У попередній темі ми розглянули, якими бувають речення за метою висловлювання. Сподіваємося, ви добре засвоїли цю тему, адже сьогодні продовжуємо говорити про те, якими бувають речення. Звернімо увагу на їхнє емоційне забарвлення. Чим вони відрізняються і як це впливає на мовлення? Читайте далі! Розповідні, питальні й спонукальні речення можуть мати різний ступінь емоційного забарвлення. Одні
Категорія: Теорія
Типи речень за метою висловлювання
Ви вже знаєте, що речення – це осмислене, граматично та інтонаційно оформлене сполучення слів або окреме слово, що виражає відносно закінчену думку. Кожне речення виконує комунікативну функцію, тобто повідомляє інформацію та виражає емоції і виявлення волі мовця. Залежно від того, що мовець хоче сказати, розрізняють типи речень — розповідні, питальні та спонукальні. Про них — далі! Розповідне
Порядок слів у реченні
Часом від того, як ви розташовуєте слова в реченні, може докорінно змінитися його суть. Тому треба уважно ставитися до побудови речення. Тут ми пояснюємо, який порядок слів у реченні є правильним і чому деколи інверсія може шкодити логіці викладу. Читайте і мотайте на вус! Порядок слів — це властиве мові взаємне розміщення членів речення при
Граматична основа речення
Друзі, ви вже знаєте, що Речення — це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена мовна одиниця, яка виражає самостійну думку. Воно може складатися з одного слова або групи слів. Граматичну основу часом ще називають предикативним центром речення. Вона є основною частиною речення і складається з його головних членів — підмета і присудка. Трапляються речення, в яких є тільки один
Речення як основна синтаксична одиниця
Ось ми й перейшли до вивчення речення. Розгляньмо, що таке речення, які ознаки характерні для речень, які його основні складові. Цей матеріал містить багато нового, але ж і цікаааавого. Гайда з’ясовувати особливості речень! В ієрархічній системі синтаксичних одиниць речення посідає центральне місце. Воно розглядається, з одного боку, як одиниця, що утворюється зі слів і словосполучень,
Класифікація словосполучень
Сьогодні закінчуємо із словосполученнями. Але… не надовго. Тому ще розглянемо їхню класифікацію. Тут ми подаємо три класифікації словосполучень: за структурою; за характером зв’язку компонентів; залежно від морфологічного вираження головного слова. Гайда з’ясовувати особливості! Залежно під принципу, що береться за основу, словосполучення можуть класифікуватися по-різному. За структурою (кількістю складових частин) вони поділяються на дві структурні моделі
Типи зв’язку слів у словосполученні
Друзі, це важлива тема. Види зв’язку слів у словосполученні зовсім не складно вивчити, головне — добре з’ясувати всі нюанси. Тут ми детааааально розповіли про кожен із типів зв’язку. Тому не відкладайте у довгу шухляду! Словосполучення будують на основі підрядного зв’язку між словами, що входять до їх складу. Суть цього зв’язку полягає у граматичній залежності одного
Синтаксичні відношення у словосполученні
Продовжуємо розглядати словосполучення. Які відношення є між словами, що входять до словосполучення? Як їх розрізнити? Що характерно для кожного із типів сполучень? Усе тут ⤵ Слова, що входять до складу словосполучень, перебувають у певних семантико-синтаксичних відношеннях, які, у свою чергу, ґрунтуються на взаємодії їх лексичних значень і граматичних форм. Ці відношення зводяться до трьох основних різновидів:
Словосполучення як синтаксична одиниця
Друзі, настав час переходити до синтаксису. Цей розділ мовознавства для когось може здатися складним, але ми постараємося детально з’ясувати всі особливості словосполучень, речень і зв’язків між словами у них, щоб у вас не залишилося запитань. Гайда до праці! Синтаксис (від гр. sintaxis — упорядкування, складання) вивчає будову cловосполучень і речень. Синтаксис тісно пов’язаний з морфологією, бо в ньому
Правопис часток
Частки з різними частинами мови пишуться разом, окремо і через дефіс. Але важливо знати, у яких випадках як написати. Тому беріть на замітку, щоб не допускати помилок на ЗНО. Разом пишуться: 1) частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини мови; абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись. Якщо