Багато письменників та літературознавців у різні часи відгукувалися про твори своїх колег. У цьому матеріалі ми зібрали найважливіші цитати про українських авторів і їхні твори. Радимо добре запам’ятати, бо знання цих цитат може добряче виручити на ЗНО.
Іван Вишенський
- «Наближається до кращих взірців барокового стилю». Д. Чижевський
Іван Котляревський
- «Вважають зачинателем нової української літератури», «Наталка Полтавка започаткувала нову українську драматургію, написану живою розмовною мовою, побудовану на засадах народності»
Григорій Квітка-Основ’яненко
- Т.Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка «батьком нової української прози».
Тарас Шевченко
- «Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі». І. Франко
- «Любити Шевченка – любити Україну, любити Україну – любити Шевченка». Вересаєв
- «Утни батьку, щоб нехотя на весь світ почули, що діялось в Україні» — слова Т.Шевченка до Основ’яненка.
- «Кавказ – це огниста інвектива проти темного царства, становища загальнолюдського». І.Франко
- «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». Т.Шевченко «Кавказ»
Пантелеймон Куліш
- «Один із довершеніших історичних творів в українській літературі».
- «Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мові, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів». І. Франко
Марко Вовчок
- «Основоположниця дитячої української прози»
Іван Нечуй-Левицький
- «Колосальне всеобіймаюче око всієї Правобережної України». І.Франко
- «Арена людських пристрастей». Євген Гуцало про «Кайдашеву сім’ю»
- «Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям твору про селянство». М.Рильський про першу соціально-побутову повість.
Панас Мирний
- «Будинок с багатьма прибудовами і надбудовами зробленими неодночасно…». О.Білецький про композицію «Хіба ревуть воли…»
- «Корифей української прози»
Іван Франко
- «Написав другий заповіт українському народові». Ю.Шевельов про «Гімн».
Ольга Кобилянська
- «Гірська львиця»
- «Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі». В. Земляк
- «Пишна троянда в саду української літератури». М. Старицький
Михайло Коцюбинський
- «Сонцепоклонник».
- «Його проза — це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського – це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину». П. Кононенко
- «Іван та Марічка – українські Ромео ї Джульєта»
Василь Стефаник
- «Бетховен українського села»
Павло Тичина
- «Шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший». О. Гончар
Володимир Сосюра
- «Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень» М. Стельмах
Микола Хвильовий
- «Основоположник української прози ХХст.»
Остап Вишня
- «Король українського тиражу»
- «Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання». М. Рильський
- «Хай живуть зайці!» — життєве кредо
Андрій Малишко
- «Солов’яне серце України»
Іван Драч
- «Сонячний поет»
Василь Стус
- «Поезія Василя Стуса – наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і розкривань безмежності світу». Ю. Шевельов
- «Цільність і всеохопність… патріотизму». М. Коцюбинська
Є. Маланюк
- «Імператор залізних строф»
Василь Голобородько
- «Той, у кого ім’я викрадено»
Спасибі Вам велике! Саме те,що потрібно.