Прикметник

Прикметник – це самостійна змінна частина мови, яка вказує на ознаку або властивість предмета, особи, і відповідає на питання який? чий? (у початковій формі). Початкова форма прикметника – називний відмінок однини, чоловічий рід.

 

Форми прикметників:

Повна Коротка
стягнена нестягнена
найпоширеніша форма вживається лише в називному та знахідному відмінках однини жіночого і середнього роду та в називному та знахідному відмінках множини. Використовується у фольклорі, поезії вживається лише в називному та знахідному відмінках однини чоловічого роду, не змінюється. Використовується у фольклорі, поезії
сонячн-ий, -а, -е, -і молод-ая, зелен-еє, син-ії дрібен, ясен, повен

 

Групи повних стягнених прикметників

Тверда М’яка
основа закінчується на твердий приголосний основа закінчується на м’який приголосний
річн-ий, висок-ий, Петрів син-ій, безкра-їй

 

За значенням прикметники бувають

Якісні Відносні Присвійні
1. Мають ступені порівняння.

2. Можуть утворювати антонімічні пари. 3. Поєднуються зі словами дуже, надзвичайно, занадто.

4. Від більшості з них можна утворити прислівники із суфіксами –о, -е.

 1. Не мають ступенів порівняння.

2. Вказують на особу, явище природи або предмет, матеріал, вагу, розмір, об’єм, кількість, місце, час, число, напрям, дію тощо (їх можна замінити складним  реченням, словосполученням).

1. Вказують на приналежність.

2. Суфікси -ів, -їв, -ин, -їн; на приналежність тваринам також вказують суфікси -ач, -яч. 3. Не мають ступенів порівняння.

далекий, великий літній, український мамин, братів

Зверніть увагу! Прикметники можуть переходити із одного розряду в інший.

Якісні Š відносні: жовта раса, важка промисловість, легка атлетика, Чорне море (вказують на постійну властивість, це вже сталі вислови). 2. Відносні Š якісні: залізна воля, золоті руки (тоді прикметник уживається в переносному значенні). 3. Відносні Š присвійні, порівняйте: батьківські збори – батьківське майно, учительська нарада – учительська книга (такі прикметники набувають значення приналежності одній особі і їх можна перетворити на присвійні: батькове майно, учителева книга). 4. Присвійні Š відносні, якісні: лисяча нора – лисяча шуба (шуба з лисиці) – лисячий погляд (прикметник у переносному значенні).

 

Ступені порівняння якісних прикметників

Вищий

Найвищий

проста форма складена форма проста форма складена форма
біліший, ширший більш глибокий, менш широкий найвищий, щонайсильніший найбільш вибагливий, найменш примхливий, сильніший від усіх

 

Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками!

 

Основні способи творення прикметників

Спосіб, словотворчі афікси Приклади
Префіксальний

 

прекрасний, надзвичайний, найвищий, безголосий, недовгий, архіважливий, ультрафіолетовий, аритмічний, антидержавний.
Суфіксальний

 

біліший, здоровенний, маленький, старезний, синюватий; діловитий, барвистий, зубчатий, жовтавий, високий, худорлявий, надійний, магічна, близький, будівельний, київський, космічний, гуманітарний, різдвяний, піщаний, горобиний, солов’їний; Тетянин, материн, подружин, доччин, батьків, Андріїв
3. Префіксально-суфіксальний присадибний, безпідставний
Складання

 

червоно-синій (червоний і синій), трамвайно-тролейбусний (трамвайний і тролейбусний), синьоокий (сині очі).
5. Перехід прикметників в іменники майбутнє рішення – наше майбутнє, учительська робота зайшли в учительську

 

 

Ступені порівняння якісних прикметників

 

Вищий ступінь

Проста форма

Утворення, зміни Приклади
1.

 

Від основи прикметника за допомогою суфіксів: -ш-, -іш- довгий – довший, веселий – веселіший
Можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек- тонкий – тонший, глибокий глибший, далекий дальший
с + ш Š щ вищий, кращий, товщий (і товстіший).
ш Š жч у словах, основа яких закінчується на г, ж, з дорогий – дорожчий, важкий – важчий, вузький вужчий
2. Від основи іншого слова великий – більший, добрий – кращий (ліпший), малий – менший, поганий – гірший, гарний – кращий

 

 

Складена форма

Утворення Приклади
Від початкової форми прикметника за допомогою слів: більш, менш більш важливий, менш докучливий

 

Найвищий ступінь

Проста форма

Утворення Приклади
1. Від форми вищого ступеня за допомогою префікса най- найсприятливіший, найвпливовіший, найяскравіший
2. Можуть вживатися підсилювальні префікси що-, як- щонайдальший, якнайкращий

 

 

Складена форма

Утворення Приклади
1. Від початкової форми прикметника за допомогою слів: найбільш, найменш найбільш складний, найменш важливий
2. До прикметників вищого ступеня порівняння додаються слова: від усіх, за всіх, над усе дорожчий над усе, кращий від усіх, більший за всіх
3. До слів найбільш, найменш можуть додаватися префікси що-, як- якнайменш складний, якнайбільш доречний

 

Запам’ятайте! Не всі якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння:

а) прикметники, утворені за допомогою суфіксів зменшено-пестливого значення та збільшеності, з префіксами пре-, архі-, над-: ясненький, хитрющий, здоровенний, тонюсінький, пречудовий, архіважливий;

б) прикметники, які виражають абсолютну ознаку: глухий, сліпий, кривий, босий, гнідий, сивий;

в) кольори, що перейшли з відносних в якісні: кавовий, вороний, волошковий, бурштиновий.

 

Зверніть увагу! 1. Слід уникати неправильної побудови вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. Поширеною грубою стилістичною помилкою є дублювання суфіксів -іш-, -ш- та допоміжних слів більш, менш, найбільш, найменш.

  1. Слово самий для творення ступенів порівняння прикметників не вживається
 

Порівняйте!

Неправильно Правильно
найбільш досконаліший, більш ширший, менш вужчий найбільш досконалий, більш широкий

менш вузький

самий відомий, самий добрий найбільш відомий, найдобріший

 

Відмінювання прикметників

Тверда група

Відмін­ки Однина Множина
чоловічий рід жіночий рід середній рід
Н. весел-ий весел-а весел-е весел-і
Р. весел-ого весел-ої весел-ого весел-их
Д. весел-ому весел-ій весел-ому весел-им
З. весел-ий, весел-ого весел-у весел-е весел-і, весел-их
О. весел-ого весел-ою весел-им весел-ими
М. (на) весел-ому, (на) веселім (на) весел-ій (на) весел-ім, весел-ому (на) весел-их

М’яка група

Відмін­ки Однина Множина
чоловічий рід жіночий рід середній рід
Н. осінн-ій осінн-я осінн-є осінн-і
Р. осіннь-ого осіннь-ої осіннь-ого осінн-іх
Д. осіннь-ому осінн-ій осіннь-ому осінн-ім
З. осінн-ій, осіннь-ого осінн-ю осінн-є осінн-і, осінн-іх
О. осінн-ім осіннь-ою осінн-ім осінн-іми
М. (на) осіннь-ому, осінн-ім (на) осінн-ій (на) осінн-ім, осіннь-ому (на) осінн-іх

 

Запамятайте! По-особливому змінюються складні прикметники на –лиций !

Відмін­ки Однина Множина
чоловічий рід жіночий рід середній рід
Н. круглолиц-ий круглолиц-я круглолщ-е круглолиц-і
Р. круглолиць-ого круглолиць-ої круглолиць-ого круглолиц-их
Д. круглолиць-ому круглолиц-ій круглолиць-ому круглолиц-им
З. круглолиц-ий

(круглолиць-ого)

круглолиц-ю круглолиц-е (круглолиць-ого) круглолиц-і

(круглолиц-их)

О. круглолиц-им круглолиць-ою круглолиц-им круглолиц-ими
М. на круглолиць-ому (круглолиц-ім) на круглолиц-ій на круглолиць-ому (круглолиц-ім) на круглолиц-их

Особливості відмінювання прикметників

  1. Закінчення прикметників твердої і м’якої груп відрізняються тим, що у родовому, давальному та місцевому відмінках у прикметниках м’якої групи пишеться –ьо- (давнього, синього) або –йо- (безкрайого, довговійого).
  2. У називному відмінку множини усі прикметники мають закінчення –і: маленькі (сніжинки), тихі (кроки).
  3. У місцевому відмінку однини прикметники чоловічого та середнього роду обох груп можуть мати паралельні закінчення -ому та -ім: у високому будинку – у високім будинку, у синьому морі – у синім морі.

Зверніть увагу! Синтаксична роль прикметника описана в розділі «Синтаксис».


Залишити коментар