підготовка до ЗНО і не тільки
Кожному учаснику ЗНО важливо знати, які розділові знаки потрібно ставити при однорідних членах речення. По-перше, трапляються завдання, в яких треба визначити, чи правильно розставлені розділові знаки у реченнях і виявити, у якому з речень є помилка. По-друге, ця тема буде корисною для кожного, хто писатиме власне висловлення, адже за пунктуацією у своєму творі треба ретельно
Continue reading Розділові знаки про однорідних членах речення
Переходимо до розгляду простих ускладнених речень. І розпочнемо цю тему найпростішим ускладненням — однорідними членами речення. Про них ви вже маєте знати із попередніх класів, але варто повторити і конкретизувати раніше вивчене. Тож з’ясуймо, якими бувають однорідні члени речення і в чому полягають їх особливості! Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну
Ви вже знаєте, що в реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова. Вони структурують наше мовлення, роблячи його більш чітким і послідовним. Крім того, узагальнювальні слова використовують для наголошення на спільній рисі перераховуваних предметів. Також важливо знати, коли при узагальнювальних словах варто ставити двокрапку, коли тире, а де треба вжити і те, і інше.
Continue reading Узагальнювальне слово при однорідних членах речення
Вивчення другорядних членів речення завершуємо саме розглядом порівняльного звороту. Коли його вживають? Які функції виконує? Чим виражається і якими розділовими знаками супроводжується? Про це та інше у нашому матеріалі. Мотайте на вус! Порівняльний зворот належить до стилістичних засобів мови. Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Наприклад, у реченні: Друзі, висівайте доброту, бо
Continue reading Порівняльний зворот і розділові знаки при ньому: коли ставити кому?
Історія української літератури — складна, а часом і страшна. На неї завжди треба дивитися крізь призму соціального і політичного життя суспільства. Тут ніколи не буде однозначності і певності у чомусь. Запрошуємо дізнатися про Юрія Яновського те, чого не знайдете у підручнику. Намагатися “відчитати” автора за текстами, що їх він залишив по собі, та суперечливими спогадами його
Continue reading Юрій Яновський: гідний український письменник чи прислужник сталінського режиму
Юрій Яновський — багатогранний письменник. Він став успішним у багатьох літературний жанрах. Він не бояся експериментувати, саме тому став неперевершеним майстром слова. Життя його було багатим на цікаві та складні події, хвилини радості і смутку. Запрошуємо вас дізнатися більше про митця! Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902 р. в с. Нечаївці (Компаніївський район Кіровоградської
З’ясувавши усе необхідне про додаток, пропонуємо вам переходити до іншого не менш важливого другорядного члена речення — обставини. Саме обставини дають змогу розповісти багато деталей про те, що і як відбувається з об’єктом. Тобто, обставина завжди характеризуватиме дію. Детальніше у матеріалі! Обставина – це другорядний член речення, який служить для граматичного вираження різних обставин дії, стану
Якщо ви добре з’ясували, що таке обставина, якою вона може бути і що для неї характерно, то саме час перейти до теми, яка для випускників часом буває дуууже складною. Йдеться про розряди обставин за значенням. З’ясуйте усі деталі, адже завдання на визначення розряду обставини завжди є у тестових завданнях. Трішки зусиль — і ніякі тести
Часом дуже складно розмежувати додатки і обставини. Якщо ви добре засвоїли попередні теми, то саме час братися за найскладніше — з’ясувати усі деталі і добре зрозуміти, у чому полягає різниця між додатком і обставиною. Готові? Цей матеріал для вас! Важко визначити другорядні члени, виражені іменниками у непрямих відмінках з прийменниками чи без них. Тоді треба
Друзі, повертаємося до розгляду другорядних членів речення. Означення, його особливості і види ми вже вивчили. Час переходити до додатків. Що це за член речення? Яким він може бути? Що для нього характерно? Усе це та інше з’ясовуємо в матеріалі! Додаток — такий другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім
