Мотиваційні листи на ЗНО: як їх писати?

Уже незабаром для вступу до університетів абітурієнтам крім ЗНО доведеться писати мотиваційні листи. У деяких (але не всіх) навчальних закладів ці листи почнуть вимагати вже на вступній кампанії 2021 року. Якщо ви досі не знаєте, що таке мотиваційний лист, як його правильно писати і чи залежатиме від нього рейтинг при вступі — цей матеріал саме для

Читати далі Мотиваційні листи на ЗНО: як їх писати?

Діджиталізація — слово 2019 року

Наша мова — динамічна система, яка постійно розвивається і йде в ногу з часом. У ній змінюється багато тенденцій, більшість яких відповідає запитам суспільства, а в основному — й самі їх ретранслюють. Тому рейтинги популярності слів — цікавий інструмент спостереження за зміною і осучасненням мови, а також формуванням реальності довкола мовців. Словник «Мислово» створили у 2012 році,

Читати далі Діджиталізація — слово 2019 року

Роди та жанри літератури

Коротка, але важлива таблиця для засвоєння основних теоретико-літературних понять. Їх необхідно знати кожному школяреві, а тим, хто готується до НМТ, і поготів. Радимо ретельно вивчити, наче таблицю множення. Ці знання суттєво спростять для вас художній аналіз будь-якого твору.

Аналіз роману “Над чорним морем”

Творчий спадок Івана Нечуя-Левицького багатий прозою. До шкільної програми внесено лише один його твір, а для самостійного читання запропоновано ще кілька творів, зокрема і роман “Над чорним морем”. Рекомендуємо читати його повністю (активне посилання ТУТ), не зловживати скороченими варіантами. У цьому матеріалі ми виклали найголовніше, про особливості роману. Він знадобиться вам після прочитання тексту для

Читати далі Аналіз роману “Над чорним морем”

Роман “Над Чорним морем” Івана Нечуя-Левицького

Роман “Над Чорним морем” — вдалий приклад тематично багатої і різноманітної прози Івана Нечуя-Левицького. У ньому автор зобразив багато цікавих образів, змалював людські характери у всій їхній палітрі і показав народ таким, яким і бачив його сам. Цей роман чудово підійде для читання на дозвіллі або для поповнення бази прикладів, які знадобляться вам на ЗНО.

Читати далі Роман “Над Чорним морем” Івана Нечуя-Левицького

Усталені вирази, які ми вживаємо помилково

Скучати — українське слово: академічний тлумачний словник подає його без жодних позначок у значенні «сумувати через відсутність когось», тож правильно скучаю за тобою, скучила без тебе. А от крайній раз замість останній раз чи оплатити за проїзд — справжні помилки. Нижче — таблиця «Помилка чи ні», розбір поширених висловів, синоніми до слова сумувати, два тренажери

Читати далі Усталені вирази, які ми вживаємо помилково

Найпоширеніші випадки помилок у використанні лапок

Українські лапки — це «ялинки» « », а всередині інших лапок — „лапки“. Найчастіше з ними помиляються, коли ставлять лапки зайво: у висловах на ура, на відмінно і навколо слів у звичайному переносному значенні (родзинка фільму). Не потрібні лапки й після так званий. Нижче — таблиця «Не так / Так», пояснення, коли лапки зайві, а

Читати далі Найпоширеніші випадки помилок у використанні лапок

Аналіз повісті “Хмари”

Аналіз повісті “Хмари” стане в нагоді кожному, хто прочитав твір і намагається з’ясувати його деталі і розібратися в основних сюжетних перипетіях. Тут ми детально аналізуємо, про що йдеться в творі і яку роль він відіграв у становленні української прози. Повний текст твору можна знайти ТУТ. Повість «Хмари» – один із ранніх творів І. С. Нечуя-Левицького

Читати далі Аналіз повісті “Хмари”

Повість “Хмари” Івана Нечуя-Левицького

Повість “Хмари” Івана Нечуя-Левицького літературознавці досі мало вивчили. І хоч вона ніколи не входила ні до шкільної програми, ні до програми ЗНО з української мови та літератури, вчителі радо рекомендують її десятикласникам для самостійного читання. Рекомендуємо і ми. Читайте, з’ясовуйте деталі і використовуйте як приклад для власних висловлень чи дискусій. Повний текст повісті можна прочитати

Читати далі Повість “Хмари” Івана Нечуя-Левицького

Аналіз повісті “Микола Джеря”

«Микола Джеря» Івана Нечуя-Левицького — соціально-побутова повість (за програмою також повість-хроніка) про кріпака з села Вербівки. Микола Джеря не терпить панського гніту, тікає від рекрутчини й понад двадцять років бурлакує на сахарнях (цукроварнях) і рибальських промислах, а додому вертається вже після скасування кріпацтва, коли дружини немає серед живих. Нижче — аналіз повісті: паспорт твору, про

Читати далі Аналіз повісті “Микола Джеря”