Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Як писати твір-розповідь? Якщо у вас виникло таке питання, то ці лайфхаки точно для вас! Як написати вдалий твір-розповідь, з чого почати і чим закінчити – про все це в нашому матеріалі.
Твір-розповідь – твір, у якому йдеться про дії особи, про події, які відбуваються з особою або предметом.
Буває:
- твір-розповідь на основі власного досвіду;
- оповідання про випадок із життя;
- твір-оповідання за поданим сюжетом;
- твір-оповідання з обрамленням (на основі почутого);
- оповідання на самостійно вибрану тему.
Ознаки твору-розповіді
- Про що
про події, які відбуваються одна за одною: що сталося спочатку, що потім і чим усе скінчилося - Питання
Що сталося? Що було спочатку, а що потім? - Мовні засоби
дієслова, найчастіше минулого часу доконаного виду (прийшли, побачили, вирішили); слова часу й послідовності: одного разу, спочатку, потім, раптом, нарешті - Як перевірити
події не можна переставити — зламається послідовність. Розповідь можна проілюструвати кількома малюнками, як кадрами, а опис — однією картиною - Жанри
оповідання, казка, байка, спогад, розповідь про випадок із життя
За модельними програмами НУШ у 5 класі пишуть твір-розповідь на основі власного досвіду (розповідь про себе), у 6 — твір розповідного характеру з елементами роздуму, а в 7 за програмою О. Заболотного та ін. — твір-розповідь фантастичного змісту або казку. Розповідь, опис і роздум порівнює стаття «Типи мовлення».
Готуємося до написання твору-розповіді
1. Подумайте, про яку подію (або події) ви будете розповідати, наскільки це цікаво читачам.
2. Сформулюйте тему та головну думку розповіді. Дайте назву своєму твору.
3. Доберіть необхідний для роботи матеріал.
4. Складіть план розповіді та вкажіть у ньому вступ, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку, закінчення.
5. Подумайте, які мовленнєві засоби потрібно використати, щоб розповідь була цікавою (якщо події смішні – викликати у читачів сміх, якщо хвилюючі – викликати у читачів це почуття).
Будова твору-розповіді
- Зачин (вступ) — хто, де й коли: дійові особи, місце, час. Минулого літа ми з братом гостювали в бабусі на Поліссі.
- Основна частина — події одна за одною: зав’язка (з чого все почалося) → розвиток дії → кульмінація (найнапруженіший момент). Одного ранку ми пішли по гриби й не помітили, як заблукали. Довго кликали, але ніхто не відгукувався. Уже смеркало, коли раптом почувся знайомий гавкіт.
- Кінцівка (закінчення) — розв’язка (чим усе завершилося) і висновок чи оцінка. Це бабусин Бровко знайшов нас і вивів додому. Відтоді я завжди беру в ліс телефон і компас.
Найважливіше в основній частині — кульмінація: до неї ведуть усі події. Частини в підручниках називають по-різному (вступ, основна частина, заключна частина або зачин, основна частина, кінцівка), але суть та сама: події йдуть по черзі.
Початок розповіді
1. Слова, які позначають час (колись, одного разу, на минулому тижні, минулого літа та ін.).
2. Слово це (Це було восени…).
3. Слова є, був (була) (Є у мене друг…).
4. Ім’я героя (Марійка посміхалася...).
5. Питальне речення (Чи відомо вам…).
6. Слово коли (Коли дерева були малими, …).
Закінчення розповіді
1. Остання дія, яка завершує попередні.
2. Оцінка події, висновок (Щоб більше такого не відбувалося...)
3. Запитання або вигук (Ось так!)
Не розтягуйте зачину. В оповіданні нема де розвернутися з вступними тирадами, тому ліпше починати із ситуації, яку персонажі й будуть намагатися вирішити до кінця розповіді. Щоб читач зорієнтувався, досить одного-двох речень про те, хто, де й коли.
Не треба пояснювати. Заочно домовимося із читачем, що він вже знає/здогадається про трагічні моменти з життя персонажів, які формували їх характер. Так само з історичним чи культурним підтекстом оповіді. Це все зайве. На це нема місця і часу. Загалом таке правило: якщо читач може взнати про щось з іншого джерела, не треба пояснювати, про що йде мова. Описи потрібні лише там, де допомагають читачеві уявити місце, героя чи подію.
Не нав’язуйте моралі. Не обов’язково в кінці оповідання ставити штампом мораль розповіді. Читач не дурний. Сам додумає. А от кінцівка, з якої видно, чим усе завершилося, потрібна обов’язково.
Як пишуть інші? Завжди хороша ідея проаналізувати кілька творів вже визнаних письменників чи навіть аматорів-графоманів. Подивитися на структуру. З чого починається оповідання. Скільки персонажів. Як побудовано діалоги.
Читайте також:
Вправи з відповідями: твір-розповідь
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Що таке розповідь як тип мовлення?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — текст про події, що відбуваються одна за одною. Розповідь — тип мовлення, у якому йдеться про події, що змінюють одна одну. Ознаки, що існують одночасно, — це опис, доведення думки — роздум, а офіційно-діловий — стиль, а не тип мовлення (стаття «Типи мовлення»).
Яке питання ставимо до розповіді?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Що сталося? Що було потім? До розповіді ставимо питання «що сталося? що було спочатку, а що потім?». «Який він?» — питання до опису, «чому?» — до роздуму.
У якій частині розповіді зазвичай називають, хто, де й коли?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — у зачині (вступі). Зачин уводить у розповідь: дійові особи, місце, час. Кульмінація — найнапруженіший момент, а розв’язка й кінцівка показують, чим усе завершилося.
Що таке кульмінація?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — найнапруженіший момент розповіді. Кульмінація — найвища точка напруження: до неї ведуть усі події, а після неї настає розв’язка.
У якому порядку йдуть елементи сюжету розповіді?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — зав’язка → розвиток дії → кульмінація → розв’язка. Спершу зав’язка (з чого все почалося), далі розвиток дії, найвища точка — кульмінація, потім розв’язка. Так і в схемі «Будова твору-розповіді», і в статті «Композиція художнього твору».
Які слова найчастіше пов’язують події в розповіді?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — спочатку, потім, раптом, нарешті. Слова часу й послідовності показують, як події змінюють одна одну. Слова місця і прикметники — прикмети опису, «по-перше», «отже», «тому що» — роздуму.
Яка частина мови найчастіше «рухає» розповідь уперед?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — дієслово. Кожне нове дієслово — новий крок подій: прийшли, побачили, вирішили. Найчастіше це дієслова минулого часу доконаного виду (стаття «Типи мовлення»).
Яке речення найкраще підходить для початку розповіді?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Це було минулого літа на бабусиному хуторі. Розповідь часто починають словом «це» або словами, що позначають час (розділ «Початок розповіді»): «Це було восени…», «Одного разу…». Інші речення — висновок і аргумент роздуму та опис приміщення.
Що має бути в кінцівці твору-розповіді?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — чим усе завершилося, висновок або оцінка події. Кінцівка — розв’язка (чим усе завершилося) і висновок чи оцінка події (розділ «Закінчення розповіді»). Без кінцівки розповідь обривається.
Яке слово доречне в реченні «Якщо події хвилюючі, треба … у читачів це почуття»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — викликати. Почуття в читачів викликають. «Виявити» означає «показати, зробити явним» або «знайти» (СУМ-20), тому тут не підходить.
Ця тема на карті української мови: Текст і розвиток мовлення → Типи мовлення: розповідь, опис, роздум