Що скажете? Чи може мистецтво існувати поза людською свідомістю? Що впливає на здатність людини оцінити культурні надбання попередніх віків і сучасності? Чому одними митцями захоплюються мільйони, а інші так і залишаються такими, яких не зрозуміли? Гадаємо, це цікава тема і прикладів для її ілюстрації є чимало. Творіть!
Оцінка мистецтва залежить від розуміння людиною смислу життя
Я згоден із думкою, що оцінка мистецтва залежить від розуміння людиною смислу життя, адже для кожної людини сенс життя різний. Одна служить на користь суспільству, громадські інтереси ставить вище власних. Духовне для такої людини важливіше, ніж моральне. У той час як інша турбується лише про себе, намагається влаштувати власне життя. Для перших мистецтво – це прекрасне й неповторне, а для других – засіб збагачення чи незрозуміла річ.
На підтвердження аргументів можна навести такі приклади.
Під час Великої Вітчизняної війни Гітлер, намагаючись прославити себе, дбаючи про власні інтереси, намагався за допомогою своїх прислужників ввезти з усіх країн шедеври світового мистецтва і не зважав на те, що вони мають велике значення для певної нації. Коли німці стояли під Києвом, небайдужі люди, службовці київських музеїв рятували Софію Київську й Андріївську церкву від шалених німецьких бомб, обкладаючи будівлі мішками з піском, рятували експонати й цілі музейні виставки, евакуюючи їх в більш безпечні місця. Кияни відчували й бачили красу мистецтва, вони цінували надбання минулих поколінь.
В залежності від світоглядних позицій люди по – різному сприймають і відому картину Малевича «Чорний квадрат». Ті, хто знається на мистецтві, бачить красу та неповторність навіть у буденному, сприймає полотно як бажання митця висловити свої почуття за допомогою фарби й незвичайного одразу. Інші вбачать у відомій картині безглуздий й нікому не потрібний малюнок.
Отож, як бачимо, у залежності від того, який внутрішній світ має людина, як оцінює дійсність, залежить те, як вона сприймає мистецтво.