Правопис префіксів і суфіксів

Правопис префіксів 1. Префікс з- переходить в с-щ тільки перед глухими приголосними к, ‘п, т, х, ф: скипіти, списати, спиляти, сточений, стерпіти, схвалити, схилити, сформулювати, сфотографувати. Перед усіма іншими приголосними (глухими і дзвінкими) та голосними вживають префікс з-: збити, звечора, згрупувати, здогадливий; зсувати, зчесати, зшити, зумовлений.  Якщо корінь слова починається двома чи трьома приголосними, то вживають префікс зі- (варіант префікса з-): зібганий,

Continue reading Правопис префіксів і суфіксів

Основні випадки чергування у-в, і-й

В українськiй мовi чергуються прийменники у, в i префiкси у-, в- у словах, якщо це не змiнює їх значення. У вживається для уникнення збiгу приголосних: на початку слова перед приголосним: учора; на початку речення перед приголосним: У мене була книжка. на межi слiв мiж приголосними звуками: прийшов у село; якщо наступнi приголоснi в, ф або їхнi сполуки з iншими звуками (-льв-, -св-, -тв-, -хв-): Сидимо у вагонi. пiсля роздiлового знака перед приголосним

Continue reading Основні випадки чергування у-в, і-й

Спрощення у групах приголосних

Iнодi при вiдмiнюваннi слова або його твореннi виникає важкий для вимови збiг приголосних звукiв. Тому в процесi мовлення один з таких приголосних випадає, тобто вiдбувається спрощення. Спрощення вiдбувається: У групах приголосних -ждн-, -здн- випадає д: виїздити – виїзний, тиждень – тижня. У групах приголосних -стл-, -стн- випадає т: щастя – щасливий, честь – чесний. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при твореннi дiєслiв iз суфiксом -ну-. Наприклад: бризк –

Continue reading Спрощення у групах приголосних

Пісні літературного походження

Пісні літературного походження — це твори, що увійшли в народну словесність із професійної літератури. Шляхи запозичення можуть бути різними. Найчастіше — пісня, створена автором і композитором, ставала популярною серед народу, а оскільки сприйнятий текст передавався в усній формі, ім´я автора й композитора затиралось, втрачалось, і пісня починала побутувати як народна. Можливі й інші випадки. Наприклад, відомий авторський

Continue reading Пісні літературного походження

Родинно-побутові пісні

Родинно-побутові пісні — це ліричні поетично-музичні твори, в яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов´язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками. За тематикою вони поділяються на чотири великі групи: 1) пісні про кохання (дошлюбні взаємини); 2) пісні про сімейне життя (родинні стосунки); 3) пісні про трагічні сімейні обставини, пов´язані з втратою членів сім´єї

Continue reading Родинно-побутові пісні

Наголос в українській мові

Про наголос можна говорити довго, але все-таки наголошувати слова неправильно. Як не допускати посилок у наголошуванні? Як запам’ятати складні випадки наголошення? Ми знаємо відповідь — ретельно вчити правильні наголоси у багатьоооох словах. Не знаєте як? Допоможуть ілюстрації. Насолоджуйтеся! Наголос — це посилення голосу на одному зі складів. Коли в слові є два або більше складів,

Continue reading Наголос в українській мові

Суспільно-побутові пісні

У суспільно-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад. Жанрово-тематичне розмаїття: козацькі; чумацькі; кріпацькі; солдатські; бурлацькі; заробітчанські. Козацькі пісні виникли у XV –

Continue reading Суспільно-побутові пісні

Календарно-обрядові пісні

  Календарно-обрядові пісні — це пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Слов’яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. Обрядова поезія дуже тісно зв’язана з працею людини, з родинним побутом та з народним календарем. Цикли У різні пори року виконувались різні обрядові

Continue reading Календарно-обрядові пісні

Коли лягав спати Іван Нечуй -Левицький?

Іван Нечуй-Левицький — цей вічно нежонатий відлюдник нашої літератури — завжди був постаттю загадковою. 1927-го Валер”ян Підмогильний цю загадку намагався розгадати за допомогою фройдівського психоаналізу. Виходило, що класик любив квіти, а отже, мав несвідомий сексуальний потяг до матері, а батька боявся. От і псевдонім собі вигадав — Нечуй, щоб отець Семен не чув про сина-письменника.

Continue reading Коли лягав спати Іван Нечуй -Левицький?