Правопис складних слів

У правописі складних слів із року в рік абітурієнти припускаються чи не найбільше помилок. Саме ці правила найважче засвоюють майбутні абітурієнти.   Разом пишуть: а) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди,

Continue reading Правопис складних слів

«Чорна Рада» Пантелеймона Куліша

І. Франко назвав роман «найліпшою історичною повістю в нашій літературі». В основу твору покладено історичні події часів другої половини XVII ст. — після смерті Б. Хмельницького. Тоді  Правобережжя відійшло до Польщі, яка поставила гетьманом Павла Тетерю. На Лівобережній же Україні розгорнулася запекла боротьба за гетьманську булаву. Козацька старшина висувала гетьманом полковників В. Золотаренка та Я. Сомка, останній

Continue reading «Чорна Рада» Пантелеймона Куліша

Біографія Григорія Квітки-Основ’яненка

Григо́рій Фе́дорович Кві́тка-Основ’я́ненко (18 (29) листопада 1778, с. Основа біля Харкова — 8 (20) серпня 1843) — український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Засновник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Твори письменника утверджували високі морально-етичні якості людини з народу, відіграли помітну роль у розвитку української мови. Як письменник,

Continue reading Біографія Григорія Квітки-Основ’яненка

Художні засоби фольклорних творів

Подаємо перелік образотворчих засобів народної творчості. Учасник ЗНО повинен уміти виділяти у фольклорних творах анафори, рефрени, постійні епітети, персоніфікацію, символи і гіперболу та вміти визначати їхню художню роль.  Анафора — однаковий початок рядків у вірші, пісні, що застосовується для підкреслення важливого за смислом слова. З її допомогою поетам вдається надати своїм творінням емоційність і значно підвищити їх

Continue reading Художні засоби фольклорних творів

Лапки у власних назвах. Правопис лапок

Лапки́ — розділовий знак, що використовується задля вирізнення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому, найчастіше іронічному значенні. Лапки, як і дужки, — це парний розділовий знак, тобто складається з двох різних на вигляд частин. У лапки беруть: 1. Цитати, причому й тоді, коли цитата входить у речення як його складова частина: … Усім нам, працівникам галузі перекладу, цього «високого мистецтва», за

Continue reading Лапки у власних назвах. Правопис лапок

Основні випадки чергування приголосних звуків

Українській граматиці притаманне чергування приголосних. Розглянемо найбільш поширені випадки заміни приголосних. Найчастіше трапляються чергування такого типу: Нога — нозі — ніжка; рука — руці — ручка; вухо — у вусі — вушко. Коли відбувається чергування приголосних звуків? 1. Словотворення іменників: а) іменники чоловічого та середнього роду, що містять суфікси –ечок, -ечк(о) та –ок:  сонце – сонечко, крильце – крилечко,

Continue reading Основні випадки чергування приголосних звуків

Повний текст “Слова про похід Ігорів”

Слово о полку Ігоревім Переклад Максима Рильського Чи не гоже було б нам, браття, Розпочати давніми словами Скорбну повість про Ігорів похід, Ігоря Святославовича? А зачати нам отую пісню По сьогоденних бувальщинах, Не по намислу Бояновім, Боян-бо наш віщий, Як хотів кому пісню творити, Розтікався мислю по дереву, Сірим вовком по землі, Сизим орлом попід

Continue reading Повний текст “Слова про похід Ігорів”

Повні тексти “De Libertate”, “Всякому місту – звичай і права”, “Бджола та шершень”

De Libertate (Про свободу) Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! ВСЯКОМУ МІСТУ — ЗВИЧАЙ І

Continue reading Повні тексти “De Libertate”, “Всякому місту – звичай і права”, “Бджола та шершень”

Правопис префіксів і суфіксів

Правопис префіксів 1. Префікс з- переходить в с-щ тільки перед глухими приголосними к, ‘п, т, х, ф: скипіти, списати, спиляти, сточений, стерпіти, схвалити, схилити, сформулювати, сфотографувати. Перед усіма іншими приголосними (глухими і дзвінкими) та голосними вживають префікс з-: збити, звечора, згрупувати, здогадливий; зсувати, зчесати, зшити, зумовлений.  Якщо корінь слова починається двома чи трьома приголосними, то вживають префікс зі- (варіант префікса з-): зібганий,

Continue reading Правопис префіксів і суфіксів

“Дума про Марусю Богуславку”, балада “Ой летіла стріла”

ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невольники!

Continue reading “Дума про Марусю Богуславку”, балада “Ой летіла стріла”