Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
М’який знак (ь) — буква, яка не позначає звука, а показує на письмі м’якість попереднього приголосного: день, сядьте, льон. Пишемо його лише після д, т, з, с, дз, ц, л, н, коли вони звучать м’яко, — найчастіше в кінці слова чи складу (мідь, донька) і перед о (сьомий); перед о — ще й після р (трьох).
Нижче — усі правила вживання м’якого знака за Правописом 2019 року: коли ь пишемо й коли не пишемо, схема-підказка, дієслова на зразок підносься і піднісся, форми скриньці, землянці, Наталці, іншомовні слова (портьєра, браконьєр, бульйон), таблиця слів, про які найчастіше питають, і типові помилки. У розділах — три тренажери, а наприкінці — 10 завдань із відповідями. Усі правила в одній таблиці та словник слів із пошуком — у статті «Правила вживання м’якого знака: таблиця».
Коротко: правила вживання м’якого знака
Головне — у шести картках. Докладно про кожне правило, з винятками, — у розділах нижче.
М’який знак: шість головних правил
- Після д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова чи складу, коли вони м’які: мідь, кінь, сіль, донька, різьба
- Перед о — після цих букв і після р: льон, сьомий, синього, трьох, чотирьох
- У суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк- і пестливих -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: близький, людський, донецький; рученька, малесенький
- У дієсловах: ходить, ходять; сядь, сядьте; перед -ся ь лишається: робиться, підносься
- Не пишемо після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, щ, г, ґ, к, х, після р у кінці складу й між однаковими буквами: степ, ніч, лікар, життя
- Перед м’яким приголосним ь не пишемо: свято, сніг, пісня, кінця; але після л — пишемо (пальці, їдальня), а якщо ь стоїть перед приголосним у називному відмінку, зберігаємо: скринька — скриньці
Ще два правила: після н перед ж, ч, ш, щ і -ськ- ь не пишемо (менший, Уманщина, волинський), а в словах іншомовного походження після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо зі звуком [й] — пишемо (портьєра, бульйон).
Що таке м’який знак
М’який знак (ь), або знак м’якшення, — буква українського алфавіту. Звука він не позначає, тому не є ні голосним, ні приголосним: ь лише показує, що попередній приголосний м’який. Порівняй: рис — рись, стан — стань. Окремо м’який знак не вимовляємо, і жодне українське слово з нього не починається.
М’якість приголосних на письмі передають не лише ь, а й букви я, ю, є після приголосного (ляля, люди, синє — приклади з Правопису) і буква і: тінь, ліс, сіно. Тому перед я, ю, є м’який знак в українських словах не потрібен: Наталя, Тетяна, Уляна, а не «Тетьяна». Ь перед я, ю, є, ї, йо пишемо лише в словах іншомовного походження і прізвищах, де чути звук [й]: портьєра, мільярд, Дьяконов (про це — нижче).
Правильно — м’якого знака, а не «знаку»: так пише й сам Правопис.
Після яких букв пишемо м’який знак: «Де ти з’їси ці лини?»
М’який знак пишемо лише після букв д, т, з, с, дз, ц, л, н — коли вони позначають м’які звуки. Щоб запам’ятати ці букви, повторюй речення-підказку «Де ти з’їси ці лини?»: букви приголосних у ньому — д, т, з, с, ц, л, н. Додай до них дз (ґедзь) і р перед о (трьох, ларьок).
Після інших букв — б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, щ, г, ґ, к, х — м’якого знака в українських словах немає: степ, голуб, любов, сім, ніж, піч, ідеш, сніг. Після р у кінці складу чи слова його теж не пишемо: лікар, кобзар, гіркий, Харків.
Підказка: після яких букв пишемо ь
- «Де ти з’їси ці лини?»Букви приголосних у цьому реченні — д, т, з, с, ц, л, н. Саме після них (і після дз) пишемо м’який знак у кінці слова чи складу, коли вони позначають м’які звуки.
- д т з с ц л н + ь
мідь, суть, злізь, вісь, швець, сіль, донька
Так само після дз: ґедзь. Перед о м’який знак пишемо після цих букв і після р: льон, сьомий, трьох.
Коли пишемо м’який знак
За Правописом м’який знак пишемо:
- після д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова й складу: мідь, суть, вісь, ґедзь, палець, кінь, сіль; дядько, молотьба, близько, восьмий, Грицько, різьба, ганьба;
- перед о після д, т, з, с, дз, ц, л, н і р: дьоготь, сьомий, дзьоб, цього, льон, синього, трьох, ларьок. Чому сьомий, але його, — у статті «Йо і ьо: коли пишемо»;
- після л перед будь-яким приголосним: Гальченко, Гуцульщина, їдальня, кільце, ковальський, пальці, рибальство, сільський, спільник; винятки (про них — нижче): держално, сіллю. Але в -лц-, -лч-, що походять із -лк-, ь не пишемо: спілка — спілці, Наталка — Наталці, Наталчин; пор. колька — кольці, шпилька — шпильці;
- у суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк- прикметників і прислівників: близький, вузький, людський, донецький; близькість, людськість; близько, військо; по-українському, по-українськи, по-німецьки. Без ь пишемо баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский, порский, різкий і похідні від них: боязкість, різко;
- у пестливих суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: рученька, батенько, голівонька, соколонько, гарненький, малесенький, свіжісінький, тонюсінький;
- у родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи на -я та середнього роду на -нн(я), -ц(е): гривень, друкарень, їдалень, пісень, стаєнь, крамниць, робітниць; бажань, знань, кілець, місць, сердець (і серць). Після р — без ь: бур, зір, Мотр;
- у дієсловах дійсного й наказового способу: ходить, ходять, косить, косять; будь, будьте, будьмо; лізь, лізьте; кинь, киньте; трать, тратьте. Ь лишається і перед -ся: робиться, сміються, підносься — докладніше в розділі про дієслова.
Коли м’який знак не пишемо
М’який знак не пишемо:
- після р у кінці складу чи слова: вір, вірте, гірко, кобзар, лікар, секретар, тепер, школяр, Харків, царка (від царьок);
- після н перед ж, ч, ш, щ і перед суфіксом -ськ-: кінчик, промінчик, менший, тонший, Уманщина; волинський, громадянський, селянський. Але бриньчати, доньчин, няньчин, няньчити пишемо з ь, бо він є у твірних словах між приголосними: бринькати, донька, нянька;
- перед м’яким чи пом’якшеним приголосним (крім л): бершадський, вінця, кінцівка, ланцюжок, радість, свято, світ, слід, сміх, сніг, сьогодні, танцювати, цвях, щастя. Винятки — тьмяний, різьбяр (і різьбар) та похідні від них: тьмяність, різьбярство. Якщо ж ь є перед приголосним у називному відмінку іменника, його зберігаємо в усіх відмінках: колька — кольці, дівчинонька — дівчиноньці, редька — редьці, але галка — галці, гілка — гілці, сторінка — сторінці;
- після л в іменникових суфіксах -лн-(о), -илн-(о): держално, пужално, ціпилно, але в зменшених іменниках — з ь: держальце, пужальце;
- між двома однаковими буквами: буття, волосся, галуззя, гіллястий, життя, каміння, ллється, сіллю;
- після д, н, т перед суфіксами -ченк-(о), -чук, -чишин: Панченко, Федченко, Степанчук, Федчишин; але після л — з ь: Гальченко, Михальченко, Михальчук;
- після ц у кінці деяких вигуків (бац, клац) та іменників чоловічого роду іншомовного походження: кварц, палац, паяц, шприц. Пор. українські швець, палець — з ь.
У слові сьогодні видно обидва правила: після с перед о м’який знак є, а між д і м’яким н — немає.
Пишемо ь чи ні: схема-підказка
Щоб вирішити, чи потрібен м’який знак, подивись, яка буква стоїть після м’якого приголосного. Схема підказує в більшості випадків, але винятки є майже в кожному пункті, тож сумнівне слово перевіряй за словником.
Пишемо ь чи ні: що стоїть після м’якого приголосного?
- кінець словаьмідь, суть, вісь, ґедзь, швець, сіль, кінь, будь
- твердий приголоснийьдонька, молотьба, різьба, близький, людський, Гальченко
- буква оьльон, сьомий, дзьоб, синього; так само після р: трьох, чотирьох
- я, ю, є, ї, йо зі звуком [й] у словах іншомовного походження і прізвищахьпортьєра, мільярд, бульйон, Ньютон, Третьяков; але після префікса — апостроф: ін’єкція
- м’який чи пом’якшений приголосний—свято, сніг, пісня, кінця, радість, сьогодні
Перед м’яким приголосним ь усе ж пишемо: після л (пальці, їдальня, кільце), крім -лц- з -лк- (спілці, Наталці); у формах іменників, що мають ь перед приголосним у називному відмінку (скринька — скриньці, Кузьма — Кузьмі); у візьміть, візьмімо (бо візьму, візьми); перед -ся, якщо ь є у формі без -ся (стань — станься, робить — робиться); у словах тьмяний, різьбяр. Між однаковими буквами ь немає навіть після л: сіллю, життя.
Перед твердим приголосним ь не пишемо: після н перед ж, ч, ш, щ і -ськ- (менший, кінчик, Уманщина, волинський; але доньчин, няньчити); у -лч- з -лк- (Наталчин, рибалчин); у -лн-(о) (держално); після д, н, т перед -ченко, -чук (Федченко); у словах різкий, баский, в’язкий та ін.
Після інших букв (б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, щ, г, ґ, к, х) і після р у кінці складу ь не пишемо: степ, ніч, лікар.
М’який знак чи ні?
12 слів із пропуском. Обери, чи пишемо на місці пропуску м’який знак, — одразу побачиш пояснення.
ган…ба
Відповідь
ь. Після м’якого н перед твердим б пишемо ь: ганьба.
кіл…це
Відповідь
ь. Після л ь пишемо перед будь-яким приголосним, навіть перед м’яким ц: кільце.
промін…чик
Відповідь
без ь. Після н перед ч ь не пишемо, хоч у слові промінь він є в кінці: промінчик.
лікар…
Відповідь
без ь. Після р у кінці слова ь не пишемо: лікар.
чотир…ох
Відповідь
ь. Перед о м’який знак пишемо і після р: чотирьох.
Фед…ченко
Відповідь
без ь. Після д, н, т перед суфіксом -ченк- ь не пишемо: Федченко.
близ…кий
Відповідь
ь. Суфікс -зьк-: близький.
різ…кий
Відповідь
без ь. Різкий — у переліку слів без ь разом із баский, в’язкий, плаский.
держал…но
Відповідь
без ь. В іменниковому суфіксі -лн-(о) ь не пишемо: держално; але зменшене держальце — з ь.
Михал…чук
Відповідь
ь. Після л перед суфіксом -чук ь пишемо: Михальчук.
радіс…ть
Відповідь
без ь. Перед м’яким т ь не пишемо: радість.
Гуцул…щина
Відповідь
ь. Після л перед приголосним — ь: Гуцульщина.
М’який знак після н: менший, Уманщина, але няньчити
Після н перед ж, ч, ш, щ і перед суфіксом -ськ- м’якого знака немає: менший, тонший, кінчик, Уманщина, селянський. Навіть якщо у твірному слові ь стоїть у кінці, у похідному слові його не пишемо: промінь — промінчик, Умань — Уманщина, Волинь — волинський.
Інша річ — коли у твірному слові ь стоїть між двома приголосними: нянька, донька, ненька, бринькати. Тоді він зберігається: няньчити, няньчин, доньчин, неньчин, бриньчати. Тому правильно няньчити, а не «нянчити».
Але словники подають без ь дієслово цвірінчати («те саме, що цвірінькати» — СУМ в 11 томах). Тож у сумнівному випадку перевіряй слово за словником.
М’який знак після н: нч, нц, нш, нщ, нж
Зазвичай без ь
- нч: кінчик, вінчик, промінчик
- нц: сонце, віконце, кінцівка, ланцюжок
- нш: інший, менший, тонший
- нщ: Уманщина
- нж: інжир, інженер
- н + -ськ-: селянський, волинський, кінський
З ь — якщо ь стоїть перед приголосним у початковій формі чи твірному слові
- донька → доньчин, доньці
- нянька → няньчин, няньчити, няньці
- ненька → неньчин, неньці
- Зінька → Зіньчин, Зіньці
- бринькати → бриньчати
Ь зберігаємо, лише коли в початковій формі чи твірному слові він стоїть між приголосними: донька → доньці, доньчин. Якщо ж ь стоїть у кінці слова, то перед ч, щ і -ськ- після н його не пишемо: промінь → промінчик, Умань → Уманщина, Волинь → волинський.
Скриньці, землянці, Наталці: м’який знак у відмінкових формах
У давальному й місцевому відмінках іменників жіночого роду на -ка к змінюється на ц: скринька — скриньці, казка — казці. Чи буде перед ц м’який знак, залежить від називного відмінка: якщо в називному відмінку ь є перед приголосним, його зберігаємо в усіх формах; якщо немає — не пишемо і в інших формах.
- З ь: скринька — у скриньці, донька — доньці, ненька — неньці, нянька — няньці, кицька — кицьці, Зінька — Зіньці, рученька — рученьці, вишенька — на вишеньці, Кузьма — Кузьмі.
- Без ь: землянка — у землянці, казка — у казці, сторінка — на сторінці, гілка — на гілці, Маланка — Маланці.
Після л ь пишемо перед будь-яким приголосним, але не тоді, коли -лц-, -лч- утворилися з -лк-: Наталка — Наталці, Наталчин; спілка — спілці; рибалка — рибалці. Зате колька — кольці, шпилька — шпильці: тут ь є вже в називному відмінку.
Те саме з присвійними прикметниками на -ин: доньчин, неньчин, няньчин, Зіньчин, але Наталчин, Маланчин.
Зберігається ь чи ні?
Розподіли 13 форм. У дужках — початкова форма чи твірне слово; трикрапкою позначено місце, де може бути м’який знак. Після розміщення з’явиться повне слово.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| кицьці | З ь | У називному відмінку кицька є ь, тож зберігаємо його: кицьці. |
| землянці | Без ь | У слові землянка ь немає, тож і в давальному відмінку — землянці. |
| Зіньці | З ь | Зінька — з ь, тому Зіньці. |
| Наталці | Без ь | Сполучення -лц- з -лк- пишемо без ь: Наталка — Наталці. |
| неньчин | З ь | У твірному слові ненька ь стоїть між приголосними — зберігаємо: неньчин. |
| сторінці | Без ь | Сторінка — без ь, тож на сторінці. |
| Кузьмі | З ь | Ь із називного відмінка Кузьма зберігаємо: Кузьмі. |
| Маланчин | Без ь | У слові Маланка ь немає, тож і в прикметнику — Маланчин. |
| рученьці | З ь | Пестливий суфікс -еньк- пишемо з ь, і в усіх формах він лишається: рученьці. |
| рибалці | Без ь | Сполучення -лц- з -лк- пишемо без ь: рибалка — рибалці. |
| кольці | З ь | Колька — з ь, тож кольці: ь є вже в називному відмінку. |
| гілці | Без ь | Гілка — без ь, тож на гілці. |
| дівчиноньці | З ь | Суфікс -оньк- пишемо з ь, тож дівчиноньці. |
Підносься чи піднісся: м’який знак у дієсловах
У дієсловах м’який знак пишемо у формах третьої особи на -ть (ходить, ходять, пишуть) і в наказовому способі після м’яких д, т, з, с, л, н: сядь, сядьте, сядьмо; винось, виносьте; глянь, гляньте; стань, станьмо. Після б, п, в, м, ж, ч, ш, щ, р ь не пишемо: сипте, ставте, ріжте, повірте, від їсти — їжте. Від взяти — візьму, візьмеш, візьми, візьмімо, візьміть: ь пишемо після м’якого з у кінці складу (візь-му) і зберігаємо в усіх формах з основою візьм- (пор. у Правописі візьмось, візьмемось).
Перед -ся м’який знак зберігаємо, якщо він є у формі без -ся: робить — робиться, миють — миються, стань — станься, піднось — підносься, підводь — підводься, винось — виносься.
А піднісся — інша форма: це минулий час дієслова піднестися. У формі підніс м’якого знака немає, тож, додаючи -ся, маємо дві с: піднісся, винісся, розрісся, трясся. Отже, правильні обидва слова, але означають різне: Підносься вище! — це наказ, Літак піднісся над хмарами — минула дія. Форми «підносся» в українській мові немає.
Підносься чи піднісся?
Підносься — наказ (що роби?)
- піднось + ся = підносься
- так само: підводься, виносься, станься
- Підносься вище!
Піднісся — минулий час (що зробив?)
- підніс + ся = піднісся
- так само: винісся, розрісся, трясся
- Літак піднісся над хмарами.
Ь перед -ся пишемо, якщо він є у формі без -ся (піднось, робить → робиться). Якщо ж форма минулого часу закінчується на с, маємо сс без ь. Форм «підносся» і «піднісься» немає. Не плутай із теперішнім часом: він підноситься.
М’який знак у дієсловах
10 речень. Обери правильну форму дієслова.
Не лежи цілий день — …!
Відповідь
підводься. Підводься — наказовий спосіб від підводитися: підводь + -ся, ь зберігаємо.
Струни тихо … в темряві.
Відповідь
бриньчать. Бриньчать — від бриньчати: ь із твірного бринькати зберігається.
Кінь стрілою … з двору.
Відповідь
винісся. Винісся — минулий час від винестися: виніс + -ся, дві с без ь.
… книжки на полицю.
Відповідь
Ставте. Після в у наказовому способі ь не пишемо: став, ставмо — ставте.
… у вікно — там веселка!
Відповідь
Гляньте. У наказовому способі після м’якого н пишемо ь: глянь — гляньте.
… собі по яблуку.
Відповідь
Візьміть. Візьміть: ь після м’якого з у кінці складу (візь-му) зберігаємо в усіх формах з основою візьм-: візьми, візьмімо.
… суп, поки теплий.
Відповідь
Їжте. Від їсти маємо їж, їжмо — їжте: після ж ь не пишемо.
Кущ за літо так …, що закрив вікно.
Відповідь
розрісся. Розрісся — минулий час від розростися: основа розріс- + -ся, дві с без ь.
Бабуся любить … онуків.
Відповідь
няньчити. Няньчити — від нянька: ь між н і к у твірному слові зберігається.
Орле, … над хмарами!
Відповідь
підносься. Наказ — підносься: піднось + -ся. Піднісся — минулий час, а «підносся» — помилка.
М’який знак в іншомовних словах: портьєра, браконьєр, бульйон
У словах іншомовного походження м’який знак пишемо після д, т, з, с, л, н:
- перед я, ю, є, ї, йо, коли чуємо звук [й]: мільярд, ательє, конферансьє, браконьєр, портьєра, віньєтка; бульйон, каньйон, павільйон, компаньйон, мільйон; Ньютон, Лавуазьє, Мольєр;
- у низці слів після л перед приголосним і в кінці деяких слів — за традицією чи відповідно до вимови: альбатрос, фільм, кольт, джоуль, магістраль; Базель, Нельсон, Чарльз. Це не загальне правило: балкон, алкоголь, футбол пишемо без ь, тож такі слова перевіряй за словником.
Але після префікса перед я, ю, є, ї пишемо апостроф, навіть коли префікс закінчується на д, з, н: ад’ютант, диз’юнкція, ін’єкція. Після інших приголосних (б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р) перед я, ю, є, ї зі звуком [й] теж пишемо не ь, а апостроф: комп’ютер, інтерв’ю, кар’єра, бар’єр. Якщо ж я, ю лише позначають м’якість приголосного, не пишемо ні ь, ні апострофа: бюро, пюре, рюкзак, нюанс, тюбик.
У слов’янських, зокрема російських, прізвищах ь пишемо, коли вимова роздільна: Дьяконов, Третьяков, Ананьїн. А в українських іменах перед я після приголосного м’якого знака немає: Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян; російські імена передаємо українськими відповідниками: Татьяна — Тетяна.
Докладніше — у статтях «Правопис слів іншомовного походження» і «Правила вживання апострофа».
Слова з м’яким знаком: як пишемо і чому
М’який знак буває в кінці слова (день, кінь, мідь, сіль, вісь, швець, будь), у середині (донька, різьба, близький, їдальня, пальці) і перед о (льон, сьогодні, трьох). У таблиці — 15 слів, про які найчастіше питають у пошуку, з поясненням, чому їх так пишемо. Інші слова шукай у словнику з пошуком у статті «Правила вживання м’якого знака: таблиця».
Часті слова з пошуку: як пишемо і чому
| Як пишемо | Чому |
|---|---|
| підносься, підводься | наказовий спосіб: піднось, підводь + -ся; ь із форми без -ся зберігаємо |
| піднісся | минулий час: підніс + -ся — дві с, без ь; «підносся» — помилка |
| няньчити, няньчин | від нянька: ь між н і к у твірному слові зберігається |
| бриньчати | від бринькати: так само ь із твірного слова |
| скриньці | від скринька: ь із називного відмінка зберігаємо, к змінюється на ц |
| землянці | від землянка: у називному відмінку ь немає — немає і в інших формах |
| Наталці, Наталчин | від Наталка: -лц-, -лч- з -лк- пишемо без ь |
| портьєра | слово іншомовного походження: після т перед є чуємо [й] — ь |
| браконьєр | слово іншомовного походження: після н перед є чуємо [й] — ь |
| павільйон, компаньйон | слова іншомовного походження: після л, н перед йо — ь |
| менший, тонший | після н перед ш ь не пишемо |
| Уманщина | після н перед щ ь не пишемо, хоч у слові Умань ь є в кінці |
| візьміть | ь після м’якого з у кінці складу: візь-му; зберігаємо в усіх формах з основою візьм-: візьми, візьмімо |
| тьмяний | виняток із правила «перед м’яким приголосним ь не пишемо» |
| колодязний | у слові колодязь з м’який, а в прикметнику перед суфіксом -н- — твердий, тож ь немає: ь позначає лише м’якість; так само мідь — мідний |
Інші слова — у словнику з пошуком у статті «Правила вживання м’якого знака: таблиця».
Типові помилки з м’яким знаком
Найчастіше м’який знак ставлять зайвий — перед м’яким приголосним, після н перед ш, ч, після р — або пропускають там, де він є в початковій формі слова чи у формі без -ся.
Типові помилки з м’яким знаком
| Неправильно | Правильно | Чому |
|---|---|---|
| сьвято, сьміх, сьніг | свято, сміх, сніг | перед м’яким приголосним ь не пишемо |
| меньший, тоньший | менший, тонший | після н перед ш ь не пишемо |
| Уманьщина | Уманщина | після н перед щ ь не пишемо |
| нянчити, бринчати | няньчити, бриньчати | ь із твірних слів нянька, бринькати |
| скринці, кицці | скриньці, кицьці | ь є в називному відмінку: скринька, кицька |
| земляньці, сторіньці | землянці, сторінці | у називному відмінку ь немає: землянка, сторінка |
| підносся | підносься; піднісся | наказ: піднось + -ся; минулий час: підніс + -ся |
| кобзарь, лікарь | кобзар, лікар | після р у кінці складу чи слова ь не пишемо |
| ставьте, ріжьте | ставте, ріжте | у наказовому способі після в, ж ь не пишемо |
| їдалня, Галченко | їдальня, Гальченко | після л перед приголосним ь пишемо |
| різький | різкий | слово з переліку без ь, як баский, в’язкий |
| портєра, браконєр | портьєра, браконьєр | після т, н перед є зі звуком [й] — ь |
| Тетьяна | Тетяна | в українських іменах я після приголосного вже позначає м’якість; російські імена передаємо українськими відповідниками: Татьяна — Тетяна |
М’який знак і сусідні правила
- Йо чи ьо. Після м’якого приголосного перед о пишемо ьо (сьомий, льон), а на початку слова, після голосного й після інших приголосних — йо (його, район, курйоз); у запозиченнях після д, т, з, с, л, н — ьйо: бульйон. Докладніше — у статті «Йо і ьо».
- Подвоєння. Між двома однаковими буквами м’якого знака немає: життя, волосся, знаряддя. Коли пишемо дві букви, — у статті «Подвоєння букв».
- Перенос. М’який знак не відокремлюємо від попередньої букви: кіль-це, низь-ко, а не «кіл-ьце». Сполучення ьо теж не розриваємо: сльо-за.
- Числівники. П’ять, десять, двадцять пишемо з ь у кінці, а п’ятнадцять, п’ятдесят, п’ятсот — без ь у середині: про це — у статті «Правопис числівників».
Джерело правил: Український правопис (2019), § 3, 4, 8, 12, 26, 27, 29, 63, 115, 116, 138, 139, 144; граматичний словник «Словники України» і «Словник української мови» в 11 томах. Також § 7.
Вправи з відповідями: правила вживання м’якого знака
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
У якій формі родового відмінка множини пишемо м’який знак?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — гривен… У родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи на -я пишемо ь: гривень, пісень. Після р ь не пишемо (бур, зір), а сестер — від сестра, тверда група.
У якій формі наказового способу пишемо м’який знак?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — кин…мо. Після м’яких д, т, з, с, л, н у наказовому способі пишемо ь: киньмо, сядьте. Після п, р, ж ь немає: сипте, повірте, ріжте.
У якому слові на місці пропуску пишемо м’який знак?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Гал…ченко. Після л перед іншим приголосним ь пишемо: Гальченко, їдальня. Після інших букв перед м’яким приголосним ь не пишемо: кінця, пісня, сонце.
У якому слові м’який знак написано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — тьмяний. Перед м’яким чи пом’якшеним приголосним ь не пишемо: свято, сміх, дзвякнути. Винятки — тьмяний, різьбяр (і різьбар) та похідні від них.
У якому слові на місці пропуску пишемо м’який знак?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — дон…чин. Після н перед ж, ч, ш, щ ь не пишемо: тонший, кінчик, Уманщина. Але доньчин, няньчин, няньчити пишемо з ь, бо він є у твірних словах донька, нянька.
Від іменників «скринька» і «спілка» утворено форми давального відмінка. У якому рядку обидві форми написано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — скриньці, спілці. Коли ь є в називному відмінку, його зберігаємо в усіх інших відмінках: скринька — скриньці. Сполучення -лц- з -лк- пишемо без ь: спілка — спілці.
У якому рядку обидва слова написано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — станься, піднісся. Перед -ся ь пишемо, якщо він є у формі без -ся: стань — станься. У формі минулого часу підніс ь немає, тож піднісся — з двома с.
У якому слові на місці пропуску пишемо м’який знак?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — порт…єра. У словах іншомовного походження після д, т, з, с, л, н перед є зі звуком [й] пишемо ь: портьєра, браконьєр. Після р, х — апостроф: бар’єр, Х’юстон, а в слові нюанс ю лише позначає м’якість н.
Яке ім’я написано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Уляна. В українських іменах я після приголосного позначає його м’якість, тому ь не пишемо: Тетяна, Уляна; після р перед я зі звуком [й] — апостроф: Мар’яна. Форм «Тетьяна», «Марьяна», «Юльяна» словники не подають.
У якому рядку в усіх словах на місці пропуску пишемо м’який знак?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — сіл…ський, бул…йон, молот…ба. Сільський, бульйон, молотьба пишемо з ь. В інших рядках є слово без ь: в’язкий, кобзар, менший.
Ця тема на карті української мови: Орфографія (правопис) → М’який знак
