Додаток як другорядний член речення

Додаток як другорядний член речення


Друзі, повертаємося до розгляду другорядних членів речення. Означення, його особливості і види ми вже вивчили. Час переходити до додатків. Що це за член речення? Яким він може бути? Що для нього характерно? Усе це та інше з’ясовуємо в матеріалі!


Додаток — такий другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного.

Додаток виділяють пунктиром.

Як правило, додаток може виражається таким ж самими частинами мови, що й підмет. Але, найчастіше додатком може бути:

  • іменник або співвідносний з ним займенник:
    Миколка дістав підручник (з чого?) з портфеля.
    Діти (чого?) нічого не вивчили.
  • Трохи рідше додатком може бути прикметник:
    Медсестра принесла (кому?) хворому ліки.
  • Додаток може виражатися займенником, який має прикметникову форму:
    В біді (кого?) своїх не залишають.
  • І числівником:
    Тарасик довго не міг поділити дванадцять на чотири.
  • А також, частками:
    Від його ні разу не почули «ні».
  • Або вигуками:
    Гучне «ура» зупинити було неможливо.
  • Неподільним словосполученням:
    Мама увімкнула посудомийну машину.
  • Інфінітивом:
    Вона обіцяла розповісти про відпустку.

Додаток, як другорядний член речення, на письмі може позначати об’єкт сприйняття, порівняння, об’єкт, на який спрямована дія та знаряддя якої-небудь дії.
Тарас написав оповідання. 

У цьому випадку «оповідання» є об’єктом, на який спрямована дія — «написав».


Прямий додаток

У випадку, коли додаток пояснює перехідні дієслова або слова, які відповідають категорії стану, то такий додаток є прямим. Тобто прямим є додаток, який означає предмет, на який безпосередньо переходить дія. Як правило він вживається лише при перехідних дієсловах та надає конкретики їх значення.

Як правило, прямий додаток виражається:

  • Формою знахідного відмінка без прийменника.
    Я знала ці казки змалку.

    Надійка зірвала грушу.
    Мені шкода тебе.
    Для тебе зірку дістану.
  • Додаток, який стоїть у родовому відмінку та при перехідному дієслові має заперечну частку «не».
    Я не брав зошита.
    Сіяти злобу вона не бажала.
  • Додаток, який має родовий відмінок та дія якого переходить не на весь предмет, а лише на його частину.
    Василько приніс квіти.
    Я купив хліба.
    Бабуся налила у склянку молока.
  • В деяких випадках додаток також може бути вираженим неозначеною формою дієслова.
    Вчителька сказала учням сісти.
    Мама попросила заспокоїтися.

Непрямий додаток

В усіх інших випадках, крім уже перерахованих, додаток являється непрямим, хоча і може також бути вжитий у формі непрямих відмінків, чи з прийменником, чи без нього.

Також слід зазначити, що непрямий додаток пов’язаний з головним словом за допомогою керування або прилягання.
Вся команда хвилювалася за нашого переможця.


Слід знати

Не є додатками:

  • Поєднання синонімів та антонімів, як наприклад: шлях-дорога, купівля-продаж.
  • Словесні поєднання, які належать до асоціацій чи складних слів. Такими поєднаннями можуть бути, наприклад: хліб-сіль, плащ-палатка, крісло-качалка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.