Типи римування входять до шкільної програми з української літератури. Це теоретико-літературне поняття краще засвоїти і майбутнім учасникам ЗНО, тому наш матеріал може зацікавити не тільки поетів та літературознавців, але й усіх, хто вивчає літературу.
Звучання вірша залежить не тільки від того, які рими за своєю природою, а й від того, як вони розташовані, які способи римування застосовує поет.
Римування — особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними.
Існують такі основні типи римування:
- Суміжне (парне) — умовне позначення: АА.
Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!
За те, що в грудях ти ховаєш серце люте…
(І. Франко)
- Перехресне: АБАБ.
Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було, як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
а розум став довірливий Самсон.
(Ліна Костенко)
- Кільцеве, охоплююче, оповите: АББА.
Вічний революціонер,
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю,
Він живе, він ще не вмер.
(І. Франко)
- Початкове — римуються перші слова у строфі:
Милий друже!
Скільки років
Ми не бачились з тобою…
(І. Муратов)
Таке римування можна розглядати як звукову анафору, воно рідковживане.
- Наскрізне, монорима, монорим — вірш, у якому всі рядки пов’язані однією римою: АААА…
Здається, часу і не гаю,
а не встаю, не встигаю!
Щодня себе перемагаю,
від суєти застерігаю,
і знов до стрічки добігаю,
і знов себе перемагаю,
і не встигати не встигаю,
і ні хвилиночки ж не гаю!
Там тополі у полі, на волі…
(П. Тичина)
- Тернарне римування (лат. terni — по три) — розташування рим за схемою: аабввб (через два рядки на третій), одна з форм шестивірша (секстини).
Розвиднювалось. Ми пішли косити
а
за грунь. А нам навстріч несли трембітиа
чоловіки з присілка — хтось помер.б
Була ще тиша. Та ранкова тиша,в
коли трава сама себе колише,в
бо вітер спить іще у тьмі дерев.б
- Верлібр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований нерівнонаголошений віршорядок.
Діти одягнені у пташині сорочки
летять на подобах весняного сонця
у простір розгорненої книжки
що сміється білим сміхом сіяча
який сіє у полі себе з руки
(В. Голобородько).
Читайте також: