Аналіз поезії “Хвиля” Лесі Українки допоможе поціновувачам лірики поетеси глибше усвідомити провідний мотив вірша і з’ясувати всі художні особливості твору. Мариністика в творчості Лесі Українки трапляється не часто, саме тому варто приділити виключну увагу цій поезії. Хіба ж не настільки геніальною є Леся в пейзажній ліриці, як інтимній і громадянській ліриці?
Леся Українка написала чудовий вірш “Хвиля”, де змальовує мінливу морську хвилю — то гучну, світлу і сильну, то смутну, кала мутну. Бурхлива уява поетеси зазирає на дно моря, де хвиля то «колише молюски», кладе карби (фарби) на коралі, береже скарби моря, то виринає грайливо й плюскочеться між сестер.
Ритм вірша нагадує коливання хвиль. Поетеса широко використовує звукопис (асонанс та алітерацію), відтворюючи шум моря. Це один із кращих її мариністичних творів, хоча можна розглядати його і як алегоричну картину людського життя.
Тема: опис морського пейзажу, роздуми над майбутньою долею. Приводом до написання цього твору стала поїздка до Євпаторії, де Леся Українка перебувала на лікуванні.
Жанр: вірш належить до пейзажної лірики, зокрема, мариністичної. Ліричним героєм виступає хвиля, котра уособолює у собі мінливість, непостійність. Головним є образ моря, в котрому постійно відбуваються зміни, щось приходить – щось відходить, баланс і гармонія.
Художні засоби
- епітети (хвиля смутна)
- порівняння (може, буде там покірно,мов рабиня, тихо, вірно)
- метафори (хвиля йде).
Головну ідею вірша “Хвиля” Леся Українка відтворено в останній строфі:
Чи полине межи сестри,
межи милі, вільні хвилі,
розтечеться, розпливеться,
знову сили набереться,
потім зрине і гучна, і бучна,
переможно валом сплесне і воскресне?
У творі переважають почуття сумніву, але незаперечної надії у світле майбутнє, вся поезія Лесі Українки пронизана вірою і сподіваннями.
Вірш написаний хореєм.
До цієй теми автор звертається у творах “Спогад із Євпаторії”, “Тиша морська”. У зарубіжній літературі цю тематику можна простежити у віршах Пушкіна “До моря”, Жуковського “Море”.
Читайте також: