Новела “Подвійне коло” скорочено


Новела «Подвійне коло» скорочено
Тема: криваві події братовбивчої громадянської війни на прикладі родини одеситів Половців.
Ідея: протиставлення людських цінностей – політичним, засудження братовбивства
Сюжет: Дія новели розгортається протягом одного дня в степу під селищем Компаніївка. Ситуація в творі умовна: на полі бою зустрічаються п’ятеро синів старого одеського рибалки Мусія Половця, які представляють різні політичні угрупування.

Перший бій відбувається між Денікінцями (за повернення влади царя) та петлюрівцями (за вільну Україну). Козаки Оверка половця перемагають білогвардійців його брата Андрія. Після відмови Андрія перейти на бік петлюрівців, Оверко наказує козакам зарубати свого брата. Покидаючи поле бою, козаки зіштовхуються з махновцями, якими керує Панас Половець. Разом з ним у загоні перебуває наймолодший з братів – Сашко, йому всього чотирнадцять. Після короткого бою махновці перемагають і Панас вбиває свого брата вистріливши йому в скроню. Але перед смерть Панас встигає згадати мудрість, якої навчав їх батько «Тому роду не буде переводу, в якому браття милують згоду». Кожен з братів згадує цю приповідку перед смертю, цим автор хоче показати наскільки класові суперечності затьмарили у людських душах справжні цінності.
На відміну від брата, Панас вирішує поховати загиблих. Махновці риють велику яму й скидають туди тіла і денікінців, і петлюрівців. Коли вони закопують могилу, починає йти дощ. Це найсильніша сцена в усій новелі. Сама природа плаче над тим, що роблять люди. В їхніх серця нема смутку, Панас і Сашко не тужать за братами, але природа примушує плакати їх, і по обличчям цілого загону течуть дощові сльози.
Махновці не встигають поїхати, як з-за лісу виїжджає загін червоноармійців під проводом Івана Половця. У короткому бою махновці програють. Панас не хоче підкорятися червоній владі і скоює самогубство, Сашко намагається повторити вчинок брата, але Іван забирає в нього маузер. Сподіваючись на те, що хлопець ще малий і його можна перевиховати Іван бере Сашка із собою.
А на березі моря в Одесі стара Половчиха дивиться у далечінь і думає про своїх синів…