Мабуть, серед школярів складно знайти того, хто не чув української жартівливої пісні “Ой під вишнею, під черешнею”. У ній народ висміює старих дідів, ласих до молодих дівчат. Народ – мудрий і далекоглядний – завжди вчив, що стосунки потрібно будувати на коханні, а створення сім’ї з нелюбом, сподіваючись на матеріальні блага, вважав помилковим рішенням. Про це й складено пісню, яку тут аналізуємо.
Тема: розповідь про тяжке сімейне життя у шлюбі по розрахунку.
Ідея: засуджується шлюб по розрахунку, сімейне життя без любові.
Рід: лірика
Жанр: родинно-побутові пісні
Основна думка: треба бути з тим, кого ти любиш.
Художні засоби
Епітети: старий дідуган, вишневий садок.
Порівняння: Стояв старий з молодою, як із ягодою; старий дідуга, Ізогнувся, як дуга. Метафора: ізгиньте, пропадіте, Всі старії кості, Не сушіте, не крушіте Мої молодості!
Звертання: Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!
Антитеза: старий з молодою; ти все спиш, а я плачу.
Звуконаслідування: кахи-кахи; хи-хи.
Повтори: кожні два останніх рядка кожного абзацу.
Ой під вишнею,
Під черешнею
Стояв старий з молодою,
Як із ягодою.
І просилася,
І молилася:
– Пусти мене, старий діду,
На вулицю погулять!
– Ой і сам не піду,
І тебе не пущу,
Бо ти мене, старенького,
Покинути хочеш.
Куплю тобі хатку,
Іще сіножатку,
І ставок, і млинок,
І вишневенький садок!
– Ой не хочу хатки,
І ні сіножатки,
Ні ставка, ні млинка,
Ні вишневого садка!
Ой ти, старий дідуга,
Ізогнувся, як дуга,
А я молоденька,
Гуляти раденька!
Ой ізгиньте, пропадіте,
Всі старії кості,
Не сушіте, не крушіте
Мої молодості!
Ти в запічку: кахи-кахи,
Я з молодим: хихи-хихи.
Ой ти все спиш, а я плачу,
Тільки літа марно трачу!