Розділові знаки при відокремлених означеннях

Розділові знаки при відокремлених означеннях

Після детального з’ясування усіх особливостей означення як другорядного члена речення і прикладки, як особливої форми означення, пропонуємо з’ясувати, які ж розділові знаки їх супроводжують. Так, сьогодні з’ясуємо, коли означення відокремлюються комами, а коли цей розділовий знак буде зайвим. І обов’язково врахуйте, що деколи варто використовувати для відокремлення ще й тире. Не знаєте, коли? Розповідаємо!


Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення. Відокремлення застосовують для того, щоб надати їм більшої самостійності.


Означення відокремлюються:
  1.  Якщо вони виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотами і стоять після означуваного слова:
    Ювілейна промова присвячується певній даті, пов’язаній з ушануванням окремої людини, групи осіб, урочистостям на честь події з життя та діяльності установи(3 посібн.);
    Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.
  2. Якщо означення непоширені й стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення:
    Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю (П.М.).
    Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Л. У.).

Примітка. Якщо ж перед означуваним словом немає означення, то означення, що стоять після нього, залежно від бажання автора можуть відокремлюватися або не відокремлюватися: А потім минали дні за днями, минали тижні й місяці, довгі, безрадісні, одноманітні (А.Ш).

3. Якщо означення відносяться до особового займенника:
Вона стоїть навпроти Сагайди, маленька, мов куріпка на межі (О.Г.).

4. Якщо означення виражається прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, стоїть перед означуваним словом і має додатковий обставинний відтінок:
Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг (А.Ш.).
Зморена денними клопотами, Зачіплянка поринає в сон (О.Г.).

5. Якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення:
Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (Карп.).

6. Якщо неузгоджені означення стоять після узгоджуваних:
В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (Н.-Л.).

Неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова, відокремлюються за допомогою тире лише в тому разі, якщо вони виділені інтонаційно й можна підставити а саме:
Талант Шевченка служив великій меті – оспівувати народ, піднімати його з віковічної темряви.


Не відокремлюються:
  1. Означення, які характеризують не лише підмет, а й присудокСтоїть ліс темний і сумний (М.Р.).
  2. Означення, що характеризують неособові займенникиОдягнені всі півколом ставали навкруг пам’ятника.
  3. Означення, виражені зворотами, що стоять безпосередньо перед означуваним словом і не мають обставинного значення: І дощами вмиті журавлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях (А.М.).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *