Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Петро Гулак-Артемовський, написавши баладу “Рибалка”, переніс фольклорний жанр у літературу. Він, як справжній романтик, описав незвичайні картини природи, зробивши баладу емоційною та насиченою. Його головні образи наповнені національним колоритом, а оригінальна лексика поезії та часте вживання зменшено-пестливих форм роблять твір особливим не тільки тематично, а й із художнього боку. Аналізуйте самостійно і доповнюйте наш матеріал!
Паспорт твору «Рибалка»
- Автор
Петро Гулак-Артемовський (1790–1865) - Рік
1827; надруковано в журналі «Вестник Европы» - Джерело
вільний переспів балади Йоганна Вольфганга Ґете «Рибалка»; епіграф — перша строфа Ґете німецькою мовою - Напрям
романтизм - Рід, жанр
ліро-епос; балада (сам автор назвав її «малоросійською баладою») - Тема
зустріч молодого рибалки з водяною дівчиною, що вабить його в морську глибінь - Ідея
кохання — зваба, перед якою людина не може встояти - Композиція
10 строф по 4 рядки; майже половину тексту (строфи 4–8) займає мова дівчини - Віршування
ямб (різностопний); римування перехресне; чоловічі й жіночі рими чергуються - Образи
Рибалка — молодий парубок; дівчинонька-русалка; вода, сонечко, місяць і зіроньки - Художні засоби
зменшувально-пестливі слова, риторичні оклики й запитання, порівняння, вигуки й звуконаслідування («смик», «тьох», «гульк», «хлюп», «шубовсть»)
Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.
Ідея: уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя. Основна думка: кохання — зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.
Жанр: малоросійська балада (за визначенням самого автора).
Віршований розмір: ямб.
Римування: перехресне (абаб).
Рима: чоловіча (у 1-му й 3-му рядках строфи) і жіноча (у 2-му й 4-му).
Будова строфи: ямб і перехресна рима
| Перша строфа | Стоп | Рима |
|---|---|---|
| Вода́ шуми́ть!.. вода́ гуля́!.. | 4 | а, чол. |
| На бе́резі Риба́лка молоде́нький | 5 | б, жін. |
| На поплаве́ць гляди́ть і промовля́: | 5 | а, чол. |
| «Лові́ться, ри́бочки, вели́кі і мале́нькі!» | 6 | б, жін. |
Розмір — ямб: стопа з двох складів, наголос на другому (∪ —). Наголоси падають на парні склади: 2, 4, 6… Деякі парні склади лишаються без наголосу (у другому рядку — 4-й і 8-й), але розміру це не змінює.
Різностопний ямб: у кожній строфі перший рядок має 4 стопи, другий — 5, третій — 5 або 4, четвертий — 6.
Рима перехресна (абаб): гуля́ — промовля́ — чоловіча (наголос на останньому складі), молоде́нький — мале́нькі — жіноча (наголос на передостанньому). Так рими чергуються в усіх десяти строфах.
Текст — за сучасними виданнями (у виданні 1922 р. — «рибоньки»). Наголоси — за словником (goroh.pp.ua).
Образи балади
Мрійливий рибалка й водяна красуня (мають яскравий національний колорит).
- Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів;
- Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує, і брівками моргає».
Сюжет
Молодий парубок ловив рибку, увесь час сумуючи і спостерігаючи за поплавком. Аж ось з води виринула Дівчина-русалка. Вона почала дорікати Рибалці в тому, що він «нівечить її рід і плід». Красуня почала із захопленням розповідати юнакові про красу підводного царства, запрошуючи його залишити землю і продовжити своє життя у морі. Недовго роздумуючи, Рибалка, заворожений привабливістю русалки, залишив берег і пірнув у воду. «І більше вже нігде не бачили Рибалки!».
Композиція
Балада складається з десяти куплетів по чотири рядки.
Експозиція: На березі Рибалка молоденький.
Зав’язка: Аж гульк… з води Дівчинонька пливе, / І косу зчісує, і брівками моргає!
Кульмінація: Рибалка встав, Рибалка йде, / То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!
Розв’язка: І більше вже нігде не бачили Рибалки!
Ознаки романтизму
- перенесення в літературу фольклорного жанру балади;
- незвичайні картини природи;
- тон балади, її мелодійність;
- емоційна наснаженість;
- національний колорит у зображенні Рибалки і Русалки;
- наявність часто вживаних зменшувально-пестливих форм;
- лексика поезії.
Художні засоби
Риторичні оклики: «Вода шумить! Вода гуля!», «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!», «Що рибка смик — то серце тьох!», «Аж ось гуде і хвиля утікає!», «Аж гульк! / І косу зчісує, і брівками моргає!», «Гей, гей!.. / На зрадний гак ні щуки, ні лина!..», «І парубоцькеє оддав би нам серденько!», «І із води на світ виходять веселенькі!», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!», «Се дзеркало,— глянь на свою уроду!», «Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!», «І ніженьки по кісточки займає!», «То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!», «Гульк! — приснули на синім морі скалки!.. / Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..».
Риторичні запитання: «Чи то коханнячко?», «Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?», «Чи се ж вода?».
Зменшувально-пестливі форми: «молоденький», «рибочки», «маленькі», «серденько», «рибалочка», «коханнячко», «дівчинонька», «брівки», «гарненько», «рибки», «сонечко», «червоненький», «веселенькі», «зіроньки», «ніженьки», «глибшенько».
Метафори: «Вода шумить… гуля», «рибка смик», «серце тьох», «серденько віщує», «хвиля утікає», «сонечко і місяць… хлюпощуться… виходять», «зіроньки блищать», «вода кісточки займає», «приснули скалки».
Епітети: «сонечко і місяць… веселенькі, червоненькі», «темна ніч», «зрадний гак», «парубоцькеє серденько».
Порівняння: «вода-дзеркало», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!».
Повтори: «Вода шумить!.. Вода гуля!..», «сумує…», «Гей, гей!».
Історія написання
Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає на час публікації в журналі «Вестник Европы» у 1827 році твору П. Гулака-Артемовського «Рибалка». Письменник указував на особливі причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою баладу Ґете «Рибалка»:
«Хотів спробувати: чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені, не змушуючи читача чи слухача сміятися, як від «Енеїди» Котляревського і від інших, з тією ж метою написаних віршів?».
Так митець-романтик з благородною невпевненістю в успіху видає свій твір «Рибалка» як просту спробу.
Вправи з відповідями: балада «Рибалка»
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Чию баладу переспівав Гулак-Артемовський у «Рибалці»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Йоганна Вольфганга Ґете. Епіграфом автор узяв першу строфу «Рибалки» Ґете німецькою мовою: «Das Wasser rauscht, das Wasser schwoll…»
Хто з’являється з води перед Рибалкою?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — дівчинонька. «…з води дівчинонька пливе, / І косу зчісує, і брівками моргає» (3-тя строфа).
Чим дорікає дівчина Рибалці?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — що він нівечить її «рід і плід». «Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?» — питає дівчина, бо Рибалка ловить рибу (4-та строфа).
Що, за словами дівчини, «хлюпощуться у нас в воді на дні»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — сонечко і місяць. «Як сонечко і місяць червоненький / Хлюпощуться у нас в воді на дні» (6-та строфа). А про зіроньки вона каже: «Блищать у нас зіроньки під водою» (7-ма строфа).
Як, за словами дівчини, житиме з нею Рибалка?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — як брат із сестрою. «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою» (7-ма строфа). Цей рядок — порівняння.
Чим закінчується балада?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Рибалка пірнає у воду, і більше його ніхто не бачить. «Рибалка хлюп!… За ним шубовсть вона!… / І більше вже нігде не бачили Рибалки!…» (10-та строфа).
Скільки строф у баладі?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — десять. Десять строф по чотири рядки. Майже половину тексту (строфи 4–8) займає мова дівчини.
Яким віршовим розміром написано баладу?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — ямбом. Ямб: наголоси на парних складах — «Вода́ шуми́ть!.. вода́ гуля́!..». Рядки мають від 4 до 6 стоп, тобто ямб різностопний.
Яке римування в баладі?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — перехресне (абаб). Римуються 1-й і 3-й, 2-й і 4-й рядки кожної строфи: гуля́ — промовля́, молоде́нький — мале́нькі.
Яке слово з балади — зменшувально-пестливе?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — серденько. Суфікс -еньк- надає слову пестливого відтінку: серце → серденько. Таких слів у баладі багато: молоденький, рибалочка, коханнячко, дівчинонька, зіроньки.
