Лексика за сферами вживання: загальновживана й обмеженого вживання

Оновлено: 4.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Лексика за сферою вживання — це поділ слів за тим, хто ними користується. Загальновживані слова знає і вживає кожен мовець (вода, мама, хліб, іти, добрий), а слова обмеженого вживання поширені лише серед частини людей: це діалектизми, професійна лексика, терміни, жаргонізми (сленг).

Нижче — таблиця, приклади до кожної групи, як визначити групу слова за словником, словник діалектних слів із пошуком, розмовні слова, типові помилки, три тренажери й 10 завдань у форматі НМТ із відповідями.

Коротко: лексика за вживанням у таблиці

Загальновживана лексика: що це і приклади

Загальновживані (загальнонародні) слова зрозумілі всім, хто говорить українською, незалежно від того, де людина живе, ким працює і скільки їй років. Це основа словникового складу мови. До неї належать, наприклад:

• назви людей і родинних зв’язків: мама, батько, брат, сестра, дід, тітка;
• назви частин тіла: рука, голова, серце, око;
• назви природи, рослин і тварин: сонце, дощ, річка, ліс, дерево, жито, кінь, горобець;
• назви речей, приміщень, їжі: стіл, двері, кімната, хліб, борщ, молоко;
• назви ознак, дій, чисел: білий, легкий, іти, читати, спати, два, сто;
• слова, що називають обставини дії: швидко, весело, вчора, тут.

Більшість загальновживаних слів стилістично нейтральні: їх доречно вжити і в науковому тексті, і в листі до друга. Межа між групами рухлива. Коли поняття входить у щоденне життя, слово стає зрозумілим усім: колись спеціальні телефон, комп’ютер, температура тепер загальновживані.

Слова обмеженого вживання: які бувають

Слова обмеженого вживання знають і вживають не всі, а лише певні групи людей:

• жителі певної місцевості — діалектизми: ґазда (господар), когут (півень);
• люди однієї професії — професійна лексика: кок (кухар на кораблі), вікно (вільна година між уроками в мовленні вчителів);
• фахівці певної галузі науки чи техніки — терміни: бісектриса, молекула, позов;
• певна соціальна група, часто молодь, — жаргонізми, або сленг: прикид (одяг), прикол (жарт).

Перелік у підручниках трохи різниться: деякі автори додають просторічні слова чи арготизми.

Групу слова найпростіше перевірити в тлумачному словнику: слова обмеженого вживання там мають позначки.

Одне слово в різних значеннях може належати до різних груп. Вікно в хаті — загальновживане слово, а вікно між уроками — професіоналізм учителів. Корінь дерева — загальновживане слово, а корінь слова чи рівняння — термін.

Діалектизми: що це і приклади

Діалектизми (діалектні слова) — це слова, поширені лише в певній місцевості, у народних говорах. Здебільшого вони мають відповідник у літературній мові: ґазда — господар, когут — півень, бараболя — картопля, жалива — кропива, пшінка — кукурудза.

Українські говори мовознавці об’єднують у три наріччя: північне (поліське), південно-західне і південно-східне. Межі між ними не різкі: слово з одного говору часто відоме й у сусідньому.

Сучасна українська літературна мова склалася на основі південно-східного наріччя, передусім середньонаддніпрянських говорів (Київщина, Полтавщина, Черкащина). Саме на цій основі писали Іван Котляревський і Тарас Шевченко.

Які бувають діалектизми

• Лексичні — інше слово для того самого поняття: бараболя (картопля), жалива (кропива), когут (півень).
• Етнографічні — назви місцевих речей і звичаїв, яким у літературній мові немає точного відповідника: ґражда (гуцульська садиба, з усіх боків замкнена будівлями), колиба (дерев’яна хатина чабанів і лісорубів у горах).
• Семантичні — загальновживане слово з іншим значенням: у багатьох південно-західних говорах комарі — це мурашки.

Деякі підручники називають ще фонетичні й граматичні діалектизми: слово вимовляють чи змінюють інакше.

Словник діалектних слів

Шукайте за діалектним словом або за літературним відповідником.

Хочете перевірити себе? Угадайте на мапі, звідки слово, у грі «Звідки слово?».

Що означає діалектне слово?

Обери літературний відповідник діалектизму.

1. Когут — це…

   куркапівеньіндик
   Відповідь

   півень. Когут — південно-західна назва півня; у словнику — з позначкою діал.

2. Пшінка — це…

   кукурудзапшеницяквасоля
   Відповідь

   кукурудза. Так кукурудзу називають у південно-східних говорах, зокрема на Слобожанщині.

3. Нецьки — це…

   саниситоночви
   Відповідь

   ночви. Нецьки — ночви, довгаста дерев’яна посудина для прання чи тіста.

4. Ватра — це…

   вогнищеводавітер
   Відповідь

   вогнище. Ватра — вогнище, багаття; слово карпатських говорів.

5. Вуйко — це…

   діддядькосусід
   Відповідь

   дядько. Вуйко — дядько по матері, також старший віком чоловік.

6. Най буде по-твоєму. Слово най означає…

   тількинібинехай
   Відповідь

   нехай. Най — діалектна частка «хай, нехай».

7. Плай — це…

   гірська річкастежка в горахгірське озеро
   Відповідь

   стежка в горах. Плай — стежка, дорога в горах, звичайно в Карпатах.

8. Ногавиці — це…

   штаничоботисорочка
   Відповідь

   штани. Ногавиці — штани, переважно домашнього виготовлення.

9. Банити посуд — це…

   митиваритиставити
   Відповідь

   мити. Банити — діалектне «мити».

10. Колиба — це…

    церква в селіхатина для ночівлі в горахкриниця
    Відповідь

    хатина для ночівлі в горах. Колиба — дерев’яна хатина чабанів, лісорубів, мисливців у Карпатах.

Професійна лексика: приклади

Професійна лексика — слова, якими користуються люди певної професії: назви знарядь, матеріалів, процесів, приміщень. Більшості людей ці слова маловідомі. Приклади:

• моряки: кок (кухар на кораблі), камбуз (кухня на кораблі), кубрик (житлове приміщення для команди);
• журналісти й друкарі: шпальта (вертикальний стовпчик тексту в газеті), верстка, гранки;
• військові: марш-кидок (швидке пересування військ), дислокація (розташування військ);
• металурги: домна, мартен, вагранка (печі для виплавлення чавуну чи сталі).

Частина таких слів — офіційні назви, тобто терміни. Інші — професіоналізми: неофіційні, часто розмовні назви, які живуть в усному мовленні фахівців. Учителі називають вільну годину між уроками вікном, водії кермо — баранкою. Чим термін відрізняється від професіоналізму, докладно пояснено в статті «Термінологічна лексика».

Марш-кидок пишемо через дефіс, як дизель-мотор: це два іменники без сполучного голосного, і перший уточнює другий. Відмінюємо лише другу частину: марш-кидка, марш-кидком.

Терміни: слова науки і техніки

Терміни — слова й словосполучення, що точно називають поняття певної галузі науки, техніки, мистецтва: бісектриса (математика), молекула (фізика, хімія), позов, апеляція (право), синтаксис (мовознавство). У тлумачному словнику біля термінів часто стоїть позначка галузі: мат., хім., юр.

У межах своєї галузі термін, як правило, однозначний. Але те саме слово в різних галузях може означати різне. Операція в медицині — хірургічне втручання, у військовій справі — сукупність бойових дій, у банківській — фінансова угода.

Терміни потрібні в підручнику, науковій статті, інструкції. У тексті для широкого читача маловідомий термін пояснюють.

Жаргонізми і сленг: приклади

Жаргонізми — слова, які вживає певна соціальна чи вікова група, найчастіше молодь, щоб говорити по-своєму, жартівливо чи невимушено. У тлумачному словнику вони мають позначку жарг.: прикид — одяг, прикол — жарт, відмазка — відмова, клава — клавіатура, бабки — гроші, лайкнути — схвалити допис у соцмережі «лайком».

Сленг — це сукупність таких слів, найчастіше молодіжних. Жаргонізми швидко з’являються і так само швидко виходять із моди. Їм місце в невимушеній розмові з друзями, а не в шкільному творі, заяві чи доповіді.

Деякі підручники окремо називають арготизми — слова умовної, «таємної» мови, зрозумілої лише своїм (наприклад, давніх лірників чи торговців).

Розподіли слова за вживанням

Визнач, хто вживає слово: усі мовці, жителі певної місцевості, фахівці чи певна група людей.

сонцеприколмолекулабараболячитатиґаздахлібприкидклавабісектрисаваганипозов

Загальновживанезнають усі

Діалектизмпевна місцевість

Терміннаука, техніка, право

Жаргонізмпевна група, часто молодь

Відповіді

хліб	Загальновживане	Слово знає кожен, у словнику без позначок.
ґазда — господар	Діалектизм	Позначка діал.: господар.
бісектриса (мат.)	Термін	Позначка мат.: пряма, що ділить кут навпіл.
прикид — одяг	Жаргонізм	Позначка жарг.: одяг.
сонце	Загальновживане	Слово знає кожен, у словнику без позначок.
бараболя — картопля	Діалектизм	Позначка діал.: картопля.
позов (юр.)	Термін	Позначка юр.: звернення до суду.
прикол — жарт	Жаргонізм	Позначка жарг.: жарт, витівка.
читати	Загальновживане	Слово знає кожен, у словнику без позначок.
вагани — ночви	Діалектизм	Позначка діал.: ночви.
молекула (фіз., хім.)	Термін	Позначка фіз., хім.: найменша частинка речовини.
клава — клавіатура	Жаргонізм	Позначка жарг.: клавіатура.

Розмовна лексика: приклади

Розмовні слова притаманні невимушеному усному спілкуванню. Вони є в словнику з позначкою розм. і не є помилкою, але в офіційному тексті їх замінюють нейтральними: мобілка (мобільний телефон), мажор (дитина багатих батьків, що живе розкішно), ляп (груба помилка, ляпсус).

Серед розмовних є й грубі, знижені слова. Словник позначає їх фам. (фамільярне), зневажл. (зневажливе), вульг. (вульгарне): припертися — прийти, жерти — їсти. У ввічливому мовленні таких слів уникають.

Просторічні слова й форми лежать за межами літературної норми, тому в нормативному тексті вони недоречні.

Багато підручників розглядає розмовні слова в темі про стилістичне забарвлення, а програма НМТ — у темі «Лексика за вживанням».

Де доречні слова обмеженого вживання

• Художній твір. Діалектизми, професіоналізми й жаргонізми в мові персонажів показують, звідки людина, ким працює, якого вона віку. Василь Стефаник і Марко Черемшина писали з покутськими й гуцульськими словами, щоб читач почув живу мову своїх героїв.
• Науковий текст. Доречні терміни; жаргонізми, діалектизми й розмовні слова — ні.
• Офіційно-діловий текст (заява, протокол, оголошення). Лише нейтральні загальновживані слова й терміни.
• Розмова. Говіркові слова — серед земляків, професіоналізми — серед колег, жаргонізми — серед друзів. Якщо співрозмовник «не свій», краще загальновживане слово.

Як знаходити й виправляти недоречні слова в тексті, розказано в статтях «Стилістична норма» і «Лексична норма».

Яке це слово і що воно означає?

Визнач групу виділеного слова за вживанням і його значення в реченні, тоді натисни «Перевірити».

1. Цибулю на зиму сушили на стриху.

   Словозагальновживанедіалектизмтермінпрофесіоналізмжаргонізмдіалектизм

   Значенняганкуподвір’їгорищігорищі
   Повний розбір

   Стрих — горище в наддністрянських, бойківських і покутсько-буковинських говорах.

2. Штаб змінив дислокацію підрозділу.

   Словозагальновживанедіалектизмтермінпрофесіоналізмжаргонізмтермін

   Значенняназвурозташуванняскладрозташування
   Повний розбір

   Дислокація — військовий термін: розташування військ на певній території.

3. Глянь, на що я витратив усі бабки!

   Словозагальновживанедіалектизмтермінпрофесіоналізмжаргонізмжаргонізм

   Значеннягодинисилигрошігроші
   Повний розбір

   Бабки в значенні «гроші» словник позначає жарг.

4. У вівторок у вчительки вікно між другим і четвертим уроком.

   Словозагальновживанедіалектизмтермінпрофесіоналізмжаргонізмпрофесіоналізм

   Значенняотвір у стіні з шибкамивільна година між урокамиперерва на обідвільна година між уроками
   Повний розбір

   Так учителі називають вільну годину в розкладі — неофіційне слово людей однієї професії.

5. Над подвір’ям довго кружляв половик.

   Словозагальновживанедіалектизмтермінпрофесіоналізмжаргонізмдіалектизм

   Значеннялелекаяструбгоробецьяструб
   Повний розбір

   Половик — діалектна назва яструба.

6. Адвокат подав апеляцію на рішення суду.

   Словозагальновживанедіалектизмтермінпрофесіоналізмжаргонізмтермін

   Значеннязаяву про відпусткудовідку з місця роботиоскарження рішення у вищому судіоскарження рішення у вищому суді
   Повний розбір

   Апеляція — юридичний термін: оскарження рішення перед вищою інстанцією.

7. Крізь вікно у кімнату зазирнуло сонце.

   Словозагальновживанедіалектизмтермінпрофесіоналізмжаргонізмзагальновживане

   Значенняотвір у стіні з шибкамивільна година між урокамиперерва на обідотвір у стіні з шибками
   Повний розбір

   Тут вікно вжито в прямому значенні — це загальновживане слово.

8. Лайкни мій допис про похід!

   Словозагальновживанедіалектизмтермінпрофесіоналізмжаргонізмжаргонізм

   Значеннявидалисхвали лайкомперешлисхвали лайком
   Повний розбір

   Лайкати, лайкнути словник позначає жарг.: висловлювати схвалення в соцмережі лайком.

9. Гуцульська ґражда з усіх боків замкнена будівлями.

   Словозагальновживанедіалектизмтермінпрофесіоналізмжаргонізмдіалектизм

   Значенняцеркваполонинасадибасадиба
   Повний розбір

   Ґражда — гуцульська садиба; у словнику — з позначкою діал.

10. На заводі запустили новий мартен.

    Словозагальновживанедіалектизмтермінпрофесіоналізмжаргонізмтермін

    Значенняпіч для виплавлення сталіпідйомний крантокарний верстатпіч для виплавлення сталі
    Повний розбір

    Мартен — термін металургії, мартенівська піч.

Типові помилки

Лексика за вживанням та інші поділи слів

Слова можна поділити ще кількома способами, і ці поділи не треба плутати:

• за вживанням (хто вживає) — загальновживані й обмеженого вживання: ця стаття;
• за походженням (звідки слово) — власне українські й запозичені: «Лексика української мови за походженням». Запозичене слово може бути загальновживаним: футбол, комп’ютер;
• за активністю (чи вживають тепер) — застарілі слова й неологізми: «Застаріла лексика та неологізми». Застаріле слово — не діалектизм: кольчуга вийшла з ужитку разом із самим обладунком, а діалектизм живе й тепер, але лише в певній місцевості.

Основні поняття лексикології зібрано в статті «Лексикологія. Основні поняття», а які бувають словники, зокрема діалектні й термінологічні, — у статті «Види словників і словникова стаття».

Джерело: значення слів і позначки (діал., жарг., розм., фам., вульг., мат., хім., юр.) — «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20), для слів на С–Я — у 11 томах; діалектні слова — діалектні словники говорів, енциклопедія «Українська мова» (2000) і праці мовознавців; правопис марш-кидок — Український правопис (2019), § 36, п. 2, 1, Б, а. Поділ лексики за вживанням — за шкільною програмою з української мови та програмою НМТ.

Читайте також: Термінологічна лексика; Лексика української мови за походженням; Застаріла лексика та неологізми; Лексикологія. Основні поняття; Види словників і словникова стаття; Лексична норма та лексичні помилки; Гра «Звідки слово?».

Вправи з відповідями: лексика за сферою вживання

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. За сферою вживання лексику поділяють на

   • А загальновживану й обмеженого вживання
   • Б власне українську й запозичену
   • В застарілу й нову
   • Г однозначну й багатозначну
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — загальновживану й обмеженого вживання. За сферою вживання слова бувають загальновживані й обмеженого вживання. Інші варіанти — поділи за походженням, активністю вживання і кількістю значень.

2. Лише загальновживані слова наведено в рядку

   • А хліб, дорога, читати
   • Б ґазда, хата, ліс
   • В позов, вода, дім
   • Г прикол, сонце, мама
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — хліб, дорога, читати. Хліб, дорога, читати знає кожен мовець. У інших рядках є діалектизм ґазда, термін позов, жаргонізм прикол.

3. Діалектизмом є слово

   • А кропива
   • Б жалива
   • В кріп
   • Г лобода
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — жалива. Жалива — діалектна назва кропиви; у словнику вона має позначку «діал.».

4. Термін ужито в реченні

   • А Ми довго гуляли парком.
   • Б Бабуся пекла пиріжки з вишнями.
   • В Учні слухали пісню біля вогнища.
   • Г Хімік визначив валентність атома.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Хімік визначив валентність атома. Валентність — хімічний термін: здатність атома утворювати зв’язки з іншими атомами.

5. Жаргонізмом є слово

   • А відмазка
   • Б відмова
   • В відповідь
   • Г відпустка
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — відмазка. Відмазка в словнику має позначку «жарг.»; решта слів — загальновживані.

6. Професіоналізм — це

   • А слово, поширене лише в певній місцевості
   • Б неофіційне, часто розмовне слово з мовлення людей однієї професії
   • В офіційна точна назва наукового поняття
   • Г слово, що вийшло з ужитку
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — неофіційне, часто розмовне слово з мовлення людей однієї професії. Професіоналізм — неофіційна назва в мовленні фахівців (вікно між уроками). Офіційна назва поняття — термін, слово певної місцевості — діалектизм.

7. Лише слова обмеженого вживання наведено в рядку

   • А хліб, мама, ґазда
   • Б сонце, вагранка, вода
   • В ґазда, вагранка, прикол
   • Г іти, добрий, прикол
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — ґазда, вагранка, прикол. Ґазда — діалектизм, вагранка — термін ливарного виробництва, прикол — жаргонізм. У інших рядках є загальновживані слова.

8. НЕ є діалектизмом слово

   • А ґазда
   • Б ватра
   • В жалива
   • Г господар
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — господар. Господар — загальновживане слово, літературний відповідник діалектизму ґазда; ватра і жалива — теж діалектизми.

9. Діалектизми найдоречніші

   • А у заяві про прийом на роботу
   • Б у науковій статті
   • В у мові персонажа художнього твору
   • Г в інструкції до пральної машини
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — у мові персонажа художнього твору. У художньому творі діалектизми показують, звідки герой; в офіційному й науковому тексті вони недоречні.

10. Слово «операція» вжито як військовий термін у реченні

    • А Хірург провів складну операцію.
    • Б Банк провів операцію з переказу коштів.
    • В Командування спланувало наступальну операцію.
    • Г Кожен робітник на конвеєрі виконує одну операцію.
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — Командування спланувало наступальну операцію. У військовій справі операція — сукупність бойових дій з однією метою; в інших реченнях — медичне, банківське і виробниче значення.

Ця тема на карті української мови: Лексикологія і фразеологія → Лексика за вживанням