Підрядні обставинні речення мети, умовні, допустові, наслідкові

Оновлено: 3.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Підрядна допустова частина називає те, що мало б завадити дії головної частини, але не завадило. Вона відповідає на питання незважаючи на що? всупереч чому? і приєднується сполучниками хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що: Хоч ішов дощ, ми вирушили в дорогу. Підрядна частина мети показує, навіщо відбувається дія (щоб, аби), умови — за якої умови (якщо, якби), наслідкова — що з цього вийшло (так що).

Нижче — таблиця «коротко», кожен із чотирьох видів із питаннями, сполучниками й схемами, кома при складених сполучниках (для того щоб, незважаючи на те що, так що), як не сплутати з іншими підрядними й з обставиною, приклади, типові помилки, три тренажери й 10 завдань у форматі НМТ із відповідями.

Коротко: підрядні мети, умови, допустові й наслідкові в таблиці

Питання, сполучники й приклад кожного виду, а також головне про кому — в одній таблиці; докладно — у розділах нижче.

Підрядні обставинні частини: де тут мета, умова, допуст і наслідок

Підрядна обставинна частина складнопідрядного речення (у запитах і старих підручниках — підрядне обставинне речення) вказує, де, коли, як, чому, навіщо, за якої умови чи всупереч чому відбувається дія головної частини. Підрядні обставинні частини поділяють на такі види: місця, часу, способу дії і ступеня (з порівняльними), причини, мети, умови, допустові, наслідкові. Усі види разом показує схема у статті «Підрядні обставинні речення ступеня і способу дії», частини місця, часу й причини описано у статті «Підрядні обставинні речення місця, часу, причини».

Підрядні частини мети, умови, допустові й наслідкові здебільшого пояснюють усю головну частину, а не окреме слово в ній. Тому питання ставимо від головної частини загалом: Ми вийшли раніше (з якою метою?), щоб не запізнитися на потяг. До наслідкової частини питання не ставимо зовсім.

Підрядна частина мети: питання і сполучники

Підрядна частина мети вказує, з якою метою відбувається дія головної частини, і відповідає на питання з якою метою? для чого? навіщо? Її приєднують сполучники щоб (аби), для того щоб, з тим щоб:

• Ми вийшли раніше, щоб не запізнитися на потяг;
• Щоб рослини не засохли, сусідка поливала їх щодня;
• Сестра, щоб не розбудити малого, говорила пошепки.

Підрядна мети може стояти після головної частини, перед нею або в її середині. Кома відокремлює її з одного боку, а в середині головної — з обох. Часто в підрядній мети замість особового дієслова стоїть інфінітив: Ми зібралися, щоб обговорити план. Кома тут така сама — перед щоб, як у прикладі з Правопису: Друзі зустрілися, щоб обговорити новини, а також щоб накреслити плани на майбутнє.

Кома перед «аби» і «щоб»

Аби у значенні «щоб» — підрядний сполучник мети (СУМ-20), тому кому перед ним ставимо так само, як перед щоб: Залиш записку, аби мама не хвилювалася. Але щоб і аби приєднують не лише частини мети. Після слів просити, хотіти, сказати, важливо вони приєднують з’ясувальну частину, яка відповідає на питання відмінка: Учитель попросив (про що?), щоб ми прийшли раніше. Кома й тут є, змінюється лише вид підрядної частини. Про з’ясувальні частини — у статті «Складнопідрядні речення з підрядними означальними і з’ясувальними».

Сполучник щоб пишемо разом, а займенник що з часткою б — окремо; на займенник що падає логічний наголос: Він сказав, щоб усі прийшли і Що б ви сказали, коли б я не приїхав? (приклади з Правопису).

«Для того щоб» чи «для того, щоб»

Складений сполучник для того щоб (так само з тим щоб) — один засіб зв’язку, тому кома стоїть перед ним, а всередині коми немає: Ми прийшли раніше, для того щоб зайняти місця. Сполучник можна розчленувати. Тоді слова для того стають вказівними (співвідносними) у головній частині, і на них падає логічний наголос, а щоб лишається сполучником; кома стоїть перед щоб: Ми прийшли раніше для того, щоб зайняти місця. Обидва варіанти правильні, вибір залежить від того, що ми виділяємо інтонацією. Помилка — кома після щоб чи в обох місцях водночас.

Підрядна частина умови: якщо, якби, коли

Підрядна частина умови називає умову, за якої відбувається чи може відбутися дія головної частини, і відповідає на питання за якої умови? у якому разі? Її приєднують сполучники якщо, якби, коли, коли б, як, аби; коли і як тут означають «якщо».

• Реальна умова: сполучник якщо (коли, як), дієслово дійсного способу: Якщо завтра не буде дощу, ми поїдемо на озеро.
• Нереальна чи лише бажана умова: сполучник якби (коли б), дієслова обох частин — в умовному способі, з часткою б, би: Якби ми вийшли на годину раніше, то встигли б на потяг.

Якщо підрядна умови стоїть перед головною, на початку головної частини часто є співвідносне слово то (рідше так, тоді): Якщо втомишся, то відпочинь. Кома стоїть перед то — на межі частин, а після то коми немає.

Сполучники якби, якщо пишемо разом, а прислівник як із часткою би чи із займенником що — окремо; на прислівник як падає логічний наголос: Якби тут був мій товариш, я був би щасливий і Як би краще виконати це завдання! Сполучник коли б пишемо окремо.

Коли: умова чи час?

Сполучник коли приєднує і частину умови, і частину часу (СУМ-20). Перевірка — заміна. Якщо коли можна замінити на якщо чи якби без зміни змісту, це умова: Коли б мені дали більше часу, я переписав би твір (= якби мені дали). Якщо коли означає «у той час, як», це підрядна частина часу з питанням коли?: Коли задзвонив дзвоник, учні вийшли з класу. Буває, що підходять обидва прочитання (Коли йде дощ, ми граємо вдома), — таких речень у вправах на цій сторінці немає.

Підрядна допустова частина: допустові сполучники

Підрядна допустова частина називає подію чи обставину, всупереч якій відбувається дія головної частини: вона мала б завадити, але не завадила. Питання — незважаючи на що? всупереч чому?: Хоч ішов дощ, ми вирушили в дорогу (вирушили незважаючи на що?). Допустову частину приєднують:

• сполучники хоч (хоча), хоч і, дарма що, незважаючи на те що, попри те що, нехай (хай): Дарма що було холодно, діти довго гуляли надворі; Попри те що дорога була слизька, ми доїхали вчасно; Хай буде важко, ми не відступимо;
• сполучні слова з часткою не: як не, хто не, що не, скільки не, де не, куди не: Рідний дім залишається в серці, / Як далеко від нього не йди (Г. Чубач, приклад із Правопису); Скільки ми не кликали кошеня, воно не виходило з-під дивана.

Якщо допустова частина стоїть перед головною, головну часто починають протиставні сполучники але, а, проте, однак, зате: Хоч було вже пізно, але ніхто не спав. Речення від цього не стає складносурядним: хоч приєднує підрядну частину, а але лише підсилює протиставлення (так пояснює і стаття «Складнопідрядні речення»). Кома стоїть перед але — на межі частин.

«Незважаючи на те що» і кома

Складені сполучники незважаючи на те що, попри те що комою зазвичай не розриваємо, кома стоїть перед усім сполучником: Матч відбувся, незважаючи на те що лив дощ. Якщо ж логічно виділяємо вказівне слово те в головній частині, кома стоїть перед що: Матч відбувся незважаючи на те, що лив дощ. Обидва варіанти правильні, тож у вправах на цій сторінці їх не протиставляємо. У сполучнику дарма що вказівного слова немає, тому кома стоїть лише перед ним: Діти гралися надворі, дарма що вже смеркло.

Хоч, хоча, дарма що: яка це частина мови

Хоч і хоча, які приєднують підрядну частину, — підрядні допустові сполучники (СУМ-11): Хоча вітер був холодний, рибалки не поверталися додому. Але хоч буває також часткою зі значенням «принаймні», і тоді другої граматичної основи немає: Випий хоч води. Дарма що у значенні «нічого що, хоч і» — складений допустовий сполучник (СУМ-20); його пишемо окремо. Більше про сполучники — у статті «Сполучник як частина мови».

Підрядна наслідкова частина: сполучник так що

Підрядна наслідкова частина називає наслідок того, про що йдеться в головній частині. Питання до неї не ставимо, вона завжди стоїть після головної частини і приєднується складеним сполучником так що: Річка розлилася, так що міст закрили; Телефон розрядився, так що я не зміг подзвонити.

Так що пишемо окремо і, як інші складені сполучники, не розділяємо комою: кома стоїть перед усім сполучником. Перевірка: так що можна замінити словом тому чи отже, і зміст не зміниться: Телефон розрядився, тому я не зміг подзвонити (будова речення тоді вже інша: тому — прислівник, а не підрядний сполучник).

Наслідкову частину найчастіше плутають із підрядною способу дії і ступеня, де так і що розділені комою: Музика грала так голосно, що ми не чули одне одного — грала (якою мірою?) так голосно. Тут так — вказівне слово в головній частині, і питання до підрядної ставимо. Докладно — у статті про підрядні ступеня і способу дії.

А як щодо аж? Основний наслідковий сполучник — так що. Тлумачний словник (СУМ-20) подає з тим самим значенням («так що») і сполучник аж: Двері грюкнули, аж посуд задзеленчав. Проте частіше аж — частка, що підсилює, зокрема в підрядних ступеня: Вода була така холодна, що аж зводило ноги. Через цю двозначність речень з аж у вправах і тесті на цій сторінці немає.

Як не сплутати з іншими підрядними

Ті самі сполучники приєднують різні підрядні частини, тому вид визначаємо за питанням і значенням, а не лише за сполучником.

• Мета чи з’ясувальна (щоб). Питання з якою метою? навіщо? — мети: Я взяв парасольку, щоб не змокнути. Після просити, хотіти, наказати, важливо з питанням що? чого? про що? — з’ясувальна: Учителька наказала, щоб ми зачинили вікна. З вказівним словом так у головній — спосіб дії: Говори так, щоб тебе чули (4364).
• Умова чи час (коли, як). Коли = якщо, якби — умова; коли = «у той час, як» — час.
• Причина чи наслідок. Підрядна причини пояснює, чому сталося те, про що йдеться в головній (бо, тому що, через те що): Матч перенесли, бо поле розмокло. Наслідкова називає те, що з цього вийшло: Поле розмокло, так що матч перенесли. Причина й наслідок у цих реченнях міняються місцями.
• Допуст чи умова. Умова — від неї залежить дія (Якщо піде дощ, екскурсію перенесуть); допуст — дія відбувається всупереч (Хоч ішов дощ, екскурсія відбулася). Перевірка — підставити хоч чи якщо.

Визнач вид підрядної частини

Підрядну частину виділено. Постав до неї питання від головної частини, визнач вид і натисни «Перевірити».

1. Мама попросила, щоб я купив молока.

   Питанняз якою метою?про що?за якої умови?про що?

   Видметиз’ясувальнаумовиз’ясувальна
   Повний розбір

   Попросила (про що?): підрядна розкриває зміст прохання — це з’ясувальна частина, хоч сполучник щоб.

2. Я встав о шостій, щоб приготувати всім сніданок.

   Питанняз якою метою?що?коли?з якою метою?

   Видз’ясувальначасуметимети
   Повний розбір

   Встав о шостій (з якою метою?) — щоб приготувати сніданок: підрядна мети.

3. Коли задзвонив будильник, тато вже снідав.

   Питанняза якої умови?коли?незважаючи на що?коли?

   Видчасуумовидопустовачасу
   Повний розбір

   Коли тут означає «у той час, як», замінити його на якщо не можна: снідав (коли?) — підрядна часу.

4. Коли б не було туману, ми побачили б гори.

   Питанняколи?чому?за якої умови?за якої умови?

   Видумовичасупричиниумови
   Повний розбір

   Коли б = якби, дієслова в умовному способі: побачили б (за якої умови?) — підрядна умови.

5. Ми запізнилися, бо автобус зламався.

   Питаннячому?з якою метою?питання не ставитьсячому?

   Виднаслідковапричиниметипричини
   Повний розбір

   Запізнилися (чому?) — бо автобус зламався: підрядна називає причину.

6. Автобус зламався, так що ми запізнилися.

   Питаннячому?як?питання не ставитьсяпитання не ставиться

   Видпричиниспособу дії і ступенянаслідкованаслідкова
   Повний розбір

   Так що — один сполучник, підрядна називає наслідок поломки й на питання не відповідає: наслідкова частина.

7. Музика грала так голосно, що ми не чули одне одного.

   Питанняякою мірою?питання не ставитьсящо?якою мірою?

   Виднаслідковаспособу дії і ступеняз’ясувальнаспособу дії і ступеня
   Повний розбір

   Так голосно — вказівне слово з прислівником у головній частині: грала (якою мірою?) — підрядна ступеня, кома перед що.

8. Хоч Тарас і готувався, контрольна видалася йому важкою.

   Питаннячому?незважаючи на що?за якої умови?незважаючи на що?

   Виддопустовапричиниумовидопустова
   Повний розбір

   Контрольна видалася важкою всупереч підготовці (незважаючи на що?): хоч приєднує допустову частину.

9. Якщо ти прочитаєш цю книжку, я дам тобі наступну частину.

   Питанняколи?незважаючи на що?за якої умови?за якої умови?

   Видчасудопустоваумовиумови
   Повний розбір

   Дам (за якої умови?) — якщо прочитаєш: підрядна умови, умова реальна.

10. Важливо, щоб кожен мав із собою воду.

    Питаннящо?з якою метою?навіщо?що?

    Видметиз’ясувальнанаслідковаз’ясувальна
    Повний розбір

    Важливо (що?) — підрядна розкриває зміст слова важливо: з’ясувальна частина.

11. Ми прийшли до кінотеатру завчасно, щоб зайняти місця біля проходу.

    Питаннящо?з якою метою?коли?з якою метою?

    Видметичасуз’ясувальнамети
    Повний розбір

    Прийшли завчасно (з якою метою?) — щоб зайняти місця: підрядна мети.

12. Хоч як ми поспішали, на потяг не встигли.

    Питанняяк?чому?незважаючи на що?незважаючи на що?

    Видспособу дії і ступеняпричинидопустовадопустова
    Повний розбір

    Не встигли всупереч поспіху (незважаючи на що?): хоч як приєднує допустову частину.

Обставина мети, умови, допусту і підрядна частина

Мету, умову й допуст можна передати і обставиною в простому реченні, і підрядною частиною складнопідрядного. Різниця — у граматичній основі: у підрядній частині вона є, в обставині — немає.

• Для перевірки знань учителька дала тест (обставина мети) → Щоб перевірити знання, учителька дала тест (підрядна мети).
• У разі дощу концерт перенесуть (обставина умови) → Якщо піде дощ, концерт перенесуть (підрядна умови).
• Незважаючи на втому, ми закінчили роботу (обставина допусту) → Хоч ми втомилися, але роботу закінчили (підрядна допустова).

Обставину допусту найчастіше виражає іменник із прийменником незважаючи на, попри, всупереч, наперекір. Обставин наслідку шкільна граматика серед розрядів обставин не виділяє: наслідок передає підрядна наслідкова частина (або друга частина складносурядного чи безсполучникового речення). Усі розряди обставин — у статті «Розряди обставин за значенням».

Кома в реченнях із підрядними мети, умови, допустовими й наслідковими

• Підрядну частину відокремлюємо комою з одного боку, а якщо вона стоїть у середині головної частини, — з обох: Оля, хоч і поспішала, дочекалася подруги.
• Складені сполучники для того щоб, з тим щоб, незважаючи на те що, попри те що, дарма що, так що комою не розриваємо. Розчленувати можна лише сполучник із вказівним словом, яке логічно виділяємо (для того, щоб; незважаючи на те, що). У наслідковій частині так що не розриваємо: кома між так і що означає вже вказівне слово так у головній частині й підрядну способу дії чи ступеня.
• Співвідносне то на початку головної частини: кома стоїть перед ним, після нього коми немає: Якщо втомишся, то відпочинь.
• Два сполучники поруч. Якщо в головній частині є то чи так, між сполучниками коми не ставимо: І якщо пісня вийде в люди, / То пломінь серця не згашу (А. Малишко, приклад із Правопису). Без то, так у головній кома між сполучниками є: Ми поїдемо в місто і, якщо встигнемо, зайдемо до бабусі. Після протиставного а, але, однак перед підрядною коми не ставимо взагалі: Спершу зроби уроки, а якщо залишиться час, підемо в кіно.
• Слова тільки, лише, особливо, а саме, а також перед сполучником: кома стоїть перед ними: Ми поїдемо на дачу, тільки якщо не буде дощу.
• Тире замість коми інколи ставимо, щоб різкіше зіставити зміст частин, зокрема з відношеннями умови, наслідку чи допусту: А бавовна як дозріє — / Небом степ заголубіє… (М. Нагнибіда).

Кома й написання сполучників

Обери правильний варіант. Знайди межу між головною і підрядною частинами та пригадай, чи можна розривати складений сполучник.

1. … зателефонуй мені.

   Якщо будеш вільнийЯкщо будеш вільний,Якщо, будеш вільний,
   Відповідь

   Якщо будеш вільний,. Підрядна умови стоїть перед головною, тож кома — після неї, усередині підрядної коми немає.

2. Ми прийшли … допомогти з переїздом.

   раніше, для того щобраніше для того щобраніше для того щоб,
   Відповідь

   раніше, для того щоб. Складений сполучник для того щоб відокремлюємо комою перед ним; без коми чи з комою після щоб — помилка.

3. … але ми не відступили.

   Хоч було важкоХоч, було важко,Хоч було важко,
   Відповідь

   Хоч було важко,. Допустова частина стоїть перед головною, кома — на межі частин, перед але; після хоч коми немає.

4. У нас сьогодні … прибери у своїй кімнаті.

   гості, так щогості так, щогості так що
   Відповідь

   гості, так що. Так що — складений сполучник наслідкової частини: кома стоїть перед ним, а не між його частинами.

5. Якщо завтра … поїдемо на річку.

   потеплішає топотеплішає, то,потеплішає, то
   Відповідь

   потеплішає, то. Кома стоїть після підрядної умови, перед співвідносним то, яке починає головну частину; після то коми немає.

6. Квитки ще … їх розкуплять, підемо наступного тижня.

   є, але, якщоє, але якщоє але якщо
   Відповідь

   є, але якщо. Після протиставного але перед підрядною частиною коми не ставимо, а перед але — ставимо.

7. Ми підемо … мороз протримається до неділі.

   на ковзанку, лише якщона ковзанку лише, якщона ковзанку лише якщо
   Відповідь

   на ковзанку, лише якщо. Якщо перед сполучником стоять слова лише, тільки, особливо, кому ставимо перед ними.

8. Говори … тебе почули всі.

   голосніше абиголосніше, аби
   Відповідь

   голосніше, аби. Аби тут означає «щоб» і приєднує підрядну мети, тож перед ним кома, як перед щоб.

9. … ти зробив на моєму місці?

   ЩобЩо б
   Відповідь

   Що б. Тут займенник що з часткою б: на що падає логічний наголос, пишемо окремо.

10. … ми мали квитки, пішли б на концерт.

    ЯкбиЯк би
    Відповідь

    Якби. Якби — сполучник умови, він поєднує частини складного речення, тому пишемо разом.

Приклади речень зі схемами

Головну частину позначаємо квадратними дужками [ ], підрядну — круглими ( ); вказівне слово пишемо в дужках головної частини, сполучник — у дужках підрядної.

1. Ми вийшли раніше, щоб не запізнитися на потяг. — [ ], (щоб …); мети.
2. Щоб рослини не засохли, сусідка поливала їх щодня. — (Щоб …), [ ]; мети, підрядна перед головною.
3. Ми прийшли раніше для того, щоб зайняти місця. — [… для того], (щоб …); мети, сполучник розчленовано.
4. Якщо завтра не буде дощу, ми поїдемо на озеро. — (Якщо …), [ ]; умови, умова реальна.
5. Якби ми вийшли на годину раніше, то встигли б на потяг. — (Якби …), [то …]; умови, умова нереальна.
6. Хоч було вже пізно, але ніхто не спав. — (Хоч …), [але …]; допустова.
7. Рідний дім залишається в серці, / Як далеко від нього не йди (Г. Чубач). — [ ], (як … не …); допустова.
8. Сестра, дарма що втомилася, допомогла мені з уроками. — [… , (дарма що …), …]; допустова в середині головної.
9. Річка розлилася, так що міст закрили. — [ ], (так що …); наслідкова.

Як скласти схему крок за кроком, пояснює стаття «Складнопідрядні речення»; речення з кількома підрядними частинами — стаття «Складнопідрядні речення з кількома підрядними», повний розбір — «Синтаксичний розбір складного речення».

Мети, умови, допустова чи наслідкова?

Розподіли виділені підрядні частини. Постав питання від головної частини; якщо питання не ставиться, а є так що, частина наслідкова.

Скільки ми не кликали кошеня, воно не виходило з-під дивана.Якщо натиснеш цю кнопку, двері відчиняться.Хоча вітер був холодний, рибалки не поверталися додому.Коли б нам дали ще годину, ми закінчили б макет.Усі завдання ми виконали вчасно, так що вчителька відпустила нас раніше.Ми відчинили всі вікна, для того щоб кімната провітрилася.Футболісти догравали матч, дарма що злива не вщухала.Потяг запізнився на дві години, так що ми приїхали лише ввечері.Дідусь узяв окуляри, щоб прочитати газету.Ключ загубився, так що довелося кликати майстра.Аби не загубити ключі, Оля почепила їх на шию.Я пішов би з вами в кіно, якби не мав стільки уроків.

Метиз якою метою? навіщо?

Умовиза якої умови?

Допустованезважаючи на що?

Наслідковапитання не ставимо

Відповіді

Дідусь узяв окуляри, щоб прочитати газету.	Мети	Узяв окуляри (з якою метою?) — щоб прочитати газету.
Якщо натиснеш цю кнопку, двері відчиняться.	Умови	Відчиняться (за якої умови?) — якщо натиснеш кнопку.
Потяг запізнився на дві години, так що ми приїхали лише ввечері.	Наслідкова	Пізній приїзд — наслідок запізнення потяга; так що можна замінити на тому.
Хоча вітер був холодний, рибалки не поверталися додому.	Допустова	Не поверталися (незважаючи на що?) — всупереч холодному вітру.
Я пішов би з вами в кіно, якби не мав стільки уроків.	Умови	Якби й умовний спосіб (пішов би): умова нереальна — підрядна умови.
Ми відчинили всі вікна, для того щоб кімната провітрилася.	Мети	Відчинили (для чого?) — для того щоб кімната провітрилася: складений сполучник мети.
Футболісти догравали матч, дарма що злива не вщухала.	Допустова	Дарма що = «хоч і»: догравали всупереч зливі.
Ключ загубився, так що довелося кликати майстра.	Наслідкова	Виклик майстра — наслідок того, що ключ загубився; питання не поставиш.
Аби не загубити ключі, Оля почепила їх на шию.	Мети	Аби тут = щоб: почепила (з якою метою?) — аби не загубити.
Скільки ми не кликали кошеня, воно не виходило з-під дивана.	Допустова	Сполучне слово з часткою не (скільки не): кошеня не виходило всупереч нашим закликам.
Коли б нам дали ще годину, ми закінчили б макет.	Умови	Коли б = якби: закінчили б (за якої умови?) — підрядна умови.
Усі завдання ми виконали вчасно, так що вчителька відпустила нас раніше.	Наслідкова	Друга частина називає наслідок вчасно виконаних завдань — наслідкова частина.

Типові помилки

Найчастіше ставлять кому всередині складеного сполучника чи після нього, пропускають кому перед але після допустової частини, плутають щоб і що б, а вид визначають за сполучником, а не за питанням.

Джерело правил: Український правопис (2019), § 158, ІІ, п. 3, прим. 7–9 (кома в складнопідрядному реченні, складені сполучники, збіг сполучників); § 161, ІІ, п. 1 (тире); § 43, п. 1, прим. і п. 2 (написання щоб, якби, якщо, коли б, дарма що, для того щоб, так що). Значення сполучників аби, коли, дарма що, аж — за Словником української мови (СУМ-20), хоч — за СУМ-11; види підрядних частин — за шкільною програмою з української мови.

Читайте також: Складнопідрядні речення; Складнопідрядні речення з підрядними означальними і з’ясувальними; Підрядні обставинні речення місця, часу, причини; Підрядні обставинні речення ступеня і способу дії; Складнопідрядні речення з кількома підрядними; Розряди обставин за значенням; Сполучник як частина мови; Синтаксичний розбір складного речення.

Вправи з відповідями: підрядні мети, умови, допустові й наслідкові

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. На які питання відповідає підрядна допустова частина?

   • А за якої умови? у якому разі?
   • Б з якою метою? навіщо?
   • В незважаючи на що? всупереч чому?
   • Г чому? з якої причини?
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — незважаючи на що? всупереч чому? Допустова частина називає те, всупереч чому відбувається дія головної частини. Питання за якої умови? — до частини умови, навіщо? — мети, чому? — причини.

2. Підрядну частину мети приєднує сполучник

   • А хоч
   • Б щоб
   • В якщо
   • Г так що
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — щоб. Щоб (аби, для того щоб) — сполучник мети. Хоч — допустовий, якщо — умовний, так що — наслідковий.

3. Складнопідрядним із підрядною допустовою частиною є речення

   • А Якщо дощ припиниться, ми підемо гуляти.
   • Б Ми вийшли надвір, щоб подихати свіжим повітрям.
   • В Дарма що вітер стих, на морі ще гуляли хвилі.
   • Г Дощ лив цілий ранок, так що стежки розмокли.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Дарма що вітер стих, на морі ще гуляли хвилі. Дарма що (= хоч і) приєднує допустову частину: хвилі гуляли всупереч тому, що вітер стих. Інші речення мають підрядні умови, мети й наслідкову.

4. Підрядну частину умови має речення

   • А Хоч сонце вже сіло, надворі було ще світло.
   • Б Якби в мене були крила, я полетів би до моря.
   • В Ми прийшли на вокзал, щоб попрощатися з другом.
   • Г Сонце зайшло, так що одразу похолоднішало.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Якби в мене були крила, я полетів би до моря. Сполучник якби й умовний спосіб дієслова (полетів би) показують нереальну умову, за якої була б можлива дія головної частини.

5. Підрядну наслідкову частину має речення

   • А Водій захворів, так що екскурсію перенесли.
   • Б Учитель пояснював так докладно, що всі зрозуміли.
   • В Кошеня жалібно нявчало, бо було голодне.
   • Г Хоч ішов сніг, діти ліпили сніговика.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Водій захворів, так що екскурсію перенесли. Так що — неподільний сполучник: друга частина називає наслідок і на питання не відповідає. У реченні з так докладно, що підрядна — ступеня (пояснював якою мірою?).

6. Сполучник «щоб» приєднує підрядну частину мети в реченні

   • А Тато хоче, щоб я вступив до університету.
   • Б Важливо, щоб ви прийшли вчасно.
   • В Бабуся просила, щоб ми не галасували.
   • Г Я вивчив вірш напам’ять, щоб розповісти його на святі.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Я вивчив вірш напам’ять, щоб розповісти його на святі. Вивчив (з якою метою?) — щоб розповісти на святі. В інших реченнях щоб приєднує з’ясувальні частини: хоче (чого?), важливо (що?), просила (про що?).

7. Підрядна частина в реченні «Коли б ти прийшов раніше, ми встигли б на виставу» —

   • А часу
   • Б умови
   • В мети
   • Г допустова
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — умови. Коли б = якби: дієслова в умовному способі, підрядна називає нереальну умову. Це підрядна умови, а не часу.

8. Розділові знаки правильно розставлено в реченні

   • А Марко, хоч і не любив математики, розв’язав усі задачі.
   • Б Марко хоч і не любив математики, розв’язав усі задачі.
   • В Марко, хоч і не любив математики розв’язав усі задачі.
   • Г Марко хоч, і не любив математики, розв’язав усі задачі.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Марко, хоч і не любив математики, розв’язав усі задачі. Допустова частина стоїть у середині головної, тому її виділяємо комами з обох боків.

9. Речення «Хоч дорога була важка, але ми дійшли вчасно» —

   • А складносурядне з протиставним сполучником але
   • Б складнопідрядне з підрядною частиною умови
   • В безсполучникове складне
   • Г складнопідрядне з підрядною допустовою частиною
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — складнопідрядне з підрядною допустовою частиною. Хоч — підрядний допустовий сполучник, а але на початку головної частини лише підсилює протиставлення, тож речення складнопідрядне.

10. Підрядною допустовою частиною можна замінити обставину в реченні

    • А Через хворобу Оля пропустила урок.
    • Б Для відпочинку ми поїхали в гори.
    • В Попри втому туристи йшли далі.
    • Г У разі дощу концерт перенесуть.
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — Попри втому туристи йшли далі. Попри втому — обставина допусту: Хоч туристи втомилися, вони йшли далі. Інші обставини — причини, мети й умови.

Ця тема на карті української мови: Складне речення і чуже мовлення → Складнопідрядне речення