Музика в серці кожної людини (публіцистична стаття)

Музика в серці кожної людини (публіцистична стаття)

Під час повторення теми пунктуаційних норм, одинадцятикласникам рекомендують підготувати статтю в публіцистичному стилі про музику і її роль у житті людини. Школярам справді цікаво писати есе на такі теми, а ось зі статею — завдання значно складніше, адже мало хто знається на правилах їхнього укладання. Тут ми й станемо вам у нагоді. Наш текст допоможе вам зорієнтуватися і створити свою правильну та оригінальну статтю.

З незапам’ятних часів людину постійно оточували звуки. Не було ще ніякої музики, але існував спів птахів, шелест листя, дзюрчання струмків. Вся ці звуки оточували людину та інформували її про навкілля.

Людина сприймає звуки по-різному. Високий вереск був сигналом тривоги, але свист вітру, шум дощу мали для людини заспокійливе значення. Музика активізує розумові здібності, працездатність та зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект людини.

Музика – феноменальне явище. ЇЇ взаємодії з людиною надзвичайні. Мелодичні звуки творять чудо – в людині прокидається і перетворюється душа, змінюється стан, настрій. Музика панує над кожними емоціями, а емоції перемагають навіть фізичну біль.

Стародавні мудреці стверджували, що музика, її перші звуки народились одночасно зі створенням світу. Усі стародавні навчання мають в собі подібні утворення і досвід впливу музики на тварини, рослини і людину.

Ще на зорі цивілізації був помічений цілющий вплив музики на організм людини. Під дію зачаровуючих звуків музики відбувалось покращення самопочуття та настрою, зменшення болісних відчуттів, страху, повернення людині бадьорості, енергії. Музика активізує розумові здібності, а також працездатність та зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект людини.

Музика здатна допомагати молодим людям зрозуміти навколишню дійсність, красу природи, довершеність поезії, живопису, театру, історії свого народу, виступаючи специфічним генератором целісного ставлення до світу, оскільки справжні естетичні враження, насолоду від зустрічі з мистецтвом дістає лише той, хто вміє уважно слухати, переживати, розмірковувати над почуттям.

Отримав у Єгипті музичні знання, Піфагор заснував в Італії науку про гармонію сфер, затвердив музику як точну науку. Піфагорійці користувались спеціальними мелодіями проти прояв люті і гніву, проводили заняття математикою під музику.

Аристотель також стверджував, що музика здійснює вплив на етичне формування людини. Авіцена вважав музику “нелікарським способом лікування поряд з дієтою, сміхом та запахом. У спеціальному музично – медичному центрі стародавнього Парфянського царства лікували від туги і душевних переживань.

В античній Греції музика була складовою частиною філософії. Музика виховувала, допомагала і полегшувала життя греків в багатьох життєвих ситуаціях. Відомості в різних напрямках використання музики повідомлялись у творах всесвітньо відомих античних авторів як Платон, Стратон, Лукіан, Аристофан, Есхіл, Вергілій, Плутарх та інші.

В Англії, Франції, Німеччині, Голландії протягом ХХ століття було створено центри музичної терапії, завданням яких стало лікування спеціально підібраних хвороб, починаючи від неврозів і депресій, закінчуючи шлунково – кишковими і серцево – судинними захворюваннями.

Як довели вченні психологи, систематичне заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяють значно підняти інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам’ять, аналітичні здібності, орієнтацію, впливає на позитивну корекцію нервової системи.

Крім того, під час слухання музики регулюються фізіологічні процеси в організмі, стимулюється м’язова активність, підвищується загальний тонус організму, покращується мовна та рухова активність. Музичне мистецтво впливає також на психіку, душевний стан людини, що стало основою виникнення музичної терапії.

У Швеції існує музично – терапевтичне товариство. Працівники цього товариства повідомили усьому світу, що звуки дзвона, які містять резонансне ультразвукове випромінювання, за лічені секунди вбивають тифозні палички, збуджувачів жовтухи й віруси грипу.

Західні вчені, провівши багато досвідів і експериментів, прийшли до такої думки: деякі мелодії дійсно наділені сильним терапевтичним ефектом. Духовна релігійна музика відновлює душевну рівновагу, дарує відчуття спокою. Якщо порівнювати музику з ліками, то релігійна музика – анальгетик у світі звуків, тобто вона полегшує біль.

Виконання веселих пісень допомагає при серцевих недугах, сприяє довголіттю. Але найбільший ефект на людину здійснюються мелодії Моцарта. Цей музичний феномен, до кінця ще не пояснений, так і назвали – “ефект Моцарта”. Медики встановили, що струнні інструменти найбільш ефективні при хворобах серця. Кларнет покращує роботу кровоносних судин, флейта позитивно впливає на легені і бронхи, а труба ефективна при радикуліті і невриті.

Починаючи з ХІХ століття наука має багато життєво важливих відомостей про вплив музики на людину, які отримали в результаті експериментальних досліджень. Науково доведено що музика може зміцнювати імунну систему, приводить до зниження захворюваності, покращує обмін речовин і, як наслідок, активніше йдуть відновлювальні процеси.

На початку ХХ століття було експериментально доведено, що звуки музики змушують реагувати кожну клітину нашого організму, електромагнітні хвилі впливають на зміну кров’яного тиску, частотність серцевих скорочень, ритм і глибину дихання. Не випадково в сучасній медицині все більшого розповсюдження набуває поруч з фізіотерапією і артотерапією музикотерапія. Мова йде про відновлення здоров’я людини за допомогою занять музикою.

Необхідно змалку привчати дітей до роботи розуму і душі, збагачувати їхній досвід спілкування з музичними творами. Педагогам – музикантам необхідно йти у ногу з актуальними тенденціями в науці.

Музична терапія разом з артотерапією, тобто терапією засобами образотворчого мистецтва, може стати ефективним методом лікування шкільних неврозів, як у процесі здобуття освіти, так і в сучасному житті взагалі.

Музика існує в нашому житті як живе знання й уявлення людини про саму себе, як засіб самопізнання і самовираження. Сприйняття й розуміння музики полягає у відчутті її зв’язками, м’язами, рухами, диханням. Використовуючи класичну музику з метою музичної терапії, не варто забувати, що серед творів сучасної легкої музики, у тому числі серед джазу й року, можна знайти чимало таких, які можуть бути використані з терапевтичною метою.

Музика, як мабуть ніяке інше мистецтво, може впливати на настрій, утворювати його. Всі музичні твори можна умовно розділити на такі, що активізують, тонізують, розслаблюють і заспокоюють.

Сприйняття музики тісно пов’язане з розумовими процесами, тобто потребує уваги, спостережливості. Музика, що сприймається слуховим рецептором, впливає на загальний стан всього організму, викликає реакції, які пов’язані зі зміною кровообігу, дихання.

Люди вважають, що музика народилася разом із створенням світу. Музика звучить у середині кожної людини. Все у всесвіті виткане із звуків музики.