Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Оригінальна балада Євгена Гребінки “Човен” входить до програми дев’ятикласників зовсім недарма. Вона розповідає про труднощі, які трапляються на життєвому шляху, і по-філософськи осмислює способи їхнього вирішення та злагодження. Наш матеріал стане в нагоді кожному школяреві, адже аналіз твору – базове завдання, яке виконує кожен, хто починає вчити певний художній твір. Радимо прочитати його уважно!
Паспорт твору «Човен»
- Автор
Євген Гребінка (1812–1848) - Де надруковано
у збірці «Малороссийские приказки» (у виданні 1836 р.) - Напрям
романтизм - Рід, жанр
ліро-епос; романтична балада з алегоричним змістом - Тема
роздуми ліричного героя про свій життєвий шлях - Ідея
від життя не сховаєшся: людина мусить вирушити в «море» світу, хоч і знає про небезпеку - Композиція
4 строфи по 7 рядків: буря на морі → хтось пустив човен у бурю → по бурі від човна лишилися тріски → висновок героя: «Як човнові море, для мене світ білий…» - Образи-алегорії
човен — людина, ліричний герой; море — життя, «світ білий»; буря, хвилі, громи — життєві випробування - Віршування
амфібрахій, чотиристопні й тристопні рядки; римування абабввб; рими чоловічі й жіночі - Художні засоби
епітети, порівняння, алітерація, нестягнені форми прикметників, зменшувально-пестливі слова, звертання
Рік написання – 1833
Жанр: віршована балада
Тема: роздуми поета про майбутнє життя
Ідея: зображення всіх негараздів та випробувань людського життя.
Алегоричні образи:
- човен (людина)
- море (життя)
- хвилі, вітер, хмари, громи (життєві негаразди, випробування).
Віршовий розмір – амфібрахій (чотиристопні й тристопні рядки).
Римування – перехресне, суміжне.
Будова строфи: амфібрахій і рима
| Перша строфа | Стоп | Рима |
|---|---|---|
| Заграло, запінилось синєє море, | 4 | а |
| І буйнії вітри по морю шумлять, | 4 | б |
| І хвиля гуляє, мов чорнії гори | 4 | а |
| Одна за другою біжать. | 3 | б |
| Як темная нічка, насупились хмари, | 4 | в |
| В тих хмарах, мов голос небесної кари, | 4 | в |
| За громом громи гуркотять. | 3 | б |
Амфібрахій — трискладова стопа з наголосом на середньому складі (∪ — ∪). Наголоси падають на 2, 5, 8, 11-й склади: «Загра́ло, запі́нилось си́нєє мо́ре» — 4 стопи; «За гро́мом громи́ гуркотя́ть» — 3 стопи.
Рима: мо́ре — го́ри, хма́ри — ка́ри — жіночі (наголос на передостанньому складі); шумля́ть — біжа́ть — гуркотя́ть — чоловічі (на останньому). Схема абабввб: у рядках 1–4 римування перехресне, у 5–6 — суміжне, а 7-й рядок римується з 2-м і 4-м. Так побудовано всі чотири строфи, хоча деякі рими неточні (море — волі, милий — хвилі).
У строфах 2–4 тристопні вже три рядки — 2-й, 4-й і 7-й («Хтось човен на море пустив»). Наголоси — за словником (goroh.pp.ua).
«Човен» Є. Гребінки є однією з перших оригінальних балад у новій українській літературі. Вміщений він у першій збірці письменника «Малороссийские приказки» й позначений виразними рисами романтизму.
Вірш «Човен» має автобіографічний характер роздумів молодого поета, що вирушає з рідного хутора в Петербург, мовби кидається в піняві хвилі розбурханого житейського моря, яке спочатку грається, а там і нещадно розбиває одинокий човен. Романтизовано схвильована розповідь досягається засобами народної поетики:
- хвилі – «мов чорнії гори»;
- хмари – «як темная нічка»;
- громи гуркотять – «мов голос небесної кари»;
- фольклорні мавки «пустують по піні».
Проте у автора відсутнє відчуття приреченості. Вже саме твердження про неможливість заховатися від світу, від життя, і навіть більше – розуміння, що «не можна ж вік цілий пробути з собою одним», – свідчать про активність накресленої автором життєвої програми.
Попрощавшись із хуторським «покоєм», не маючи певності, що «недоля і лютеє горе» минуть його в столиці, автор ради служіння вищій меті сміливо пускається в «світ білий».
Вірш «Човен» стоїть дещо осторонь більшості творів і є своєрідним маніфестом молодого Є. Гребінки. У ньому Гребінка висловив свої душевні переживання, свої побоювання, свої роздуми про майбутнє життя. Але цей твір є близьким кожній людині, бо всім нам властиві почуття і переживання, які вклав поет у вірш.
Художні засоби
Автор використовує епітети – синєє море, буйнії вітри, чорнії гори. Порівняння – хвиля гуляє, мов чорнії гори; в тих хмарах, мов голос небесної кари; як човнові море, для мене світ білий; як темная нічка, насупились хмари.
В останньому рядку першої строфи балади повторюються звуки «р», «г», які передають гуркіт грому, це алітерація, яка підсилює образну картину бурхливого моря.
Зменшувально-пестливі слова (нічка, весельце), повтори (плавле), звертання (мій покою), нестягнені форми прикметників (буйнії, лютеє).
Риси романтичного стилю в баладі: грізна морська стихія, трагедія з човном, переживання ліричного героя, зв’язок із фольклором.
Човен
Заграло, запінилось синєє море,
І буйнії вітри по морю шумлять,
І хвиля гуляє, мов чорнії гори
Одна за другою біжать.
Як темная нічка, насупились хмари,
В тих хмарах, мов голос небесної кари,
За громом громи гуркотять.
І грає, і піниться синєє море.
Хтось човен на море пустив,
Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі,
Од берега геть покотив;
Качається, бідний, один без весельця.
Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця!
Чого він під бурю поплив?
Ущухнуло море, і хвилі вляглися;
Пустують по піні мавки;
Уп’ять забіліли, уп’ять простяглися
По морю кругом байдаки;
Де ж човен дівався, де плавле, мій милий?
Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі
Біліють із його тріски.
Як човнові море, для мене світ білий
Ізмалку здавався страшним;
Да як заховаться? не можна ж вік цілий
Пробути з собою, одним.
Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе
Пограються з човном моїм.
Вправи з відповідями: балада «Човен»
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Із чим порівнює себе ліричний герой у фіналі балади?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — із човном. «Як човнові море, для мене світ білий ізмалку здавався страшним» — доля човна стає алегорією долі самого героя.
Що лишилося від човна після бурі?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — тріски на хвилях. «Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі біліють із його тріски».
Які істоти «пустують по піні», коли море вщухло?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — мавки. «Ущухнуло море, і хвилі вляглися; пустують по піні мавки» — фольклорний образ.
Яким словом закінчується рядок: «Уп’ять забіліли, уп’ять простяглися по морю кругом…»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — байдаки. «…По морю кругом байдаки». Байдак — великий човен, яким плавали по річках і морях (СУМ-20). Буря вщухла, інші судна знову на морі, а від човна лишилися тріски.
Яким віршовим розміром написано «Човен»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — амфібрахієм. Наголоси падають на 2, 5, 8, 11-й склади: «Загра́ло, запі́нилось си́нєє мо́ре». Трискладова стопа з наголосом на середньому складі — амфібрахій.
Як римуються перші чотири рядки строфи: море — шумлять — гори — біжать?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — перехресно (абаб). Перший рядок римується з третім (море — гори), другий — із четвертим (шумлять — біжать). Схема абаб — перехресне римування.
Як називаються форми «синєє», «буйнії», «лютеє»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — нестягнені форми прикметників. Нестягнені (повні) форми прикметників — синєє, буйнії, чорнії, лютеє — риса народної поетики, як у думах і піснях.
Який засіб використано в рядку «За громом громи гуркотять»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — алітерацію. Повторення звуків [г], [р] передає гуркіт грому — це алітерація.
У якому рядку є порівняння?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — «Як темная нічка, насупились хмари». Хмари порівняно з темною нічкою за допомогою сполучника «як». Порівняння є також у рядках «мов чорнії гори», «мов голос небесної кари».
До якої збірки Євгена Гребінки ввійшов «Човен»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — «Малороссийские приказки». «Човен» уміщено в першій збірці Гребінки «Малороссийские приказки» (у виданні 1836 р.). «Кобзар» — збірка Т. Шевченка, «Русалка Дністровая» — альманах «Руської трійці», «Народні оповідання» — збірка Марка Вовчка.