Складнопідрядні речення

Складнопідрядні речення

Складнопідрядні речення — велика і складна тема. Тут пропонуємо вам розглянути, що таке складнопідрядне речення, якими вони бувають, що характерне для їхньої будови, якою можуть бути інтонація та засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Це важливо знати, адже далі матеріал з теми тільки ускладнюватиметься.


Складнопідрядним називається таке складне речення, у якому одне просте речення за змістом і граматично залежить від іншого та з’єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова:

  • Де господар добре робить, там і поле буйно родить (Нар. тв.).

Складнопідрядне речення складається з головного речення й одного або кількох підрядних, що пояснюють головне в цілому або один із його членів. Від головного речення до підрядного можна поставити питання:

  • Коли вийшли за село (коли?), зійшло сонце(Ю. Збанацький). 

Підрядне речення може стояти перед головним, після нього і в середині нього. Однак тільки після головного речення стоїть підрядне, якщо воно вказує на наслідок або відноситься до певного члена в головному речення. У вимові підрядне речення і головне розмежовуються паузою.

Засобом зв’язку підрядного речення з головним виступають підрядні сполучники та сполучні слова. На відміну від складносурядних речень, у складнопідрядних сполучники і сполучні слова належать до підрядної частини речення.

Підрядні сполучники не бувають членами речення. За будовою вони поділяються на прості (що, як, щоб, якщо, якби, хоч, ніж, мов, чи) і складені (через те що, тому що, у звязку з тим що, незважаючи на те що).

Сполучні слова ― це повнозначні слова; вони, на відміну від сполучників, є членами речення. У ролі сполучних слів виступають відносні займенники і прислівники хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, як, чому, коли:

  • Хто думає, той і розум має (Нар. тв.).

Різниця між сполучниками та сполучними словами полягає в тому, що:

1) сполучники не відповідають на питання, а сполучні слова відповідають;

2) підрядне речення зі сполучним словом можна перетворити на питальне речення, а зі сполучником — не можна:

  • Сталося щось таке, чого не могло статися (В. Козаченко) — Чого не могло статися?;

3) сполучник можна замінити лише сполучником, а сполучне слово — тільки іншим сполучним словом.

У головних реченнях часто вживаються вказівні слова (займенники та прислівники) такий, той, там, тоді, звідти, так та ін., що пояснюються підрядним реченням. Вказівні слова є членами головного речення:

  • Земля висохла так, що під ногами дзвеніла(М. Коцюбинський)).

На письмі підрядні речення відділяються від головного комою (якщо підрядна частина стоїть перед чи після головної) або комами з обох боків (якщо підрядна частина стоїть в середині головної).


Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *