Аналіз драми “Талан” підготовлений для кожного, хто прочитав твір, і хоче краще розібратися в його проблематиці, символізмі і особливостях характеру головних персонажів. Зверніть увагу на їхню взаємодію один із одним і способи вирішення конфліктів. Важливою також є композиція. У драматичних творів вона дещо відрізняється від прозових.
Рік написання – 1893
Жанр – соціально-побутова драма
Тема – зображення життя українських професійних акторів.
Ідея – “боротьба, яка одбилася в душі людини” (Л.Старицька- Черняхівська).
Проблематика – особистість і мистецтво, життєвий вибір, кохання і покликання.
Головні герої:
1 група – творча інтелігенція: Марія Лучицька, Степан Безродний, Марко Жалівницький, Ганна Кулішевич, Роман Лемішка;
2 група – бездари – заздрісники: Квятковська, Костенко, Юркович.
Композиція
Твір поділений на 5 дій. Є позасюжетні елементи (Присвята М.Заньковецькій, діалоги та монологи, ремарки, інтер’єри та декорації.
Експозиція – знайомство з місцем подій, акторами.
Зав’язка – актори готуються до вистави, Квятковська перешкоджає Лучицькій, Квітка закоханий у актрису.
Розвиток дії – хвороба Лучицької; вона переїздить жити до Квітки; Марія нещасна в його родині; у театрі виникають проблеми після від’їзду Лучицької; її повернення на сцену.
Кульмінація – виступ Лучицької, знеславлення її гри інтригами Квятковської.
Розв’язка – трагічна смерть артистки у колі друзів та шанувальників.
Драму «Талан» М. Старицький присвятив Марії Заньковецькій — видатній акторці, яка високо піднесла українське сценічне мистецтво.
У драмі «Талан» М. Старицький ставить і розв’язує з демократичних позицій низку важливих на той час проблем, зокрема таких, як доля митця в буржуазному суспільстві, ставлення цього суспільства до митця перед народом та боротьба за реалістичні шляхи розвитку мистецтва.
Події, змальовані в драмі, відбуваються в добре відомому для Старицького мистецькому світі. Чудово знаючи стан театральних справ на Україні, добре розуміючи велике значення сценічного мистецтва в житті народу, драматург правдиво відтворив важкі умови життя та праці акторів українських театрів.
Він показав, що причиною цього було буржуазно-поміщицьке суспільство з його антигуманними законами життя та розтлінною мораллю. Старицький уперше в українській літературі порушив тему життя та творчих буднів українських акторів. Ця п’єса, як зазначає автор у назві, «Із побиту малоруських акторів».
Драматург зображує діяльність прогресивних митців, що прагнуть своєю сценічною працею вірно служити народові. Борючися проти апологетів безідейного мистецтва, мистецтва для розваги, вони захищають основні принципи реалістичного, народного театру, його могутню соціально-виховну роль. Такими є Степан Безродний, Марко Жалівницький, Ганна Кулішевич та інші актори. До них належить і молода талановита актриса Марія Лучицька.
У театрі Лучицька веде тривалу боротьбу проти сваволі та інтриг з боку бездарної артистки Катерини Квятковської, деспотичного антрепренера трупи Юрія Котенка, продажного репортера газети Аврама Юрковича та інших. Усі вони не тільки заважають творчій праці актриси, але й прискорюють її трагічний кінець.
У драмі «Талан» основну увагу драматург зосереджує на всебічному розкритті образу Лучицької, на показі її сценічного та особистого життя. Інші персонажі зображені блідніше: вони власне підпорядковані більш широкому розкриттю образу головної героїні твору.
Користуючись великим успіхом на сцені, Лучицька прагне до особистого щастя, не розуміючи того, що воно для неї можливе лише в натхненній творчій праці на користь народу. Трагічна смерть артистки — типове явище у класовому тодішньому суспільстві, панівні кола якого вороже ставились як до справжнього мистецтва, так і до талановитих діячів сцени.