сполучне слово завжди є членом підрядної частини.

6. У якому реченні «що» — сполучник?

   • А Річка, що тече за селом, узимку замерзає.
   • Б Я бачу човен, що пливе до берега.
   • В Мама сказала, що вечеря готова.
   • Г Покажи, що ти намалював.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Мама сказала, що вечеря готова. У реченні «Мама сказала, що вечеря готова» що лише приєднує з’ясувальну частину й членом речення не є. В інших реченнях що — сполучне слово: підмет (річка, яка тече; човен, який пливе) або додаток (намалював що).

7. Яке слово в реченні «Ми згадували про те, що сталося влітку» є вказівним?

   • А те
   • Б ми
   • В про
   • Г що
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — те. Те — вказівне слово в головній частині; його зміст розкриває підрядна частина. Що тут — сполучне слово, про — прийменник, ми — підмет головної частини.

8. Розділові знаки правильно поставлено в реченні

   • А Учитель запитав, хто з нас бував у Карпатах.
   • Б Учитель запитав хто з нас бував у Карпатах.
   • В Учитель запитав, хто з нас бував у Карпатах?
   • Г Учитель запитав, хто з нас, бував у Карпатах.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Учитель запитав, хто з нас бував у Карпатах. З’ясувальну частину відокремлюємо комою, а в кінці речення з непрямим питанням знака питання не ставимо.

9. Складнопідрядне речення з підрядним означальним утвориться, якщо до частини «Ми довго розглядали картину» додати

   • А бо вона була незвичайна
   • Б яку намалював мій дід
   • В поки не стемніло
   • Г щоб краще запам’ятати деталі
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — яку намалював мій дід. Частина «яку намалював мій дід» пояснює іменник: картину (яку?). Інші варіанти утворюють підрядні причини (бо), часу (поки) і мети (щоб).

10. Підрядна частина НЕ означальна в реченні

    • А Я пам’ятаю день, коли ми познайомилися.
    • Б Ось хата, де жив поет.
    • В Це село, звідки родом мій дід.
    • Г Я пам’ятаю, як ми познайомилися.
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — Я пам’ятаю, як ми познайомилися. У реченні «Я пам’ятаю, як ми познайомилися» підрядна пояснює дієслово: пам’ятаю (що?) — це з’ясувальна. В інших реченнях підрядна пояснює іменник: день (який?), хата (яка?), село (яке?).

Ця тема на карті української мови: Складне речення і чуже мовлення → Складнопідрядне речення

Потренуйся: гра «Розстав коми» — 44 речення на тему «Складне речення»